Віктор Тернер (нім. Victor Turner; 28 травня 1920, Глазго — 18 грудня 1983, Шарлотсвілл) — британський антрополог, який здебільшого відомий завдяки дослідженням символів, ритуалів та обрядів переходу.
Віктор Тернер | |
---|---|
англ. Victor Turner | |
Народився | 28 травня 1920[1][2][…] Глазго, Шотландія, Сполучене Королівство[1] |
Помер | 18 грудня 1983[1][2][…](63 роки) Шарлотсвілл, Вірджинія, США |
Громадянство | Велика Британія |
Діяльність | , соціолог |
Галузь | соціологія релігії |
Alma mater | Університетський коледж Лондона і Манчестерський університет |
Знання мов | англійська[4][5] |
Заклад | Чиказький університет |
Членство | Американська академія мистецтв і наук |
Тернер зазначає, що якщо розглядати послідовність соціальних драм, що виникають в одній соціальній одиниці, кожна з них дає фактичну картину поточної стадії зрілості або занепаду соціальної структури цієї одиниці. На його думку, через соціальну драму можемо побачити в дії кардинальні принципи соціальної структури, їх переважання одне над одним у послідовні моменти часу. Розвиток поняття «лімінальність»Тернер запозичив концепцію лімінальності у троїстій моделі переходу і розвинув її до повноцінного інструменту в розумінні специфічних фаз суспільного життя, коли перехід є основним процесом. Тернер стверджує, що якщо ми вважаємо структуру позицій базовою моделлю суспільства, то ми повинні розглядати період «лімінальності» як внутрішньоструктурну ситуацію. Такі періоди назначені та впорядковані законом, звичаєм, угодою, церемонією. Періоди лімінальності захопили Тернера, бо вони часто проходять зі зміною нормальних соціальних відносин. Лімінальний період характеризується не лише поза часовістю, а й тим, що на цьому етапі група перебуває ще й поза соціальною структурою. Будь-який ритуал має включати в себе три етапи: відділення (прелімінарний), проміжний (лімінарний) і включення. «Важливою частиною лімінарності є амбівалентність, так як цей проміжний стан знаходиться поза статусами і позиціями звичного культурного простору», тому що це дає людям можливість опинитися поза звичним тиском суспільства. В таких переходах глядачі стають свідками і учасниками моменту поза часом і простором, де можна побачити загальний соціальний зв'язок всіх зі всіма, який іноді нібито не існує. У Тернера явище лімінальності виходить за межі суто маленького суспільства племені і характеризує вже сучасні релігійні процеси. Тернер був впевненим, що лімінальність не лише допомагає наголосити на важливості проміжних періодів, але й також для розуміння людських реакцій на такий досвід. Лімінальність приносить не лише , а й нові можливості. За словами Тернера, всі періоди лімінальності в кінцевому підсумку повинні розчинитися, бо це стан великої інтенсивності, що не може існувати дуже довго без будь-якої структури, що стабілізуватиме його. Або вони повертаються в навколишню соціальну структуру. Або лімінальні громади розвивають свою власну внутрішню соціальну структуру, цей стан Тернер називає «нормативним Communitas». За Тернером досвід комунітас — це постійний баланс між спільним і індивідуальним. Теорія «соціальної ідентичності»Система соціального визначення створює і визначає особисте місце людини в суспільстві. Таке визначення задовольняє потребу у підтримці своєї самооцінки, яка великою мірою залежить від бачення людиною себе в спільноті і поза спільнотою. Віктор Тернер притримувався такої думки у своїх роботах щодо теорії соціальної ідентичності і її впливу на концепцію себе у людини. Надалі Тернер і Анрі Тешвел, який був польським соціологом, розивають у своїх роботах нову теорію самовизначення. Вона виникає з більш ранніх напрацювань щодо соціальної теорії. Тож теорія самовизначення за допомогою групи, до якої належиш, полягає у тому, що коли людина вважає, що є членом об'єднання і їй це подобається, то відбувається процес деперсоналізації. Це означає, що людина приймає шаблон усталеної поведінки групи, певний прототип, і починає робити те, що й роблять інші. Така поведінка створює: відчуття стереотипізації, позитивного відгуку від спільноти, співпрацю і альтруїзм, взаємовплив. Основні праціПриміткиДжерелаПосилання |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Terner Viktor Terner nim Victor Turner 28 travnya 1920 Glazgo 18 grudnya 1983 Sharlotsvill britanskij antropolog yakij zdebilshogo vidomij zavdyaki doslidzhennyam simvoliv ritualiv ta obryadiv perehodu Viktor Ternerangl Victor TurnerNarodivsya28 travnya 1920 1920 05 28 1 2 Glazgo Shotlandiya Spoluchene Korolivstvo 1 Pomer18 grudnya 1983 1983 12 18 1 2 63 roki Sharlotsvill Virdzhiniya SShAGromadyanstvo Velika BritaniyaDiyalnist sociologGaluzsociologiya religiyiAlma materUniversitetskij koledzh Londona i Manchesterskij universitetZnannya movanglijska 4 5 ZakladChikazkij universitetChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukNarostannya krizi protyagom yakoyi rozriv yaksho jogo ne bulo vchasno strimano v obmezhenomu prostori socialnih vidnosin poshiryuyetsya i pogliblyuyetsya doki ne staye rivno protyazhnim iz yakimos iz vazhlivih rozkoliv u shirshomu kompleksi vidpovidnih socialnih vidnosin v yaki zalucheni protiborchi storoni Na cij stadiyi ogolyuyetsya shema potochnoyi frakcijnoyi borotbi vseredini vidpovidnoyi socialnoyi grupi sela susidskoyi gromadi abo vozhdivstva a pid neyu staye vidimoyu mensh gnuchka stijkisha ale razom iz tim postupovo zminyuvana bazova socialna struktura sho skladayetsya iz postijnih i uzgodzhenih vidnosin Vidnovlyuvalni zahodi Na comu etapi shob strimati poshirennya rozrivu chilni predstavniki socialnoyi grupi vzhivayut nagalnih formalnih abo neformalnih nalagodzhuvalnih i vidnovlyuvalnih zahodiv Vibir konkretnih zahodiv zalezhit vid takih chinnikiv yak glibina j socialna znachushist rozrivu socialna protyazhnist krizi harakter socialnoyi grupi vseredini yakoyi vidbuvsya rozriv i mira yiyi avtonomiyi vidnosno shirshih sistem socialnih vidnosin Takimi zahodami mozhut buti osobisti poradi j neformalne poserednictvo formalni yuridichni j legalni mehanizmi ta vikonannya publichnih ritualiv Reintegraciya porushenoyi socialnoyi grupi abo socialne viznannya nezdolannosti rozrivu mizh protiborchimi storonami ol Terner zaznachaye sho yaksho rozglyadati poslidovnist socialnih dram sho vinikayut v odnij socialnij odinici kozhna z nih daye faktichnu kartinu potochnoyi stadiyi zrilosti abo zanepadu socialnoyi strukturi ciyeyi odinici Na jogo dumku cherez socialnu dramu mozhemo pobachiti v diyi kardinalni principi socialnoyi strukturi yih perevazhannya odne nad odnim u poslidovni momenti chasu section Rozvitok ponyattya liminalnist Terner zapozichiv koncepciyu liminalnosti u troyistij modeli perehodu i rozvinuv yiyi do povnocinnogo instrumentu v rozuminni specifichnih faz suspilnogo zhittya koli perehid ye osnovnim procesom Terner stverdzhuye sho yaksho mi vvazhayemo strukturu pozicij bazovoyu modellyu suspilstva to mi povinni rozglyadati period liminalnosti yak vnutrishnostrukturnu situaciyu Taki periodi naznacheni ta vporyadkovani zakonom zvichayem ugodoyu ceremoniyeyu Periodi liminalnosti zahopili Ternera bo voni chasto prohodyat zi zminoyu normalnih socialnih vidnosin Liminalnij period harakterizuyetsya ne lishe poza chasovistyu a j tim sho na comu etapi grupa perebuvaye she j poza socialnoyu strukturoyu Bud yakij ritual maye vklyuchati v sebe tri etapi viddilennya preliminarnij promizhnij liminarnij i vklyuchennya Vazhlivoyu chastinoyu liminarnosti ye ambivalentnist tak yak cej promizhnij stan znahoditsya poza statusami i poziciyami zvichnogo kulturnogo prostoru tomu sho ce daye lyudyam mozhlivist opinitisya poza zvichnim tiskom suspilstva V takih perehodah glyadachi stayut svidkami i uchasnikami momentu poza chasom i prostorom de mozhna pobachiti zagalnij socialnij zv yazok vsih zi vsima yakij inodi nibito ne isnuye U Ternera yavishe liminalnosti vihodit za mezhi suto malenkogo suspilstva plemeni i harakterizuye vzhe suchasni religijni procesi Terner buv vpevnenim sho liminalnist ne lishe dopomagaye nagolositi na vazhlivosti promizhnih periodiv ale j takozh dlya rozuminnya lyudskih reakcij na takij dosvid Liminalnist prinosit ne lishe a j novi mozhlivosti Za slovami Ternera vsi periodi liminalnosti v kincevomu pidsumku povinni rozchinitisya bo ce stan velikoyi intensivnosti sho ne mozhe isnuvati duzhe dovgo bez bud yakoyi strukturi sho stabilizuvatime jogo Abo voni povertayutsya v navkolishnyu socialnu strukturu Abo liminalni gromadi rozvivayut svoyu vlasnu vnutrishnyu socialnu strukturu cej stan Terner nazivaye normativnim Communitas Za Ternerom dosvid komunitas ce postijnij balans mizh spilnim i individualnim Teoriya socialnoyi identichnosti Sistema socialnogo viznachennya stvoryuye i viznachaye osobiste misce lyudini v suspilstvi Take viznachennya zadovolnyaye potrebu u pidtrimci svoyeyi samoocinki yaka velikoyu miroyu zalezhit vid bachennya lyudinoyu sebe v spilnoti i poza spilnotoyu Viktor Terner pritrimuvavsya takoyi dumki u svoyih robotah shodo teoriyi socialnoyi identichnosti i yiyi vplivu na koncepciyu sebe u lyudini Nadali Terner i Anri Teshvel yakij buv polskim sociologom rozivayut u svoyih robotah novu teoriyu samoviznachennya Vona vinikaye z bilsh rannih napracyuvan shodo socialnoyi teoriyi Tozh teoriya samoviznachennya za dopomogoyu grupi do yakoyi nalezhish polyagaye u tomu sho koli lyudina vvazhaye sho ye chlenom ob yednannya i yij ce podobayetsya to vidbuvayetsya proces depersonalizaciyi Ce oznachaye sho lyudina prijmaye shablon ustalenoyi povedinki grupi pevnij prototip i pochinaye robiti te sho j roblyat inshi Taka povedinka stvoryuye vidchuttya stereotipizaciyi pozitivnogo vidguku vid spilnoti spivpracyu i altruyizm vzayemovpliv Osnovni praciThe Forest of Symbols Aspects of Ndembu Ritual 1967 Schism and Continuity in an African Society 1968 The Ritual Process Structure and Anti Structure 1969 Dramas Fields and Metaphors Symbolic Action in Human Society 1974 Image and Pilgrimage in Christian Culture 1978 From Ritual to Theatre The Human Seriousness of Play 1982 Liminality Kabbalah and the Media 1985 The Anthropology of Performance 1986 The Anthropology of Experience 1986 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119001535 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Turner Edith December 2011 Communitas The Anthropology of Collective Joy New York Palgrave Macmillan Viktor Terner 1969 Liminalnist i Komunitas v Ritualnomu Procesi Struktura i Antistruktura anglijskoyu Chikago Aldine Publishing s st 94 113 125 30 Terry D Social Identity and Self Categorization Processes in Organizational Contexts S st 121 140 DzherelaJerry D Moore Visions of Culture An Introduction to Anthropological Theories and Theorists Victor Turner Schism and Continuity in an African Society New world encyclopedia Victor Turner http www newworldencyclopedia org entry Victor Turner 24 zhovtnya 2011 u Wayback Machine PosilannyaLiminalnist Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 557