Віскяр (гора)

Віскяр - гора в Західній Болгарії, на кордоні між Софійською і Перницькою областями, є частиною Завальсько-Планського гірського хребта Середньогір'я.

Віскяр Вискяр
42°45′40″ пн. ш. 22°56′39″ сх. д. / 42.76111111113877428° пн. ш. 22.94416666669478033° сх. д. / 42.76111111113877428; 22.94416666669478033Координати: 42°45′40″ пн. ш. 22°56′39″ сх. д. / 42.76111111113877428° пн. ш. 22.94416666669478033° сх. д. / 42.76111111113877428; 22.94416666669478033
Країна	Болгарія
Тип	гора
Висота	939 м^[1]
Віскяр Віскяр (Болгарія)
Віскяр у Вікісховищі

Гора розташована між Бурелською котловиною на півночі і Софійською котловиною на північному сході, а на півдні її схили поступово спускаються в Брезницьку котловину. На південний захід через Ярославську сідловину (964 м) пов'язується з горою Завала, а на південному сході - Радуйською сідловиною (830 м) з горою Люлін. Її довжина з північного заходу на південний схід становить близько 15 км, а максимальна ширина - близько 5-6 км.

Віскяр - це низька гора, з центральним кряжем з плоским хребтом і короткими, сильно розчленованими схилами. Найвища точка - вершина Мечі-Камук (1077 м), розташована в 4 - 5 км на північ від міста Брезник. Вона побудована переважно з верхнекрейдових андезитів, пісковиків, туфів і туфітів. Гора слабо лісиста - на її північно-східних схилах є невеликі листяні ліси з бука і дуба, а на південному заході вони вирубані. По хребту гори проходить головний водорозділ Болгарії між водозборами Чорного та Егейського морів. З нього починаються річка Габерс (ліва притока Нішави) і Слівнишка (басейну Іскиру), а південно-західні і південні схили дають початок невеликим лівим притокам річки Конська (правий приток Струми).

Є 1 місто та 30 сіл на горі та її схилах.

• Софійська область - 17 сіл: Братушково, Бирложниця, село Горішнє, Гургулят, Гилибовці, Делян, Драготинці, Дреатин, Начево, Пиштане, Повалириж, Радуловці, Ракита, Храбирсько, Цацаровці, Чеканець і Ялботина;
• Перницька область - 1 місто і 13 сіл: Арзан, Бабиця, Брезник, Брусник, Вискяр, Гоз, Горішні Романці, Долішні Романці, Завала, Красава, Озирновці, Радуй, Расник і Ярославці.

На півдні гору перетинають дві дороги Державної автомобільної мережі:

• Від міста Перник до села Златуша, протяжністю 13,2 км - ділянка дороги третього класу № 638 Перник - Златуша - Божуриште.
• Від села Гилибовці до міста Брезник, протяжність 13,5 км - ділянка дороги третього класу № 811 Беладіє хан - Сливница - Брезник.

Південно-східне підніжжя через Радуйську сідловину перетинає ділянка залізничної колії Перник - Волуяк.

Топографічна карта

• Аркуш карти K-34-46. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) .
• Аркуш карти K-34-47. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) .

Примітки

1. GeoNames — 2005.
   d:Track:Q830106

Джерела

• (1980). . София: . с. 111. (болг.)