Віта́лій Васи́льович Федорчу́к (27 грудня 1918, с. Огіївка, Київська губернія, УНР— 29 лютого 2008, Москва, РФ) — радянський політичний та військовий діяч, голова Комітету державної безпеки УРСР (16 липня 1970 — 26 травня 1982), у 1982 призначений головою КДБ СРСР, від грудня 1982 до січня 1986 — міністр внутрішніх справ СРСР, генерал армії (1982). Член ЦК КПУ в 1971—1986 р. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ у вересні 1973 — лютому 1977 р. Член Політбюро ЦК КПУ в лютому 1976 — жовтні 1982 р. Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань (1970—1989).
Федорчук Віталій Васильович | |||
| |||
---|---|---|---|
16 липня 1970 — 26 травня 1982 | |||
Попередник: | Нікітченко Віталій Федотович | ||
Наступник: | Муха Степан Нестерович | ||
Народження: | 27 грудня 1918 с. Огіївка, Бердичівський повіт, Київська губернія, УНР | ||
Смерть: | 29 лютого 2008 (89 років) Москва, Росія | ||
Поховання: | Головинське кладовище | ||
Національність: | українець | ||
Країна: | СРСР | ||
Партія: | КПРС | ||
Військова служба | |||
Звання: | Генерал армії | ||
Нагороди: |
Біографія
Народився в селі Огіївці Сквирського повіту Київської губернії в селянській родині. Після закінчення семирічної школи, у 1934 році влаштувався на роботу інструктором-масовиком багатотиражної газети політичного відділу машинно-тракторної станції (МТС), працював літературним працівником у районних газетах Житомирщини і Київщини.
У Червоній армії з 1936 року. У 1939 році закінчив Київське військове училище зв'язку імені Калініна, після чого служив у органах військової контррозвідки. Вищу освіту отримав пізніше, закінчивши у 1960 році заочно Вищу школу КДБ при Раді Міністрів СРСР.
У органах держбезпеки СРСР з березня 1939 року. Служив помічником оперативного уповноваженого особливого відділу НКВС Уральського військового округу, з червня 1939 року — заступник начальника особливого відділу НКВС 82-ї мотострілецької дивізії в Забайкальському військовому окрузі. На цій посаді брав участь у бойових діях на річці Халхін-Гол (1939) і у німецько-радянській війні, коли дивізія в жовтні 1941 року була перекинута на Західний фронт в 5-у армію, що воювала на Можайському напрямі.
У боях під Можайськом був важко поранений в кістку, але після лікування повернувся на службу. З березня 1942 року — начальник особливого відділу НКВС 92-ї танкової бригади на Калінінському, Західному і Північно-Кавказькому фронтах. З вересня 1943 року — заступник начальника відділу контррозвідки СМЕРШ (з 1946 — МДБ СРСР) Ярославського, з 1944 року — Калінінського гарнізонів.
У лютому 1949 року призначений начальником відділу Управління особливих відділів МДБ СРСР по Московському військовому округу(МВО), з грудня 1950 року — начальник відділу Управління особливих відділів МДБ СРСР по Центральній групі військ в Австрії. У 1954 році став заступником начальника очолюваного ним раніше відділу. З липня 1955 року — заступник начальника, з 1958 року — начальник особливого відділу КДБ по Московському військовому округу. У лютому 1963 року став заступником начальника, а в лютому 1966 року — начальником Управління особливих відділів КДБ СРСР Групи радянських військ в Німеччині.
З лютого 1967 по 1970 рік — начальник 3-го Головного управління КДБ СРСР (військова контррозвідка) при Раді Міністрів СРСР.
З 18 липня 1970 по травень 1982 року — голова КДБ при Раді Міністрів Української РСР і член Колегії КДБ СРСР.
З 26 травня по 17 грудня 1982 року — голова КДБ СРСР.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1982 року був призначений міністром внутрішніх справ СРСР із звільненням від обов'язків голови КДБ СРСР; того ж дня йому було присвоєно військове звання генерал армії. На посаді міністра змінив Щолокова, проти якого було порушено кримінальну справу. У січні 1986 року був звільнений Горбачовим від міністерської посади і зарахований військовим інспектором-радником в Групу генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР, ліквідовану в 1992 році. Тоді ж був звільнений у відставку.
Звільнення переніс важко. У нього був великий інсульт, два тижні він лежав у безпам'ятності. І повністю здоров'я не відновилося. Помер у Москві 29 лютого 2008 року після важкої тривалої хвороби. Похований на Головінському кладовище Москви.
Нагороди
- орден Леніна (1977)
- орден Жовтневої Революції (1971)
- два ордени Трудового Червоного Прапора (1973, 1980)
- орден Вітчизняної війни 1-го ст.(1985)
- три ордени Червоної Зірки (1943, 1952,)
- медаль «За бойові заслуги»
- медалі
- почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (26.12.1978)
- знак «Почесний співробітник держбезпеки» (1965)
- бойовий орден «За заслуги перед народом і Вітчизною» 1-го ст. (НДР) (1970)
- орден «За заслуги перед Вітчизною» (НДР) (1975)
- орден «9 вересня 1944 року» 1-го ст. (НРБ) (1974)
- орден Червоного Прапора (ЧССР) (1970)
- орден Відродження Польщі (ПНР) (1972)
- орден Сухе-Батора (МНР)
- орден «За військові заслуги» (МНР)
- орден «Полярної зірки» (МНР)
Див. також
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Шаповал Ю. Федорчук Віталій Васильович // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 990—991.
Посилання
- Федорчук // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fedorchuk Vita lij Vasi lovich Fedorchu k 27 grudnya 1918 s Ogiyivka Kiyivska guberniya UNR 29 lyutogo 2008 Moskva RF radyanskij politichnij ta vijskovij diyach golova Komitetu derzhavnoyi bezpeki URSR 16 lipnya 1970 26 travnya 1982 u 1982 priznachenij golovoyu KDB SRSR vid grudnya 1982 do sichnya 1986 ministr vnutrishnih sprav SRSR general armiyi 1982 Chlen CK KPU v 1971 1986 r Kandidat u chleni Politbyuro CK KPU u veresni 1973 lyutomu 1977 r Chlen Politbyuro CK KPU v lyutomu 1976 zhovtni 1982 r Deputat Verhovnoyi Radi URSR 10 go sklikannya Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 8 11 go sklikan 1970 1989 Fedorchuk Vitalij VasilovichFedorchuk Vitalij Vasilovich Prapor Golova KDB URSR 16 lipnya 1970 26 travnya 1982 Poperednik Nikitchenko Vitalij Fedotovich Nastupnik Muha Stepan Nesterovich Narodzhennya 27 grudnya 1918 1918 12 27 s Ogiyivka Berdichivskij povit Kiyivska guberniya UNRSmert 29 lyutogo 2008 2008 02 29 89 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Golovinske kladovisheNacionalnist ukrayinecKrayina SRSRPartiya KPRS Vijskova sluzhba Zvannya General armiyi Nagorodi Medal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za vidznaku v ohoroni derzhavnogo kordonu SRSR Medal Za oboronu Moskvi Medal Za oboronu Kavkazu Medal Zhukova Yuvilejna medal 60 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv radyanskij miliciyi Medal U pam yat 1500 richchya Kiyeva Medal Za bezdogannu sluzhbu III st SRSR BiografiyaNarodivsya v seli Ogiyivci Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi v selyanskij rodini Pislya zakinchennya semirichnoyi shkoli u 1934 roci vlashtuvavsya na robotu instruktorom masovikom bagatotirazhnoyi gazeti politichnogo viddilu mashinno traktornoyi stanciyi MTS pracyuvav literaturnim pracivnikom u rajonnih gazetah Zhitomirshini i Kiyivshini U Chervonij armiyi z 1936 roku U 1939 roci zakinchiv Kiyivske vijskove uchilishe zv yazku imeni Kalinina pislya chogo sluzhiv u organah vijskovoyi kontrrozvidki Vishu osvitu otrimav piznishe zakinchivshi u 1960 roci zaochno Vishu shkolu KDB pri Radi Ministriv SRSR U organah derzhbezpeki SRSR z bereznya 1939 roku Sluzhiv pomichnikom operativnogo upovnovazhenogo osoblivogo viddilu NKVS Uralskogo vijskovogo okrugu z chervnya 1939 roku zastupnik nachalnika osoblivogo viddilu NKVS 82 yi motostrileckoyi diviziyi v Zabajkalskomu vijskovomu okruzi Na cij posadi brav uchast u bojovih diyah na richci Halhin Gol 1939 i u nimecko radyanskij vijni koli diviziya v zhovtni 1941 roku bula perekinuta na Zahidnij front v 5 u armiyu sho voyuvala na Mozhajskomu napryami Chlen VKP b z 1940 roku U boyah pid Mozhajskom buv vazhko poranenij v kistku ale pislya likuvannya povernuvsya na sluzhbu Z bereznya 1942 roku nachalnik osoblivogo viddilu NKVS 92 yi tankovoyi brigadi na Kalininskomu Zahidnomu i Pivnichno Kavkazkomu frontah Z veresnya 1943 roku zastupnik nachalnika viddilu kontrrozvidki SMERSh z 1946 MDB SRSR Yaroslavskogo z 1944 roku Kalininskogo garnizoniv U lyutomu 1949 roku priznachenij nachalnikom viddilu Upravlinnya osoblivih viddiliv MDB SRSR po Moskovskomu vijskovomu okrugu MVO z grudnya 1950 roku nachalnik viddilu Upravlinnya osoblivih viddiliv MDB SRSR po Centralnij grupi vijsk v Avstriyi U 1954 roci stav zastupnikom nachalnika ocholyuvanogo nim ranishe viddilu Z lipnya 1955 roku zastupnik nachalnika z 1958 roku nachalnik osoblivogo viddilu KDB po Moskovskomu vijskovomu okrugu U lyutomu 1963 roku stav zastupnikom nachalnika a v lyutomu 1966 roku nachalnikom Upravlinnya osoblivih viddiliv KDB SRSR Grupi radyanskih vijsk v Nimechchini Z lyutogo 1967 po 1970 rik nachalnik 3 go Golovnogo upravlinnya KDB SRSR vijskova kontrrozvidka pri Radi Ministriv SRSR Z 18 lipnya 1970 po traven 1982 roku golova KDB pri Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR i chlen Kolegiyi KDB SRSR Z 26 travnya po 17 grudnya 1982 roku golova KDB SRSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 grudnya 1982 roku buv priznachenij ministrom vnutrishnih sprav SRSR iz zvilnennyam vid obov yazkiv golovi KDB SRSR togo zh dnya jomu bulo prisvoyeno vijskove zvannya general armiyi Na posadi ministra zminiv Sholokova proti yakogo bulo porusheno kriminalnu spravu U sichni 1986 roku buv zvilnenij Gorbachovim vid ministerskoyi posadi i zarahovanij vijskovim inspektorom radnikom v Grupu generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR likvidovanu v 1992 roci Todi zh buv zvilnenij u vidstavku Zvilnennya perenis vazhko U nogo buv velikij insult dva tizhni vin lezhav u bezpam yatnosti I povnistyu zdorov ya ne vidnovilosya Pomer u Moskvi 29 lyutogo 2008 roku pislya vazhkoyi trivaloyi hvorobi Pohovanij na Golovinskomu kladovishe Moskvi Nagorodiorden Lenina 1977 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1971 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 1973 1980 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go st 1985 tri ordeni Chervonoyi Zirki 1943 1952 medal Za bojovi zaslugi medali pochesna gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 26 12 1978 znak Pochesnij spivrobitnik derzhbezpeki 1965 bojovij orden Za zaslugi pered narodom i Vitchiznoyu 1 go st NDR 1970 orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu NDR 1975 orden 9 veresnya 1944 roku 1 go st NRB 1974 orden Chervonogo Prapora ChSSR 1970 orden Vidrodzhennya Polshi PNR 1972 orden Suhe Batora MNR orden Za vijskovi zaslugi MNR orden Polyarnoyi zirki MNR Div takozhRusifikaciya Ukrayini Zadushene vidrodzhennya Ukrayinofobiya Velikoderzhavnij shovinizmDzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Shapoval Yu Fedorchuk Vitalij Vasilovich Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 S 990 991 PosilannyaFedorchuk Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0