Вільгельм Леопольд Фрідріх Кюльц (нім. Wilhelm Leopold Friedrich Külz 18 лютого 1875, Борна — 10 квітня 1948, Берлін) — німецький політик, член Німецької демократичної партії і Ліберально-демократичної партії Німеччини. У 1926 році був рейхсміністром внутрішніх справ, в 1945—1948 роках обіймав посаду голови ЛДПН.
Вільгельм Кюльц нім. Wilhelm Külz | |
Ім'я при народженні: | нім. Wilhelm Leopold Friedrich Külz |
---|---|
Народження: | 18 лютого 1875[1][2][3] Борна, d, округ Лейпциг[d], Королівство Саксонія, Німецький Райх[1][2] |
Смерть: | 10 квітня 1948[1][2][…] (73 роки) Берлін, Німеччина[1][2] |
Поховання: | d |
Країна: | Німеччина і НДР |
Релігія: | лютеранство |
Освіта: | Лейпцизький університет[2], Тюбінгенський університет[2] і d |
Партія: | Німецька демократична партія (1930)[2], Ліберально-демократична партія Німеччини[2] і d[2] |
Діти: | d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Кюльц народився в родині саксонського священика, брат-близнюк Вільгельма Кюльца — лікар тропічної медицини та викладач вищої школи Людвіг Кюльц. Вільгельм Кюльц отримав атестат зрілості в 1894 році в земельній школі Святого Августина в Гріммі і потім вивчав юридичні та державні науки в Лейпцизькому і Тюбингенському університетах і захистив докторську дисертацію. У 1901 році Кюльц влаштувався міським писарем в Ціттау, в 1903 році обіймав посаду заступника бургомістра Мерані. У 1904—1912 роках служив бургомістром Бюккебургу. Обирався в ландтаг Шаумбург-Ліппе, був депутатом в 1906—1912 роках і з 1910 року обіймав посаду голови ландтагу.
У 1907 році Кюльц був призначений рейхскомісаром з питань самоврядування в Німецькій Південно-Західній Африці і провів рік в Африці. Введена там система комунального управління була підготовлена Кюльцем. У 1912 році Вільгельм Кюльц був обраний обер-бургомістром Циттау, воював чотири роки солдатом в Першу світову війну і демобілізувався в званні майора. У 1923 році Кюльц був обраний другим бургомістром Дрездена і відповідав за міські фінанси.
Спочатку Кюльц тяжів до Націонал-ліберальної партії і безуспішно висувався від неї в Рейхстаг. У 1918 році вступив в Німецьку демократичну партію. У 1920—1933 роках очолював партію в Саксонії. У 1919 роках був депутатом Веймарського національних зборів і в 1922—1932 роках — депутатом рейхстагу.
У січні 1926 р Кюльц був призначений рейхсміністром внутрішніх справ у другому уряді Ганса Лютера і зберіг цей пост за канцлера Вільгельма Маркса аж до його повалення в грудні того ж року.
9 лютого 1931 року Кюльц був обраний обер-бургомістром Дрездена. Був зміщений з посади рейхскомісаром Манфредом фон Кіллінгер за те, що не хотів звільняти небажаних підлеглих і в березні 1933 року відмовився підняти над ратушею прапор зі свастикою. У 1935 році Кюльц переїхав до Берліна, де працював адвокатом і служив в різних господарських об'єднаннях і підтримував контакти з антифашистськими колами.
В середині 1945 року Кюльц виступив одним із засновників Ліберально-демократичної партії Німеччини і в листопаді того ж року став головою партії після зсуву Вальдемара Коха радянською окупаційною владою. З 1945 року був видавцем газети ЛДПН Der Morgen. 17 березня 1947 року разом з Теодором Хойсом був обраний співголовою Демократичної партії Німеччини. Менш року спроба створення загальнонімецької партії провалилася через участь ЛДПН в організованому СЄПН 1-му Німецькому народному конгресі за єдність і справедливий світ. Як представник другої за значимістю партії в Радянській зоні окупації Німеччини Кюльц не погоджувався з домінуванням СЄПН на конгресі. 18 січня 1948 року Кюльц був виведений зі складу правління ДПН з формулюванням «за прийняття російської позиції з питання єдності Німеччини», що фактично стало кінцем ДПН.
Разом з Отто Нушкою і Вільгельмом Піком Кюльц став співголовою Німецького народного ради, попередника Народної палати НДР.
Син — Гельмут Р. Кюльц (1903—1985) займав в 1946—1948 роках пост міністра юстиції Тюрінгії і після втечі в західну окупаційну зону Німеччини служив в 1953—1971 роках головою судової колегії Федерального адміністративного суду.
Вільгельм Кюльц разом з дружиною Ерной і сином Гельмутом був похований на Вільмерсдорфском кладовищі в Берліні.
Твори
- Leben und Streben des Akademischen Gesangvereins Arion während der 50 Jahre seines Bestehens. Festschrift zum 50jährigen Jubiläum. Allen Arionen gewidmet von einem Alten Herrn . Leipzig 1899.
- Deutsch-Südafrika im 25. Jahre deutscher Schutzherrschaft . Süsserott, Berlin 1909.
- Die Gemeindepolitik der Deutschen Demokratischen Partei. Demokratischer Verlag, Berlin o. J. (1920).
- Deutsche Wiedergeburt. Parteileitung d. Liberal-Demokratischen Partei Deutschlands, Berlin o. J. (1947).
- Aus Reden und Aufsätzen. Hrsg. von Manfred Bogisch, Buchverlag Der Morgen, Berlin одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири.
- Ein Liberaler zwischen Ost und West: Aufzeichnungen 1947—1948. Hrsg. von Hergard Robel, Oldenbourg, München 1989, .
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118725114 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Biografisches Handbuch der Berliner Stadtverordneten und Abgeordneten 1946-1963 — B: Berlin Landesarchiv, 2011. — S. 159. — 331 с. —
- Munzinger Personen
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
- Armin Behrendt: Wilhelm Külz: Aus dem Leben eines Suchenden. Buchverlag Der Morgen, Berlin 1968. Наступні
- Karl-Heinz Grundmann (Hrsg.): Zwischen Verständigungsbereitschaft, Anpassung und Widerstand: Die Liberal-Demokratische Partei Deutschlands in Berlin und der Sowjetischen Besatzungszone 1945-1949. FDP-Bundestagsfraktion, Bonn 1978.
- Thomas Kübler: Wilhelm Külz als Kommunalpolitiker. In: Jahrbuch zur Liberalismus-Forschung. Band 18, 2006, S. 101—110.
- Harald Lönnecker: Johannes Hohlfeld (1888—1950) — Deutscher Sänger, Genealoge und Politiker, in: Einst und Jetzt. Jahrbuch des Vereins für corpsstudentische Geschichtsforschung 46 (2001), S. 185—226, hier S. 198.
- Harald Lönnecker: "Nicht Erz und Stein, Musik soll unser Denkmal sein! "Die Singbewegung und das nie gebaute Denkmal der Deutschen Sängerschaft (Weimarer CC), in: Einst und Jetzt. Jahrbuch des Vereins für corpsstudentische Geschichtsforschung 47 (2002), S. 321—352, hier S. 349.
- Wolfgang Mischnick: Erinnerungen an Wilhelm Külz. Wilhelm-Külz-Stiftung, Dresden 1995.
- Gerhard Papke: Die Nachkriegspolitik von Wilhelm Külz. Wilhelm-Külz-Stiftung, Dresden 1 998.
- Werner Schneider: Die Deutsche Demokratische Partei in der Weimarer Republik: 1924—1930. Fink, München 1978, .
Посилання
- (нім.)
- (нім.)
- біографія [ 7 квітня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelm Leopold Fridrih Kyulc nim Wilhelm Leopold Friedrich Kulz 18 lyutogo 1875 Borna 10 kvitnya 1948 Berlin nimeckij politik chlen Nimeckoyi demokratichnoyi partiyi i Liberalno demokratichnoyi partiyi Nimechchini U 1926 roci buv rejhsministrom vnutrishnih sprav v 1945 1948 rokah obijmav posadu golovi LDPN Vilgelm Kyulc nim Wilhelm Kulz Im ya pri narodzhenni nim Wilhelm Leopold Friedrich KulzNarodzhennya 18 lyutogo 1875 1875 02 18 1 2 3 Borna d okrug Lejpcig d Korolivstvo Saksoniya Nimeckij Rajh 1 2 Smert 10 kvitnya 1948 1948 04 10 1 2 73 roki Berlin Nimechchina 1 2 Pohovannya dKrayina Nimechchina i NDRReligiya lyuteranstvoOsvita Lejpcizkij universitet 2 Tyubingenskij universitet 2 i dPartiya Nimecka demokratichna partiya 1930 2 Liberalno demokratichna partiya Nimechchini 2 i d 2 Diti d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaKyulc narodivsya v rodini saksonskogo svyashenika brat bliznyuk Vilgelma Kyulca likar tropichnoyi medicini ta vikladach vishoyi shkoli Lyudvig Kyulc Vilgelm Kyulc otrimav atestat zrilosti v 1894 roci v zemelnij shkoli Svyatogo Avgustina v Grimmi i potim vivchav yuridichni ta derzhavni nauki v Lejpcizkomu i Tyubingenskomu universitetah i zahistiv doktorsku disertaciyu U 1901 roci Kyulc vlashtuvavsya miskim pisarem v Cittau v 1903 roci obijmav posadu zastupnika burgomistra Merani U 1904 1912 rokah sluzhiv burgomistrom Byukkeburgu Obiravsya v landtag Shaumburg Lippe buv deputatom v 1906 1912 rokah i z 1910 roku obijmav posadu golovi landtagu U 1907 roci Kyulc buv priznachenij rejhskomisarom z pitan samovryaduvannya v Nimeckij Pivdenno Zahidnij Africi i proviv rik v Africi Vvedena tam sistema komunalnogo upravlinnya bula pidgotovlena Kyulcem U 1912 roci Vilgelm Kyulc buv obranij ober burgomistrom Cittau voyuvav chotiri roki soldatom v Pershu svitovu vijnu i demobilizuvavsya v zvanni majora U 1923 roci Kyulc buv obranij drugim burgomistrom Drezdena i vidpovidav za miski finansi Spochatku Kyulc tyazhiv do Nacional liberalnoyi partiyi i bezuspishno visuvavsya vid neyi v Rejhstag U 1918 roci vstupiv v Nimecku demokratichnu partiyu U 1920 1933 rokah ocholyuvav partiyu v Saksoniyi U 1919 rokah buv deputatom Vejmarskogo nacionalnih zboriv i v 1922 1932 rokah deputatom rejhstagu U sichni 1926 r Kyulc buv priznachenij rejhsministrom vnutrishnih sprav u drugomu uryadi Gansa Lyutera i zberig cej post za kanclera Vilgelma Marksa azh do jogo povalennya v grudni togo zh roku 9 lyutogo 1931 roku Kyulc buv obranij ober burgomistrom Drezdena Buv zmishenij z posadi rejhskomisarom Manfredom fon Killinger za te sho ne hotiv zvilnyati nebazhanih pidleglih i v berezni 1933 roku vidmovivsya pidnyati nad ratusheyu prapor zi svastikoyu U 1935 roci Kyulc pereyihav do Berlina de pracyuvav advokatom i sluzhiv v riznih gospodarskih ob yednannyah i pidtrimuvav kontakti z antifashistskimi kolami V seredini 1945 roku Kyulc vistupiv odnim iz zasnovnikiv Liberalno demokratichnoyi partiyi Nimechchini i v listopadi togo zh roku stav golovoyu partiyi pislya zsuvu Valdemara Koha radyanskoyu okupacijnoyu vladoyu Z 1945 roku buv vidavcem gazeti LDPN Der Morgen 17 bereznya 1947 roku razom z Teodorom Hojsom buv obranij spivgolovoyu Demokratichnoyi partiyi Nimechchini Mensh roku sproba stvorennya zagalnonimeckoyi partiyi provalilasya cherez uchast LDPN v organizovanomu SYePN 1 mu Nimeckomu narodnomu kongresi za yednist i spravedlivij svit Yak predstavnik drugoyi za znachimistyu partiyi v Radyanskij zoni okupaciyi Nimechchini Kyulc ne pogodzhuvavsya z dominuvannyam SYePN na kongresi 18 sichnya 1948 roku Kyulc buv vivedenij zi skladu pravlinnya DPN z formulyuvannyam za prijnyattya rosijskoyi poziciyi z pitannya yednosti Nimechchini sho faktichno stalo kincem DPN Razom z Otto Nushkoyu i Vilgelmom Pikom Kyulc stav spivgolovoyu Nimeckogo narodnogo radi poperednika Narodnoyi palati NDR Sin Gelmut R Kyulc 1903 1985 zajmav v 1946 1948 rokah post ministra yusticiyi Tyuringiyi i pislya vtechi v zahidnu okupacijnu zonu Nimechchini sluzhiv v 1953 1971 rokah golovoyu sudovoyi kolegiyi Federalnogo administrativnogo sudu Vilgelm Kyulc razom z druzhinoyu Ernoj i sinom Gelmutom buv pohovanij na Vilmersdorfskom kladovishi v Berlini TvoriLeben und Streben des Akademischen Gesangvereins Arion wahrend der 50 Jahre seines Bestehens Festschrift zum 50jahrigen Jubilaum Allen Arionen gewidmet von einem Alten Herrn Leipzig 1899 Deutsch Sudafrika im 25 Jahre deutscher Schutzherrschaft Susserott Berlin 1909 Die Gemeindepolitik der Deutschen Demokratischen Partei Demokratischer Verlag Berlin o J 1920 Deutsche Wiedergeburt Parteileitung d Liberal Demokratischen Partei Deutschlands Berlin o J 1947 Aus Reden und Aufsatzen Hrsg von Manfred Bogisch Buchverlag Der Morgen Berlin odna tisyacha dev yatsot visimdesyat chotiri Ein Liberaler zwischen Ost und West Aufzeichnungen 1947 1948 Hrsg von Hergard Robel Oldenbourg Munchen 1989 ISBN 3 486 54101 3 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118725114 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Biografisches Handbuch der Berliner Stadtverordneten und Abgeordneten 1946 1963 B Berlin Landesarchiv 2011 S 159 331 s ISBN 978 3 9803303 4 3 d Track Q64d Track Q1610731d Track Q28927460 Munzinger Personen d Track Q107343683 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563LiteraturaArmin Behrendt Wilhelm Kulz Aus dem Leben eines Suchenden Buchverlag Der Morgen Berlin 1968 Nastupni Karl Heinz Grundmann Hrsg Zwischen Verstandigungsbereitschaft Anpassung und Widerstand Die Liberal Demokratische Partei Deutschlands in Berlin und der Sowjetischen Besatzungszone 1945 1949 FDP Bundestagsfraktion Bonn 1978 Thomas Kubler Wilhelm Kulz als Kommunalpolitiker In Jahrbuch zur Liberalismus Forschung Band 18 2006 S 101 110 Harald Lonnecker Johannes Hohlfeld 1888 1950 Deutscher Sanger Genealoge und Politiker in Einst und Jetzt Jahrbuch des Vereins fur corpsstudentische Geschichtsforschung 46 2001 S 185 226 hier S 198 Harald Lonnecker Nicht Erz und Stein Musik soll unser Denkmal sein Die Singbewegung und das nie gebaute Denkmal der Deutschen Sangerschaft Weimarer CC in Einst und Jetzt Jahrbuch des Vereins fur corpsstudentische Geschichtsforschung 47 2002 S 321 352 hier S 349 Wolfgang Mischnick Erinnerungen an Wilhelm Kulz Wilhelm Kulz Stiftung Dresden 1995 Gerhard Papke Die Nachkriegspolitik von Wilhelm Kulz Wilhelm Kulz Stiftung Dresden 1 998 Werner Schneider Die Deutsche Demokratische Partei in der Weimarer Republik 1924 1930 Fink Munchen 1978 ISBN 3 7705 1549 8 Posilannya nim nim biografiya 7 kvitnya 2015 u Wayback Machine nim