Віллем Фредерік Нассау-Дицький (нід. Willem Frederik van Nassau-Dietz; (7 серпня 1613 — 31 жовтня 1664) — граф Нассау-Дітца (1640—1654), князь Нассау-Дітца (1654—1664), штатгальтер Фрісландії (1640—1664), штатгальтер Ґронінґена і Дренте (1650—1664), великий командор Тевтонського ордену (1641—1664).
Віллем Фредерік Нассау-Дицький | |
---|---|
нід. Willem Frederik van Nassau-Dietz | |
Народився | 7 серпня 1613[1][3][2] Арнем, Нідерланди |
Помер | 31 жовтня 1664[1][2] (51 рік) Леуварден ·вогнепальне поранення |
Поховання | Леуварден |
Країна | Голландська республіка |
Діяльність | політик, письменник |
Alma mater | Лейденський університет і Гронінгенський університет |
Знання мов | нідерландська |
Роки активності | 1640[1] — 1664[1] |
Титул | граф і Князь Священної Римської імперії |
Військове звання | генерал |
Конфесія | кальвінізм |
Рід | Нассауська династія |
Батько | Ернест Казимир І |
Мати | Софія Ядвіґа Брауншвейг-Люнебурзька |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | Альбертіна Агнеса Оранська |
Діти | Генрих Казимир ІІ і Амалія Нассау-Діц |
|
Син графа Ернста Казимира І Нассау-Дицького та Софії Ядвіґи з Брауншвейг-Люнебургу. Прямий предок сучасної королівської династії Нідерландів — дому Оранських-Нассау.
Родина
2 травня 1652 року в Клеве Віллем Фредерік, якому на той час виповнилося 38 років, обвінчався з 18-річною Альбертіною Агнесою, донькою принца Оранського Фредеріка Гендріка. Агнеса була двоюрідною сестрою Віллема Фредеріка. Альбертіна Агнеса до свого нареченого не мала симпатії, уникала його, намагалася не спілкуватись.
Подружжя мало резиденції в Гаазі та Леувардені. Їх життя було роздільним, Альбертіна Агнеса також мала окремий двір штатом у 22 особи.
1654 року Віллем Фредерік отримав від імператора титул князя Священної Римської імперії.
У подружжя було троє дітей:
- Амалія (1655—1695) — дружина кронпринца Саксен-Ейзенаху Йогана Вільгельма ІІІ, мала сина та доньку;
- Генрих Казимир ІІ (1657—1696) — князь Нассау-Дицький та штатгальтер Фрісландії, Ґронінґена та Дренте у 1664—1696 роках, був одружений із принцесою Ангальт-Дессау Генрієтою Амалією, мав дев'ятеро дітей;
- Вільгельміна Софія (1664—1667) — прожила 3 роки.
31 жовтня 1664 року Віллем Фрідріх Нассау-Дицький загинув, за офіційною версією, внаслідок нещасного випадку. Під час чищення пістолета він вистрілив собі в голову. Похований у Леувардені.
Після смерті Віллема Фредеріка Нассау-Дицького його спадкоємцем став 7-річний син Генрих Казимир II (1657—1696). Регентом та правителькою у Фрісландії, Ґронінґені та Дренті була Альбертіна Агнесса Нассау-Оранська, вдова Віллема Фредеріка.
Примітки
- RKDartists
- Lundy D. R. The Peerage
- Willem Frederik — 2009.
Джерела
- «Willem Frederik» in De Nederlandsche Leeuw; Maandblad van het Genealogisch-Heraldiek Genootschap. Jrg. 7, No. 12 (1889), p. 91.
- Wilhelm Friedrich (Fürst von Nassau-Diez, Müller, P. L., in: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Bd. 43, Leipzig 1898, p. 133.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Villem Frederik Nassau Dickij nid Willem Frederik van Nassau Dietz 7 serpnya 1613 31 zhovtnya 1664 graf Nassau Ditca 1640 1654 knyaz Nassau Ditca 1654 1664 shtatgalter Frislandiyi 1640 1664 shtatgalter Groningena i Drente 1650 1664 velikij komandor Tevtonskogo ordenu 1641 1664 Villem Frederik Nassau Dickijnid Willem Frederik van Nassau DietzNarodivsya 7 serpnya 1613 1613 08 07 1 3 2 Arnem NiderlandiPomer 31 zhovtnya 1664 1664 10 31 1 2 51 rik Leuvarden vognepalne poranennyaPohovannya LeuvardenKrayina Gollandska respublikaDiyalnist politik pismennikAlma mater Lejdenskij universitet i Groningenskij universitetZnannya mov niderlandskaRoki aktivnosti 1640 1 1664 1 Titul graf i Knyaz Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiVijskove zvannya generalKonfesiya kalvinizmRid Nassauska dinastiyaBatko Ernest Kazimir IMati Sofiya Yadviga Braunshvejg LyuneburzkaBrati sestri d i dU shlyubi z Albertina Agnesa OranskaDiti Genrih Kazimir II i Amaliya Nassau Dic Mediafajli u Vikishovishi Sin grafa Ernsta Kazimira I Nassau Dickogo ta Sofiyi Yadvigi z Braunshvejg Lyuneburgu Pryamij predok suchasnoyi korolivskoyi dinastiyi Niderlandiv domu Oranskih Nassau Rodina2 travnya 1652 roku v Kleve Villem Frederik yakomu na toj chas vipovnilosya 38 rokiv obvinchavsya z 18 richnoyu Albertinoyu Agnesoyu donkoyu princa Oranskogo Frederika Gendrika Agnesa bula dvoyuridnoyu sestroyu Villema Frederika Albertina Agnesa do svogo narechenogo ne mala simpatiyi unikala jogo namagalasya ne spilkuvatis Podruzhzhya malo rezidenciyi v Gaazi ta Leuvardeni Yih zhittya bulo rozdilnim Albertina Agnesa takozh mala okremij dvir shtatom u 22 osobi 1654 roku Villem Frederik otrimav vid imperatora titul knyazya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U podruzhzhya bulo troye ditej Amaliya 1655 1695 druzhina kronprinca Saksen Ejzenahu Jogana Vilgelma III mala sina ta donku Genrih Kazimir II 1657 1696 knyaz Nassau Dickij ta shtatgalter Frislandiyi Groningena ta Drente u 1664 1696 rokah buv odruzhenij iz princesoyu Angalt Dessau Genriyetoyu Amaliyeyu mav dev yatero ditej Vilgelmina Sofiya 1664 1667 prozhila 3 roki 31 zhovtnya 1664 roku Villem Fridrih Nassau Dickij zaginuv za oficijnoyu versiyeyu vnaslidok neshasnogo vipadku Pid chas chishennya pistoleta vin vistriliv sobi v golovu Pohovanij u Leuvardeni Pislya smerti Villema Frederika Nassau Dickogo jogo spadkoyemcem stav 7 richnij sin Genrih Kazimir II 1657 1696 Regentom ta pravitelkoyu u Frislandiyi Groningeni ta Drenti bula Albertina Agnessa Nassau Oranska vdova Villema Frederika PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Willem Frederik 2009 d Track Q1868372Dzherela Willem Frederik in De Nederlandsche Leeuw Maandblad van het Genealogisch Heraldiek Genootschap Jrg 7 No 12 1889 p 91 Wilhelm Friedrich Furst von Nassau Diez Muller P L in Allgemeine Deutsche Biographie ADB Bd 43 Leipzig 1898 p 133