Spoonful

«Spoonful» — пісня, створена американським блюзовим музикантом і автором пісень Віллі Діксоном, вперше записана в червні 1960 року Гауліном Вулфом і випущена синглом на лейблі Chess (1762). Один з найвідоміших і багаторазово перевиконаних блюзових стандартів.

Spoonful
Сингл Гауліна Вулфа
Випущений	червень 1960
Формат	7" 45
Сторона Б	«Howlin' for My Darling»
Записаний	червень 1960, Чикаго, Іллінойс
Жанр	блюз
Мова	англійська
Автор пісні	Віллі Діксон
Композитор	Віллі Діксон^[1]
Тривалість	2 хв 45 с
Лейбл	Chess (1762)
Продюсер	Леонард Чесс, Філ Чесс, Віллі Діксон
Хронологія синглів Гауліна Вулфа
Попередній «Who's Been Talking?»/«Tell Me» (1959) «Back Door Man»/«Wang Dang Doodle» (1960) Наступний

Опис

Попередні версії пісні мають довгу історію, завжди з метафоричним непристойно-сексуальним підтекстом. Вперше зафіксована 1925 року як «All I Want Is a Spoonful» у виконанні кантрі-блюзового банджиста «Папа» Чарлі Джексона, наступна варіація Чарлі Джордана мала назву «Just a Spoonful» (1930). Відома також версія «A Spoonful Blues» (Paramount 12869) Чарлі Паттона в якій, за припущенням, йдеться про кокаїнову залежність. Найвідоміша версія постійного автора Chess Records Віллі Діксона також розповідала про сексуальний потяг, залежність від кохання та ревнощі, але майже повністю відрізняється за структурою й виконана Вулфом у мінорній тональності.

Запис відбувся в червні 1960 року в Чикаго, штат Іллінойс за участю Гауліна Вулфа (вокал), Отіса Спенна (фортепіано), Фредді Робінсона та Г'юберта Самліна (гітари), Віллі Діксона (бас) і Фреда Білоу (ударні). На стороні «Б» відтворена «Howlin' For My Darling», що була записана у липні 1959 року з іншим складом акомпанементу. Реліз синглу відбувся 25 липня 1960 року. У січні 1962 року «Spoonful» увійшла до альбому Howlin' Wolf (т. зв. «The Rockin' Chair album», Chess LP 1469).

Інші версії

На хвилі захоплення американськими блюзовими музикантами, що виникла у 60-х роках серед британських рок-гуртів, Ерік Клептон записав пісню «Spoonful» з очолюваним Полом Джонсом гуртом «Powerhouse». У записі брав участь також басист Джек Брюс, разом з яким 1966 року Клептон, вже у складі тріо «Cream», записав «Spoonful» для дебютного альбому Fresh Cream (Reaction 593001) і включив 17-хвилинну живу версію у альбом 1968 року Wheels of Fire (Polydor 583 031).

Кавер, виконаний дуетом Етта Джеймс і Гарві Фукуа 1961 року, став хітом попмузикальних і ритм-енд-блюзових чартів. «Spoonful» була також записана Джиммі Візерспуном і Коко Тейлор.

Гаулін Вулф перезаписав пісню «Spoonful» 1968 року як частину The Super Super Blues Band — дружньої сесії з Мадді Вотерсом і Бо Діддлі.

1970 року Віллі Діксон записав власну версію, схожу з релізом Вулфа 1960 року, але з розширеними гітарними та фортепіанними соло на платівці I Am the Blues (Columbia CS9987), що згодом дала назву його автобіографії, а роком пізніше британський «Climax Blues Band» створив власну версію «Spoonful» для свого альбому Tightly Knit.

Кавери «Spoonful» виконали Джордж Торогуд і The Destroyers на платівці 2011 року 2120 South Michigan Avenue і Джо Бонамасса у концертному альбомі Muddy Wolf at Red Rocks (2015).

Визнання

Пісня «Spoonful» увійшла до списку («500 пісень, що сформували рок-н-рол»).

2010 року «Spoonful» (Chess 1762) внесено до Зали слави блюзу як «Класичний блюзовий запис — сингл або альбомний трек».

Примітки

1. ISWC Network
   d:Track:Q82271165
2. Charles Waring (1 січня 2023). ‘Spoonful’: The Story Behind Howlin’ Wolf’s Classic Blues Song. UDiscoverMusic (англ.). оригіналу за 22 січня 2023. Процитовано 18 січня 2024.
3. Gioia, 2008, с. 292.
4. Joseph A. LaRose (2006). Edward Komara (ред.). Encyclopedia of the Blues "Spoonful" ("A Spoonful Blues") (англ.). Routledge. с. 923-924. ISBN . Процитовано 20 грудня 2023.
5. Segrest, Hoffmann, 2012, с. 173.
6. Segrest, Hoffmann, 2012, с. 192.
7. . AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2023. Процитовано 18 січня 2024. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
8. Whitburn, Joel (1988). Top R&B Singles 1942–1988 (англ.). Menomonee Falls, Wisconsin: Record Research. с. 216. ISBN . Процитовано 18 січня 2024.
9. Segrest, Hoffmann, 2012, с. 372.
10. DiMartino, Dave (1999). Music in the 20th century (англ.). New York: Sharpe Reference. с. 175. ISBN . Процитовано 18 січня 2024.
11. Kevin Rathert (5 серпня 2019). Climax Blues Band – ‘The Albums 1969-1972’ (2019). Psychedelic Baby (англ.). оригіналу за 11 листопада 2022. Процитовано 18 січня 2024.
12. Stephen Thomas Erlewine. 2120 South Michigan Ave. - George Thorogood & the Destroyers. AllMusic. оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 18 січня 2024.
13. Stephen Thomas Erlewine. Muddy Wolf at Red Rocks - Joe Bonamassa. AllMusic. оригіналу за 24 лютого 2023. Процитовано 18 січня 2024.
14. Infoplease Staff (26 червня 2020). 500 Songs That Shaped Rock. infoplease.com (англ.). оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 18 січня 2024.
15. Steve Parker (2018). Rock and Roll Hall of Fame - 500 Songs That Shaped Rock. rocklistmusic.co.uk (англ.). оригіналу за 16 грудня 2023. Процитовано 3 січня 2024.
16. Spoonful — Howlin’ Wolf (Chess, 1960). The Blues Foundation (англ.). 10 листопада 2016. оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 18 січня 2024. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()

Джерела

• Dixon, Willie (1989). I am the blues (англ.). New York: Da Capo Press. Процитовано 18 січня 2024.
• Segrest, James; Hoffman, Mark (2012). Moanin' at Midnight: The Life and Times of Howlin' Wolf (англ.). New York: Pantheon Books. с. 416. ISBN . Процитовано 4 січня 2024.
• Gioia, Ted (2008). Delta Blues: The Life and Times of the Mississippi Masters who Revolutionized American Music (англ.). New York: W. W. Norton. с. 273—308. ISBN . Процитовано 4 січня 2024.
• Spoonful — Howlin’ Wolf (Chess, 1960). The Blues Foundation (англ.). 10 листопада 2016. оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 18 січня 2024. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
• Stefan Wirz (12 серпня 2019). Illustrated Discography of Howlin' Wolf. Stefan Wirz' 'American Music' (англ.). оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 18 січня 2024.