Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віктор Гаврилович Дяченко (* 14 квітня 1892, с. Березова Лука, Миргородський повіт, Полтавська губернія (тепер Петрівсько-Роменська сільська громада, Миргородський район, Полтавська область) — † 26 квітня 1971 — підполковник Армії УНР, курінний 1-го кінного полку Чорних запорожців, член Союзу гетьманців-державників (на еміграції), Військовий отаман Українського вільного козацтва (1967—1971).
| Віктор Гаврилович Дяченко | |||
|---|---|---|---|
 Підполковник | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 14 квітня 1892 с. Березова Лука, Миргородський повіт, Полтавська губернія | ||
| Смерть | 26 квітня 1971 (79 років) | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  УНР | ||
| Командування | |||
| курінний 1-го кінного полку Чорних запорожців | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Брат Петра Дяченка.
Біографія
Закінчив реальну школу в місті Ромни на Полтавщині (1913) та Віленську військову школу.
Брав участь у Першій світовій війні. З 8 серпня 1914 року — рядовий 10-го гусарського Інгерманландського полку, з 1 вересня 1915 року — прапорщик 13-го Фінляндського стрілецького полку, 10-го гусарського Інгерманландського полку, з 2 лютого 1918 року — штаб-ротмістр російської царської армії. 12 лютого 1918 р. звільнений у запас у російської армії.
У 1918 р. було мобілізовано урядом Гетьмана України на службу до Армії Української Держави. Віктор Гаврилович Дяченко був командиром Окремого куреня Республіканського війська (м. Ромни, листопад 1918).
У 1919 р. — організатор повстанського руху на Полтавщині. З приходом Денікіна був проти волі мобілізований у Добровольчу армію, з якої втік і пробрався до Польщі, де на початку січня 1920 р. був інтернований і відправлений до табору Ланцут. З квітня 1920 р. — курінний 1-го кінного полку Чорних запорожців («чорношличників»).
Протягом 1967—1971 рр. — Військовий отаман УВК, останні роки прожив на Козацькому хуторі біля м. , штату Вісконсин, США.
Помер 26 квітня 1971 р., похований на цвинтарі в м. , штату Вісконсин, США.
Посилання
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
 | Це незавершена стаття про вояка чи воячку Армії УНР. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktor Gavrilovich Dyachenko 14 kvitnya 1892 18920414 s Berezova Luka Mirgorodskij povit Poltavska guberniya teper Petrivsko Romenska silska gromada Mirgorodskij rajon Poltavska oblast 26 kvitnya 1971 pidpolkovnik Armiyi UNR kurinnij 1 go kinnogo polku Chornih zaporozhciv chlen Soyuzu getmanciv derzhavnikiv na emigraciyi Vijskovij otaman Ukrayinskogo vilnogo kozactva 1967 1971 Viktor Gavrilovich Dyachenko PidpolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya14 kvitnya 1892 1892 04 14 s Berezova Luka Mirgorodskij povit Poltavska guberniyaSmert26 kvitnya 1971 1971 04 26 79 rokiv Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRKomanduvannyakurinnij 1 go kinnogo polku Chornih zaporozhcivNagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyachenko Brat Petra Dyachenka BiografiyaZakinchiv realnu shkolu v misti Romni na Poltavshini 1913 ta Vilensku vijskovu shkolu Brav uchast u Pershij svitovij vijni Z 8 serpnya 1914 roku ryadovij 10 go gusarskogo Ingermanlandskogo polku z 1 veresnya 1915 roku praporshik 13 go Finlyandskogo strileckogo polku 10 go gusarskogo Ingermanlandskogo polku z 2 lyutogo 1918 roku shtab rotmistr rosijskoyi carskoyi armiyi 12 lyutogo 1918 r zvilnenij u zapas u rosijskoyi armiyi U 1918 r bulo mobilizovano uryadom Getmana Ukrayini na sluzhbu do Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Viktor Gavrilovich Dyachenko buv komandirom Okremogo kurenya Respublikanskogo vijska m Romni listopad 1918 U 1919 r organizator povstanskogo ruhu na Poltavshini Z prihodom Denikina buv proti voli mobilizovanij u Dobrovolchu armiyu z yakoyi vtik i probravsya do Polshi de na pochatku sichnya 1920 r buv internovanij i vidpravlenij do taboru Lancut Z kvitnya 1920 r kurinnij 1 go kinnogo polku Chornih zaporozhciv chornoshlichnikiv Protyagom 1967 1971 rr Vijskovij otaman UVK ostanni roki prozhiv na Kozackomu hutori bilya m shtatu Viskonsin SShA Pomer 26 kvitnya 1971 r pohovanij na cvintari v m shtatu Viskonsin SShA PosilannyaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Ce nezavershena stattya pro voyaka chi voyachku Armiyi UNR Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi