Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Г ю берт Ча рлз Са млін англ Hubert Charles Sumlin 16 липня 1931 округ Лефлор Міссісіпі 4 грудня 2011 Вейн Нью Джерсі ам

Г'юберт Самлін

Г'юберт Самлін

Г'ю́берт Ча́рлз Са́млін (англ. Hubert Charles Sumlin, 16 липня 1931, округ Лефлор, Міссісіпі — 4 грудня 2011, Вейн, Нью-Джерсі) — американський блюзовий гітарист і співак, представник чиказького блюзу. Постійний багаторічний виконавець гурту Гауліна Вулфа. Посів 65-те місце у списку «100 найкращих гітаристів усіх часів» за версією журналу «Rolling Stone» 2003 року та 43-тє місце за версією «Rolling Stone» 2011 року. Обраний до Зали слави блюзу 2008 року.

Г'юберт Самлін
англ. Hubert Charles Sumlin
image
Самлін на блюзовому фестивалі на Лонг-Біч 2003 року
Самлін на блюзовому фестивалі на Лонг-Біч 2003 року
Основна інформація
Дата народження 16 листопада 1931(1931-11-16)
Місце народження Грінвуд, Міссісіпі, США
Дата смерті 4 грудня 2011(2011-12-04) (80 років)
Місце смерті Вейн, Пассаїк, Нью-Джерсі, США
Причина смерті серцева недостатність
Роки активності 1953–2011
Громадянство image США
Професія
Інструменти
Жанри
Співпраця Мадді Вотерс, Гаулін Вулф
Лейбл
  • Black Top
  • Blind Pig
  • Blue Horizon
  • Evidence Music
  • Bellaphon
  • Wolf
  • Telarc Blues
  • Blues Planet
  • JSP
Нагороди

Зала слави блюзу 2008
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Г'юберт Самлін народився 1931 року на плантації Піллоу поблизу Грінвуда, штат Міссісіпі в родині Джона та Клаудії Самлін.

Виріс у Г'юзі, штат Арканзас, у десять років грав на барабанах, а рік потому почав опановувати гітару, яку йому купила мати за 8 доларів. Дитиною вишукував будь-яку нагоду послухати виступи Гауліна Вулфа, одного разу проїхав для цього автостопом близько 5 миль. Вулф не просто звернув на нього увагу, а поставився по-батьківськи, що визначило їхні стосунки на майбутні десятиліття. Підлітком Г'юберт працював на плантації та брав з собою гітару, аби грати увесь вільний (а інколи навіть робочий) час. У 14 років, натхненний записами Чарлі Паттона та Роберта Джонсона Самлін покинув дім своєї матері та оселився у Вест-Мемфісі. Там задовольнявся випадковими заробітками, грав у джук-барах разом з майбутнім видатним виконавцем на губній гармоніці Джеймсом Коттоном. Час від часу Вулф, який 1948 року перебрався до Вест-Мемфіса, дозволяв Самліну виступати зі своїм гуртом у клубах Вест-Мемфіса та східного Арканзасу. У 18 років Самлін отримав свою першу постійну роботу, акомпануючи Коттону на другій гітарі. В гурті Коттона Г'юберт провів майже три роки, мандрував з виступами Арканзасом та Теннессі. На початку 1954 року Самлін приєднався до колишнього гурту Гауліна Вулфа на три тижні, виступав у Луїзіані, Міссісіпі, Теннессі, а також у клубі «Silkhairs» у Вест-Мемфісі.

Гурт Гауліна Вулфа

У 1953 році Гаулін Вулф залишив свій гурт у Вест-Мемфісі і поїхав записуватись на студію Chess Records у Чикаго. Наступного року він переконав Г'юберта Самліна приєднатися до нього на півночі. Самлін перебрався до Чикаго і закріпився в гурті як постійний учасник. Спочатку другий гітарист, він зрештою став опорою звучання Вулфа впродовж усього життя співака. Так почалася співпраця, що тривала майже двадцять п'ять років і переривалася лише двічі, коли Г'юберт короткий час грав з Мадді Вотерсом. Стосунки між ним та Вулфом складалися не дуже мирно. Іноді конфлікти загострювалися до бійок і вибитих зубів. Попри насильство та напруженість у стосунках, «це не мало значення: ми завжди поверталися один до одного», казав Самлін в інтерв'ю 1994 року. Досить скромний Самлін став гострим контрапунктом домінантному Вулфу. Самлін відігравав центральну роль у створенні одних з найбільш пам'ятних і впливових творів American Roots Music XX століття. Його надзвичайні гитарні партії є такою ж невіддільною частиною класичних блюзових композицій «Spoonful», «Smokestack Lightning», «Killing Floor» та «The Red Rooster», як і гарчання Вулфа. Біограф Вулфа Марк Гоффман описав їх музичну комбінацію «як бензин і запалений сірник». Але перш ніж цей «музичний шлюб» склався, Г'юберт Самлін пройшов значний шлях самовдосконалення. Він відмовився від традиційного плектра і перейшов до гри виключно пальцями, що, за його словами, допомогло «відчути душу та біль» і пом'якшило виконання. Вулф також змусив його шість місяців відвідувати викладача чиказької консерваторії, у якого Самлін опановував нотну грамоту і гами. У 1950-х блюзова гармоніка в Чикаго почала поступатися популярністю гітаристам, реакцією на ці зміни у складі чиказького гурту Вулфа став тандем Джоді Вільямса та Г'юберта Самліна. Одними з перших записів альянсу Вільямса і Самліна були сингли Гауліна Вулфа «Evil Is Going On» (Chess 1575) і «Forty Four» (Chess 1584) 1954 року та «Who Will Be Next» (Chess 1593) і «Come to Me, Baby» (Chess 1607) 1955 року.

Черговий конфлікт між Самліном і Вулфом 1956 року призвів до того, що Г'юберт покинув гурт, аби вирушити в турне з Мадді Вотерсом, який до того ж запропонував йому втричі вищу платню. Самлін приєднався до команди Мадді Вотерса і грав з ним близько року. В цей час він брав участь у декількох записах Мадді, а також Чака Беррі на студії Chess. За спогадами Самліна, його влаштовувала музика, подобалась можливість переймати досвід і навчатися нового, але режим праці був виснажливим. Йому доводилося грати щоночі, одного разу 40 ночей поспіль, кожне нове місце було за сотні миль від попереднього, тож за рік він повернувся до Чикаго і Вулфа.

image
Г'юберт Самлін на фестивалі в Анн-Арборі 1970 року

Самлін знов приєднався до гурту Вулфа і з 1957 до 1970 року майже безперервно працював у клубах і тавернах Чикаго та за його межами — від придорожніх забігайлівок Півдня до нью-йоркського театру «Аполло». Він брав участь у численних записах синглів Гауліна Вулфа для Chess, зокрема «Sitting On Top Of The World» (1957, Chess 1679) та «Howlin' Blues» (1959, Chess 1726). Його першому з Вулфом альбому 1959 року, Moanin' in the Moonlight (Chess LP-1434), судилося стати класикою. Наступного року за участю Самліна гурт Вулфа записав «Spoonful» (Chess 1762), що відтоді став блюзовим стандартом.

Гурт Вулфа разом з Самліном і далі записувався на початку 60-х, саме в цей період створені такі відомі пісні як «Down In The Bottom» (Chess 1793), «The Red Rooster» та «Shake For Me» (Chess 1804), «Goin' Down Slow» (Chess 1813) та «I Ain't Superstitious» (Chess 1823), «Do The Do» (Chess 1844) та «Tail Dragger» (Chess 1890), «Built For Comfort» і «Three Hundred Pounds Of Joy» (Chess 1870). 1964 року гурт вирушив у турне Європою в рамках Американського фолк-блюзового фестивалю. У Європі Г'юберт нарешті отримав можливість записуватися як лідер. Він записав на студії Amiga у Східному Берліні свій перший сольний альбом American Folk Blues (Amiga 850043) з піаністом Саннілендом Слімом, басистом Віллі Діксоном та ударником Кліфтоном Джеймсом. 1966 року він знов короткий час виступав з Мадді Вотерсом та з гуртом Меджика Сема. 1971 року Самлін грав в одному з останніх проєктів Вулфа, The London Howlin' Wolf Sessions, за участю ритм-секції «The Rolling Stones» та Еріка Клептона на соло- та слайд-гітарі.

Сольна кар'єра

1971 року в Чикаго був записаний другий сольний альбом Hubert Sumlin and his friends, що вийшов 1973 року в серії Kings of Chicago Blues, Vol. 2 французького лейбла Disques Vogue.

image
Г'юберт Самлін 1975 року

Третій сольний альбом Самліна Groove, що вийшов на французькому лейблі 1976 року був записаний у Парижі 22 грудня 1975 року з його друзями, чиказькими музикантами: Фред Білоу (ударні), Лонні Брукс (гітара), Віллі Мейбон (фортепіано), Девід Маєрс (бас-гітара). Запис було зроблено за кілька тижнів до смерті Гауліна Вулфа. Смерть Вулфа у січні 1976 року емоційно спустошила Самліна й на кілька місяців він взагалі припинив грати. Згодом він деякий час грав у гурті Eddie Shaw and the Wolf Gang, а також співпрацював в чиказьких клубах з Саннілендом Слімом. 1977 року Самлін взяв участь у записі п'яти композицій, що Едді Шоу та The Wolf Gang виконали для першого випуску антології Living Chicago Blues лейблу Alligator Records.

Новий період своєї кар'єри Г'юберт Самлін присвятив переважно сольному виконанню. Перший запис під власним ім'ям у Сполучених Штатах Самлін зробив у жовтні 1986 року. Реліз цього альбому Hubert Sumlin's Blues Party (Black Top BT 1036) стався 1987 року. Впродовж наступних двадцяти п'яти років він записав шість альбомів, з'явився на платівках з іншими зірками блюзу, багато гастролював по клубах і фестивалях Америки, Європи та Японії. Він також став наставником Стіві Рея, Джиммі Вона, Ронні Ерла та багатьох інших молодих виконавців.

image
Г'юберт Самлін на фестивалі у Су-Фоллс 2006 року

1990 року він відвідав Британію під егідою лейблу промоутера Джона Стедмана й записав альбом Hubert Sumlin: Blues Guitar Boss, а у грудні 1993 зробив запис для аргентинського Blues Special, результатом якого стали альбоми Made In Argentina 1993 (Blues Special BSCD 9501) та I'm The Back Door Man (Blues Special BSCD 9506).

Останні роки свого життя Самлін жив у Тотові, штат Нью-Джерсі. У 2002 році йому діагностували рак легені, він кинув палити й пити, але концертної діяльності не припинив і після операції з видалення хворої легені 2004 року виступав на сцені з кисневим балоном.

Г'юберт брав участь у шоу Bob Margolin All-Star Blues Jam, а також в однойменному альбомі Telarc Records, випущеному в червні 2003 року. Його реліз 2003 року About Them Shoes продемонстрував зоряний склад гостей-шанувальників, що виступили у ролях другого плану: Ерік Клептон, Кіт Річардс, Боб Марголін, Левон Хелм, Пол Ошер, Девід Максвелл та інші.

Смерть

4 грудня 2011 року 80-річний Г'юберт Самлін помер від серцевої недостатності у лікарні міста Вейн, штат Нью-Джерсі. Витрати на похорон Самліна сплатили його давні шанувальники Мік Джаггер та Кіт Річардс.

Визнання

Блюзові та рок-гітаристи зазнали значного впливу Самліна: Гендрікс часто переспівував «Killing Floor», Rolling Stones, Клептон і незліченна кількість менш відомих блюзових виконавців продовжують грати «The Red Rooster», The Doors переробили на свій лад «Back Door Man», а Пейдж, Клептон і Бек наслідували Самліну у піснях «Spoonful» і «Smokestack Lightnin'».

Його [Самліна] класичні партії у піснях "Spoonful", "Smokestack Lightnin'", "Wang Dang Doodle" та "I Ain't Superstitious" вплинули на ціле покоління блюзових рокерів, включаючи Пітера Гріна, Френка Заппу, братів Воганів та Rolling Stones. Джиммі Гендрікс якось назвав його своїм улюбленим гітаристом, а Ерік Клептон у 1976 році в інтерв'ю Guitar Player сказав: "Я давно хотів познайомитися з Г'юбертом, тому що він робив деякі речі, що лякали мене, коли я брав гітару в руки - те, що в "Goin' Down Slow", просто дивна гра. Він дійсно неймовірний.
Оригінальний текст (англ.)
His [Sumlin's] classic parts in "Spoonful", "Smokestack Lightnin'", "Wang Dang Doodle" and "I Ain't Superstitious" influenced a generation of blues-based rockers, including Peter Green, Frank Zappa, the brothers Vaughan, and the Rolling Stones. Jimi Hendrix once cited him as his favorite guitarist, and Eric Clapton told Guitar Player in 1976; "For a long time I'd really wanted to meet Hubert because he did some things that freaked me out when I was picking up the guitar - that stuff on 'Goin' Down Slow', just the weirdest playing. He's truly amazing."
— Джас Обрехт

2008 року Самлін був введений до Зали слави блюзу.

Він був номінований на чотири премії Греммі: 1999 року за альбом Tribute to Howlin' Wolf разом з Генрі Греєм, Келвіном Джонсом, Семом Леєм та Коліном Лінденом, 2000 року за альбом Legends з Пайнтопом Перкінсом; 2006 року за сольний проєкт About Them Shoes та 2010 року за внесок в альбом Кенні Вейна Шепарда Live! In Chicago.

Самлін — лауреат низки премій Blues Music Award: 2006 та 2007 року як «Найкращий блюзовий інструменталіст — гітарист», 2006 року за «Найкращий традиційний блюзовий альбом» About Them Shoes, 2008 року як «Найкращий традиційний блюзовий виконавець», 2011 року за внесок у «Найкращий блюз-рок альбом» Live! In Chicago.

Дискографія

Альбоми

  • 1965 American Folk Blues (Blues Anytime!) (Amiga 850 043)
  • 1973 Hubert Sumlin and his friends (Vogue LDM 30175)
  • 1975 Groove ( 33.511)
  • 1982 Hubert Sumlin: Gotta Run (Paris PLB 2 28517)
  • 1987 Hubert Sumlin's Blues Party (Black Top 1036)
  • 1989 Heart & Soul (Blind Pig BP-3389) з Джеймсом Коттоном та Little Mike And The Tornadoes
  • 1990 Healing Feeling (Black Top BT-1053)
  • 1994 Blues Guitar Boss (JSP CD 239)
  • 1995 Made In Argentina 1993 (Blues Special BSCD 9501)
  • 1995 I'm The Back Door Man (Blues Special BSCD 9506)
  • 1998 I Know You (Analogue Productions Originals 2004).
  • 1998 Wake Up Call (Blues Planet CD 1116).
  • 2005 About Them Shoes (Tone-Cool TCL 51609).

Альбоми, створені у співпраці

Участь в альбомах, записаних наживо

  • 1964 American Folk Blues Festival '64 (Fontana 681 522 TL)
  • 1969 American Folk Blues Festival '63 (Fontana TL 5204)
  • 1981 American Folk Blues Festival '80 (L+R 42.013)
  • 1981 American Folk Blues Festival '81 (L+R 42.022)
  • 2004 Hubert Sumlin & David Johansen: Howlin' For Hubert (Collectors Only) з Девідом Йогансеном

Сингли

  • 1965 «Across The Board» / «Sumlin Boogie» (Blue Horizon 45-1000)
  • 1987 «Down In The Bottom»/* (Guitar Player Magazine)

Примітки

  1. LeBlanc, Eric S.; Eagle, Bob L. (2013). Blues: A Regional Experience (англ.). ABC-CLIO. с. 200. ISBN .
  2. Komara, Edward M. (2006). Encyclopedia of the Blues (англ.). Psychology Press. с. 938—939. ISBN .
  3. (англ.). Rolling Stone. Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 26 грудня 2023.
  4. (англ.). Rolling Stone. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 26 грудня 2023.
  5. Widen, Larry (2006). Tombstone Blues (англ.). London: Apple Core Publishing Group. с. 15—20. ISBN . Процитовано 26 грудня 2023.
  6. Obrecht, Jas (2000). Rollin' and Tumblin' : The Postwar Blues Guitarists (англ.). San Francisco: Miller Freeman Books. с. 210—221. ISBN . Процитовано 26 грудня 2023. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
  7. Obrecht, Jas (1993). Blues guitar : the men who made the music : from the pages of Guitar player magazine (англ.). San Francisco: GPI Books. с. 240—245. ISBN . Процитовано 26 грудня 2023.
  8. Alan Paul (5 грудня 2011). Hubert Sumlin Discusses Working with Howlin' Wolf in 1994 Guitar World Interview. Guitar World (англ.). оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 29 грудня 2023.
  9. T. Rees Shapiro (5 грудня 2011). Hubert Sumlin, legendary blues guitarist for Howlin’ Wolf, who influenced Eric Clapton and Jimi Hendrix, has died. The Washington Post (англ.). оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 29 грудня 2023.
  10. Komara, Edward M. (2006). Encyclopedia of the Blues (англ.). Psychology Press. с. 473. ISBN .
  11. Segrest, James; Hoffman, Mark (2012). Moanin' at Midnight: The Life and Times of Howlin' Wolf (англ.). New York: Pantheon Books. с. 267—272. ISBN . Процитовано 26 грудня 2023.
  12. Stefan Wirz (12 серпня 2019). Illustrated Discography of Howlin' Wolf. Stefan Wirz' 'American Music' (англ.). оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
  13. Stefan Wirz (7 червня 2021). Illustrated Discography of Hubert Sumlin. Stefan Wirz' 'American Music' (англ.). оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
  14. Living Chicago Blues I. Alligator Records (англ.). оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
  15. Simon Redley (грудень 2011). . Blues & Soul (англ.). № 991. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 26 грудня 2023.
  16. Hubert Sumlin. All About Jazz (англ.). грудень 2011. оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 26 грудня 2023.
  17. Bob Margolin All-Star Blues Jam. All Music (англ.). червень 2003. оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 26 грудня 2023.
  18. Dave Hoekstra (4 грудня 2011). . Chicago Sun Times. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 26 грудня 2023.
  19. Sean Michaels (9 грудня 2011). Rolling Stones to pay for Hubert Sumlin's funeral. The Guardian (англ.). оригіналу за 17 травня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
  20. Jim O'Neal (2008). Blues Hall of Fame Inductees, 1980-2018. BluEsoterica (англ.). оригіналу за 4 грудня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
  21. GRAMMYS (13 лютого 2011). All GRAMMY Awards and Nominations for Hubert Sumlin. Grammy.com (англ.). оригіналу за 2 червня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
  22. Blues Hall of Fame: Award Winners and Nominees. The Blues Foundation (англ.). 2016. Процитовано 20 грудня 2023.

Література

  • Segrest, James; Hoffman, Mark (2012). Moanin' at Midnight: The Life and Times of Howlin' Wolf (англ.). New York: Pantheon Books. с. 267—272. ISBN . Процитовано 26 грудня 2023.
  • Obrecht, Jas (2000). Rollin' and Tumblin' : The Postwar Blues Guitarists (англ.). San Francisco: Miller Freeman Books. с. 210—221. ISBN . Процитовано 26 грудня 2023.
  • Obrecht, Jas (1993). Blues guitar : the men who made the music : from the pages of Guitar player magazine (англ.). San Francisco: GPI Books. с. 240—245. ISBN . Процитовано 26 грудня 2023.
  • Widen, Larry (2006). Tombstone Blues (англ.). London: Apple Core Publishing Group. с. 15—20. ISBN . Процитовано 26 грудня 2023.

Посилання

  • Stefan Wirz (7 червня 2021). Illustrated Discography of Hubert Sumlin. Stefan Wirz' 'American Music' (англ.). оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
  • Stefan Wirz (12 серпня 2019). Illustrated Discography of Howlin' Wolf. Stefan Wirz' 'American Music' (англ.). оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

G yu bert Cha rlz Sa mlin angl Hubert Charles Sumlin 16 lipnya 1931 okrug Leflor Missisipi 4 grudnya 2011 Vejn Nyu Dzhersi amerikanskij blyuzovij gitarist i spivak predstavnik chikazkogo blyuzu Postijnij bagatorichnij vikonavec gurtu Gaulina Vulfa Posiv 65 te misce u spisku 100 najkrashih gitaristiv usih chasiv za versiyeyu zhurnalu Rolling Stone 2003 roku ta 43 tye misce za versiyeyu Rolling Stone 2011 roku Obranij do Zali slavi blyuzu 2008 roku G yubert Samlinangl Hubert Charles SumlinSamlin na blyuzovomu festivali na Long Bich 2003 rokuSamlin na blyuzovomu festivali na Long Bich 2003 rokuOsnovna informaciyaData narodzhennya 16 listopada 1931 1931 11 16 Misce narodzhennya Grinvud Missisipi SShAData smerti 4 grudnya 2011 2011 12 04 80 rokiv Misce smerti Vejn Passayik Nyu Dzhersi SShAPrichina smerti serceva nedostatnistRoki aktivnosti 1953 2011Gromadyanstvo SShAProfesiya muzikantspivakInstrumenti gitaravokalZhanri chikazkij blyuzelektrik blyuzSpivpracya Maddi Voters Gaulin VulfLejbl Black amp BlueBlack TopBlind PigBlue HorizonEvidence MusicBellaphonWolfTelarc BluesBlues PlanetJSPNagorodi Blues Music Award 2006200720082011 Zala slavi blyuzu 2008 Fajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki G yubert Samlin narodivsya 1931 roku na plantaciyi Pillou poblizu Grinvuda shtat Missisipi v rodini Dzhona ta Klaudiyi Samlin Viris u G yuzi shtat Arkanzas u desyat rokiv grav na barabanah a rik potomu pochav opanovuvati gitaru yaku jomu kupila mati za 8 dolariv Ditinoyu vishukuvav bud yaku nagodu posluhati vistupi Gaulina Vulfa odnogo razu proyihav dlya cogo avtostopom blizko 5 mil Vulf ne prosto zvernuv na nogo uvagu a postavivsya po batkivski sho viznachilo yihni stosunki na majbutni desyatilittya Pidlitkom G yubert pracyuvav na plantaciyi ta brav z soboyu gitaru abi grati uves vilnij a inkoli navit robochij chas U 14 rokiv nathnennij zapisami Charli Pattona ta Roberta Dzhonsona Samlin pokinuv dim svoyeyi materi ta oselivsya u Vest Memfisi Tam zadovolnyavsya vipadkovimi zarobitkami grav u dzhuk barah razom z majbutnim vidatnim vikonavcem na gubnij garmonici Dzhejmsom Kottonom Chas vid chasu Vulf yakij 1948 roku perebravsya do Vest Memfisa dozvolyav Samlinu vistupati zi svoyim gurtom u klubah Vest Memfisa ta shidnogo Arkanzasu U 18 rokiv Samlin otrimav svoyu pershu postijnu robotu akompanuyuchi Kottonu na drugij gitari V gurti Kottona G yubert proviv majzhe tri roki mandruvav z vistupami Arkanzasom ta Tennessi Na pochatku 1954 roku Samlin priyednavsya do kolishnogo gurtu Gaulina Vulfa na tri tizhni vistupav u Luyiziani Missisipi Tennessi a takozh u klubi Silkhairs u Vest Memfisi Gurt Gaulina Vulfa U 1953 roci Gaulin Vulf zalishiv svij gurt u Vest Memfisi i poyihav zapisuvatis na studiyu Chess Records u Chikago Nastupnogo roku vin perekonav G yuberta Samlina priyednatisya do nogo na pivnochi Samlin perebravsya do Chikago i zakripivsya v gurti yak postijnij uchasnik Spochatku drugij gitarist vin zreshtoyu stav oporoyu zvuchannya Vulfa vprodovzh usogo zhittya spivaka Tak pochalasya spivpracya sho trivala majzhe dvadcyat p yat rokiv i pererivalasya lishe dvichi koli G yubert korotkij chas grav z Maddi Votersom Stosunki mizh nim ta Vulfom skladalisya ne duzhe mirno Inodi konflikti zagostryuvalisya do bijok i vibitih zubiv Popri nasilstvo ta napruzhenist u stosunkah ce ne malo znachennya mi zavzhdi povertalisya odin do odnogo kazav Samlin v interv yu 1994 roku Dosit skromnij Samlin stav gostrim kontrapunktom dominantnomu Vulfu Samlin vidigravav centralnu rol u stvorenni odnih z najbilsh pam yatnih i vplivovih tvoriv American Roots Music XX stolittya Jogo nadzvichajni gitarni partiyi ye takoyu zh neviddilnoyu chastinoyu klasichnih blyuzovih kompozicij Spoonful Smokestack Lightning Killing Floor ta The Red Rooster yak i garchannya Vulfa Biograf Vulfa Mark Goffman opisav yih muzichnu kombinaciyu yak benzin i zapalenij sirnik Ale persh nizh cej muzichnij shlyub sklavsya G yubert Samlin projshov znachnij shlyah samovdoskonalennya Vin vidmovivsya vid tradicijnogo plektra i perejshov do gri viklyuchno palcyami sho za jogo slovami dopomoglo vidchuti dushu ta bil i pom yakshilo vikonannya Vulf takozh zmusiv jogo shist misyaciv vidviduvati vikladacha chikazkoyi konservatoriyi u yakogo Samlin opanovuvav notnu gramotu i gami U 1950 h blyuzova garmonika v Chikago pochala postupatisya populyarnistyu gitaristam reakciyeyu na ci zmini u skladi chikazkogo gurtu Vulfa stav tandem Dzhodi Vilyamsa ta G yuberta Samlina Odnimi z pershih zapisiv alyansu Vilyamsa i Samlina buli singli Gaulina Vulfa Evil Is Going On Chess 1575 i Forty Four Chess 1584 1954 roku ta Who Will Be Next Chess 1593 i Come to Me Baby Chess 1607 1955 roku Chergovij konflikt mizh Samlinom i Vulfom 1956 roku prizviv do togo sho G yubert pokinuv gurt abi virushiti v turne z Maddi Votersom yakij do togo zh zaproponuvav jomu vtrichi vishu platnyu Samlin priyednavsya do komandi Maddi Votersa i grav z nim blizko roku V cej chas vin brav uchast u dekilkoh zapisah Maddi a takozh Chaka Berri na studiyi Chess Za spogadami Samlina jogo vlashtovuvala muzika podobalas mozhlivist perejmati dosvid i navchatisya novogo ale rezhim praci buv visnazhlivim Jomu dovodilosya grati shonochi odnogo razu 40 nochej pospil kozhne nove misce bulo za sotni mil vid poperednogo tozh za rik vin povernuvsya do Chikago i Vulfa G yubert Samlin na festivali v Ann Arbori 1970 roku Samlin znov priyednavsya do gurtu Vulfa i z 1957 do 1970 roku majzhe bezperervno pracyuvav u klubah i tavernah Chikago ta za jogo mezhami vid pridorozhnih zabigajlivok Pivdnya do nyu jorkskogo teatru Apollo Vin brav uchast u chislennih zapisah singliv Gaulina Vulfa dlya Chess zokrema Sitting On Top Of The World 1957 Chess 1679 ta Howlin Blues 1959 Chess 1726 Jogo pershomu z Vulfom albomu 1959 roku Moanin in the Moonlight Chess LP 1434 sudilosya stati klasikoyu Nastupnogo roku za uchastyu Samlina gurt Vulfa zapisav Spoonful Chess 1762 sho vidtodi stav blyuzovim standartom Gurt Vulfa razom z Samlinom i dali zapisuvavsya na pochatku 60 h same v cej period stvoreni taki vidomi pisni yak Down In The Bottom Chess 1793 The Red Rooster ta Shake For Me Chess 1804 Goin Down Slow Chess 1813 ta I Ain t Superstitious Chess 1823 Do The Do Chess 1844 ta Tail Dragger Chess 1890 Built For Comfort i Three Hundred Pounds Of Joy Chess 1870 1964 roku gurt virushiv u turne Yevropoyu v ramkah Amerikanskogo folk blyuzovogo festivalyu U Yevropi G yubert nareshti otrimav mozhlivist zapisuvatisya yak lider Vin zapisav na studiyi Amiga u Shidnomu Berlini svij pershij solnij albom American Folk Blues Amiga 850043 z pianistom Sannilendom Slimom basistom Villi Diksonom ta udarnikom Kliftonom Dzhejmsom 1966 roku vin znov korotkij chas vistupav z Maddi Votersom ta z gurtom Medzhika Sema 1971 roku Samlin grav v odnomu z ostannih proyektiv Vulfa The London Howlin Wolf Sessions za uchastyu ritm sekciyi The Rolling Stones ta Erika Kleptona na solo ta slajd gitari Solna kar yera 1971 roku v Chikago buv zapisanij drugij solnij albom Hubert Sumlin and his friends sho vijshov 1973 roku v seriyi Kings of Chicago Blues Vol 2 francuzkogo lejbla Disques Vogue G yubert Samlin 1975 roku Tretij solnij albom Samlina Groove sho vijshov na francuzkomu lejbli Black amp Blue 1976 roku buv zapisanij u Parizhi 22 grudnya 1975 roku z jogo druzyami chikazkimi muzikantami Fred Bilou udarni Lonni Bruks gitara Villi Mejbon fortepiano Devid Mayers bas gitara Zapis bulo zrobleno za kilka tizhniv do smerti Gaulina Vulfa Smert Vulfa u sichni 1976 roku emocijno spustoshila Samlina j na kilka misyaciv vin vzagali pripiniv grati Zgodom vin deyakij chas grav u gurti Eddie Shaw and the Wolf Gang a takozh spivpracyuvav v chikazkih klubah z Sannilendom Slimom 1977 roku Samlin vzyav uchast u zapisi p yati kompozicij sho Eddi Shou ta The Wolf Gang vikonali dlya pershogo vipusku antologiyi Living Chicago Blues lejblu Alligator Records Novij period svoyeyi kar yeri G yubert Samlin prisvyativ perevazhno solnomu vikonannyu Pershij zapis pid vlasnim im yam u Spoluchenih Shtatah Samlin zrobiv u zhovtni 1986 roku Reliz cogo albomu Hubert Sumlin s Blues Party Black Top BT 1036 stavsya 1987 roku Vprodovzh nastupnih dvadcyati p yati rokiv vin zapisav shist albomiv z yavivsya na plativkah z inshimi zirkami blyuzu bagato gastrolyuvav po klubah i festivalyah Ameriki Yevropi ta Yaponiyi Vin takozh stav nastavnikom Stivi Reya Dzhimmi Vona Ronni Erla ta bagatoh inshih molodih vikonavciv G yubert Samlin na festivali u Su Folls 2006 roku 1990 roku vin vidvidav Britaniyu pid egidoyu lejblu promoutera Dzhona Stedmana j zapisav albom Hubert Sumlin Blues Guitar Boss a u grudni 1993 zrobiv zapis dlya argentinskogo Blues Special rezultatom yakogo stali albomi Made In Argentina 1993 Blues Special BSCD 9501 ta I m The Back Door Man Blues Special BSCD 9506 Ostanni roki svogo zhittya Samlin zhiv u Totovi shtat Nyu Dzhersi U 2002 roci jomu diagnostuvali rak legeni vin kinuv paliti j piti ale koncertnoyi diyalnosti ne pripiniv i pislya operaciyi z vidalennya hvoroyi legeni 2004 roku vistupav na sceni z kisnevim balonom G yubert brav uchast u shou Bob Margolin All Star Blues Jam a takozh v odnojmennomu albomi Telarc Records vipushenomu v chervni 2003 roku Jogo reliz 2003 roku About Them Shoes prodemonstruvav zoryanij sklad gostej shanuvalnikiv sho vistupili u rolyah drugogo planu Erik Klepton Kit Richards Bob Margolin Levon Helm Pol Osher Devid Maksvell ta inshi Smert 4 grudnya 2011 roku 80 richnij G yubert Samlin pomer vid sercevoyi nedostatnosti u likarni mista Vejn shtat Nyu Dzhersi Vitrati na pohoron Samlina splatili jogo davni shanuvalniki Mik Dzhagger ta Kit Richards ViznannyaBlyuzovi ta rok gitaristi zaznali znachnogo vplivu Samlina Gendriks chasto perespivuvav Killing Floor Rolling Stones Klepton i nezlichenna kilkist mensh vidomih blyuzovih vikonavciv prodovzhuyut grati The Red Rooster The Doors pererobili na svij lad Back Door Man a Pejdzh Klepton i Bek nasliduvali Samlinu u pisnyah Spoonful i Smokestack Lightnin Jogo Samlina klasichni partiyi u pisnyah Spoonful Smokestack Lightnin Wang Dang Doodle ta I Ain t Superstitious vplinuli na cile pokolinnya blyuzovih rokeriv vklyuchayuchi Pitera Grina Frenka Zappu brativ Voganiv ta Rolling Stones Dzhimmi Gendriks yakos nazvav jogo svoyim ulyublenim gitaristom a Erik Klepton u 1976 roci v interv yu Guitar Player skazav Ya davno hotiv poznajomitisya z G yubertom tomu sho vin robiv deyaki rechi sho lyakali mene koli ya brav gitaru v ruki te sho v Goin Down Slow prosto divna gra Vin dijsno nejmovirnij Originalnij tekst angl His Sumlin s classic parts in Spoonful Smokestack Lightnin Wang Dang Doodle and I Ain t Superstitious influenced a generation of blues based rockers including Peter Green Frank Zappa the brothers Vaughan and the Rolling Stones Jimi Hendrix once cited him as his favorite guitarist and Eric Clapton told Guitar Player in 1976 For a long time I d really wanted to meet Hubert because he did some things that freaked me out when I was picking up the guitar that stuff on Goin Down Slow just the weirdest playing He s truly amazing Dzhas Obreht 2008 roku Samlin buv vvedenij do Zali slavi blyuzu Vin buv nominovanij na chotiri premiyi Gremmi 1999 roku za albom Tribute to Howlin Wolf razom z Genri Greyem Kelvinom Dzhonsom Semom Leyem ta Kolinom Lindenom 2000 roku za albom Legends z Pajntopom Perkinsom 2006 roku za solnij proyekt About Them Shoes ta 2010 roku za vnesok v albom Kenni Vejna Sheparda Live In Chicago Samlin laureat nizki premij Blues Music Award 2006 ta 2007 roku yak Najkrashij blyuzovij instrumentalist gitarist 2006 roku za Najkrashij tradicijnij blyuzovij albom About Them Shoes 2008 roku yak Najkrashij tradicijnij blyuzovij vikonavec 2011 roku za vnesok u Najkrashij blyuz rok albom Live In Chicago DiskografiyaAlbomi 1965 American Folk Blues Blues Anytime Amiga 850 043 1973 Hubert Sumlin and his friends Vogue LDM 30175 1975 Groove Black amp Blue 33 511 1982 Hubert Sumlin Gotta Run Paris PLB 2 28517 1987 Hubert Sumlin s Blues Party Black Top 1036 1989 Heart amp Soul Blind Pig BP 3389 z Dzhejmsom Kottonom ta Little Mike And The Tornadoes 1990 Healing Feeling Black Top BT 1053 1994 Blues Guitar Boss JSP CD 239 1995 Made In Argentina 1993 Blues Special BSCD 9501 1995 I m The Back Door Man Blues Special BSCD 9506 1998 I Know You Analogue Productions Originals 2004 1998 Wake Up Call Blues Planet CD 1116 2005 About Them Shoes Tone Cool TCL 51609 Albomi stvoreni u spivpraci 1977 Eddie Shaw amp the Wolf Gang Have Blues Will Travel Simmons ES 1815 z Eddi Shou 1980 Hubert Sumlin amp Carey Bell Gamblin Woman L R 42 008 z Keri Bellom 1980 Louisiana Red Reality Blues L R 42 011 z Luyiziana Redom ta Sannilendom Slimom 1980 Sunnyland Slim Decoration Day L R 42 015 z Sannilendom Slimom 1982 Bonnie Lee Zora Young Big Time Sarah Blues With The Girls featuring Hubert Sumlin Paris PLB 2 28518 19 1994 Bill s Blues Atomic Theory ATD 1112 z Dzhimmi Rodzhersom ta Big Billom Gikki 1998 Hubert Sumlin amp Billy Branch Wolf CD 120 868 z Billi Branchem 1998 Pinetop Perkins Hubert Sumlin Legends Telarc CD 83446 z Pajntopom Perkinsom 2010 JW Jones Midnight Memphis Sun Ruf 7100 z Dzhej Vi Dzhonsom ta Charli Masselvajtom Uchast v albomah zapisanih nazhivo 1964 American Folk Blues Festival 64 Fontana 681 522 TL 1969 American Folk Blues Festival 63 Fontana TL 5204 1981 American Folk Blues Festival 80 L R 42 013 1981 American Folk Blues Festival 81 L R 42 022 2004 Hubert Sumlin amp David Johansen Howlin For Hubert Collectors Only z Devidom Jogansenom Singli 1965 Across The Board Sumlin Boogie Blue Horizon 45 1000 1987 Down In The Bottom Guitar Player Magazine PrimitkiLeBlanc Eric S Eagle Bob L 2013 Blues A Regional Experience angl ABC CLIO s 200 ISBN 9780313344244 Komara Edward M 2006 Encyclopedia of the Blues angl Psychology Press s 938 939 ISBN 9780415926997 angl Rolling Stone Arhiv originalu za 21 chervnya 2012 Procitovano 26 grudnya 2023 angl Rolling Stone Arhiv originalu za 29 listopada 2016 Procitovano 26 grudnya 2023 Widen Larry 2006 Tombstone Blues angl London Apple Core Publishing Group s 15 20 ISBN 9781411648234 Procitovano 26 grudnya 2023 Obrecht Jas 2000 Rollin and Tumblin The Postwar Blues Guitarists angl San Francisco Miller Freeman Books s 210 221 ISBN 9780879306137 Procitovano 26 grudnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Obrecht Jas 1993 Blues guitar the men who made the music from the pages of Guitar player magazine angl San Francisco GPI Books s 240 245 ISBN 0879302925 Procitovano 26 grudnya 2023 Alan Paul 5 grudnya 2011 Hubert Sumlin Discusses Working with Howlin Wolf in 1994 Guitar World Interview Guitar World angl originalu za 8 sichnya 2023 Procitovano 29 grudnya 2023 T Rees Shapiro 5 grudnya 2011 Hubert Sumlin legendary blues guitarist for Howlin Wolf who influenced Eric Clapton and Jimi Hendrix has died The Washington Post angl originalu za 22 travnya 2022 Procitovano 29 grudnya 2023 Komara Edward M 2006 Encyclopedia of the Blues angl Psychology Press s 473 ISBN 9780415926997 Segrest James Hoffman Mark 2012 Moanin at Midnight The Life and Times of Howlin Wolf angl New York Pantheon Books s 267 272 ISBN 9780307831019 Procitovano 26 grudnya 2023 Stefan Wirz 12 serpnya 2019 Illustrated Discography of Howlin Wolf Stefan Wirz American Music angl originalu za 20 serpnya 2023 Procitovano 26 grudnya 2023 Stefan Wirz 7 chervnya 2021 Illustrated Discography of Hubert Sumlin Stefan Wirz American Music angl originalu za 1 chervnya 2023 Procitovano 26 grudnya 2023 Living Chicago Blues I Alligator Records angl originalu za 12 serpnya 2023 Procitovano 26 grudnya 2023 Simon Redley gruden 2011 Blues amp Soul angl 991 Arhiv originalu za 21 bereznya 2012 Procitovano 26 grudnya 2023 Hubert Sumlin All About Jazz angl gruden 2011 originalu za 1 zhovtnya 2012 Procitovano 26 grudnya 2023 Bob Margolin All Star Blues Jam All Music angl cherven 2003 originalu za 28 zhovtnya 2016 Procitovano 26 grudnya 2023 Dave Hoekstra 4 grudnya 2011 Chicago Sun Times Arhiv originalu za 25 lyutogo 2012 Procitovano 26 grudnya 2023 Sean Michaels 9 grudnya 2011 Rolling Stones to pay for Hubert Sumlin s funeral The Guardian angl originalu za 17 travnya 2023 Procitovano 26 grudnya 2023 Jim O Neal 2008 Blues Hall of Fame Inductees 1980 2018 BluEsoterica angl originalu za 4 grudnya 2023 Procitovano 26 grudnya 2023 GRAMMYS 13 lyutogo 2011 All GRAMMY Awards and Nominations for Hubert Sumlin Grammy com angl originalu za 2 chervnya 2023 Procitovano 26 grudnya 2023 Blues Hall of Fame Award Winners and Nominees The Blues Foundation angl 2016 Procitovano 20 grudnya 2023 LiteraturaSegrest James Hoffman Mark 2012 Moanin at Midnight The Life and Times of Howlin Wolf angl New York Pantheon Books s 267 272 ISBN 9780307831019 Procitovano 26 grudnya 2023 Obrecht Jas 2000 Rollin and Tumblin The Postwar Blues Guitarists angl San Francisco Miller Freeman Books s 210 221 ISBN 9780879306137 Procitovano 26 grudnya 2023 Obrecht Jas 1993 Blues guitar the men who made the music from the pages of Guitar player magazine angl San Francisco GPI Books s 240 245 ISBN 0879302925 Procitovano 26 grudnya 2023 Widen Larry 2006 Tombstone Blues angl London Apple Core Publishing Group s 15 20 ISBN 9781411648234 Procitovano 26 grudnya 2023 PosilannyaStefan Wirz 7 chervnya 2021 Illustrated Discography of Hubert Sumlin Stefan Wirz American Music angl originalu za 1 chervnya 2023 Procitovano 26 grudnya 2023 Stefan Wirz 12 serpnya 2019 Illustrated Discography of Howlin Wolf Stefan Wirz American Music angl originalu za 20 serpnya 2023 Procitovano 26 grudnya 2023

Дата публікації:
Топ