Віфінія або Вітинія (дав.-гр. Βιθυνία, тур. Bitinya) — історичний край, держава (бл. 297 до н. е. — бл. 74 до н. е.) на північному заході Анатолії (Малої Азії), провінція Римської імперії (з бл. 74 до н. е.). Назва походить від імені народу , що разом з іншими фракійцями переселилися до Малої Азії з Балкан ймовірно в якийсь момент після краху епохи бронзи або під час ранньої залізної доби.
бл. 297 до н. е. — бл. 74 до н. е. | |
---|---|
Віфінія і сусідні регіони Анатолії | |
Розташування | північна Анатолія |
Історичні столиці | Нікомедія, Нікея |
Племена | віфини, тіни, фракійці |
Римська провінція | Віфінія |
Віфінія на мапі Римської імперії | |
Історія
Спочатку віфінські володарі визнавали владу Лідії, згодом — Персії. Після вторгнення до Малої Азії військ Александра Македонського, цар Бас відмовився визнавати його владу. У 297 до н. е. син Баса Зіпойт I, відбивши черговий напад македонців, оголосив Віфінію незалежною державою. Її столицею стала Нікея.
Нікомед I для захисту від зовнішніх ворогів запросив до Малої Азії войовничі кельтські племена галатів, поступившись на їхню користь частиною території Віфінії, що з того часу отримала назву Галатія. Столиця держави була перенесена до збудованого на руїнах Астаку нового міста, яке на честь царя отримало назву Нікомедії.
З появою в регіоні римлян, віфінські володарі намагалися підтримувати з ними союзницькі відносини. У 75 до н. е. цар Нікомед IV Філопатор, який не мав дітей, заповів свою державу Риму. Після його смерті у наступному році Віфінія була перетворена на римську провінцію.
Згадується у Повісті врем'яних літ:
«Іде Русь на Цареград, скідій десять тисяч».
І як прийшли вони, і пристали [до берега],
І стали воювати країни Віфінські,
І полонили їх по Понту аж до Іраклія
І до землі Фофлагонської.
Володарі Віфінії
- Дідалс
- Ботир
- Бас — 376 — 326 рр. до н. е.
- Зіпойт I — 326 — 278 рр. до н. е.
- Нікомед I — 278 — 255 рр. до н. е.
- Зіпойт II — 255 — 254 рр. до н. е.
- Зіел — 254 — 228 рр. до н. е.
- Прусій I Кульгавий — 228 — 182 рр. до н. е.
- Прусій II Мисливець — 182 — 149 рр. до н. е.
- Нікомед II Епіфан — 149 — 127 рр. до н. е.
- Нікомед III Евергет — 127 — 94 рр. до н. е.
- Нікомед IV Філопатор — 94 — 74 рр. до н. е.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 7 лютого 2021.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віфінія |
- Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 4. Cambridge University Press. с. 12—13. (англ.) - Storey, Stanley Jonathon (1999) [1998]. . Ottawa: National Library of Canada. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2021. Процитовано 01-08-2020.
- T. Bekker-Nielsen, , 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vifiniya abo Vitiniya dav gr Bi8ynia tur Bitinya istorichnij kraj derzhava bl 297 do n e bl 74 do n e na pivnichnomu zahodi Anatoliyi Maloyi Aziyi provinciya Rimskoyi imperiyi z bl 74 do n e Nazva pohodit vid imeni narodu sho razom z inshimi frakijcyami pereselilisya do Maloyi Aziyi z Balkan jmovirno v yakijs moment pislya krahu epohi bronzi abo pid chas rannoyi zaliznoyi dobi Vifiniyabl 297 do n e bl 74 do n e Vifiniya i susidni regioni AnatoliyiRoztashuvannyapivnichna AnatoliyaIstorichni stoliciNikomediya NikeyaPlemenavifini tini frakijciRimska provinciyaVifiniyaVifiniya na mapi Rimskoyi imperiyiIstoriyaSpochatku vifinski volodari viznavali vladu Lidiyi zgodom Persiyi Pislya vtorgnennya do Maloyi Aziyi vijsk Aleksandra Makedonskogo car Bas vidmovivsya viznavati jogo vladu U 297 do n e sin Basa Zipojt I vidbivshi chergovij napad makedonciv ogolosiv Vifiniyu nezalezhnoyu derzhavoyu Yiyi stoliceyu stala Nikeya Nikomed I dlya zahistu vid zovnishnih vorogiv zaprosiv do Maloyi Aziyi vojovnichi keltski plemena galativ postupivshis na yihnyu korist chastinoyu teritoriyi Vifiniyi sho z togo chasu otrimala nazvu Galatiya Stolicya derzhavi bula perenesena do zbudovanogo na ruyinah Astaku novogo mista yake na chest carya otrimalo nazvu Nikomediyi Z poyavoyu v regioni rimlyan vifinski volodari namagalisya pidtrimuvati z nimi soyuznicki vidnosini U 75 do n e car Nikomed IV Filopator yakij ne mav ditej zapoviv svoyu derzhavu Rimu Pislya jogo smerti u nastupnomu roci Vifiniya bula peretvorena na rimsku provinciyu Zgaduyetsya u Povisti vrem yanih lit Ide Rus na Caregrad skidij desyat tisyach I yak prijshli voni i pristali do berega I stali voyuvati krayini Vifinski I polonili yih po Pontu azh do Irakliya I do zemli Foflagonskoyi Volodari VifiniyiDidals Botir Bas 376 326 rr do n e Zipojt I 326 278 rr do n e Nikomed I 278 255 rr do n e Zipojt II 255 254 rr do n e Ziel 254 228 rr do n e Prusij I Kulgavij 228 182 rr do n e Prusij II Mislivec 182 149 rr do n e Nikomed II Epifan 149 127 rr do n e Nikomed III Everget 127 94 rr do n e Nikomed IV Filopator 94 74 rr do n e Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Procitovano 7 lyutogo 2021 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vifiniya Cya stattya vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Bithynia Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 4 Cambridge University Press s 12 13 angl Storey Stanley Jonathon 1999 1998 Ottawa National Library of Canada ISBN 0 612 34324 3 Arhiv originalu PDF za 31 sichnya 2021 Procitovano 01 08 2020 T Bekker Nielsen 2008