Віктор Перес Петіт

Ві́ктор Пе́рес Петі́т (ісп. Víctor Pérez Petit; *27 вересня 1871(18710927), Монтевідео, Уругвай — †19 лютого 1947, там же) — уругвайський адвокат, письменник, поет і драматург.

Віктор Перес Петіт
Народився	27 вересня 1871(1871-09-27)^[1] Монтевідео, Уругвай
Помер	19 лютого 1947(1947-02-19)^[1] (75 років) Монтевідео, Уругвай
Країна	Уругвай^[1]
Діяльність	журналіст, драматург, адвокат, поет, літературний критик
Alma mater	Республіканський університет
Знання мов	іспанська
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

З життєпису

Син Хуана Франсіско Переса та Елени Петіт.

У 1892 році він отримав ступінь бакалавра наук і літератури, а 1895 року — правника і доктора юриспруденції з дисертацією La libertad de testar y la legítima (укр. Свобода свідчення та його легітимність).

Виступив засновником часопису Revista Nacional de Literatura y Ciencias Sociales у 1895 році разом з Хосе Енріке Родо та братами |Даніелем Мартінесом і Карлосом Мартінесом Віхілями. Він також був редактором газети El Orden .

Починаючи від 1908 до 1915 року був директором і редактором El Tiempo de Montevideo.

Очолював Спілку авторів Уругваю, входив до складу спілки Ateneo Сальвадору та Гондурасу.

З доробку

Вгесок в уругвайську літературу Віктора Переса Петіта представлений оповіданнями, віршами, літературно-критичними статтями у численних газетах, як на батьківщині, так і за кордоном. Підписував твори різноманітними псевдонімами ("Argos", "Fabio", "Don Gil de las calzas verdes", "Sóstrato", "Araguirá", "Chrysals", "El Otro", "Juan Palurdo").

Літературна творчість автора позначена нативізмом.

Прем'єри його п'єс відбулися як в театрах Монтевідео, так і в Буенос-Айресі.

Бібліографія

Проза і поезія

• Un amor
• El parque de los ciervos, [1898]
• Emilio Zola, [1902]
• Los Modernistas, [1902]
• Cervantes, [1905]
• Gil, [1902 - оповідання]
• Joyeles bárbaros, [1907, сонети]
• Teatro, [1912, т.]
• Las alas azules, [поезія]
• Cuentos crueles
• Hipomnemo, [критичні нариси]
• Civilización y barbarie: réplica a los intelectuales alemanes, [1915]
• Un sabandija, [1918]
• Rodó - Su vida y su obra, [1919]
• Entre los pastos, [1920] переможець 1-ї премії у конкурсі, організованому газетою "El Plata".
• Cantos de la raza, [1924]
• La música de las flores y otros cuentos, [1924]
• Los ojos de Argos [1942]
• El jardín de Pampinea [Ed. Nacional, 1944]
• Lecturas [C. García y cía., 1942]
• Las tres catedrales del naturalismo, [1943]
• En la Atenas del Plata, [1944]
• Los evocadores, [1944]
• Heliópolis, [1944]
• De Weimar a Bayreuth, [1942]

Драматургія

• Cobarde, [Драма на 3 дії, 1894]
• La rosa blanca, [Комедія на 3 дії, 1906]
• Claro de luna, [комедія на 1 дію, 1906]
• Yorick, [трагедія на 4 дії, 1907]
• El esclavo rey, [комедія на 3 дії, 1908]
• La rondalla, [Драма на 3 дії, 1908]
• El baile de Misia Goya, Бурлеск на 1 дію, 1908]
• Трилогія:
  • La ley del hombre, [3 дії, 1913]
  • Mangacha, [3 дії, 1914]
  • Noche Buena, [3 дії, 1914]
• Los picaflores, [комедія на 3 дії, 1915]
• El Príncipe Azul, [у 3 діях, 1916]

Примітки

1. Authority file of the National Library of Uruguay
   d:Track:Q126919021
2. Uruguayos contemporáneos. 1937. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 26 de junio de 2016. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
3. Diccionario de seudónimos del Uruguay. Claudio García & Cía. 1942. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 26 de junio de 2016. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
4. Предисловие // Уругвайские рассказы., М.: Госиздат, 1957, 125 с. — С. 5. (рос.)

Джерело-посилання

• Víctor Pérez Petit на Anáforas (е-бібліотека уругвайських письменників). (ісп.)