Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на Цю статтю потрібно по

Вірмени у Франції

Вірмени у Франції
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (23 січня 2021)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (23 січня 2021)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (23 січня 2021)
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (23 січня 2021)

Вірмени у Франції (вірм. Ֆրանսահայեր, fransahayer; фр. Arméniens de France) — представники населення Франції вірменського походження. Французька вірменська громада є найбільшою в Європейському Союзі і третьою за величиною у світі .

Хоча перші вірмени оселились у Франції за доби середньовіччя, як і більшість вірменської діаспори, вірменська громада у Франції була створена вірменами, які вижили під час Геноциду 1915—1917 років. Решта дісталася країни у другій половині XX століття, рятуючись від політичних та економічних нестабільністей у країнах Близького Сходу (Туреччина, Ліван, Сирія, Йорданія, Єгипет та Іран), а нещодавно і у Вірменії.

Історія

Рання історія

Вірмени мають давню історію поселення у Франції. Перші вірмени з’явились у Франції у ранньому середньовіччі. У 591 р. зафіксовано, що вірменський єпископ Симон зустрівся з Григорієм Турським у місті Тур. Серед інших церков церква Жерміньї-де-Пре в IX столітті, побудована Одо з Меца (можливо, вірменин), за твердженням істориків архітектури має вірменський вплив. Тридцять шість букв вірменського алфавіту, знайдені на латинському написі в церкві Св. Марти в Тарасконі, показують, що вірмени жили там до 13 століття, коли були додані останні три символи вірменського алфавіту.

Під час хрестових походів контакти між вірменами та французами стали частими. Вірменське царство Кілікія, розташоване на північно-східному узбережжі Середземного моря, набуло стратегічного значення для хрестоносців, що прямували до Палестини. Відомо, що вірменські королі Ошин та Лев IV давали французам особливі торгові привілеї. У XIV столітті гетуміди не змогли зберегти владу в Кілікійській Вірменії, і після вбивства Лева IV у 1341 році його двоюрідний брат Лузіньян став королем Вірменії як Костянтин II. Королі Лузіньян мали французьке походження і правили країною до 1375 р., коли останній король Лев V був захоплений мамелюками та вивезений до Єгипту. Пізніше його було звільнено та перевезено до Франції, де він помер у 1393 році і був похований у базиліці Сен-Дені, місці поховання французьких монархів.

З XV століття вірмени почали мігрувати до Франції в невеликій кількості. Вірменський напис цього періоду зберігся в Буржському соборі . У 1672 р. Вірменин на ім’я Паскаль (Харутьян) відкрив першу кав'ярню в Парижі. У 1672–1686 рр. «Воскан Єреванці» керував видавництвом у Марселі. З лібералізацією економіки кількість вірмен у Франції зросла і досягла 300–400 до 1680 р. Відомо, що Жан Альтен (Ованнес Алтунян), персидсько-вірменський агроном з Нахчивана, вивів марену на півдні Франції в 1750-х роках. Його статую було встановлено в Авіньйоні, що висловлювало йому вдячність міста. Під час своєї кампанії в Єгипті Наполеон був представлений вірменським мамлюком на ім'я Рустам Раза. Він став охоронцем Наполеона і служив йому до 1814 р.

У XIX столітті багато молодих вірменських чоловіків (серед них поет і політичний активіст Нагапет Русініан та архітектор Ніґогайос Балян) переїхали до Франції для отримання освіти. Papier d'Arménie ("вірменський папір"), популярний дезодоруючий папір, був створений наприкінці 1880-х років Огюстом Понсо. Він відвідав Турецьку Вірменію та з’ясував, що вірмени використовують бензоїнову смолу та рослинний сік для дезінфекції своїх будинків та церков

Наприкінці 19 — початку 20 століття тисячі вірмен уникли переслідувань на батьківщині своїх предків, яка на той час була частиною Османської імперії. Такі події, як різанина в Гамідіані та різанина в Адані, породили більшу вірменську еміграцію. Напередодні Першої світової війни у Франції проживало близько 4000 вірмен.

Культура

Мова та освіта

SIL Ethnologue станом на 2009 рік підрахував, що у Франції вірменською мовою розмовляють близько 70 000 людей. Більшість французьких вірмен говорять західно-вірменською, тоді як меншість (новоприбулі вірменські іммігранти з Вірменії та вірмени з Ірану) говорять східно-вірменською .

Сьогодні в багатьох населених пунктах організовуються вірменські класи з повноцінними двомовними дитячими садочками та початковими школами поблизу Парижа та Марселя, які відвідують кілька тисяч дітей та молоді.

Релігія

Більшість вірменського французького населення належать до вірменської апостольської (православної) віри. Меншість вірмен належать до католицької віри і є прихильниками Вірменської католицької церкви. За оцінками, у Франції проживає 5000 вірменських євангелістів

Кожна з трьох вірменських церков має власну організацію у Франції.

Медіа

ЗМІ

Перший вірменський журнал у Франції почав виходити в 1855 році. Станом на 1991 рік у Франції виходило близько двохсот вірменських газет та журналів, більше, ніж у будь-якій іншій європейській країні. В даний час єдиною щоденною газетою є «Незалежне видання «Нор Харатч», яке розпочало випуск 27 жовтня 2009 року. Він замінив "Гаратч" ((առաՅ), щоденник, заснований у 1925 році Шавархом Міссакіаном, який припинив публікацію в травні 2009 року.

Франція та геноцид вірмен

Франція — одна з країн, яка визнала Геноцид вірмен. У кількох містах Франції, зокрема Парижі, Ліоні та Марселі, є пам'ятники, присвячені жертвам геноциду.

Французький сенат у 2011 році прийняв законопроєкт, який передбачає криміналізацію відмови у визнанні геноцидів, що включає як Голокост, так і Геноцид вірмен. Законопроєкт був внесений парламентом у 2012 році. Однак законопроєкт був визнаний неконституційним 28 лютого 2012 року Конституційним судом Франції: "Рада постановляє, що, караючи тих, хто оспорює існування ... злочинів, які самі законодавці визнали або кваліфікували як такі, законодавці здійснили протиконституційний напад на свободу самовираження".

Згідно з опитуванням, проведеним у Франції 1996 року, 69% респондентів знали про Геноцид вірмен, з яких 75% погодились з тим, що французький уряд повинен офіційно визнати його

24 квітня 1965 року 10 000 вірмен вийшли на Єлисейські поля, щоб відзначити п'ятдесяту річницю геноциду

Зноски

  1. Armenians' long battle for recognition. BBC. 20 січня 2001. оригіналу за 14 квітня 2023. Процитовано 11 листопада 2023. (англ.)
  2. . Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 22 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. iarchive:immigrationasylu00matt/page/13
  4. iarchive:globaldiasporasi00cohe_674/page/n73
  5. https://books.google.com/books?id=hOgBBx-ljrMC&q=Tours+591+armenian&pg=PT179
  6. http://www.diocesearmenien.fr
  7. Le Muséon. J.B. Istas. 1908. Процитовано 14 жовтня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (фр.)
  8. https://books.google.com/books?id=GeSAAAAAQBAJ [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.]
  9. http://hpj.asj-oa.am/4489/
  10. Annual Reports of the Department of Agriculture ...: Report of the Secretary of Agriculture. Miscellaneous Reports. U.S. Government Printing Office. 1848. Процитовано 14 жовтня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.)
  11. iarchive:bradshawsillust01bradgoog/page/n184
  12. An Iranian in Nineteenth Century Europe: The Travel Diaries of Haj Sayyah, 1859-1877. IBEX Publishers. 1999. Процитовано 14 жовтня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.)
  13. Strathern, Paul (15 вересня 2009). Napoleon in Egypt. Random House Publishing Group. Процитовано 14 жовтня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.)
  14. McGregor, Andrew (30 травня 2006). A Military History of Modern Egypt: From the Ottoman Conquest to the Ramadan War. ABC-CLIO. Процитовано 14 жовтня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.)
  15. iarchive:greatstinkparisn00barn/page/n163
  16. Auzias, Dominique (03 березня 2010). Petit Futé Paris, Ile de France. Nouvelles Editions de l'Université. Процитовано 14 жовтня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (фр.)
  18. iarchive:referenceguideto00bard/page/166
  19. http://www.noravank.am/arm/issues/detail.php?ELEMENT_ID=6533
  20. http://lraber.asj-oa.am/3291/
  21. https://www.france24.com/en/20120123-french-senate-passes-bill-outlawing-genocide-denial-armenia-turkey
  22. http://www.france24.com/en/20120228-france-turkey-genocide-armenia-sarkozy-freedom-expression
  23. The Armenian Genocide: Cultural and Ethical Legacies. Transaction Publishers. 31 грудня 2011. Процитовано 14 жовтня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.)
  24. https://www.lexpress.fr/informations/armeniens-de-france-la-memoire-intacte_593490.html

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin 23 sichnya 2021 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti 23 sichnya 2021 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami 23 sichnya 2021 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti 23 sichnya 2021 Virmeni u Franciyi virm Ֆրանսահայեր fransahayer fr Armeniens de France predstavniki naselennya Franciyi virmenskogo pohodzhennya Francuzka virmenska gromada ye najbilshoyu v Yevropejskomu Soyuzi i tretoyu za velichinoyu u sviti Hocha pershi virmeni oselilis u Franciyi za dobi serednovichchya yak i bilshist virmenskoyi diaspori virmenska gromada u Franciyi bula stvorena virmenami yaki vizhili pid chas Genocidu 1915 1917 rokiv Reshta distalasya krayini u drugij polovini XX stolittya ryatuyuchis vid politichnih ta ekonomichnih nestabilnistej u krayinah Blizkogo Shodu Turechchina Livan Siriya Jordaniya Yegipet ta Iran a neshodavno i u Virmeniyi IstoriyaRannya istoriya Virmeni mayut davnyu istoriyu poselennya u Franciyi Pershi virmeni z yavilis u Franciyi u rannomu serednovichchi U 591 r zafiksovano sho virmenskij yepiskop Simon zustrivsya z Grigoriyem Turskim u misti Tur Sered inshih cerkov cerkva Zherminyi de Pre v IX stolitti pobudovana Odo z Meca mozhlivo virmenin za tverdzhennyam istorikiv arhitekturi maye virmenskij vpliv Tridcyat shist bukv virmenskogo alfavitu znajdeni na latinskomu napisi v cerkvi Sv Marti v Taraskoni pokazuyut sho virmeni zhili tam do 13 stolittya koli buli dodani ostanni tri simvoli virmenskogo alfavitu Pid chas hrestovih pohodiv kontakti mizh virmenami ta francuzami stali chastimi Virmenske carstvo Kilikiya roztashovane na pivnichno shidnomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya nabulo strategichnogo znachennya dlya hrestonosciv sho pryamuvali do Palestini Vidomo sho virmenski koroli Oshin ta Lev IV davali francuzam osoblivi torgovi privileyi U XIV stolitti getumidi ne zmogli zberegti vladu v Kilikijskij Virmeniyi i pislya vbivstva Leva IV u 1341 roci jogo dvoyuridnij brat Luzinyan stav korolem Virmeniyi yak Kostyantin II Koroli Luzinyan mali francuzke pohodzhennya i pravili krayinoyu do 1375 r koli ostannij korol Lev V buv zahoplenij mamelyukami ta vivezenij do Yegiptu Piznishe jogo bulo zvilneno ta perevezeno do Franciyi de vin pomer u 1393 roci i buv pohovanij u bazilici Sen Deni misci pohovannya francuzkih monarhiv Z XV stolittya virmeni pochali migruvati do Franciyi v nevelikij kilkosti Virmenskij napis cogo periodu zberigsya v Burzhskomu sobori U 1672 r Virmenin na im ya Paskal Harutyan vidkriv pershu kav yarnyu v Parizhi U 1672 1686 rr Voskan Yerevanci keruvav vidavnictvom u Marseli Z liberalizaciyeyu ekonomiki kilkist virmen u Franciyi zrosla i dosyagla 300 400 do 1680 r Vidomo sho Zhan Alten Ovannes Altunyan persidsko virmenskij agronom z Nahchivana viviv marenu na pivdni Franciyi v 1750 h rokah Jogo statuyu bulo vstanovleno v Avinjoni sho vislovlyuvalo jomu vdyachnist mista Pid chas svoyeyi kampaniyi v Yegipti Napoleon buv predstavlenij virmenskim mamlyukom na im ya Rustam Raza Vin stav ohoroncem Napoleona i sluzhiv jomu do 1814 r U XIX stolitti bagato molodih virmenskih cholovikiv sered nih poet i politichnij aktivist Nagapet Rusinian ta arhitektor Nigogajos Balyan pereyihali do Franciyi dlya otrimannya osviti Papier d Armenie virmenskij papir populyarnij dezodoruyuchij papir buv stvorenij naprikinci 1880 h rokiv Ogyustom Ponso Vin vidvidav Turecku Virmeniyu ta z yasuvav sho virmeni vikoristovuyut benzoyinovu smolu ta roslinnij sik dlya dezinfekciyi svoyih budinkiv ta cerkov Naprikinci 19 pochatku 20 stolittya tisyachi virmen unikli peresliduvan na batkivshini svoyih predkiv yaka na toj chas bula chastinoyu Osmanskoyi imperiyi Taki podiyi yak rizanina v Gamidiani ta rizanina v Adani porodili bilshu virmensku emigraciyu Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni u Franciyi prozhivalo blizko 4000 virmen KulturaMova ta osvita SIL Ethnologue stanom na 2009 rik pidrahuvav sho u Franciyi virmenskoyu movoyu rozmovlyayut blizko 70 000 lyudej Bilshist francuzkih virmen govoryat zahidno virmenskoyu todi yak menshist novopribuli virmenski immigranti z Virmeniyi ta virmeni z Iranu govoryat shidno virmenskoyu Sogodni v bagatoh naselenih punktah organizovuyutsya virmenski klasi z povnocinnimi dvomovnimi dityachimi sadochkami ta pochatkovimi shkolami poblizu Parizha ta Marselya yaki vidviduyut kilka tisyach ditej ta molodi Religiya Bilshist virmenskogo francuzkogo naselennya nalezhat do virmenskoyi apostolskoyi pravoslavnoyi viri Menshist virmen nalezhat do katolickoyi viri i ye prihilnikami Virmenskoyi katolickoyi cerkvi Za ocinkami u Franciyi prozhivaye 5000 virmenskih yevangelistiv Kozhna z troh virmenskih cerkov maye vlasnu organizaciyu u Franciyi MediaZMI Pershij virmenskij zhurnal u Franciyi pochav vihoditi v 1855 roci Stanom na 1991 rik u Franciyi vihodilo blizko dvohsot virmenskih gazet ta zhurnaliv bilshe nizh u bud yakij inshij yevropejskij krayini V danij chas yedinoyu shodennoyu gazetoyu ye Nezalezhne vidannya Nor Haratch yake rozpochalo vipusk 27 zhovtnya 2009 roku Vin zaminiv Garatch առաՅ shodennik zasnovanij u 1925 roci Shavarhom Missakianom yakij pripiniv publikaciyu v travni 2009 roku Franciya ta genocid virmenFranciya odna z krayin yaka viznala Genocid virmen U kilkoh mistah Franciyi zokrema Parizhi Lioni ta Marseli ye pam yatniki prisvyacheni zhertvam genocidu Francuzkij senat u 2011 roci prijnyav zakonoproyekt yakij peredbachaye kriminalizaciyu vidmovi u viznanni genocidiv sho vklyuchaye yak Golokost tak i Genocid virmen Zakonoproyekt buv vnesenij parlamentom u 2012 roci Odnak zakonoproyekt buv viznanij nekonstitucijnim 28 lyutogo 2012 roku Konstitucijnim sudom Franciyi Rada postanovlyaye sho karayuchi tih hto osporyuye isnuvannya zlochiniv yaki sami zakonodavci viznali abo kvalifikuvali yak taki zakonodavci zdijsnili protikonstitucijnij napad na svobodu samovirazhennya Zgidno z opituvannyam provedenim u Franciyi 1996 roku 69 respondentiv znali pro Genocid virmen z yakih 75 pogodilis z tim sho francuzkij uryad povinen oficijno viznati jogo 24 kvitnya 1965 roku 10 000 virmen vijshli na Yelisejski polya shob vidznachiti p yatdesyatu richnicyu genociduZnoskiArmenians long battle for recognition BBC 20 sichnya 2001 originalu za 14 kvitnya 2023 Procitovano 11 listopada 2023 angl Arhiv originalu za 15 kvitnya 2014 Procitovano 22 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya iarchive immigrationasylu00matt page 13 iarchive globaldiasporasi00cohe 674 page n73 https books google com books id hOgBBx ljrMC amp q Tours 591 armenian amp pg PT179 http www diocesearmenien fr Le Museon J B Istas 1908 Procitovano 14 zhovtnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya fr https books google com books id GeSAAAAAQBAJ 19 travnya 2020 u Wayback Machine ISBN 978 0 520 94757 3 http hpj asj oa am 4489 Annual Reports of the Department of Agriculture Report of the Secretary of Agriculture Miscellaneous Reports U S Government Printing Office 1848 Procitovano 14 zhovtnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl iarchive bradshawsillust01bradgoog page n184 An Iranian in Nineteenth Century Europe The Travel Diaries of Haj Sayyah 1859 1877 IBEX Publishers 1999 Procitovano 14 zhovtnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl Strathern Paul 15 veresnya 2009 Napoleon in Egypt Random House Publishing Group Procitovano 14 zhovtnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl McGregor Andrew 30 travnya 2006 A Military History of Modern Egypt From the Ottoman Conquest to the Ramadan War ABC CLIO Procitovano 14 zhovtnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl iarchive greatstinkparisn00barn page n163 Auzias Dominique 03 bereznya 2010 Petit Fute Paris Ile de France Nouvelles Editions de l Universite Procitovano 14 zhovtnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya fr iarchive referenceguideto00bard page 166 http www noravank am arm issues detail php ELEMENT ID 6533 http lraber asj oa am 3291 https www france24 com en 20120123 french senate passes bill outlawing genocide denial armenia turkey http www france24 com en 20120228 france turkey genocide armenia sarkozy freedom expression The Armenian Genocide Cultural and Ethical Legacies Transaction Publishers 31 grudnya 2011 Procitovano 14 zhovtnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl https www lexpress fr informations armeniens de france la memoire intacte 593490 html

Дата публікації:
Топ