Вірофа́ги (лат. Lavidaviridae) — група вірусів, які здатні розмножуватись у клітинах лише за присутності іншого вірусу (вірусу-господаря), що однак мають складніші геноми та віріони, ніж інші віруси-супутники. Вірофаги мають ікосаедричні капсиди, їхні геноми представлені дволанцюговими молекулами ДНК. Перші представники цієї групи вірусів описані 2008 року, а до кінця 2016 року було відомо 18 геномів вірофагів, два з яких майже повністю упослідовнені. Вірофагів виявлено в найрізноманітніших місцях — у глибоководних районах океанів і на суші; одного вірофагу було виділено з рідини для контактних лінз, тому, можливо, вірофаги взаємодіють із орґанізмом людини.
Вірофагів запропоновано виділити до родини Lavidaviridae, філогенетичні зв'язки якої поки не до кінця з'ясовані. Утім, станом на травень 2017 року Міжнародний комітет із таксономії вірусів офіційно визнавав лише два роди та три види.
Історія вивчення
У всіх вивчених вірофагів вірус-господар належить до родини Mimiviridae (втім, у низки виділених вірофагів вірус-господар є невідомим), тому історія вивчення вірофагів є тісно пов'язаною з історією цієї родини ґіґантських вірусів. До 2008 року в цій родині був відомий лише один представник — мімівірус Acanthamoeba polyphaga mimivirus, що уражає амебу Acanthamoeba polyphaga. 2008 року було описано ще одного члена родини Mimiviridae, що розмножується в амебі Acanthamoeba castellanii, який здобув назву [en]. Водночас у цитоплазмі амеб, заражених мамавірусом, за допомогою електронної мікроскопії вдалось ідентифікувати маленькі віріони діаметром близько 50 нм (їхній геном складався з 18 343 пар основ, що кодують 21 білок). Їх виявлено у віроплазмі мамавірусу, за що новий вірус здобув назву [ru].
В амебах, заражених мамавірусом і Супутником одночасно, утворені віріони мамавірусу мали неправильну морфолоґію, і лише 30 % з них були здатними зумовлювати інфекцію в інших клітинах. Позаяк Супутник використовував для свого розвитку віроплазму мамавірусу, знижуючи ефективність розмноження останнього. Супутника виділили до нової групи вірусів, що здобула назву вірофагів. З того часу було описано ще декілька вірофагів (головно на основі метагеномних даних). Удалось виділити шість вірофагів із найрізноманітніших джерел — як-от вода, ґрунт і навіть рідина для промивання контактних лінз, добутих у різних місцях: у Франції, США (Техасі), Бразилії та Тунісі. Ще більша кількість вірофагів відомі лише за геномними даними та описані за результатами метагеномного скринінґу зразків із різних місць.
Морфолоґія
Усі виділені вірофаги — це маленькі віруси, що мають ікосаедричні капсиди діаметром 35—74 нм. Лише у вірофагу Супутник було вивчено просторову структуру капсиду (за допомогою кріоелектронної мікроскопії). Віріони Супутника мають діаметр 74 нм, а його ікосаедричний капсид складається з 260 псевдогексамерних і 12 пентрамерних [en], що розміщені на верхівках капсиду. Псевдогексамерні капсомери утворюються під час тримеризації мономерів за допомогою укладання за типом [en]. У [en] капсомерах наявні центральні порожнини, які, як і в бактріофагів, можуть слугувати для входу та виходу з капсиду молекул ДНК. Під капсидом залягає ліпідний двошар завтовшки 4 нм.
Екологія
Протягом декількох років, що минули з моменту відкриття перших вірофагів, віруси цієї групи були за допомогою метагеноміки виявлені в різних місцях проживання, від глибоководдя до суші, і в найрізноманітніших частинах земної кулі. Вірофагів виявляють в прісній воді і донних відкладеннях частіше, ніж в зразках води з глибоководних областей. Крім того, вірофаги були знайдені в ґрунті, льоді і повітрі. Вірофаги активно взаємодіють з іншими мікроорганізмами і навіть можуть впливати на їхній ріст; наприклад, Супутник може контролювати не тільки популяцію амеб, але і ріст бактерій, регулюючи вірулентність своїх вірусів-господарів. Впливаючи на динаміку популяцій гігантських вірусів і їх еукаріотичних господарів, вірофаги можуть мати значний вплив на різноманітні екосистеми.
Зв'язок вірофагов з людиною поки не цілком зрозумілий. У зразках фекалій і легеневої тканини людини були виявлені гігантські віруси; крім цього, гігантські віруси можуть вражати амеб, що населяють травний канал людини, і у фекальних зразках дійсно були виявлені послідовності, відповідні вірофагам. Крім того, вірофаг Супутник 2 було виділено з рідини для контактних лінз. Антитіла до вірофагу Супутник були виявлені у двох пацієнтів, які страждають від гарячки, і в одного з них спостерігалася сероконверсія. Дані про потенційну патогенність вірофагів для людини відсутні.
Примітки
- PMID 27886075 (PMID 27886075)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
Література
- Jane Flint, Vincent R. Racaniello, Glenn F. Rall, Anna Marie Skalka & Lynn W. Enquist. Principles of Virology. — Washington, DC : ASM Press, 2015. — Vol. II: Pathogenesis and Control. — . — DOI:10.1128/9781555818968.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virofa gi lat Lavidaviridae grupa virusiv yaki zdatni rozmnozhuvatis u klitinah lishe za prisutnosti inshogo virusu virusu gospodarya sho odnak mayut skladnishi genomi ta virioni nizh inshi virusi suputniki Virofagi mayut ikosaedrichni kapsidi yihni genomi predstavleni dvolancyugovimi molekulami DNK Pershi predstavniki ciyeyi grupi virusiv opisani 2008 roku a do kincya 2016 roku bulo vidomo 18 genomiv virofagiv dva z yakih majzhe povnistyu uposlidovneni Virofagiv viyavleno v najriznomanitnishih miscyah u glibokovodnih rajonah okeaniv i na sushi odnogo virofagu bulo vidileno z ridini dlya kontaktnih linz tomu mozhlivo virofagi vzayemodiyut iz organizmom lyudini Kapsid ru Virofagiv zaproponovano vidiliti do rodini Lavidaviridae filogenetichni zv yazki yakoyi poki ne do kincya z yasovani Utim stanom na traven 2017 roku Mizhnarodnij komitet iz taksonomiyi virusiv oficijno viznavav lishe dva rodi ta tri vidi Istoriya vivchennyaU vsih vivchenih virofagiv virus gospodar nalezhit do rodini Mimiviridae vtim u nizki vidilenih virofagiv virus gospodar ye nevidomim tomu istoriya vivchennya virofagiv ye tisno pov yazanoyu z istoriyeyu ciyeyi rodini gigantskih virusiv Do 2008 roku v cij rodini buv vidomij lishe odin predstavnik mimivirus Acanthamoeba polyphaga mimivirus sho urazhaye amebu Acanthamoeba polyphaga 2008 roku bulo opisano she odnogo chlena rodini Mimiviridae sho rozmnozhuyetsya v amebi Acanthamoeba castellanii yakij zdobuv nazvu en Vodnochas u citoplazmi ameb zarazhenih mamavirusom za dopomogoyu elektronnoyi mikroskopiyi vdalos identifikuvati malenki virioni diametrom blizko 50 nm yihnij genom skladavsya z 18 343 par osnov sho koduyut 21 bilok Yih viyavleno u viroplazmi mamavirusu za sho novij virus zdobuv nazvu ru V amebah zarazhenih mamavirusom i Suputnikom odnochasno utvoreni virioni mamavirusu mali nepravilnu morfologiyu i lishe 30 z nih buli zdatnimi zumovlyuvati infekciyu v inshih klitinah Pozayak Suputnik vikoristovuvav dlya svogo rozvitku viroplazmu mamavirusu znizhuyuchi efektivnist rozmnozhennya ostannogo Suputnika vidilili do novoyi grupi virusiv sho zdobula nazvu virofagiv Z togo chasu bulo opisano she dekilka virofagiv golovno na osnovi metagenomnih danih Udalos vidiliti shist virofagiv iz najriznomanitnishih dzherel yak ot voda grunt i navit ridina dlya promivannya kontaktnih linz dobutih u riznih miscyah u Franciyi SShA Tehasi Braziliyi ta Tunisi She bilsha kilkist virofagiv vidomi lishe za genomnimi danimi ta opisani za rezultatami metagenomnogo skriningu zrazkiv iz riznih misc MorfologiyaElektronna mikrofotografiya viroplazmi v klitini amebi zarazhenoyi mimivirusom Mont1 i virofagom Zamilon Strilki vkazuyut na nenormalni chastochki mimivirusu Masshtabna linijka 0 1 mkm Usi vidileni virofagi ce malenki virusi sho mayut ikosaedrichni kapsidi diametrom 35 74 nm Lishe u virofagu Suputnik bulo vivcheno prostorovu strukturu kapsidu za dopomogoyu krioelektronnoyi mikroskopiyi Virioni Suputnika mayut diametr 74 nm a jogo ikosaedrichnij kapsid skladayetsya z 260 psevdogeksamernih i 12 pentramernih en sho rozmisheni na verhivkah kapsidu Psevdogeksamerni kapsomeri utvoryuyutsya pid chas trimerizaciyi monomeriv za dopomogoyu ukladannya za tipom en U en kapsomerah nayavni centralni porozhnini yaki yak i v baktriofagiv mozhut sluguvati dlya vhodu ta vihodu z kapsidu molekul DNK Pid kapsidom zalyagaye lipidnij dvoshar zavtovshki 4 nm EkologiyaProtyagom dekilkoh rokiv sho minuli z momentu vidkrittya pershih virofagiv virusi ciyeyi grupi buli za dopomogoyu metagenomiki viyavleni v riznih miscyah prozhivannya vid glibokovoddya do sushi i v najriznomanitnishih chastinah zemnoyi kuli Virofagiv viyavlyayut v prisnij vodi i donnih vidkladennyah chastishe nizh v zrazkah vodi z glibokovodnih oblastej Krim togo virofagi buli znajdeni v grunti lodi i povitri Virofagi aktivno vzayemodiyut z inshimi mikroorganizmami i navit mozhut vplivati na yihnij rist napriklad Suputnik mozhe kontrolyuvati ne tilki populyaciyu ameb ale i rist bakterij regulyuyuchi virulentnist svoyih virusiv gospodariv Vplivayuchi na dinamiku populyacij gigantskih virusiv i yih eukariotichnih gospodariv virofagi mozhut mati znachnij vpliv na riznomanitni ekosistemi Zv yazok virofagov z lyudinoyu poki ne cilkom zrozumilij U zrazkah fekalij i legenevoyi tkanini lyudini buli viyavleni gigantski virusi krim cogo gigantski virusi mozhut vrazhati ameb sho naselyayut travnij kanal lyudini i u fekalnih zrazkah dijsno buli viyavleni poslidovnosti vidpovidni virofagam Krim togo virofag Suputnik 2 bulo vidileno z ridini dlya kontaktnih linz Antitila do virofagu Suputnik buli viyavleni u dvoh paciyentiv yaki strazhdayut vid garyachki i v odnogo z nih sposterigalasya serokonversiya Dani pro potencijnu patogennist virofagiv dlya lyudini vidsutni PrimitkiPMID 27886075 PMID 27886075 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota LiteraturaJane Flint Vincent R Racaniello Glenn F Rall Anna Marie Skalka amp Lynn W Enquist Principles of Virology Washington DC ASM Press 2015 Vol II Pathogenesis and Control ISBN 978 1 55581 934 7 DOI 10 1128 9781555818968