Вільхова́тий — село в Україні, у Закарпатській області, Рахівській міській громаді Рахівського району.
село Вільховатий | |
---|---|
Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах | |
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Рахівський район |
Громада | Рахівська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 18ст |
Населення | 1365 |
Площа | 0,790 км² |
Густота населення | 1410 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90623 |
Телефонний код | +380 3132 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 442 м |
Місцева влада | |
Карта | |
Вільховатий | |
Вільховатий | |
Мапа | |
Вільховатий у Вікісховищі |
Географія
Населення становить близько 1200 осіб. Уздовж села тече річка Тиса. Головна вулиця — 16 липня. Найвища точка над рівнем моря — г. Шоймул.
Місцеві легенди
Легенда про Вільховатий
Колись давно, на місці нашого села, жила сім’я, яка мала гарну та вродливу доньку, з блакитними очима і довгою-довгою русою косою. Найбільше на світі дівчина любила спілкуватися з природою. Із дерев брала силу, квіти дарували їй красу і вроду, птахи вливали в душу пісню.
Одного разу на село напали чужинці. Помітивши красуню, вони вирішили взяти її в полон. Та на захист своєї улюблениці стала природа. Дерева перешкоджали чужинцям гілками, птахи видзьобували їм очі. Та ось вп’ялася дівчині в ногу стріла. Красуня тихо зойкнула, підвела голову до неба і впала на землю. Тієї ж миті кинулися до неї бусурмани. Волею Божою руса коса розплелася і там, де лежала дівчина, виросла вільха. Від здивування загарбники остовпіли. Вони ніяк не могли зрозуміти, де поділася красуня, що з нею трапилось. Розлючені, вони спалили село, знищили жителів і подалися геть. Все запалало, але злі язики полум’я ніяк не могли підступити до вільхи. Якась божественна сила охороняла деревце. Одинока вільха так і залишилася самотньо рости серед знищеного села.
Через деякий час, подорожній зупинився біля деревця, відпочив і вже збирався йти далі, як щось ніби його притримувало біля цього місця. Так і вирішив він зупинитися тут надовго, збудував хатину і поселився біля одинокої вільхи. Згодом це село дістало назву Вільховатий.
Легенда про гору Шоймул
Над селом Вільховатий із одного боку річки Тиси височить гора Шоймул. Говорять, що давно-давно летів здалеку замучений, знесилений орел. Він був поранений і впав з розпростертими крилами, бо не зміг далі летіти. Так він і загинув. От ця гора і схожа на орла з розпростертими крилами. А «Шоймул» з румунської означає орел (ястріб).
Природничий музей
У селі діє Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах. Це єдиний в Україні природничий музей Українських Карпат, який створено на базі Карпатського біосферного заповідника. Музей функціонує як інформаційний еколого-освітній та історико-культурний центр Карпатського біосферного заповідника. Це єдиний в Україні такий музейний комплекс, діяльність якого спрямована на вирішення екологічних проблем регіону.
Музейна експозиція складається з двох відділів:
- Природа Карпат — історія Карпатських гір, їх геологія, геоморфологія, основні типи ландшафтів, рослинний і тваринний світ тощо;
- Природокористування в Українських Карпатах — від колонізації до наших днів; традиції і культура українських горян.
Створено дві діорами: карстова печера та буковий праліс в Угольці. Частина експозиції ознайомлює з історією, культурою і природокористуванням етнічних карпатських народностей: гуцулів, бойків, лемків.
У музеї діє інформаційний центр, який збирає та опрацьовує екологічну інформацію, займається екологічною освітою, організовує семінари та інші заходи на екологічні теми.
Пам'ятки природи
Неподалік від музею розташована гідрологічна пам'ятка природи — (Джерело Б/н (урочище «Підділ»)).
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1018 осіб, з яких 514 чоловіків та 504 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1096 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,64 % |
російська | 0,18 % |
Туристичні місця
- Гора Шоймул;
- Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах;
- Гідрологічна пам'ятка природи — Джерело Б/н (урочище «Підділ»);
- Храм Преображення Господнього.
Релігійні споруди
- Церква Преображення Господнього (1938 р);
- Православна церква Вознесіння (розібрана у 1991 році). Церква дещо спрощеної конструкції, збудована в 1938 p., хоч і не належала до видатних пам’яток, однак була цікавою як тип дерев’яних православних церков і наближалася за стилем до «середньогуцульських» церков. У церкві зберігався своєрідний іконостас, вирізьблений Василем Ігнатюком у стилі гуцульської різьби. Царські двері поєднують кілька традиційних грон з плоскою різьбою. Весь орнамент різноколірно пофарбовано. Улітку 1991 р. за священика Дудли довкола дерев'яної церкви споруджено нову муровану, а дерев'яну — розібрано.
- Каплиця (XX ст). У селі зберігалася (зараз в Ужгородському скансені) одна з останніх шестигранних дзвіниць, типових для сіл закарпатської Гуцульщини. Шість граней має і нижній зрубний ярус, і верхній каркасний, а також шатрова покрівля. Це єдина дзвіниця цього стилю, що не зазнала переробок, а також не була перекрита бляхою. На кладовищі на лівому березі Тиси збереглася дерев’яна каплиця. Неподалік стояла стара дерев’яна дзвіниця, але тепер її повністю оновлено.
Примітки
- Погода в селі
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Інтернет-посилання
- http://www.woodenchurches.com.ua/ukr/rakh/vilkhova.htm[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilhova tij selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Rahivskij miskij gromadi Rahivskogo rajonu selo VilhovatijMuzej ekologiyi gir ta istoriyi prirodokoristuvannya v Ukrayinskih KarpatahMuzej ekologiyi gir ta istoriyi prirodokoristuvannya v Ukrayinskih KarpatahKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Rahivskij rajonGromada Rahivska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 18stNaselennya 1365Plosha 0 790 km Gustota naselennya 1410 osib km Poshtovij indeks 90623Telefonnij kod 380 3132Geografichni daniGeografichni koordinati 48 00 43 pn sh 24 10 14 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 442 mMisceva vladaKartaVilhovatijVilhovatijMapa Vilhovatij u VikishovishiGeografiyaNaselennya stanovit blizko 1200 osib Uzdovzh sela teche richka Tisa Golovna vulicya 16 lipnya Najvisha tochka nad rivnem morya g Shojmul Miscevi legendiLegenda pro Vilhovatij Kolis davno na misci nashogo sela zhila sim ya yaka mala garnu ta vrodlivu donku z blakitnimi ochima i dovgoyu dovgoyu rusoyu kosoyu Najbilshe na sviti divchina lyubila spilkuvatisya z prirodoyu Iz derev brala silu kviti daruvali yij krasu i vrodu ptahi vlivali v dushu pisnyu Odnogo razu na selo napali chuzhinci Pomitivshi krasunyu voni virishili vzyati yiyi v polon Ta na zahist svoyeyi ulyublenici stala priroda Dereva pereshkodzhali chuzhincyam gilkami ptahi vidzobuvali yim ochi Ta os vp yalasya divchini v nogu strila Krasunya tiho zojknula pidvela golovu do neba i vpala na zemlyu Tiyeyi zh miti kinulisya do neyi busurmani Voleyu Bozhoyu rusa kosa rozplelasya i tam de lezhala divchina virosla vilha Vid zdivuvannya zagarbniki ostovpili Voni niyak ne mogli zrozumiti de podilasya krasunya sho z neyu trapilos Rozlyucheni voni spalili selo znishili zhiteliv i podalisya get Vse zapalalo ale zli yaziki polum ya niyak ne mogli pidstupiti do vilhi Yakas bozhestvenna sila ohoronyala derevce Odinoka vilha tak i zalishilasya samotno rosti sered znishenogo sela Cherez deyakij chas podorozhnij zupinivsya bilya derevcya vidpochiv i vzhe zbiravsya jti dali yak shos nibi jogo pritrimuvalo bilya cogo miscya Tak i virishiv vin zupinitisya tut nadovgo zbuduvav hatinu i poselivsya bilya odinokoyi vilhi Zgodom ce selo distalo nazvu Vilhovatij Legenda pro goru Shojmul Nad selom Vilhovatij iz odnogo boku richki Tisi visochit gora Shojmul Govoryat sho davno davno letiv zdaleku zamuchenij znesilenij orel Vin buv poranenij i vpav z rozprostertimi krilami bo ne zmig dali letiti Tak vin i zaginuv Ot cya gora i shozha na orla z rozprostertimi krilami A Shojmul z rumunskoyi oznachaye orel yastrib Prirodnichij muzejU seli diye Muzej ekologiyi gir ta istoriyi prirodokoristuvannya v Ukrayinskih Karpatah Ce yedinij v Ukrayini prirodnichij muzej Ukrayinskih Karpat yakij stvoreno na bazi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Muzej funkcionuye yak informacijnij ekologo osvitnij ta istoriko kulturnij centr Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Ce yedinij v Ukrayini takij muzejnij kompleks diyalnist yakogo spryamovana na virishennya ekologichnih problem regionu Muzejna ekspoziciya skladayetsya z dvoh viddiliv Priroda Karpat istoriya Karpatskih gir yih geologiya geomorfologiya osnovni tipi landshaftiv roslinnij i tvarinnij svit tosho Prirodokoristuvannya v Ukrayinskih Karpatah vid kolonizaciyi do nashih dniv tradiciyi i kultura ukrayinskih goryan Stvoreno dvi diorami karstova pechera ta bukovij pralis v Ugolci Chastina ekspoziciyi oznajomlyuye z istoriyeyu kulturoyu i prirodokoristuvannyam etnichnih karpatskih narodnostej guculiv bojkiv lemkiv U muzeyi diye informacijnij centr yakij zbiraye ta opracovuye ekologichnu informaciyu zajmayetsya ekologichnoyu osvitoyu organizovuye seminari ta inshi zahodi na ekologichni temi Pam yatki prirodiNepodalik vid muzeyu roztashovana gidrologichna pam yatka prirodi Dzherelo B n urochishe Piddil NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1018 osib z yakih 514 cholovikiv ta 504 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1096 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 64 rosijska 0 18 Turistichni miscyaGora Shojmul Muzej ekologiyi gir ta istoriyi prirodokoristuvannya v Ukrayinskih Karpatah Gidrologichna pam yatka prirodi Dzherelo B n urochishe Piddil Hram Preobrazhennya Gospodnogo Religijni sporudiCerkva Preobrazhennya Gospodnogo 1938 r Pravoslavna cerkva Voznesinnya rozibrana u 1991 roci Cerkva desho sproshenoyi konstrukciyi zbudovana v 1938 p hoch i ne nalezhala do vidatnih pam yatok odnak bula cikavoyu yak tip derev yanih pravoslavnih cerkov i nablizhalasya za stilem do serednoguculskih cerkov U cerkvi zberigavsya svoyeridnij ikonostas virizblenij Vasilem Ignatyukom u stili guculskoyi rizbi Carski dveri poyednuyut kilka tradicijnih gron z ploskoyu rizboyu Ves ornament riznokolirno pofarbovano Ulitku 1991 r za svyashenika Dudli dovkola derev yanoyi cerkvi sporudzheno novu murovanu a derev yanu rozibrano Kaplicya XX st U seli zberigalasya zaraz v Uzhgorodskomu skanseni odna z ostannih shestigrannih dzvinic tipovih dlya sil zakarpatskoyi Guculshini Shist granej maye i nizhnij zrubnij yarus i verhnij karkasnij a takozh shatrova pokrivlya Ce yedina dzvinicya cogo stilyu sho ne zaznala pererobok a takozh ne bula perekrita blyahoyu Na kladovishi na livomu berezi Tisi zbereglasya derev yana kaplicya Nepodalik stoyala stara derev yana dzvinicya ale teper yiyi povnistyu onovleno PrimitkiVilhovatij u sestrinskih VikiproyektahTemi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Vilhovatij u Vikishovishi Pogoda v seli Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zakarpatska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Internet posilannyahttp www woodenchurches com ua ukr rakh vilkhova htm nedostupne posilannya z kvitnya 2019