Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Астаф єв Віктор Петрович Астаф єв 1 травня 1924 с нині смт Красноярськ

Віктор Астаф'єв

Віктор Астаф'єв
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Астаф'єв.

Віктор Петрович Астаф'єв (*1 травня 1924, с. , нині смт Красноярського краю — †29 листопада 2001, Красноярськ) — радянський та російський письменник.

Віктор Петрович Астаф'єв
image
Пам'ятник письменнику у Красноярську
Народився1 травня 1924(1924-05-01)[1][2][3] або 2 травня 1924(1924-05-02)[4][5]
Помер29 листопада 2001(2001-11-29)[5][6][…] (77 років)
Красноярськ
ПохованняКрасноярський край
Громадянствоimage СРСР
Діяльністьпрозаїк, есеїст, драматург
Мова творівросійська
Роки активності1951—2001
Жанрроман і повість[d]
ЧленствоСП СРСР
У шлюбі зd
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
image
image image image image image image image image image image image image image image image image image image
image image

d

image Астаф'єв Віктор Петрович у Вікісховищі

Біографія

Коли Віктору було 7 років, в Єнісеї втопилася його мати. Виховувався у бабусі та дідуся, потім у дитячому будинку.

1941 вступив до залізничної школи ФЗН на станції Єнісей, після її закінчення працював складачем потягів у передмісті Красноярська. Звідти восени 1942 призвано до армії, був на фронті водієм, зв'язківцем, артрозвідником; двічі поранено.

Брав участь в боях за Дніпро в вересні-жовтні 1943 р. Переплив і успішно закріпився на правому березі, де згодом був тяжко поранений осколком у голову. В їх корпусі з 25 тисяч солдатів вижили 3600.

Учасник визволення Кам'янеччини, зокрема Оринина. Події кінця березня — початку квітня 1944 в Оринині описав в оповіданні «Жизнь прожить» (вперше опубліковано 1987 в журналі «Новый мир», № 9).

1945 демобілізувався. 18 років працював на Уралі в м. Чусовий Пермської області вантажником, слюсарем, ливарником. Одночасно навчався у вечірній школі.

Перше оповідання «Гражданский человек» опубліковано 1951 в газеті «Чусовской рабочий». 1953 в Пермі вийшла перша збірка оповідань «До будущей весны».

Закінчив 1961 в Москві.

Жив у Красноярську.

Народний депутат СРСР (1989—1991).

Учасник Міжнародного Шевченківського форуму «Від серця Європи — до серця України» (1989), під час якого Наталя Кащук присвятила Астаф'єву вірш «Чорна черешня» («Чорна черешня. Оринин…»).

Творчість

Найважливіші теми творчості Астаф'єва — військова і сільська. Одним з перших його творів був написаний в школі твір, в майбутньому перетворений письменником в оповідання «Васюткино озеро». Перші оповідання автора були опубліковані в журналі «Смена».

Романи

  • «До будущей весны» (1953)
  • «Тают снега» (1958)
  • «Прокляты и убиты» (1995)

Повісті

  • «Перевал»
  • «Стародуб»
  • «Звездопад» (1960—1972)
  • «Кража» (1966)
  • «Где-то гремит война» (1967)
  • «Последний поклон» (1968)
  • «Царь-рыба» (1976)
  • «Ловля пескарей в Грузии» (1984)
  • «Печальный детектив» (1987)
  • «Так хочется жить» (1995)
  • «Обертон» (1995—1996)
  • «Из тихого света» (1961, 1975, 1992, 1997) (попытка исповеди)
  • «Весёлый солдат» (1998)

Сучасна пастораль

  • «Пастух и пастушка» (1967—1971—1989)

П'єси

  • «Прости меня» (1980)

Видання творів

  • Звездопад. Москва, 1962.
  • Кража. Где-то гремит война. Повести. Москва, 1968.
  • Синие сумерки. Рассказы. Москва, 1968.
  • Военные страницы: Повести и рассказы.-- М.:Мол. гвардия,1986. — 464 с.,ил.,100000.В 1987 г. доп. тираж 100000.

Відзнаки

  • (1975) за повісті «Перевал», «Последний поклон», «Кража», «Пастух и пастушка».
  • Державна премія СРСР (1978) за роман «Царь-рыба».
  • Герой Соціалістичної Праці (1989).
  • Віктору Астаф'єву була посмертно присуджена літературна премія Олександра Солженіцина за 2009 рік. Як наголошується в рішенні журі, премія вручається «письменникові світового масштабу, безстрашному солдатові літератури, що шукав світло і добро в понівечених долях природи і людини».
  • На його честь названо астероїд 11027 Астаф'єв.

Виноски

  1. Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 121–126. —
    d:Track:Q124467367d:Track:Q124510026d:Track:Q4421639
  2. ПроДетЛит — 2019.
    d:Track:Q124821483
  3. Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
    d:Track:Q4253570d:Track:Q883d:Track:Q113559915
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118909258 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  7. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  8. . Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 3 березня 2009.
  9. База даних малих космічних тіл JPL: Астаф'єв Віктор Петрович (англ.) .

Література

Посилання

  • Фільмографія на kino-teatr.ru [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Astaf yev Viktor Petrovich Astaf yev 1 travnya 1924 s nini smt Krasnoyarskogo krayu 29 listopada 2001 Krasnoyarsk radyanskij ta rosijskij pismennik Viktor Petrovich Astaf yevPam yatnik pismenniku u KrasnoyarskuNarodivsya1 travnya 1924 1924 05 01 1 2 3 abo 2 travnya 1924 1924 05 02 4 5 Pomer29 listopada 2001 2001 11 29 5 6 77 rokiv KrasnoyarskPohovannyaKrasnoyarskij krajGromadyanstvo SRSRDiyalnistprozayik eseyist dramaturgMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1951 2001Zhanrroman i povist d ChlenstvoSP SRSRU shlyubi zdUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodid Astaf yev Viktor Petrovich u VikishovishiBiografiyaKoli Viktoru bulo 7 rokiv v Yeniseyi vtopilasya jogo mati Vihovuvavsya u babusi ta didusya potim u dityachomu budinku 1941 vstupiv do zaliznichnoyi shkoli FZN na stanciyi Yenisej pislya yiyi zakinchennya pracyuvav skladachem potyagiv u peredmisti Krasnoyarska Zvidti voseni 1942 prizvano do armiyi buv na fronti vodiyem zv yazkivcem artrozvidnikom dvichi poraneno Brav uchast v boyah za Dnipro v veresni zhovtni 1943 r Perepliv i uspishno zakripivsya na pravomu berezi de zgodom buv tyazhko poranenij oskolkom u golovu V yih korpusi z 25 tisyach soldativ vizhili 3600 Uchasnik vizvolennya Kam yanechchini zokrema Orinina Podiyi kincya bereznya pochatku kvitnya 1944 v Orinini opisav v opovidanni Zhizn prozhit vpershe opublikovano 1987 v zhurnali Novyj mir 9 1945 demobilizuvavsya 18 rokiv pracyuvav na Urali v m Chusovij Permskoyi oblasti vantazhnikom slyusarem livarnikom Odnochasno navchavsya u vechirnij shkoli Pershe opovidannya Grazhdanskij chelovek opublikovano 1951 v gazeti Chusovskoj rabochij 1953 v Permi vijshla persha zbirka opovidan Do budushej vesny Zakinchiv 1961 v Moskvi Zhiv u Krasnoyarsku Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Uchasnik Mizhnarodnogo Shevchenkivskogo forumu Vid sercya Yevropi do sercya Ukrayini 1989 pid chas yakogo Natalya Kashuk prisvyatila Astaf yevu virsh Chorna chereshnya Chorna chereshnya Orinin TvorchistNajvazhlivishi temi tvorchosti Astaf yeva vijskova i silska Odnim z pershih jogo tvoriv buv napisanij v shkoli tvir v majbutnomu peretvorenij pismennikom v opovidannya Vasyutkino ozero Pershi opovidannya avtora buli opublikovani v zhurnali Smena Romani Do budushej vesny 1953 Tayut snega 1958 Proklyaty i ubity 1995 Povisti Pereval Starodub Zvezdopad 1960 1972 Krazha 1966 Gde to gremit vojna 1967 Poslednij poklon 1968 Car ryba 1976 Lovlya peskarej v Gruzii 1984 Pechalnyj detektiv 1987 Tak hochetsya zhit 1995 Oberton 1995 1996 Iz tihogo sveta 1961 1975 1992 1997 popytka ispovedi Vesyolyj soldat 1998 Suchasna pastoral Pastuh i pastushka 1967 1971 1989 P yesi Prosti menya 1980 Vidannya tvoriv Zvezdopad Moskva 1962 Krazha Gde to gremit vojna Povesti Moskva 1968 Sinie sumerki Rasskazy Moskva 1968 Voennye stranicy Povesti i rasskazy M Mol gvardiya 1986 464 s il 100000 V 1987 g dop tirazh 100000 Vidznaki 1975 za povisti Pereval Poslednij poklon Krazha Pastuh i pastushka Derzhavna premiya SRSR 1978 za roman Car ryba Geroj Socialistichnoyi Praci 1989 Viktoru Astaf yevu bula posmertno prisudzhena literaturna premiya Oleksandra Solzhenicina za 2009 rik Yak nagoloshuyetsya v rishenni zhuri premiya vruchayetsya pismennikovi svitovogo masshtabu bezstrashnomu soldatovi literaturi sho shukav svitlo i dobro v ponivechenih dolyah prirodi i lyudini Na jogo chest nazvano asteroyid 11027 Astaf yev VinoskiRusskaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi pod red N N Skatov 2005 S 121 126 ISBN 5 94848 245 6 d Track Q124467367d Track Q124510026d Track Q4421639 ProDetLit 2019 d Track Q124821483 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Deutsche Nationalbibliothek Record 118909258 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Arhiv originalu za 28 bereznya 2010 Procitovano 3 bereznya 2009 Baza danih malih kosmichnih til JPL Astaf yev Viktor Petrovich angl LiteraturaBolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izdanie T 2 M 1970 S 333 Ukrayinskij Radyanskij Enciklopedichnij Slovnik 2 e vidannya T 1 K 1986 S 106 Bazhinov I Astaf yev Viktor Petrovich Ukrayinska literaturna enciklopediya T 1 K 1988 S 95 96 Astaf yev u biblioteci Moshkova 6 sichnya 2007 u Wayback Machine PosilannyaFilmografiya na kino teatr ru 22 serpnya 2016 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ