Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Віолетт Ледюк

Віолетт Ледюк
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ледюк.

Віолетт Ледюк (фр. Violette Leduc, 7 квітня 1907, Аррас, Па-де-Кале, Франція — 28 травня 1972, Фокон, Воклюз, Франція) — французька авторка.

Віолетт Ледюк
фр. Violette Leduc
image
Ім'я при народженніфр. Thérèse Andrée Violette Leduc[1]
Народилася8 квітня 1907(1907-04-08)[1][2]
Аррас, Па-де-Кале, Франція[3][1]
Померла28 травня 1972(1972-05-28)[4][3][…](65 років)
Фокон, Воклюз, Франція[1]
·рак молочної залози
ПохованняQ116244918?[6]
Країнаimage Франція
Діяльністьписьменниця
Мова творівфранцузька
Magnum opusQ63718819? і Q123226194?
Автографimage
image Віолетт Ледюк у Вікісховищі
image  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Народилася в Аррасі, Па-де-Кале, Франція, 7 квітня 1907 року. Вона була незаконнонародженою дочкою слуги, Берте Ледюк та сином багатої протестантської родини у Валансьєні Андре Дебаралле. Родина Андре Дебаралле згодом відмовилася її легітимізувати. У Валансьєні Віолетта провела більшу частину свого дитинства. З дитинства страждала від поганої самооцінки, посиленої ворожістю матері. У неї склалися дружні стосунки з бабусею Фіделіною, яка померла коли Ледюк була маленькою дитиною, та тіткою по материнській лінії Лорі.

Її освіта розпочалася в 1913 році, але була перервана Першою світовою війною. Після війни вона продовжила навчання в школі-інтернат, Коледж де Дуе. В інтернаті вона пережила лесбійські стосунки зі своєю однокласницею «Ізабель П», яку Ледюк згодом адаптувала до першої частини її роману «Винищення», а потім «Терези та Ізабель» 1966 року. В Коледжі Дуе вона познайомилася з першими літературними пристрастями: російською класикою, потім Кокто, Гідом, Дюамелем, Прустом і Рембо.

У 1925 році Ледюк зав'язала роман із Деніз Гертжес — керівницею у Коледжі, що була на чотири роки старша за неї. Пізніше роман був виявлений, і Гертжес звільнили з роботи через інцидент.

У 1926 році Ледюк разом з матір'ю і вітчимом переїхала до Парижа і вступила до Ліцею Расін. Того року вона не склала іспит на бакалавра і почала працювати службовцем пресслужб та секретарем у видавцях Плона. Згодом стала письменницею новин про їх публікації. Вона дев'ять років продовжувала жити у передмісті Парижа з Гертжес. Мати Віолетти Берте, вважаючи, що захистить Віолетту від позашлюбної вагітності, заохочувала її гомосексуальні стосунки.

У 1927 році Віолетт познайомилася в кінотеатрі зі старшим на сім років Жаком Мерсьє. Жак Мерсьє постійно переслідував Віолетту. Любовний трикутник лежить в основі сюжету «Знищення», де Віолетта була персонажем «Тереза», Жак Мерсьє ― «Марк», а Деніз Хертжес ― «Сесіль». Відносини Віолетти з Деніз закінчилися в 1935 році. У 1939 році Віолетта вийшла заміж за Жака Мерсьє та їх шлюб був невдалим, і незабаром вони розлучилися. Згодом Віолетта виявила, що вагітна і зробила аборт, під час якого ледве не втратила життя.

У 1938 році вона познайомилася з Морісом Саксом (майбутнім автором книги "Sabbat"). В 1942 році він відвіз Віолетту в Нормандію. Там вона написала рукопис книги L'Asphyxie. Віолетта займалася в той час торгівлею на чорному ринку, що дозволило їй заробляти на життя. У 1944 р. Віолетта зустріла Сімону де Бовуар, а в 1945 р. подарувала копію рукопису книги L'Asphyxie. Її перший роман, L'Asphyxie (В тюрмі її шкіри), отримав похвали від Жана-Поля Сартра, Жана Кокто і Жана Жене. Дружба та любов Ледюк до Моріса Сакса детально описані в її автобіографії «La Bâtarde».

У 1955 р. Віолетта опублікувала свій роман «Спустошення з Галлімардом», але редактор цензурував перший розділ книги на сто п'ятдесят сторінок. У цьому розділі були описані сексуальні зустрічі Віолетти з однокласницею Ізабель П. Цензурована частина опублікована як окрема повість «Тереза та Ізабель» у 1966 році. Роман «Таксі» викликав суперечки через зображення інцесту між братом і сестрою. Критик Едіт Дж. Бенков порівняла цей роман з творчістю Наталі Сарро та Маргеріт Дюрас.

У 1964 році опублікована найвідоміша книга Ледюк, мемуари «La Bâtarde». Вона швидко стала бестселером і майже виграла Prix Goncourt. Потім Ледюк написала ще вісім книг, в тому числі La Folie en tête (Божевільний у гонитві) ― другу частину її літературної автобіографії.

У 1968 році Редлі Мецгер зняв фільм по роману Ледюк «Тереза ​​та Ізабель». Фільм був комерційним фільмом про кохання підлітків-лесбійок, в якому зіграли Ессі Перссон та Анна Гаель.

Ледюк захворіла на рак молочної залози й померла після двох операцій у Фоконі, Воклюз у віці 65 років.

«Віолетта» ― французький біографічний драматичний фільм Мартіна Провост 2013 року про Ледюк.

Список творів

  • L'Asphyxie, 1946 (У в'язниці її шкіри, пер. Дерек Кольтман, 1970).
  • L'affamée, 1948.
  • Спустошення, 1955 рік.
  • La vieille fille et le mort, 1958.
  • Trésors à prendre, suivi de Les Boutons dorés, 1960.
  • La Bâtarde, 1964 (La Bâtarde, пер. Дерек Кольтман, 1965).
  • La Femme au petit renard, 1965 (Хутро леді та Маленької Лисиці).
  • Тереза та Ізабель, 1966 (Терез та Ізабель, пер. Софі Льюїс, Феміністична преса, 2015 р. )
  • La Folie en tête, 1970 (Mad in Pursuit, пер. Дерек Кольтман, 1971)
  • Le Taxi, 1971 (The Taxi. Hart-Davis MacGibbon. 1973. ISBN . OCLC 561312438.)
  • La Chasse à l'amour, 1973.

Примітки

  1. Fichier des personnes décédées
    d:Track:Q80900474
  2. свідоцтво про народження — С. 23–100.
    d:Track:Q83900
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #11857079X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. https://edencash.forumactif.org/t1184-la-tombe-de-violette
  7. Hughes, Alex (1994). Violette Leduc : mothers, lovers, and language. London: W.S. Maney for the Modern Humanities Research Association. ISBN . OCLC 31608698.
  8. Jansiti, Carlo (impr. 2013). Violette Leduc. Paris: B. Grasset. ISBN . OCLC 866826642.
  9. Stockinger, Jacob (4 лютого 2006). . glbtq: An Encyclopedia of Gay, Lesbian, Bisexual, Transgender, and Queer Culture. Архів оригіналу за 14 August 2007.
  10. Leduc Violette (1964). La Batarde. . с. 142 onwards. ISBN .
  11. Jansiti, Carlo (1999). Violette Leduc. Grasset. с. 64. ISBN .
  12. . Violetteleduc. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  13. d'Eaubonne, Françoise (2000). Violette Leduc ou les Injures. La Plume et le Bâillon: Violette Leduc, Nicolas Genka, Jean Sénac: Trois écrivains Victimes de la Censure: 5—70.
  14. Leduc, Violette (1964). La Batarde. Peter Owen. pp. 260–7.
  15. Brioude, Mireille (2007). Violette Leduc du mythe à la mystification. Lesbian Inscription in Francophone Society and Culture. Gunther/Michallat Ed. Durham Modern Languages Series: 103—120.
  16. Lezard, Nicholas (28 лютого 2012). . The Guardian. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  17. Violette Leduc, French Novelist. New York Times. 30 травня 1972. с. 40.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ledyuk Violett Ledyuk fr Violette Leduc 7 kvitnya 1907 Arras Pa de Kale Franciya 28 travnya 1972 Fokon Voklyuz Franciya francuzka avtorka Violett Ledyukfr Violette LeducIm ya pri narodzhennifr Therese Andree Violette Leduc 1 Narodilasya8 kvitnya 1907 1907 04 08 1 2 Arras Pa de Kale Franciya 3 1 Pomerla28 travnya 1972 1972 05 28 4 3 65 rokiv Fokon Voklyuz Franciya 1 rak molochnoyi zaloziPohovannyaQ116244918 6 Krayina FranciyaDiyalnistpismennicyaMova tvorivfrancuzkaMagnum opusQ63718819 i Q123226194 Avtograf Violett Ledyuk u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodilasya v Arrasi Pa de Kale Franciya 7 kvitnya 1907 roku Vona bula nezakonnonarodzhenoyu dochkoyu slugi Berte Ledyuk ta sinom bagatoyi protestantskoyi rodini u Valansyeni Andre Debaralle Rodina Andre Debaralle zgodom vidmovilasya yiyi legitimizuvati U Valansyeni Violetta provela bilshu chastinu svogo ditinstva Z ditinstva strazhdala vid poganoyi samoocinki posilenoyi vorozhistyu materi U neyi sklalisya druzhni stosunki z babuseyu Fidelinoyu yaka pomerla koli Ledyuk bula malenkoyu ditinoyu ta titkoyu po materinskij liniyi Lori Yiyi osvita rozpochalasya v 1913 roci ale bula perervana Pershoyu svitovoyu vijnoyu Pislya vijni vona prodovzhila navchannya v shkoli internat Koledzh de Due V internati vona perezhila lesbijski stosunki zi svoyeyu odnoklasniceyu Izabel P yaku Ledyuk zgodom adaptuvala do pershoyi chastini yiyi romanu Vinishennya a potim Terezi ta Izabel 1966 roku V Koledzhi Due vona poznajomilasya z pershimi literaturnimi pristrastyami rosijskoyu klasikoyu potim Kokto Gidom Dyuamelem Prustom i Rembo U 1925 roci Ledyuk zav yazala roman iz Deniz Gertzhes kerivniceyu u Koledzhi sho bula na chotiri roki starsha za neyi Piznishe roman buv viyavlenij i Gertzhes zvilnili z roboti cherez incident U 1926 roci Ledyuk razom z matir yu i vitchimom pereyihala do Parizha i vstupila do Liceyu Rasin Togo roku vona ne sklala ispit na bakalavra i pochala pracyuvati sluzhbovcem pressluzhb ta sekretarem u vidavcyah Plona Zgodom stala pismenniceyu novin pro yih publikaciyi Vona dev yat rokiv prodovzhuvala zhiti u peredmisti Parizha z Gertzhes Mati Violetti Berte vvazhayuchi sho zahistit Violettu vid pozashlyubnoyi vagitnosti zaohochuvala yiyi gomoseksualni stosunki U 1927 roci Violett poznajomilasya v kinoteatri zi starshim na sim rokiv Zhakom Mersye Zhak Mersye postijno peresliduvav Violettu Lyubovnij trikutnik lezhit v osnovi syuzhetu Znishennya de Violetta bula personazhem Tereza Zhak Mersye Mark a Deniz Hertzhes Sesil Vidnosini Violetti z Deniz zakinchilisya v 1935 roci U 1939 roci Violetta vijshla zamizh za Zhaka Mersye ta yih shlyub buv nevdalim i nezabarom voni rozluchilisya Zgodom Violetta viyavila sho vagitna i zrobila abort pid chas yakogo ledve ne vtratila zhittya U 1938 roci vona poznajomilasya z Morisom Saksom majbutnim avtorom knigi Sabbat V 1942 roci vin vidviz Violettu v Normandiyu Tam vona napisala rukopis knigi L Asphyxie Violetta zajmalasya v toj chas torgivleyu na chornomu rinku sho dozvolilo yij zaroblyati na zhittya U 1944 r Violetta zustrila Simonu de Bovuar a v 1945 r podaruvala kopiyu rukopisu knigi L Asphyxie Yiyi pershij roman L Asphyxie V tyurmi yiyi shkiri otrimav pohvali vid Zhana Polya Sartra Zhana Kokto i Zhana Zhene Druzhba ta lyubov Ledyuk do Morisa Saksa detalno opisani v yiyi avtobiografiyi La Batarde U 1955 r Violetta opublikuvala svij roman Spustoshennya z Gallimardom ale redaktor cenzuruvav pershij rozdil knigi na sto p yatdesyat storinok U comu rozdili buli opisani seksualni zustrichi Violetti z odnoklasniceyu Izabel P Cenzurovana chastina opublikovana yak okrema povist Tereza ta Izabel u 1966 roci Roman Taksi viklikav superechki cherez zobrazhennya incestu mizh bratom i sestroyu Kritik Edit Dzh Benkov porivnyala cej roman z tvorchistyu Natali Sarro ta Margerit Dyuras U 1964 roci opublikovana najvidomisha kniga Ledyuk memuari La Batarde Vona shvidko stala bestselerom i majzhe vigrala Prix Goncourt Potim Ledyuk napisala she visim knig v tomu chisli La Folie en tete Bozhevilnij u gonitvi drugu chastinu yiyi literaturnoyi avtobiografiyi U 1968 roci Redli Mecger znyav film po romanu Ledyuk Tereza ta Izabel Film buv komercijnim filmom pro kohannya pidlitkiv lesbijok v yakomu zigrali Essi Persson ta Anna Gael Ledyuk zahvorila na rak molochnoyi zalozi j pomerla pislya dvoh operacij u Fokoni Voklyuz u vici 65 rokiv Violetta francuzkij biografichnij dramatichnij film Martina Provost 2013 roku pro Ledyuk Spisok tvorivL Asphyxie 1946 U v yaznici yiyi shkiri per Derek Koltman 1970 L affamee 1948 Spustoshennya 1955 rik La vieille fille et le mort 1958 Tresors a prendre suivi de Les Boutons dores 1960 La Batarde 1964 La Batarde per Derek Koltman 1965 La Femme au petit renard 1965 Hutro ledi ta Malenkoyi Lisici Tereza ta Izabel 1966 Terez ta Izabel per Sofi Lyuyis Feministichna presa 2015 r La Folie en tete 1970 Mad in Pursuit per Derek Koltman 1971 Le Taxi 1971 The Taxi Hart Davis MacGibbon 1973 ISBN 9780246105851 OCLC 561312438 La Chasse a l amour 1973 PrimitkiFichier des personnes decedees d Track Q80900474 svidoctvo pro narodzhennya S 23 100 d Track Q83900 Deutsche Nationalbibliothek Record 11857079X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 https edencash forumactif org t1184 la tombe de violette Hughes Alex 1994 Violette Leduc mothers lovers and language London W S Maney for the Modern Humanities Research Association ISBN 0 901286 41 9 OCLC 31608698 Jansiti Carlo impr 2013 Violette Leduc Paris B Grasset ISBN 978 2 246 81107 7 OCLC 866826642 Stockinger Jacob 4 lyutogo 2006 glbtq An Encyclopedia of Gay Lesbian Bisexual Transgender and Queer Culture Arhiv originalu za 14 August 2007 Leduc Violette 1964 La Batarde s 142 onwards ISBN 978 1564782892 Jansiti Carlo 1999 Violette Leduc Grasset s 64 ISBN 978 2246811077 Violetteleduc Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2021 d Eaubonne Francoise 2000 Violette Leduc ou les Injures La Plume et le Baillon Violette Leduc Nicolas Genka Jean Senac Trois ecrivains Victimes de la Censure 5 70 Leduc Violette 1964 La Batarde Peter Owen pp 260 7 Brioude Mireille 2007 Violette Leduc du mythe a la mystification Lesbian Inscription in Francophone Society and Culture Gunther Michallat Ed Durham Modern Languages Series 103 120 Lezard Nicholas 28 lyutogo 2012 The Guardian Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 25 bereznya 2021 Violette Leduc French Novelist New York Times 30 travnya 1972 s 40

Дата публікації:
Топ