Ця стаття потребує істотної переробки Можливо її необхідно доповнити переписати або вікіфікувати Пояснення причин та обг

Єзуїтський колегіум у Вільнюсі - колегіум, заснований у 1570 р. у Вільнюсі, у 1579 році перетворений на Віленську академію та університет Товариства Ісуса.

Віленська колегія

Країна	Литва
Розташування	Вільнюс
54°40′41″ пн. ш. 25°17′21″ сх. д. / 54.67833333002777607° пн. ш. 25.28944444002777914° сх. д.Координати: 54°40′41″ пн. ш. 25°17′21″ сх. д. / 54.67833333002777607° пн. ш. 25.28944444002777914° сх. д.
Засновано	1570
Сайт	vjg.lt

Віленська колегія у Вікісховищі

Петро Скарга, ректор єзуїтського колегіуму у Вільнюсі

Єзуїтів привів до Вільнюса в 1569 році єпископ Валеріан Протасевич. У 1570 – 1572 рр. колегію організував Станіслав Варшавицький, а офіційне відкриття колегії відбулося 18 липня 1570 року. Це був третій єзуїтський колегіум у Речі Посполитій (після колегіумів у Браневі та Пултуську). Будинки коледжу зведені поряд з костелом св. Йоана, яку Жигмунт Август передав єзуїтам у 1571 році. У 1574 – 1579 рр. ректором колегії був Петро Скарга, який розпочав зусилля щодо перетворення колегії на університет .

7 липня 1578 р. Стефан Баторій видав у Львові перший привілей, який надавав колегіям ті самі права, що й академіям та університетам, але без великої чи малої печатки Великого князівства Литовського привілей не мав на той час сили. Великою печаткою опікувався канцлер Миколай Радзивіл Рудий, кальвініст за вірою. 1 квітня 1579 р. Стефан Баторій видав другий привілей, згідно з яким єзуїтський колегіум мав бути перетворений на академію (лат. Almae Academia et Universitas Vilnensis Societatis Jesu), а король і великий князь виділили відповідні кошти на ця мета. Канцлер знову відмовився поставити велику печатку, але Стефан Баторій переконав підканцлера Єстахія Воловича, також кальвініста, прикріпити до привілею малу печатку і тим самим надати йому законної сили. Вже 30 жовтня 1579 року папа Григорій XIII своєю буллою підтвердив цей привілей.