«Вісуддхімагга» (палі: visuddhimagga IAST) або «Шлях очищення» — палійський трактат найвизначнішого тхеравадського мислителя Буддхагхоші. Написаний у V столітті на Шрі-Ланці. Твір вважають найзначущішим текстом поза каноном Трипітаки, а також повним і послідовним її тлумаченням. Багато в чому класичний вид тхеравади завдячує праці Буддагхоші, оскільки в ній відбито найбільш класичну форму тхеравади.
Опис
Під очищенням у «Вісуддхімагзі» розуміється пробуджений стан свідомості — нірвана. Процес очищення є основою практики. Очищення — один із трьох компонентів практики нарівні з медитативною концентрацією (самадхі) і проникливістю (ґ'яна). Усі три частини взаємопов'язані, розвиток однієї з них веде до розвитку двох інших. Особливо важливою є підготовка до медитації. Тут порушується питання про зведення правил поведінки (Віная): суворіші приписи для і менш суворі для мирян. Сутність практики чистоти полягає також у підготовці до медитації та виключенні надалі непотрібних думок, які заважають зосередитись. Крім того, «Вісуддхімагга» містить низку вказівок на прихильності, які перешкоджають практиці, а також про корисність санґги як важливої умови практики.
Переходячи ближче до практики, детально розібрано об'єкти. Оскільки увага звичайної людини не сфокусована і думки схильні блукати, то пропонується вибрати один конкретний об'єкт для того, щоб концентрувати увагу лише на ньому. Об'єкти також мають свою класифікацію і відповідно до темпераменту для конкретної людини підбирається найбільш підхожий. Крім того, Буддхагхоша наголошує на важливості вчителя. При цьому вчитель не відповідальний за учня, він лише його друг та провідник на шляху, тут важливі його заслуги у практиці та його правильні поради. «Вісуддхімагга» послідовно описує, що відбувається з медитатором у процесі практики, його станом та відчуттям. Також є попередження про складнощі. Так, наприклад, страшні видіння якогось жахливого звіра можуть призвести до божевілля людей з нестійкою психікою. Але, продовжуючи шлях, медитатор повинен намагатися вийти за межі будь-яких образів.
Опис методики містить також постановку цілей для учня. Найчастіше практика передбачає зосередження на певному об'єкті, внаслідок чого відбувається ототожнення з ним, а потім і вихід за його межі. На шляху практики медитатор акцентує увагу на відчуттях, але після виходу всі відчуття зникають. У принципі, всі техніки можна загалом звести до досягнення стану нірвани як основної мети буддійської практики. Загалом, різні системи вводять свою класифікацію і термінологію, але те, що вони описують — суть одне, говорячи про ті методи, які використовують концентрацію на об'єкті, тобто дг'яну. Загалом, дг'яну можна розглядати як сукупність відчуттів і станів, що виникають під час споглядання об'єкта, іншими словами — це змінений стан свідомості, протилежний звичайному. «Вісуддхімагга» серед проявів дг'яни називає відсутність почуттів та усвідомлення фізичного тіла. Дг'яна поділяється на вісім рівнів за ступенем заглибленості в практику. На шляху цих рівнів медитатор поступово відмовляється від різного роду звичних йому відчуттів, а розум стає дедалі спокійнішим. Вже на сьомій дг'яні об'єктом розуму стає відсутність будь-яких об'єктів.
У цілому, проходження рівнів дг'яни є важливим етапом практики, проте, другорядним, порівняно з праджнею. Дг'яна розвиває керованість розуму, робить його спокійним для успішної практики праджні. Особливість дг'яни та її якісна відмінність від нірвани полягає в тому, що вона лише пригнічує неправильні спонукання та думки. Нірвана ж руйнує їх у корені, роблячи стан моральної чистоти природним і єдино можливим. За практики дг'яни неправильні дії стають неможливими тільки на момент практики, по її закінченні людина знову схильна до небезпеки оступитися. Нірвана приносить із собою руйнування его, разом з яким відмирають особистісні інтереси та мотиви поведінки.
У «Вісуддхімагзі» говориться, що в процесі практики медитатор приходить до того, що його свідомість є не що інше, як потік чи поле, на якому чергуються об'єкти та змінюються думки. Бачачи, що всі явища непостійні за своєю природою, учень осягає сутність речей і звільняється від кайданів ілюзій. Відзначається гострота спостереження, і надалі входження у споглядання здійснюється без будь-яких зусиль. Буддагхоша наводить докладні описи можливих станів за етапами. Враження від тієї смислової картини, яка лежить в основі практики, таке, що цілі та методи носять взаємопроникний характер. Сама практика описується як шлях, кожен момент якого є важливим кроком проживання. Мета ніби оживає і розгортається у вигляді чергування станів, від етапу до етапу. Таким чином, під час практики Чотири Благородні Істини знаходять своє підтвердження, поступово виявляючи себе. «Вісуддхімагга» закінчується описом стану «ніродга», який передує в ієрархії нірвані. Цей стан настає тоді, коли для свідомості об'єктом стає припинення її діяльності. Ніродха можлива лише за попереднього опанування вісьмома рівнями дг'яни.
Примітки
- Голмэн Д. Многообразие медитативного опыта // Издательство: София. — 1993 г.
Див. також
Література
- Голмэн Д. Многообразие медитативного опыта // Издательство: София. — 1993 г.
- Говинда А. Психология раннего буддизма // Издательство: Андреев и сыновья. — 1993 г. — .
- Нянапоника-махатхера. Внимательность как средство духовного воспитания // Издательство: Ясный Свет. — 2013 г. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Visuddhimagga pali visuddhimaggaIAST abo Shlyah ochishennya palijskij traktat najviznachnishogo theravadskogo mislitelya Buddhaghoshi Napisanij u V stolitti na Shri Lanci Tvir vvazhayut najznachushishim tekstom poza kanonom Tripitaki a takozh povnim i poslidovnim yiyi tlumachennyam Bagato v chomu klasichnij vid theravadi zavdyachuye praci Buddaghoshi oskilki v nij vidbito najbilsh klasichnu formu theravadi OpisPid ochishennyam u Visuddhimagzi rozumiyetsya probudzhenij stan svidomosti nirvana Proces ochishennya ye osnovoyu praktiki Ochishennya odin iz troh komponentiv praktiki narivni z meditativnoyu koncentraciyeyu samadhi i proniklivistyu g yana Usi tri chastini vzayemopov yazani rozvitok odniyeyi z nih vede do rozvitku dvoh inshih Osoblivo vazhlivoyu ye pidgotovka do meditaciyi Tut porushuyetsya pitannya pro zvedennya pravil povedinki Vinaya suvorishi pripisi dlya i mensh suvori dlya miryan Sutnist praktiki chistoti polyagaye takozh u pidgotovci do meditaciyi ta viklyuchenni nadali nepotribnih dumok yaki zavazhayut zosereditis Krim togo Visuddhimagga mistit nizku vkazivok na prihilnosti yaki pereshkodzhayut praktici a takozh pro korisnist sanggi yak vazhlivoyi umovi praktiki Perehodyachi blizhche do praktiki detalno rozibrano ob yekti Oskilki uvaga zvichajnoyi lyudini ne sfokusovana i dumki shilni blukati to proponuyetsya vibrati odin konkretnij ob yekt dlya togo shob koncentruvati uvagu lishe na nomu Ob yekti takozh mayut svoyu klasifikaciyu i vidpovidno do temperamentu dlya konkretnoyi lyudini pidbirayetsya najbilsh pidhozhij Krim togo Buddhaghosha nagoloshuye na vazhlivosti vchitelya Pri comu vchitel ne vidpovidalnij za uchnya vin lishe jogo drug ta providnik na shlyahu tut vazhlivi jogo zaslugi u praktici ta jogo pravilni poradi Visuddhimagga poslidovno opisuye sho vidbuvayetsya z meditatorom u procesi praktiki jogo stanom ta vidchuttyam Takozh ye poperedzhennya pro skladnoshi Tak napriklad strashni vidinnya yakogos zhahlivogo zvira mozhut prizvesti do bozhevillya lyudej z nestijkoyu psihikoyu Ale prodovzhuyuchi shlyah meditator povinen namagatisya vijti za mezhi bud yakih obraziv Opis metodiki mistit takozh postanovku cilej dlya uchnya Najchastishe praktika peredbachaye zoseredzhennya na pevnomu ob yekti vnaslidok chogo vidbuvayetsya ototozhnennya z nim a potim i vihid za jogo mezhi Na shlyahu praktiki meditator akcentuye uvagu na vidchuttyah ale pislya vihodu vsi vidchuttya znikayut U principi vsi tehniki mozhna zagalom zvesti do dosyagnennya stanu nirvani yak osnovnoyi meti buddijskoyi praktiki Zagalom rizni sistemi vvodyat svoyu klasifikaciyu i terminologiyu ale te sho voni opisuyut sut odne govoryachi pro ti metodi yaki vikoristovuyut koncentraciyu na ob yekti tobto dg yanu Zagalom dg yanu mozhna rozglyadati yak sukupnist vidchuttiv i staniv sho vinikayut pid chas spoglyadannya ob yekta inshimi slovami ce zminenij stan svidomosti protilezhnij zvichajnomu Visuddhimagga sered proyaviv dg yani nazivaye vidsutnist pochuttiv ta usvidomlennya fizichnogo tila Dg yana podilyayetsya na visim rivniv za stupenem zagliblenosti v praktiku Na shlyahu cih rivniv meditator postupovo vidmovlyayetsya vid riznogo rodu zvichnih jomu vidchuttiv a rozum staye dedali spokijnishim Vzhe na somij dg yani ob yektom rozumu staye vidsutnist bud yakih ob yektiv U cilomu prohodzhennya rivniv dg yani ye vazhlivim etapom praktiki prote drugoryadnim porivnyano z pradzhneyu Dg yana rozvivaye kerovanist rozumu robit jogo spokijnim dlya uspishnoyi praktiki pradzhni Osoblivist dg yani ta yiyi yakisna vidminnist vid nirvani polyagaye v tomu sho vona lishe prignichuye nepravilni sponukannya ta dumki Nirvana zh rujnuye yih u koreni roblyachi stan moralnoyi chistoti prirodnim i yedino mozhlivim Za praktiki dg yani nepravilni diyi stayut nemozhlivimi tilki na moment praktiki po yiyi zakinchenni lyudina znovu shilna do nebezpeki ostupitisya Nirvana prinosit iz soboyu rujnuvannya ego razom z yakim vidmirayut osobistisni interesi ta motivi povedinki U Visuddhimagzi govoritsya sho v procesi praktiki meditator prihodit do togo sho jogo svidomist ye ne sho inshe yak potik chi pole na yakomu cherguyutsya ob yekti ta zminyuyutsya dumki Bachachi sho vsi yavisha nepostijni za svoyeyu prirodoyu uchen osyagaye sutnist rechej i zvilnyayetsya vid kajdaniv ilyuzij Vidznachayetsya gostrota sposterezhennya i nadali vhodzhennya u spoglyadannya zdijsnyuyetsya bez bud yakih zusil Buddaghosha navodit dokladni opisi mozhlivih staniv za etapami Vrazhennya vid tiyeyi smislovoyi kartini yaka lezhit v osnovi praktiki take sho cili ta metodi nosyat vzayemoproniknij harakter Sama praktika opisuyetsya yak shlyah kozhen moment yakogo ye vazhlivim krokom prozhivannya Meta nibi ozhivaye i rozgortayetsya u viglyadi cherguvannya staniv vid etapu do etapu Takim chinom pid chas praktiki Chotiri Blagorodni Istini znahodyat svoye pidtverdzhennya postupovo viyavlyayuchi sebe Visuddhimagga zakinchuyetsya opisom stanu nirodga yakij pereduye v iyerarhiyi nirvani Cej stan nastaye todi koli dlya svidomosti ob yektom staye pripinennya yiyi diyalnosti Nirodha mozhliva lishe za poperednogo opanuvannya vismoma rivnyami dg yani PrimitkiGolmen D Mnogoobrazie meditativnogo opyta Izdatelstvo Sofiya 1993 g Div takozhBuddhaghosha G yana Dg yana Nirvana Theravada PradzhnyaLiteraturaGolmen D Mnogoobrazie meditativnogo opyta Izdatelstvo Sofiya 1993 g Govinda A Psihologiya rannego buddizma Izdatelstvo Andreev i synovya 1993 g ISBN 5 87452 014 7 Nyanaponika mahathera Vnimatelnost kak sredstvo duhovnogo vospitaniya Izdatelstvo Yasnyj Svet 2013 g ISBN 5 97761 016 3