Коцюби́нська Ві́ра Усти́мівна (до шлюбу Дейша; 22 вересня 1863, Ржев — †1921, Чернігів) — українська революціонерка та громадська діячка, політув'язнена Російської імперії. Засновниця першої української школи в Чернігові.
Коцюбинська Віра Устимівна | |
---|---|
Дейша Віра Устимівна | |
Народилася | 22 вересня 1863 Ржев |
Померла | 1 січня 1921 (57 років) Чернігів |
Країна | Російська імперія |
Національність | Українка |
Діяльність | громадська активістка |
У шлюбі з | Михайло Коцюбинський |
Діти | 4: Юрій, Ірина, , Роман |
|
Ранні роки
Віра Дейша походила з дворян, з роду Гортинських. Батько її із запорожців. Його пращур, на прізвище Діжа, був «знатный войсковой товарищ Запорожской Сечи». Після її зруйнування дістав дворянство й змінив прізвище на Дейша. Народилась Віра 22 вересня 1863 року в Ржеві, що тоді входив до Тверської губернії. Коли помер батько Віри, мати, Юлія Степанівна Дейша, з дітьми повернулася до України, де оселилась у Чернігові. Там жив брат — відомий лікар Василь Степанович Гортинський, який зробив сестрі протекцію на дуже відповідальну посаду. Юлія Степанівна була освіченою жінкою, закінчила Смольний інститут благородних дівиць у Петербурзі, знала іноземні мови, грала на фортепіано. Тому отримала посаду начальниці Чернігівського єпархіального училища, виховуючи самостійно трьох дітей.
Освіту Віра Дейша здобула в Чернігівській гімназії і деякий час працювала в жіночому духовному училищі, викладаючи французьку, математику та каліграфію.
«Прекрасний жіночий лоб, темне стрижене волосся до плечей і величезні сині очі, серйозні, що вдивляються уважно… у мене після зустрічі на душі світлий сум і радість, що є на світі такі чудові дівчата» |
— так описав Віру Дейшу у ті роки студент, а згодом письменник Вікентій Вересаєв.
Продовжила навчання в Петербурзі на вищих Бестужевських курсах на природничому факультеті. В той час уряд здійснював перепони щодо вступу дівчат до вищих навчальних закладів, продовжити навчання було непросто, батьків зобов'язували утримувати дочок протягом усього навчання. Тому успіхів в освіті досягали лише цілеспрямовані, з активною життєвою позицією. Такою була й Віра Дейша.
Громадська діяльність
У Петербурзі Віра Дейша поринає в революційну і громадську роботу, активно спілкується, розширює світогляд, включається в український націоналістичний рух. Після повернення до Чернігова — активна учасниця громадських організацій: член правління громадської бібліотеки, української «Громади» та інших молодіжних гуртків.
1896, на вимогу Варшавського жандармського управління, на Дейшу накладають суворий домашній арешт. Ситуація ускладнювалась тим, що мати була у передсмертному стані і потребувала спокою. Смерть матері збіглася з арештом Віри й переведенням її до в'язниці. Причиною арешту стало звинувачення у зв'язках із заарештованим у Варшаві колишнім чернігівським семінаристом Ф. Свидерським, автором популярної брошури «Труд і капітал». Згодом Дейшу перевели до Варшавської тюрми в одиночну камеру:
«Кам'яний темний мішок з слизькою від вогкості й бруду долівкою, по якій вдень повзали стоноги, а вночі зчиняли метушню пацюки, з парашею в кутку, від якої тяжко було дихати; з віконцем десь там, під стелею, яке пропускало крізь ґрати сумне непевне сіре світло зимового дня. Два кроки вперед, два — назад» |
— таким згадувала місце свого заточення Віра Дейша.
Звільнили з в'язниці через сім місяців, віддавши на поруки. Деякий час жила в Москві у брата, а потім повернулась додому, в Чернігів. За часів П. Скоропадського арештована «за сина» — червоного командарма Юрія Коцюбинського.
З Коцюбинським
Громадська діяльність сприяла знайомству з Михайлом Коцюбинським у Києві на з'їзді «Громади» у 1894 р., куди вони були делеговані. Згодом, діставши запрошення В. Т. Андрієвського та Б. Грінченка, Коцюбинський приїздить у Чернігів, де знову зустрічається з Дейшею. В січні 1896 р. одружилися. Якийсь час мешкали у Вінниці. Листування з Коцюбинським тривало 17 років (від 1896 до середини 1913-го). У найповнішому (семитомному) зібранні Коцюбинського листи займають чи не більше обсягу за його прозу.
Віра Дейша народила чотирьох дітей, турбувалась про побут, створювала умови для роботи, відпочинку, закордонного лікування чоловіка. Вечорами грала за роялем, маючи талант, навчила музики дочок. Під час гостини М. В. Лисенка отримала в подарунок ноти, які й нині зберігаються в музеї М. Коцюбинського.
З чоловіком брала участь у роботі громадської бібліотеки, музично-драматичного товариства, комісії з народної освіти, допомагала організовувати «Просвіту» й активно в ній працювала. У всілякі урядові інстанції з Чернігова йшли листи з підписом Віри Коцюбинської. Вона організовувала літературно-музичні вечори для дітей, концерти й лекції від «Просвіти». Була першою слухачкою творів Коцюбинського. Як писав він з Кіпру:
Досадно, що не можу тобі читати того, що написав, ти єдиний мій критик, якому я вірю і на смак якого покладаюсь. |
У Чернігові Михайло Коцюбинський завів роман з молодшою від нього на 16 років Олександрою Іванівною Аплаксіною (1880—1973). Він написав до неї понад 300 листів. Ці стосунки закінчилися 1907 року, коли з анонімного листа про них дізналася Віра. Вона змусила чоловіка дати слово не залишати родину.
Після смерті чоловіка в 1913-му Віра Коцюбинська продовжувала громадську роботу. Вона створює першу українську школу ім. Б. Грінченка, турбується про збереження спадщини чоловіка, передавши її в музей В. Тарновського з умовою, щоб нічого й ніколи не вивозили за межі Чернігова.
Померла Віра Дейша у 1921 році, повертаючись із евакуації, від тифу. Похована поруч із чоловіком на Болдиній горі.
Родина
В шлюбі з Коцюбинським Віра Дейша народила чотирьох дітей:
- Юрій (1896—1937) — під час українсько-більшовицької війни один з більшовицьких ватажків в Україні, в подальшому партійний та державний діяч УСРР, розстріляний за часів сталінського терору. Одружений (з 1919) з більшовичкою Ольгою Петрівною Бош (пом. 1966), донькою Євгенії Бош. Син Олег, дівчинка з сиротинця;
- (1898—1920) — воювала у складі Червоного козацтва, одружена з Віталієм Примаковим;
- Ірина (1899—1977) — юристка, з 1950-тих директорка Чернігівського музею Коцюбинського, з 1965 року — кандидатка філологічних наук. Заслужена працівниця культури України. Одружена з червоним козаком, надалі енкаведистом Абрамом Данишевським, мати Юрія (помер трирічним) та Флоріана (1921—1991);
- Роман (1901—1939) — під час українсько-більшовицької війни воював у складі Червоного козацтва, був чекістом. Потім працював тривалий час на партійній роботі в Одесі та науково-освітній в Академії наук у Харкові, був директором музею батька у Вінниці. Репресований та розстріляний. Син від другого шлюбу з Оленою Писаревською Юлій (1934—2000) — літературознавець.
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 17 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 16 вересня 2014.
- Віра Устимівна Коцюбинська - Берегиня родинного тепла
- * Кульбицький О. Ю. Доля дітей Михайла Коцюбинського. — Чернігів, 2004. — 56 с. [ 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- Віра Устимівна Коцюбинська — Берегиня родинного тепла [ 13 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- ІСТОРІЯ КОХАННЯ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО [ 10 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Участь визначних жінок у чернігівській «Громаді». Громадська діяльність Віри Устимівни Коцюбинської-Дейші [ 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kocyubinska Kocyubi nska Vi ra Usti mivna do shlyubu Dejsha 22 veresnya 1863 Rzhev 1921 Chernigiv ukrayinska revolyucionerka ta gromadska diyachka polituv yaznena Rosijskoyi imperiyi Zasnovnicya pershoyi ukrayinskoyi shkoli v Chernigovi Kocyubinska Vira UstimivnaDejsha Vira UstimivnaNarodilasya22 veresnya 1863 1863 09 22 RzhevPomerla1 sichnya 1921 1921 01 01 57 rokiv ChernigivKrayina Rosijska imperiyaNacionalnistUkrayinkaDiyalnistgromadska aktivistkaU shlyubi zMihajlo KocyubinskijDiti4 Yurij Irina Roman Mediafajli u VikishovishiRanni rokiVira Dejsha pohodila z dvoryan z rodu Gortinskih Batko yiyi iz zaporozhciv Jogo prashur na prizvishe Dizha buv znatnyj vojskovoj tovarish Zaporozhskoj Sechi Pislya yiyi zrujnuvannya distav dvoryanstvo j zminiv prizvishe na Dejsha Narodilas Vira 22 veresnya 1863 roku v Rzhevi sho todi vhodiv do Tverskoyi guberniyi Koli pomer batko Viri mati Yuliya Stepanivna Dejsha z ditmi povernulasya do Ukrayini de oselilas u Chernigovi Tam zhiv brat vidomij likar Vasil Stepanovich Gortinskij yakij zrobiv sestri protekciyu na duzhe vidpovidalnu posadu Yuliya Stepanivna bula osvichenoyu zhinkoyu zakinchila Smolnij institut blagorodnih divic u Peterburzi znala inozemni movi grala na fortepiano Tomu otrimala posadu nachalnici Chernigivskogo yeparhialnogo uchilisha vihovuyuchi samostijno troh ditej Osvitu Vira Dejsha zdobula v Chernigivskij gimnaziyi i deyakij chas pracyuvala v zhinochomu duhovnomu uchilishi vikladayuchi francuzku matematiku ta kaligrafiyu Prekrasnij zhinochij lob temne strizhene volossya do plechej i velichezni sini ochi serjozni sho vdivlyayutsya uvazhno u mene pislya zustrichi na dushi svitlij sum i radist sho ye na sviti taki chudovi divchata tak opisav Viru Dejshu u ti roki student a zgodom pismennik Vikentij Veresayev Prodovzhila navchannya v Peterburzi na vishih Bestuzhevskih kursah na prirodnichomu fakulteti V toj chas uryad zdijsnyuvav pereponi shodo vstupu divchat do vishih navchalnih zakladiv prodovzhiti navchannya bulo neprosto batkiv zobov yazuvali utrimuvati dochok protyagom usogo navchannya Tomu uspihiv v osviti dosyagali lishe cilespryamovani z aktivnoyu zhittyevoyu poziciyeyu Takoyu bula j Vira Dejsha Gromadska diyalnistU Peterburzi Vira Dejsha porinaye v revolyucijnu i gromadsku robotu aktivno spilkuyetsya rozshiryuye svitoglyad vklyuchayetsya v ukrayinskij nacionalistichnij ruh Pislya povernennya do Chernigova aktivna uchasnicya gromadskih organizacij chlen pravlinnya gromadskoyi biblioteki ukrayinskoyi Gromadi ta inshih molodizhnih gurtkiv 1896 na vimogu Varshavskogo zhandarmskogo upravlinnya na Dejshu nakladayut suvorij domashnij aresht Situaciya uskladnyuvalas tim sho mati bula u peredsmertnomu stani i potrebuvala spokoyu Smert materi zbiglasya z areshtom Viri j perevedennyam yiyi do v yaznici Prichinoyu areshtu stalo zvinuvachennya u zv yazkah iz zaareshtovanim u Varshavi kolishnim chernigivskim seminaristom F Sviderskim avtorom populyarnoyi broshuri Trud i kapital Zgodom Dejshu pereveli do Varshavskoyi tyurmi v odinochnu kameru Kam yanij temnij mishok z slizkoyu vid vogkosti j brudu dolivkoyu po yakij vden povzali stonogi a vnochi zchinyali metushnyu pacyuki z parasheyu v kutku vid yakoyi tyazhko bulo dihati z vikoncem des tam pid steleyu yake propuskalo kriz grati sumne nepevne sire svitlo zimovogo dnya Dva kroki vpered dva nazad takim zgaduvala misce svogo zatochennya Vira Dejsha Zvilnili z v yaznici cherez sim misyaciv viddavshi na poruki Deyakij chas zhila v Moskvi u brata a potim povernulas dodomu v Chernigiv Za chasiv P Skoropadskogo areshtovana za sina chervonogo komandarma Yuriya Kocyubinskogo Z KocyubinskimMihajlo i Vira Kocyubinski bilya svogo budinku v Chernigovi po vul Siveryanskij 1902 r Gromadska diyalnist spriyala znajomstvu z Mihajlom Kocyubinskim u Kiyevi na z yizdi Gromadi u 1894 r kudi voni buli delegovani Zgodom distavshi zaproshennya V T Andriyevskogo ta B Grinchenka Kocyubinskij priyizdit u Chernigiv de znovu zustrichayetsya z Dejsheyu V sichni 1896 r odruzhilisya Yakijs chas meshkali u Vinnici Listuvannya z Kocyubinskim trivalo 17 rokiv vid 1896 do seredini 1913 go U najpovnishomu semitomnomu zibranni Kocyubinskogo listi zajmayut chi ne bilshe obsyagu za jogo prozu Vira Dejsha narodila chotiroh ditej turbuvalas pro pobut stvoryuvala umovi dlya roboti vidpochinku zakordonnogo likuvannya cholovika Vechorami grala za royalem mayuchi talant navchila muziki dochok Pid chas gostini M V Lisenka otrimala v podarunok noti yaki j nini zberigayutsya v muzeyi M Kocyubinskogo Z cholovikom brala uchast u roboti gromadskoyi biblioteki muzichno dramatichnogo tovaristva komisiyi z narodnoyi osviti dopomagala organizovuvati Prosvitu j aktivno v nij pracyuvala U vsilyaki uryadovi instanciyi z Chernigova jshli listi z pidpisom Viri Kocyubinskoyi Vona organizovuvala literaturno muzichni vechori dlya ditej koncerti j lekciyi vid Prosviti Bula pershoyu sluhachkoyu tvoriv Kocyubinskogo Yak pisav vin z Kipru Dosadno sho ne mozhu tobi chitati togo sho napisav ti yedinij mij kritik yakomu ya viryu i na smak yakogo pokladayus U Chernigovi Mihajlo Kocyubinskij zaviv roman z molodshoyu vid nogo na 16 rokiv Oleksandroyu Ivanivnoyu Aplaksinoyu 1880 1973 Vin napisav do neyi ponad 300 listiv Ci stosunki zakinchilisya 1907 roku koli z anonimnogo lista pro nih diznalasya Vira Vona zmusila cholovika dati slovo ne zalishati rodinu Pislya smerti cholovika v 1913 mu Vira Kocyubinska prodovzhuvala gromadsku robotu Vona stvoryuye pershu ukrayinsku shkolu im B Grinchenka turbuyetsya pro zberezhennya spadshini cholovika peredavshi yiyi v muzej V Tarnovskogo z umovoyu shob nichogo j nikoli ne vivozili za mezhi Chernigova Pomerla Vira Dejsha u 1921 roci povertayuchis iz evakuaciyi vid tifu Pohovana poruch iz cholovikom na Boldinij gori RodinaVira Kocyubinska z Cholovikom ta ditmi Zliva napravo Irina Vira Roman Yurij Mihajlo V shlyubi z Kocyubinskim Vira Dejsha narodila chotiroh ditej Yurij 1896 1937 pid chas ukrayinsko bilshovickoyi vijni odin z bilshovickih vatazhkiv v Ukrayini v podalshomu partijnij ta derzhavnij diyach USRR rozstrilyanij za chasiv stalinskogo teroru Odruzhenij z 1919 z bilshovichkoyu Olgoyu Petrivnoyu Bosh pom 1966 donkoyu Yevgeniyi Bosh Sin Oleg divchinka z sirotincya 1898 1920 voyuvala u skladi Chervonogo kozactva odruzhena z Vitaliyem Primakovim Irina 1899 1977 yuristka z 1950 tih direktorka Chernigivskogo muzeyu Kocyubinskogo z 1965 roku kandidatka filologichnih nauk Zasluzhena pracivnicya kulturi Ukrayini Odruzhena z chervonim kozakom nadali enkavedistom Abramom Danishevskim mati Yuriya pomer tririchnim ta Floriana 1921 1991 Roman 1901 1939 pid chas ukrayinsko bilshovickoyi vijni voyuvav u skladi Chervonogo kozactva buv chekistom Potim pracyuvav trivalij chas na partijnij roboti v Odesi ta naukovo osvitnij v Akademiyi nauk u Harkovi buv direktorom muzeyu batka u Vinnici Represovanij ta rozstrilyanij Sin vid drugogo shlyubu z Olenoyu Pisarevskoyu Yulij 1934 2000 literaturoznavec Primitki Arhiv originalu za 6 lipnya 2015 Procitovano 17 veresnya 2014 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2015 Procitovano 16 veresnya 2014 Vira Ustimivna Kocyubinska Bereginya rodinnogo tepla Kulbickij O Yu Dolya ditej Mihajla Kocyubinskogo Chernigiv 2004 56 s 7 lipnya 2015 u Wayback Machine Posilannyalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Kocyubinska Vira Ustimivna Vira Ustimivna Kocyubinska Bereginya rodinnogo tepla 13 veresnya 2014 u Wayback Machine ISTORIYa KOHANNYa MIHAJLA KOCYuBINSKOGO 10 kvitnya 2015 u Wayback Machine Uchast viznachnih zhinok u chernigivskij Gromadi Gromadska diyalnist Viri Ustimivni Kocyubinskoyi Dejshi 6 lipnya 2015 u Wayback Machine