Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС-ГАЕС Райссек-Кройцек (нім. Kraftwerksgruppe Reißeck-Kreuzeck) — гідроелектростанція в Австрії, у федеральній землі Каринтія, розташована у нижній частині долини річки (нім. Möll), неподалік від впадіння останньої в Драву.
| ГЕС-ГАЕС Райссек-Кройцек | |
|---|---|
 | |
| 46°52′19″ пн. ш. 13°18′43″ сх. д. / 46.87220001002777536° пн. ш. 13.31212997002777776° сх. д.Координати: 46°52′19″ пн. ш. 13°18′43″ сх. д. / 46.87220001002777536° пн. ш. 13.31212997002777776° сх. д. | |
| Країна |  Австрія |
| Адмінодиниця | d |
| Стан | діюча |
| Річка | притоки , і Драви |
| Каскад | гідровузол Мальта-Райссек |
| Початок будівництва | 1947 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1950—1959 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 136,2 (ГЕС) / 18,6 (насосна станція) МВт |
| Середнє річне виробництво | 263 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулююча |
| Розрахований напір | 1772,5 / 678,5 / 587,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 7 + 3 насоси |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | гравітаційні (Гросер-Мюльдорферзеє, Клайнер-Мюльдорферзеє, Хохальмзеє), земляні з бетонним облицюванням (Хохальмзеє, Радльзеє) |
| Висота греблі | 46 (Гросер-Мюльдорферзеє), 41 (Клайнер-Мюльдорферзеє), 24 (Хохальмзеє), 16 (Радльзеє, Россвайзеє) м |
| Довжина греблі | 433 (Гросер-Мюльдорферзе), 159 (Клайнер-Мюльдорферзе), 357 (Хохальмзеє), 212 (Радльзеє), 320 (Россвейзеє) м |
| Власник | Verbund |
  ГЕС-ГАЕС Райссек-Кройцек | |
| Мапа | |
 ГЕС-ГАЕС Райссек-Кройцек у Вікісховищі | |
Подача ресурсу до машинного залу станції відбувається через три дериваційні системи із гірських масивів Високого Тауерну — Райссек (утворює східну сторону долини Мелля) та Кройцек (на захід від долини). Перша система базується на використанні водосховищ, споруджених на основі природних озер масиву Райссек:
- Гросер-Мюльдорферзеє (висота 2319 метрів над рівнем моря), створене на струмку Мюльдорфербах (ліва притока Мелля) за допомогою гравітаційної греблі висотою 46 метрів та довжиною 433 метри. Окрім основної воно має дві невеликі підпірні греблі. У сукупності це дає змогу утримувати 7,8 млн м3 води.
- Клайнер-Мюльдорферзеє (2379 метрів), створене вище по струмку Мюльдорфербах від першого за допомогою гравітаційної греблі висотою 41 метр та довжиною 159 метрів, має об'єм у 2,8 млн м3.
- Радльзеє (2399 метрів), створене на струмку Радльбах (права притока , іншої притоки Драви, долина якої лежить на схід від масиву Райссек та долини Мелля). Тут звели земляну греблю із бетонним облицюванням висотою 16 метрів та довжиною 212 метрів, яка утримує 2,5 млн м3 води. До цього сховища має стік озеро Оберер, що лежить вище по долині струмка й бере участь у роботі гідровузла без спорудження греблі.
- Хохальмзеє (2379 метрів), розташоване біля витоків струмка Рікенбах (ліва притока Мелля). Тут звели гравітаційну греблю висотою 24 метри та земляну із бетонним облицюванням висотою 8,75 метра із загальною довжиною у 357 метрів, які утримують 4,1 млн м3 води. Неподалік Хохальмзеє лежить озеро Кессельзеє, що належить до сточища того ж струмка й бере участь у роботі гідровузла без спорудження греблі.
Загалом у результаті спорудження гребель об'єм природних озер збільшився із 5,4 до 17,2 млн м3. Від сховища Гросер-Мюльдорферзеє до машинного залу в долині Мелля веде тунель, який забезпечує напір у 1772,5 метра.
Друга дериваційна система так само збирає воду у масиві Райссек, але нижче по схилу від водосховищ групи Мюльдорфербах. Вона здійснює забір у лівих притоках Мелля — з середньої течії згаданих вище струмків Рікенбах та Мюльдорфербах, а також із потоку Цвенбергбах (нім. Zwenbergbach). Ця система має у своєму складі лише невеликий балансуючий резервуар об'ємом 41 тис. м3, а тому працює в режимі добового циклу. З урахуванням свого розташування, вона забезпечує менший напір аніж перша дериваційна система — лише 678,5 метра. При цьому вона може використовуватись для поповнення водосховищ першої системи завдяки насосній станції Хаттельберг (нім. Hattelberg). Остання має три восьмистадійні насоси потужністю по 6,2 МВт, кожен з яких забезпечує підйом води в об'ємі 0,45 м3/сек на висоту у 1200 метрів.
Третя дериваційна система збирає ресурс на протилежному боці долини Мелля, із гірського масиву Кройцек. В її складі працює водосховище Россвайс (висота 1194 метри над рівнем моря), утворене земляною греблею висотою 16 метрів та довжиною 320 метрів. Воно має об'єм у 200 тис. м3 та постачається двома дериваційними тунелями як зі струмків, що є правими притоками Мелля (наприклад, Тойхльбах), так і з потоків, що стікають напряму у Драву (наприклад, Нігглайбах). Через малий об'єм резервуара ця система також працює в режимі добового циклу, при цьому вона забезпечує найменший напір у 587,5 метра.
Комплекс Райссек-Кройцек спорудили в період між 1947 та 1961 роками. На першому етапі у 1950-му ввели в експлуатацію блок, який живиться за рахунок збору води із середньої течії струмків Райссеку. Він має дві турбіни типу Пелтон загальною потужністю 23,2 МВт, які забезпечують річний обсяг виробництва у 54 млн кВт·год. На другому етапі в 1957-му запустили найпотужнішу частину станції, котра постачається із водосховищ на вершині того ж гірського масиву. Великий напір дозволив встановити тут три турбіни типу Пелтон із загальною потужністю 68 МВт, які, утім, виробляють лише 55 млн кВт·год. Нарешті, у 1959 запустили третю частину, що живиться ресурсами масиву Кройцек. Вона обладнана двома турбінами типу Пелтон, які при сукупній потужності в 45 МВт забезпечують найбільший об'єм виробництва — 155 млн кВт·год на рік.
Під час будівництва для доставки матеріалів через відроги масиву Райссек проклали тунель Шобербоден (нім. Schoberboden) та залізницю, кінцева станція якої знаходиться на висоті 2237 метрів. Наразі ця високогірна споруда використовується також як туристичний об'єкт.
Примітки
- . Structurae (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . Structurae (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . Structurae (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . Structurae (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . Structurae (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . www.verbund.com (нім.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . www.verbund.com (нім.). Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 27 червня 2017.
- . www.verbund.com (нім.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES GAES Rajssek Krojcek nim Kraftwerksgruppe Reisseck Kreuzeck gidroelektrostanciya v Avstriyi u federalnij zemli Karintiya roztashovana u nizhnij chastini dolini richki nim Moll nepodalik vid vpadinnya ostannoyi v Dravu GES GAES Rajssek KrojcekVodoshovishe Klajner Myuldorferzeye46 52 19 pn sh 13 18 43 sh d 46 87220001002777536 pn sh 13 31212997002777776 sh d 46 87220001002777536 13 31212997002777776 Koordinati 46 52 19 pn sh 13 18 43 sh d 46 87220001002777536 pn sh 13 31212997002777776 sh d 46 87220001002777536 13 31212997002777776Krayina AvstriyaAdminodinicyadStandiyuchaRichkapritoki i DraviKaskadgidrovuzol Malta RajssekPochatok budivnictva1947Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1950 1959Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist136 2 GES 18 6 nasosna stanciya MVtSerednye richne virobnictvo263 mln kVt godTip GESderivacijna gidroakumulyuyuchaRozrahovanij napir1772 5 678 5 587 5 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinPeltonKilkist ta marka turbin7 3 nasosiOsnovni sporudiTip grebligravitacijni Groser Myuldorferzeye Klajner Myuldorferzeye Hohalmzeye zemlyani z betonnim oblicyuvannyam Hohalmzeye Radlzeye Visota grebli46 Groser Myuldorferzeye 41 Klajner Myuldorferzeye 24 Hohalmzeye 16 Radlzeye Rossvajzeye mDovzhina grebli433 Groser Myuldorferze 159 Klajner Myuldorferze 357 Hohalmzeye 212 Radlzeye 320 Rossvejzeye mVlasnikVerbundGES GAES Rajssek KrojcekMapa GES GAES Rajssek Krojcek u Vikishovishi Podacha resursu do mashinnogo zalu stanciyi vidbuvayetsya cherez tri derivacijni sistemi iz girskih masiviv Visokogo Tauernu Rajssek utvoryuye shidnu storonu dolini Mellya ta Krojcek na zahid vid dolini Persha sistema bazuyetsya na vikoristanni vodoshovish sporudzhenih na osnovi prirodnih ozer masivu Rajssek Groser Myuldorferzeye visota 2319 metriv nad rivnem morya stvorene na strumku Myuldorferbah liva pritoka Mellya za dopomogoyu gravitacijnoyi grebli visotoyu 46 metriv ta dovzhinoyu 433 metri Okrim osnovnoyi vono maye dvi neveliki pidpirni grebli U sukupnosti ce daye zmogu utrimuvati 7 8 mln m3 vodi Klajner Myuldorferzeye 2379 metriv stvorene vishe po strumku Myuldorferbah vid pershogo za dopomogoyu gravitacijnoyi grebli visotoyu 41 metr ta dovzhinoyu 159 metriv maye ob yem u 2 8 mln m3 Radlzeye 2399 metriv stvorene na strumku Radlbah prava pritoka inshoyi pritoki Dravi dolina yakoyi lezhit na shid vid masivu Rajssek ta dolini Mellya Tut zveli zemlyanu greblyu iz betonnim oblicyuvannyam visotoyu 16 metriv ta dovzhinoyu 212 metriv yaka utrimuye 2 5 mln m3 vodi Do cogo shovisha maye stik ozero Oberer sho lezhit vishe po dolini strumka j bere uchast u roboti gidrovuzla bez sporudzhennya grebli Hohalmzeye 2379 metriv roztashovane bilya vitokiv strumka Rikenbah liva pritoka Mellya Tut zveli gravitacijnu greblyu visotoyu 24 metri ta zemlyanu iz betonnim oblicyuvannyam visotoyu 8 75 metra iz zagalnoyu dovzhinoyu u 357 metriv yaki utrimuyut 4 1 mln m3 vodi Nepodalik Hohalmzeye lezhit ozero Kesselzeye sho nalezhit do stochisha togo zh strumka j bere uchast u roboti gidrovuzla bez sporudzhennya grebli Zagalom u rezultati sporudzhennya grebel ob yem prirodnih ozer zbilshivsya iz 5 4 do 17 2 mln m3 Vid shovisha Groser Myuldorferzeye do mashinnogo zalu v dolini Mellya vede tunel yakij zabezpechuye napir u 1772 5 metra Druga derivacijna sistema tak samo zbiraye vodu u masivi Rajssek ale nizhche po shilu vid vodoshovish grupi Myuldorferbah Vona zdijsnyuye zabir u livih pritokah Mellya z serednoyi techiyi zgadanih vishe strumkiv Rikenbah ta Myuldorferbah a takozh iz potoku Cvenbergbah nim Zwenbergbach Cya sistema maye u svoyemu skladi lishe nevelikij balansuyuchij rezervuar ob yemom 41 tis m3 a tomu pracyuye v rezhimi dobovogo ciklu Z urahuvannyam svogo roztashuvannya vona zabezpechuye menshij napir anizh persha derivacijna sistema lishe 678 5 metra Pri comu vona mozhe vikoristovuvatis dlya popovnennya vodoshovish pershoyi sistemi zavdyaki nasosnij stanciyi Hattelberg nim Hattelberg Ostannya maye tri vosmistadijni nasosi potuzhnistyu po 6 2 MVt kozhen z yakih zabezpechuye pidjom vodi v ob yemi 0 45 m3 sek na visotu u 1200 metriv Tretya derivacijna sistema zbiraye resurs na protilezhnomu boci dolini Mellya iz girskogo masivu Krojcek V yiyi skladi pracyuye vodoshovishe Rossvajs visota 1194 metri nad rivnem morya utvorene zemlyanoyu grebleyu visotoyu 16 metriv ta dovzhinoyu 320 metriv Vono maye ob yem u 200 tis m3 ta postachayetsya dvoma derivacijnimi tunelyami yak zi strumkiv sho ye pravimi pritokami Mellya napriklad Tojhlbah tak i z potokiv sho stikayut napryamu u Dravu napriklad Nigglajbah Cherez malij ob yem rezervuara cya sistema takozh pracyuye v rezhimi dobovogo ciklu pri comu vona zabezpechuye najmenshij napir u 587 5 metra Kompleks Rajssek Krojcek sporudili v period mizh 1947 ta 1961 rokami Na pershomu etapi u 1950 mu vveli v ekspluataciyu blok yakij zhivitsya za rahunok zboru vodi iz serednoyi techiyi strumkiv Rajsseku Vin maye dvi turbini tipu Pelton zagalnoyu potuzhnistyu 23 2 MVt yaki zabezpechuyut richnij obsyag virobnictva u 54 mln kVt god Na drugomu etapi v 1957 mu zapustili najpotuzhnishu chastinu stanciyi kotra postachayetsya iz vodoshovish na vershini togo zh girskogo masivu Velikij napir dozvoliv vstanoviti tut tri turbini tipu Pelton iz zagalnoyu potuzhnistyu 68 MVt yaki utim viroblyayut lishe 55 mln kVt god Nareshti u 1959 zapustili tretyu chastinu sho zhivitsya resursami masivu Krojcek Vona obladnana dvoma turbinami tipu Pelton yaki pri sukupnij potuzhnosti v 45 MVt zabezpechuyut najbilshij ob yem virobnictva 155 mln kVt god na rik Pid chas budivnictva dlya dostavki materialiv cherez vidrogi masivu Rajssek proklali tunel Shoberboden nim Schoberboden ta zaliznicyu kinceva stanciya yakoyi znahoditsya na visoti 2237 metriv Narazi cya visokogirna sporuda vikoristovuyetsya takozh yak turistichnij ob yekt Primitki Structurae angl Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 Structurae angl Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 Structurae angl Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 Structurae angl Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 Structurae angl Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 www verbund com nim Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 www verbund com nim Arhiv originalu za 28 listopada 2018 Procitovano 27 chervnya 2017 www verbund com nim Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2017