Віритимні вибори (лат. electio viritim — особистий вибір, viritim буквально: чоловіки) — вибори, що означали особисту участь усієї шляхти у виборах короля.
Історія
Вже король Сигізмунд I Старий видав два статути в 1530 і 1538 роках, визначаючи принцип вибору монарха, де він встановив виборність viritim раз і назавжди. На вибори міг прийти кожен охочий (unusquisque qui vellet), і вибори мали бути вільними (electio Regis libera).
Ідею viritim виборів запропонував Петро Зборовський. Вона швидко здобула підтримку шляхти, зокрема (після початкового опору) Яна Замойського, який став її палким прихильником.
Цю форму виборів остаточно погодили зібрані на першому конвокаційному сеймі, скликаному 6 січня 1573 року. Перші вільні вибори такого типу відбулися 11 травня 1573 року, коли було обрано французького принца Генріха Валуа. Це відбулося в селі Камйонек під Варшавою. Проте традиційним місцем обрання нових монархів на престол Речі Посполитої було село Воля під Варшавою.
За словами популяризатора історії Славоміра Лешневського, віритимні вибори, як протилежність розглядуваним виборам представників, у поєднанні з невдачею мажоритарного методу голосування (запропонованого Замойським), призвели до появи «анархії» та ексцесів liberum veto.
Остаточно цей вид виборів був скасований у 1791 року Чотирирічним сеймом.
Див. також
Посилання
- Wacław Sobieski, Trybun ludu szlacheckiego, Warszawa 1978, s. 60.
- Sławomir Leśniewski (2008). Jan Zamoyski — hetman i polityk (in Polish). Bellona. s.23-28
Посилання
- Звідки вибори віритими — стаття про джерела виборів віритим, переглядаючи висновки давнішої історіографії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viritimni vibori lat electio viritim osobistij vibir viritim bukvalno choloviki vibori sho oznachali osobistu uchast usiyeyi shlyahti u viborah korolya Pam yatnik Electio Viritim u Voli u VarshaviIstoriyaVzhe korol Sigizmund I Starij vidav dva statuti v 1530 i 1538 rokah viznachayuchi princip viboru monarha de vin vstanoviv vibornist viritim raz i nazavzhdi Na vibori mig prijti kozhen ohochij unusquisque qui vellet i vibori mali buti vilnimi electio Regis libera Ideyu viritim viboriv zaproponuvav Petro Zborovskij Vona shvidko zdobula pidtrimku shlyahti zokrema pislya pochatkovogo oporu Yana Zamojskogo yakij stav yiyi palkim prihilnikom Cyu formu viboriv ostatochno pogodili zibrani na pershomu konvokacijnomu sejmi sklikanomu 6 sichnya 1573 roku Pershi vilni vibori takogo tipu vidbulisya 11 travnya 1573 roku koli bulo obrano francuzkogo princa Genriha Valua Ce vidbulosya v seli Kamjonek pid Varshavoyu Prote tradicijnim miscem obrannya novih monarhiv na prestol Rechi Pospolitoyi bulo selo Volya pid Varshavoyu Za slovami populyarizatora istoriyi Slavomira Leshnevskogo viritimni vibori yak protilezhnist rozglyaduvanim viboram predstavnikiv u poyednanni z nevdacheyu mazhoritarnogo metodu golosuvannya zaproponovanogo Zamojskim prizveli do poyavi anarhiyi ta ekscesiv liberum veto Ostatochno cej vid viboriv buv skasovanij u 1791 roku Chotiririchnim sejmom Div takozhGenrihovi artikuli Pacta conventa Elekciya vilna pogolovnaPosilannyaWaclaw Sobieski Trybun ludu szlacheckiego Warszawa 1978 s 60 Slawomir Lesniewski 2008 Jan Zamoyski hetman i polityk in Polish Bellona s 23 28PosilannyaZvidki vibori viritimi stattya pro dzherela viboriv viritim pereglyadayuchi visnovki davnishoyi istoriografiyi