Вілья Бальєстер ісп Villa Ballester місто округу Хенераль Сан Мартін провінції Буенос Айрес Аргентина Складова частина В

Вілья-Бальєстер (ісп. Villa Ballester) — місто округу Хенераль-Сан-Мартін провінції Буенос-Айрес, Аргентина. Складова частина Великого Буенос-Айреса. Засновано місто 26 жовтня 1889 р. У місті Вілья-Бальєстер знаходиться однойменна станція залізниці ім. Мітре, яка поєднує населений пункт зі столицею..

Вілья-Бальєстер
ісп. Villa Ballester

центр Вілья-Бальєстер

Основні дані

34°32′57″ пд. ш. 58°33′29″ зх. д. / 34.54923088582197721° пд. ш. 58.55806510371668594° зх. д.Координати: 34°32′57″ пд. ш. 58°33′29″ зх. д. / 34.54923088582197721° пд. ш. 58.55806510371668594° зх. д.

Країна

Аргентина^[1]

Регіон

Засновано

35 301

26 ± 1 м

ballesterense

(+54) 011

Час в Аргентині (Аргентина)

GeoNames

3427467

OSM

↑1719022 ·R (Хенераль-Сан-Мартін)

Поштові індекси

B1653

Міська влада

Мер міста

Фернандо Адріан Морейра

Вебсайт

sanmartin.gov.ar

Мапа

Вілья-Бальєстер у Вікісховищі

Історія

Педро Бальєстер (4 грудня 1849 — 5 вересня 1928) розпочав закладку міста в пізні 1880-тих рр. на території, якою володіла його родина. Головною складовою успіху нового міста була лінія залізниці, яка забезпечила швидке сполучення з Буенос-Айресом. Місто було названо на честь партнерства комерсантів Педро Бальєстера та Гільєрмо Лакросе «Громада Вілья Бальєстер».

Після Першої світової війни Вілья-Бальєстер була маленьким німецьким містечком, але 1950 р. тут осіло багато вихідців з СРСР. Отож виникла потреба у православному храмі. Спочатку храм св. Сергія Радонезького містився у приватному будинку, але згодом його розмістили на терені маєтку російського генерала-емігранта Шварца. Цю ділянку у парку подарувала вдова — генеральша. Будівничим та почесним старостою і регентом хору був князь Михайло Горчаков, який сам возив тачкою цеглу. Храм не зберігся.

Українські акценти

В місті розташовувалася православна церква св. Володимира, образи та полотна для якої написав колишній київський архітектор та художник Микола Шехонін.

1938 р. тут придбав невелику садибу з будиночком на три кімнати український художник Віктор Цимбал, де прожив багато років з дружиною Тетяною Михайлівською-Цимбал [ 14 грудня 2019 у Wayback Machine.] — діячкою українського громадського руху в Буенос-Айрес.

Примітки

Ataque al cuartel de La Tablada: Relatos de Soldados Conscriptos — 2019. — P. 80. —
d:Track:Q117357464
Малаков, Дмитро (2017). Архітектор Шехонін. Три епохи (українська) . Київ: Кий. с. 320 с.
Вілла Баллестер. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких.

Це незавершена стаття з географії Аргентини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q732577"_data-entity-id="Q117357464">[[:d:Q117357464|Ataque_al_cuartel_de_La_Tablada]]:_Relatos_de_Soldados_Conscriptos<span_class="wef_low_priority_links">_—_2019._—_P.&nbsp;80._—_ISBN_978-987-8391-11-3</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q117357464]]</div>-1] Ataque al cuartel de La Tablada: Relatos de Soldados Conscriptos — 2019. — P. 80. —
d:Track:Q117357464

[2] Малаков, Дмитро (2017). Архітектор Шехонін. Три епохи (українська) . Київ: Кий. с. 320 с.

[:0-3] Вілла Баллестер. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких.

[1]