Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Примаков Примако в Віта лій Ма ркович ба тько Прима к ба тько Примаче

Віталій Примаков

Віталій Примаков
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Примаков.

Примако́в Віта́лій Ма́ркович (ба́тько Прима́к, ба́тько Примаче́нко; 18 (30) грудня 1897(18971230), с. Семенівка, нині місто, Семенівський район, Чернігівська губернія, Російська імперія — 11 червня 1937, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський воєначальник, комкор (1935), дипломат. Зять Михайла Коцюбинського, товариш дитячих років українського радянського воєначальника — Юрія Коцюбинського. Репресований.

Примаков Віталій Маркович
image
Віталій Примаков
Народження18 (30) грудня 1897(1897-12-30)
с. Семенівка, нині місто, Семенівський район, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть12 червня 1937(1937-06-12) (39 років)
Москва, РРФСР, СРСР
ПохованняНове Донське кладовище
Країнаimage СРСР
Рід військпіхота, кавалерія
Освітаd
Роки служби1918—1937
ПартіяКПРС
Званняimage Комкор
Командуванняорганізатор і командир формувань Червоно-Козачого Корпусу
Війни / битвиПерша світова війна
Громадянська війна в Росії
Нагороди
image image image
image Примаков Віталій Маркович у Вікісховищі

Один із організаторів і перших керівників Червоно-Козачого Корпусу Української Республіки, перших військових формувань радянського уряду України у складі Країни Рад.

Учасник бойових дій 1920-х років у Афганістані і в Середній Азії, за що тогочасна світова преса його охрестила «радянським Лоуренсом».

Біографія

Народився 1897 року в селі Семенівці (тоді Російська імперія, нині місто, райцентр Семенівського району Чернігівської області, Україна) у родині народного вчителя, його рід походив із чернігівських козаків.

З 1909 по 1915 рік навчався в Чернігівській чоловічій гімназії. Змалку близько знайомий із відомою українською родиною Коцюбинських.

3 1914 року — член РСДРП. У лютому 1915 року за більшовицьку агітацію у військах Чернігівського гарнізону засуджено на довічне заслання до Сибіру.

У квітні 1917 року, після оголошеної Тимчасовим урядом амністії, дотерміново повернувся з заслання до Чернігова, з травня по серпень — член Київського комітету РСДРП(б). У серпні 1917 року — рядовий 13-го запасного піхотного полку в Чернігові. Його обирають до складу Чернігівської Ради робітничих і солдатських депутатів, а потім — делегатом II Всеросійського з'їзду Рад.

Брав участь у жовтневому перевороті в Петрограді, член ВЦВК Росії другого скликання.

27 грудня 1917 року Примаков разом із Ароном Бароном за дорученням російського більшовицького керівництва сформували в Харкові з 2-го українського полку збройні сили Української Народної Республіки Рад — 1-й полк Червоного козацтва. Основу червоного козацтва складали переважно прихильники Росії з числа росіян та деяких українців, що поділяли радянську ідеологію більшовиків й чинили збройний опір Українській Народній Республіці.

Восени 1918 року брав участь у формуванні на території України різних радянських збройних угруповань: 1-ї української радянської дивізії, очоливши полк Червоного козацтва. У грудні того ж року за наказом Всеукраїнського Центрального Військово-Революційного Комітету Примаков та його полк увійшли до складу 2-ї української радянської дивізії. У подальшому командував підрозділами збройних сил Червоного козацтва (бригадою, дивізією, корпусом) у боях проти Армії Української Народної Республіки, білогвардійських загонів денікінців, врангельців, повстанських загонів Нестора Махна та польських військ Пілсудського під час польсько-радянської війни 1920 року.

У 1923 році закінчив військово-академічні курси Росії. У 1924–1925 роках — начальник найвищої кавалерійської школи в Ленінграді. У 1925–1926 роках був таємним військовим радником при національній армії Китаю (Калганська група військ). У 1927–1930 роках — воєнний аташе в Афганістані та Японії. У 1931 році вчився в академії Генштабу Німеччини. У 1931–1933 роках — командир корпусу, в 1933–1935 роках — заступник командувача Північно-Кавказького військового округу, заступник інспектора найвищих воєнних навчальних закладів. З 1935 року його призначено заступником командувача Ленінградського військового округу.

Автор книги «Громадянська війна на Україні», в який він визнав, що понад 60 % населення України вороже ставилась до більшовиків.

Заарештовано Примакова 1936 року за звинуваченням в участі в «троцькістській змові». Після катувань, його, ухвалою «трійки» НКВС УРСР, засуджено до страти. 12 червня 1937 року Примакова розстріляно разом із маршалом Михайлом Тухачевським.

Реабілітовано 1957 року.

Родина

У першому шлюбі був одружений з , дочкою відомого громадського діяча, революціонера і письменника Михайла Коцюбинського.

Нагороди

Твори

Автор статей з військово-теоретичних питань більшовицьких збройних сил, нарисів і спогадів, зокрема про події 1918—1920 років в Україні. Зокрема:

  • Афганистан в огне. — Л., 1930. (рос.)
  • Червонное казачество: Сборник. — Харьков, 1923. (статьи подписаны «Старый казак»). (рос.)
  • Тактические задачи и военные игры, предложенные для решения офицерам германского рейхсвера в 1933 г. / пер. с нем. и обр. В. М. Примакова. — М. : Госвоениздат, 1934. — 95 с.: схем. (рос.)
  • Борьба за Советскую власть на Украине. — Путь неувядаемой славы. — Три рейда. — «Червонцы». — Смертью героев. — Смелость города берёт / в кн.: Этапы большого пути. — М., 1962. — 528 с. (рос.)
  • Сражение под Орлом. Октябрь-ноябрь 1919 года / в кн.: Латышские стрелки в борьбе за Советскую власть в 1917—1920 годах. — Рига, 1962. (рос.)
  • Записки волонтера. Гражд. война в Китае. — М., 1967. Первое издание этой книги — Л.: Прибой, 1927. Автор указан как Генри Аллен. (рос.)
  • И всходим маки красные… Очерки, статьи, стихи, рассказы: [Для детей] / авт. вступ. ст. С. Репьях. — Киев: Молодь, 1987. — 261 с. (рос.)
  • По Японии. — 1930. (рос.)

Увічнення пам'яті

За радянських часів Віталієві Примакову встановлювали пам'ятники, його ім'ям називали вулиці та інші об'єкти. Після прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» від Українського інституту національної пам'яті Віталія Примакова було внесено до Списку осіб, що підпадають під дію закону.

2015 року після прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прізвище Примакова Українським інститутом національної пам'яті було включено до списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію.

Примітки

  1. Афганская эпопея Виталия Примакова [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Аргументы и факты. — 2007. — 14 апреля. (рос.)
  2. . Історична правда. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 27 січня 2018.
  3. Ломонос Ірина. Чернігівець Віталій Примаков і Лілія Брик — любов по-совєтськи [ 22 грудня 2009 у Wayback Machine.] // Місто: щотижневик. — 2008. — № 27. — 3 липня.
  4. . Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 14 травня 2011.
  5. . Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 7 серпня 2013.
  6. Підстава: «Радянський військовий діяч, один з організаторів та керівників „Червоного козацтва“, учасник встановлення радянської влади в Україні та Середній Азії.».

Посилання

  • Які назви вулиць мають зникнути з мапи України? [Архівовано 4 грудня 2014 у Archive.is] // Офіційний вебсайт УІНП.
  • Довідник з історії Комуністичної партії та Радянського Союзу 1898—1991 [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (рос.)

Джерела

  • Гриневич Л. Примаков Віталій Маркович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 8. — . [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.]
  • Громадянська війна на Україні, 1918—1920 : т. 1, кн. 1 / під ред. І. К. Рибалка. — К. : Наук. думка, 1967.
  • Дубинский И. В. Примаков. — М. : Молодая гвардия, 1968. — 176 с. — (Жизнь замечательных людей. ЖЗЛ: серия биографий ; вып. 2). (рос.)
  • Дубинский И. В. Портреты и силуэты: очерки ; Трубачи трубят тревогу: док. повесть. — К. : Дніпро, 1982. — 535 с. (рос.)
  • Дубинський І. В. Віталій Прімаков. — К. : Молодь, 1977. — 288 с.
  • Примаков В. М. Страницы жизни и борьбы // Червонное казачество: Воспоминания ветеранов / ред.-сост. Е. П. Журавлёв, М. А. Жохов. — М. : Воениздат, 1969. — 256 с.: илл. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Primakov Primako v Vita lij Ma rkovich ba tko Prima k ba tko Primache nko 18 30 grudnya 1897 18971230 s Semenivka nini misto Semenivskij rajon Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 11 chervnya 1937 Moskva RRFSR SRSR ukrayinskij radyanskij voyenachalnik komkor 1935 diplomat Zyat Mihajla Kocyubinskogo tovarish dityachih rokiv ukrayinskogo radyanskogo voyenachalnika Yuriya Kocyubinskogo Represovanij Primakov Vitalij MarkovichVitalij PrimakovNarodzhennya18 30 grudnya 1897 1897 12 30 s Semenivka nini misto Semenivskij rajon Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaSmert12 chervnya 1937 1937 06 12 39 rokiv Moskva RRFSR SRSRPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina SRSRRid vijskpihota kavaleriyaOsvitadRoki sluzhbi1918 1937PartiyaKPRSZvannya KomkorKomanduvannyaorganizator i komandir formuvan Chervono Kozachogo KorpusuVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v RosiyiNagorodi Primakov Vitalij Markovich u Vikishovishi Odin iz organizatoriv i pershih kerivnikiv Chervono Kozachogo Korpusu Ukrayinskoyi Respubliki pershih vijskovih formuvan radyanskogo uryadu Ukrayini u skladi Krayini Rad Uchasnik bojovih dij 1920 h rokiv u Afganistani i v Serednij Aziyi za sho togochasna svitova presa jogo ohrestila radyanskim Lourensom BiografiyaNarodivsya 1897 roku v seli Semenivci todi Rosijska imperiya nini misto rajcentr Semenivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Ukrayina u rodini narodnogo vchitelya jogo rid pohodiv iz chernigivskih kozakiv Z 1909 po 1915 rik navchavsya v Chernigivskij cholovichij gimnaziyi Zmalku blizko znajomij iz vidomoyu ukrayinskoyu rodinoyu Kocyubinskih 3 1914 roku chlen RSDRP U lyutomu 1915 roku za bilshovicku agitaciyu u vijskah Chernigivskogo garnizonu zasudzheno na dovichne zaslannya do Sibiru U kvitni 1917 roku pislya ogoloshenoyi Timchasovim uryadom amnistiyi doterminovo povernuvsya z zaslannya do Chernigova z travnya po serpen chlen Kiyivskogo komitetu RSDRP b U serpni 1917 roku ryadovij 13 go zapasnogo pihotnogo polku v Chernigovi Jogo obirayut do skladu Chernigivskoyi Radi robitnichih i soldatskih deputativ a potim delegatom II Vserosijskogo z yizdu Rad Brav uchast u zhovtnevomu perevoroti v Petrogradi chlen VCVK Rosiyi drugogo sklikannya 27 grudnya 1917 roku Primakov razom iz Aronom Baronom za doruchennyam rosijskogo bilshovickogo kerivnictva sformuvali v Harkovi z 2 go ukrayinskogo polku zbrojni sili Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Rad 1 j polk Chervonogo kozactva Osnovu chervonogo kozactva skladali perevazhno prihilniki Rosiyi z chisla rosiyan ta deyakih ukrayinciv sho podilyali radyansku ideologiyu bilshovikiv j chinili zbrojnij opir Ukrayinskij Narodnij Respublici Voseni 1918 roku brav uchast u formuvanni na teritoriyi Ukrayini riznih radyanskih zbrojnih ugrupovan 1 yi ukrayinskoyi radyanskoyi diviziyi ocholivshi polk Chervonogo kozactva U grudni togo zh roku za nakazom Vseukrayinskogo Centralnogo Vijskovo Revolyucijnogo Komitetu Primakov ta jogo polk uvijshli do skladu 2 yi ukrayinskoyi radyanskoyi diviziyi U podalshomu komanduvav pidrozdilami zbrojnih sil Chervonogo kozactva brigadoyu diviziyeyu korpusom u boyah proti Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki bilogvardijskih zagoniv denikinciv vrangelciv povstanskih zagoniv Nestora Mahna ta polskih vijsk Pilsudskogo pid chas polsko radyanskoyi vijni 1920 roku U 1923 roci zakinchiv vijskovo akademichni kursi Rosiyi U 1924 1925 rokah nachalnik najvishoyi kavalerijskoyi shkoli v Leningradi U 1925 1926 rokah buv tayemnim vijskovim radnikom pri nacionalnij armiyi Kitayu Kalganska grupa vijsk U 1927 1930 rokah voyennij atashe v Afganistani ta Yaponiyi U 1931 roci vchivsya v akademiyi Genshtabu Nimechchini U 1931 1933 rokah komandir korpusu v 1933 1935 rokah zastupnik komanduvacha Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu zastupnik inspektora najvishih voyennih navchalnih zakladiv Z 1935 roku jogo priznacheno zastupnikom komanduvacha Leningradskogo vijskovogo okrugu Avtor knigi Gromadyanska vijna na Ukrayini v yakij vin viznav sho ponad 60 naselennya Ukrayini vorozhe stavilas do bilshovikiv Zaareshtovano Primakova 1936 roku za zvinuvachennyam v uchasti v trockistskij zmovi Pislya katuvan jogo uhvaloyu trijki NKVS URSR zasudzheno do strati 12 chervnya 1937 roku Primakova rozstrilyano razom iz marshalom Mihajlom Tuhachevskim Reabilitovano 1957 roku RodinaU pershomu shlyubi buv odruzhenij z dochkoyu vidomogo gromadskogo diyacha revolyucionera i pismennika Mihajla Kocyubinskogo NagorodiOrden Chervonogo Prapora yak komandiru 8 yi kavalerijskoyi diviziyi Nakaz RVR 326 vid 1919 r Orden Chervonogo Prapora yak komandirovi 1 go kavalerijskogo korpusa Nakaz RVR 41 vid 1921 r Orden Chervonogo Prapora Nakaz 7 8 1929 r TvoriAvtor statej z vijskovo teoretichnih pitan bilshovickih zbrojnih sil narisiv i spogadiv zokrema pro podiyi 1918 1920 rokiv v Ukrayini Zokrema Afganistan v ogne L 1930 ros Chervonnoe kazachestvo Sbornik Harkov 1923 stati podpisany Staryj kazak ros Takticheskie zadachi i voennye igry predlozhennye dlya resheniya oficeram germanskogo rejhsvera v 1933 g per s nem i obr V M Primakova M Gosvoenizdat 1934 95 s shem ros Borba za Sovetskuyu vlast na Ukraine Put neuvyadaemoj slavy Tri rejda Chervoncy Smertyu geroev Smelost goroda beryot v kn Etapy bolshogo puti M 1962 528 s ros Srazhenie pod Orlom Oktyabr noyabr 1919 goda v kn Latyshskie strelki v borbe za Sovetskuyu vlast v 1917 1920 godah Riga 1962 ros Zapiski volontera Grazhd vojna v Kitae M 1967 Pervoe izdanie etoj knigi L Priboj 1927 Avtor ukazan kak Genri Allen ros I vshodim maki krasnye Ocherki stati stihi rasskazy Dlya detej avt vstup st S Repyah Kiev Molod 1987 261 s ros Po Yaponii 1930 ros Uvichnennya pam yatiZa radyanskih chasiv Vitaliyevi Primakovu vstanovlyuvali pam yatniki jogo im yam nazivali vulici ta inshi ob yekti Pislya prijnyattya Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnogo rezhimiv ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki vid Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati Vitaliya Primakova bulo vneseno do Spisku osib sho pidpadayut pid diyu zakonu U Kiyevi v Navodnickomu parku 1970 roku jomu bulo vstanovleno bronzove pogruddya na granitnomu postamenti skulptor Florian Kocyubinskij arhitektor Isroel Shmulson demontovane v travni 2016 roku U 1965 na jogo chest nazvano vulici v Kiyevi z 2016 roku vulicya Rejngolda Gliyera ta v Hmelnickomu nini Staromiska vulicya U Bilij Cerkvi na chest Primakova nazivalasya vulicya nini Yevgena Deslava a na Budinku Taubina de v 1921 roci mistivsya shtab 1 go kinnogo korpusu Chervonogo kozactva isnuvala memorialna doshka U Chernigovi na Aleyi Geroyiv 1972 roku vstanovleno granitne pogruddya Primakova skulptor Florian Kocyubinskij arhitektor G Urusov Demontovano v chervni 2016 Zaraz znahoditsya na teritoriyi Chernigivskogo oblasnogo istorichnogo muzeyu Na teritoriyi Chernigivskogo literaturno memorialnogo muzeyu M M Kocyubinskogo bulo vstanovleno sadovo parkovu skulpturu pogruddya Vitaliya Primakova skulptor Florian Kocyubinskij 1970 Na budinku chernigivskoyi cholovichoyi klasichnoyi gimnaziyi de navchavsya V M Primakov ta na budinku Kocyubinskih vstanovleno memorialni doshki U Lvovi bula vulicya Primakova nini Gajvoronskogo Mihajla U Oleksandriyi Kirovogradskoyi oblasti do kvitnya 2021 roku bula memorialna doshka Kolishnij Pam yatnik Primakovu v Kiyevi Budinok Taubina Pam yatna doshka Primakovu v Bilij Cerkvi Kolishnye pogruddya Vitaliya Primakova v Chernigovi na Aleyi Geroyiv Pogruddya Vitaliya Primakova v Chernigovi na teritoriyi muzeyu M M Kocyubinskogo 2015 roku pislya prijnyattya Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki prizvishe Primakova Ukrayinskim institutom nacionalnoyi pam yati bulo vklyucheno do spisku osib chiya diyalnist pidpadaye pid diyu zakoniv pro dekomunizaciyu PrimitkiAfganskaya epopeya Vitaliya Primakova 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Argumenty i fakty 2007 14 aprelya ros Istorichna pravda Arhiv originalu za 29 bereznya 2016 Procitovano 27 sichnya 2018 Lomonos Irina Chernigivec Vitalij Primakov i Liliya Brik lyubov po sovyetski 22 grudnya 2009 u Wayback Machine Misto shotizhnevik 2008 27 3 lipnya Arhiv originalu za 7 chervnya 2011 Procitovano 14 travnya 2011 Arhiv originalu za 14 lipnya 2015 Procitovano 7 serpnya 2013 Pidstava Radyanskij vijskovij diyach odin z organizatoriv ta kerivnikiv Chervonogo kozactva uchasnik vstanovlennya radyanskoyi vladi v Ukrayini ta Serednij Aziyi PosilannyaYaki nazvi vulic mayut zniknuti z mapi Ukrayini Arhivovano 4 grudnya 2014 u Archive is Oficijnij vebsajt UINP Dovidnik z istoriyi Komunistichnoyi partiyi ta Radyanskogo Soyuzu 1898 1991 21 lipnya 2011 u Wayback Machine ros ros DzherelaGrinevich L Primakov Vitalij Markovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 8 ISBN 978 966 00 1290 5 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Gromadyanska vijna na Ukrayini 1918 1920 t 1 kn 1 pid red I K Ribalka K Nauk dumka 1967 Dubinskij I V Primakov M Molodaya gvardiya 1968 176 s Zhizn zamechatelnyh lyudej ZhZL seriya biografij vyp 2 ros Dubinskij I V Portrety i siluety ocherki Trubachi trubyat trevogu dok povest K Dnipro 1982 535 s ros Dubinskij I V Vitalij Primakov K Molod 1977 288 s Primakov V M Stranicy zhizni i borby Chervonnoe kazachestvo Vospominaniya veteranov red sost E P Zhuravlyov M A Zhohov M Voenizdat 1969 256 s ill ros

Дата публікації:
Топ