Гошкевич Віктор Іванович (9 (21) березня 1860, Київ — 2 березня 1928, Херсон, СРСР) — український археолог, краєзнавець, громадський діяч, публіцист, редактор та засновник газети «Юг» (1898–1907). Засновник та перший директор Археологічного Музею у Херсоні.
Гошкевич Віктор Іванович | |
---|---|
Гошкевич Віктор Іванович (портрет роботи Васнецова В. М.) | |
Народився | 9 (21) березня 1860[1] Київ, Російська імперія |
Помер | 2 березня 1928 (67 років) Херсон, СРСР |
Поховання | Херсон |
Громадянство | Російська імперія СРСР |
Діяльність | археолог |
Відомий завдяки | археолог та краєзнавець |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] |
Посада | d |
Родичі | Леонід Гошкевич, Михайло Гошкевич |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 9 (21) березня 1860 року в Києві, у родині Івана Антоновича Гошкевича, священика Царекостянтинівської церкви на Подолі в Києві, пізніше — викладача духовної семінарії. Фахову освіту здобув на історичному відділенні історико-філологічного факультету Київського університету (1882—1886), де вивчав археологію під керівництвом вчених-істориків Володимира Антоновича і Миколи Петрова. Навчаючись в університеті, майбутній археолог одночасно працював в астрономічній обсерваторії та був кореспондентом декількох київських газет. Входив до гуртка Володимира Антоновича.
У 1880-ті роки набув досвіду створення музеїв. (Він був співзасновником та творцем «Музею Церковно-Археологічного товариства» у Києво-Печерській Лаврі). Поступово його все більше почала цікавити археологія Південної України з її яскравими та скіфськими старожитностями.
З 1890 року обіймав посаду секретаря . За 15 років роботи в комітеті підготував 11 статистико-економічних оглядів Херсонської губернії. Серед статистичних праць вченого особливої уваги заслуговує «Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении» (1896).
Був активним громадським діячем. З 1898 по 1907 роки видавав газету «Юг». Провів величезну кількість досліджень по вивченню давньої історії Південної України та історії запорізького козацтва.
У 1890 році започаткував прообраз першого херсонського музею. Спочатку це була музейна колекція при статистичному комітеті, яка пізніше переросла у справжній «Музей історії та старожитностей», один з найкращих серед губернських музеїв тодішньої імперії. Відкриття музею відбулось 1 жовтня 1911 року в окремому будинку (сучасна адреса — пр-т Ушакова, 16).
З 1896 року — дійсний член Товариства історії та старожитностей.
З 1914 року — член-кореспондент Московського археологічного товариства. У 1917–1920 роках дослідник збирав матеріали цієї доби — газети, плакати, листівки різних партій, фотографії, зразки зброї, картини, інвентар дореволюційної в'язниці.
У 1924 році при музеї засновано Товариство вивчення Херсонщини (Херсонське краєзнавче товариство).
Сумлінна праця археолога, краєзнавця отримала високу оцінку: у 1922 році Віктор Гошкевич був удостоєний звання Героя Праці.
Помер у Херсоні 2 березня 1928 року, похований на міському цвинтарі. Зараз могила знаходиться на території Херсонського обласного краєзнавчого музею.
Ставлення до України
Володимир Кедровський у своїх спогадах про Віктора Гошкевича зазначає, що останній поважав українські традиції та звичаї, щиро підтримував ідею української державності. Віктор Іванович часто казав, — писав Кедровський, що патріотом може бути лише та людина, яка знає історію свого народу і плекає його найкращі традиції. Тому, пояснюючи якийсь музейний експонат, він нав'язував його до побуту і звичаїв українського народу, до української старовини.
Гошкевич вважав українців нащадками скіфів:
Про скитів Віктор Іванович дуже багато розповідав, вважаючи їх за той народ, з якого пізніше сформувалася українська нація. Взагалі, він стояв на становищі, що з часів первісної людини, з кам'яної доби українці замешкували ті самі землі. Приходили різні народи, різні завойовники, але згодом всі вони розпорошувалися і змішувалися з автохтонним населенням. На цих теренах, де стикалася римська та грецька культури з культурами народів, що йшли з Азії, відбувалася невпинна боротьба. І тому, на думку Гошкевича, "чиста українська раса" - це раса, що постала з людей кам'яної доби, кімерійців, скитів, сарматів, хозарів, аланів, греків і т. д. | ||
— Володимир Кедровський. Обриси минулого (Деякі останні діячі-українофіли напередодні революції 1917 р.) |
Найбільшим відділом Музею старожитностей Гошкевича був відділ запорізької старовини. Гошкевич найбільше його любив, і коли починав розповідати про ту чи іншу пам'ятку, то, як зазначав Кедровський, «так яскраво поставалав уяві та доба, та слава козача, що не можна було перевести дихання. Він тоді ніби палав якимось дивним внутрішнім вогнем».
У відділі запорізької старовини Гошкевич одразу переходив на українську мову, якою володів бездоганно, співучим київським діалектом. Він казав, що «цей куточок слави України, ці козацькі речі вимагають, щоб тут уживали лише тієї мови, якої вживали їх власники». Цього «мовного ритуалу» він ніколи не порушував, навіть тоді, коли музей відвідували високі гості.
У відділі запорізької старовини Гошкевич час від часу читав лекції з історії України. У 1912–1914 роках, коли Херсонське Губерніальне Земство влаштовувало загальоосвітні курси, на які прибувало до 750 вчителів з різних частин губернії, Гошкевич вечорами, без дозволу курсової адміністрації, викладав курс історії України.
Праці
- Древние городища по берегам низового Днепра: Летопись музея. Вып. 3 /Херсон. музей древностей Херсон. края. — Херсон, 1913. — 31 с.: ил. — (Оттиск ИАК; Вып. 47). (рос.)
- Летопись музея за 1909, 1910 и 1911 годы. Вып. 2 / сост. В. И. Гошкевич; Херсон. гор. музей древностей. — Херсон: Тип. С. Д. Ходушиной, 1912. — 86 с. : ил. (рос.)
- Летопись музея за 1912 год. Вып. 4 / сост. В. И. Гошкевич. — Херсон: Изд. гор. упр., 1914. — 71 с. (рос.)
- Летопись музея за 1913 год. Вып. 5 / сост. В. И. Гошкевич. — Херсон: Изд. гор. упр., 1915. — 44 с. (рос.)
- Летопись музея за 1914 год. Вып. 6 / сост. В. И. Гошкевич. — Херсон: Изд. гор. упр., 1916. — 48 с. (рос.)
- Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении / сост. В. Гошкевич. — Херсон: Тип. губ. правл., 1896. — 582 с. (рос.)
Ушанування пам'яті
В Херсоні та Кривому Розі. існує вулиця Віктора Гошкевича.
Примітки
- метрична книга
- . Блог города Кривой Рог| Фоторепортажи. 23 травня 2016. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 10 грудня 2016.
Джерела
- Костенко Антон. Виктор Гошкевич и его мир: семья, окружение, древности [ 27 березня 2018 у Wayback Machine.] / А. Костенко, А. Шевченко. — Херсон, 2017. — 116 с.
- Юренко С. П. Гошкевич Віктор Іванович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 178. — .
- Чорна К. Д. Гошкевич Віктор Іванович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Кедровський В. Обриси минулого (Деякі останні діячі-українофіли напередодні революції 1917 р.). — Нью-Йорк — Джерсі-Сіті, 1966. — 133 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goshkevich Viktor Ivanovich 9 21 bereznya 1860 Kiyiv 2 bereznya 1928 1928 03 02 Herson SRSR ukrayinskij arheolog krayeznavec gromadskij diyach publicist redaktor ta zasnovnik gazeti Yug 1898 1907 Zasnovnik ta pershij direktor Arheologichnogo Muzeyu u Hersoni Goshkevich Viktor IvanovichGoshkevich Viktor Ivanovich portret roboti Vasnecova V M Narodivsya9 21 bereznya 1860 1 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer2 bereznya 1928 1928 03 02 67 rokiv Herson SRSRPohovannyaHersonGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRDiyalnistarheologVidomij zavdyakiarheolog ta krayeznavecAlma materIstoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d PosadadRodichiLeonid Goshkevich Mihajlo GoshkevichNagorodi Geroj Praci Mediafajli u Vikishovishi Hersonskij krayeznavchij muzej 2009 r Mogila Viktora GoshkevichaBiografiyaNarodivsya 9 21 bereznya 1860 18600321 roku v Kiyevi u rodini Ivana Antonovicha Goshkevicha svyashenika Carekostyantinivskoyi cerkvi na Podoli v Kiyevi piznishe vikladacha duhovnoyi seminariyi Fahovu osvitu zdobuv na istorichnomu viddilenni istoriko filologichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu 1882 1886 de vivchav arheologiyu pid kerivnictvom vchenih istorikiv Volodimira Antonovicha i Mikoli Petrova Navchayuchis v universiteti majbutnij arheolog odnochasno pracyuvav v astronomichnij observatoriyi ta buv korespondentom dekilkoh kiyivskih gazet Vhodiv do gurtka Volodimira Antonovicha U 1880 ti roki nabuv dosvidu stvorennya muzeyiv Vin buv spivzasnovnikom ta tvorcem Muzeyu Cerkovno Arheologichnogo tovaristva u Kiyevo Pecherskij Lavri Postupovo jogo vse bilshe pochala cikaviti arheologiya Pivdennoyi Ukrayini z yiyi yaskravimi ta skifskimi starozhitnostyami Z 1890 roku obijmav posadu sekretarya Za 15 rokiv roboti v komiteti pidgotuvav 11 statistiko ekonomichnih oglyadiv Hersonskoyi guberniyi Sered statistichnih prac vchenogo osoblivoyi uvagi zaslugovuye Spisok naselennyh mest Hersonskoj gubernii i statisticheskie dannye o kazhdom poselenii 1896 Buv aktivnim gromadskim diyachem Z 1898 po 1907 roki vidavav gazetu Yug Proviv velicheznu kilkist doslidzhen po vivchennyu davnoyi istoriyi Pivdennoyi Ukrayini ta istoriyi zaporizkogo kozactva U 1890 roci zapochatkuvav proobraz pershogo hersonskogo muzeyu Spochatku ce bula muzejna kolekciya pri statistichnomu komiteti yaka piznishe pererosla u spravzhnij Muzej istoriyi ta starozhitnostej odin z najkrashih sered gubernskih muzeyiv todishnoyi imperiyi Vidkrittya muzeyu vidbulos 1 zhovtnya 1911 roku v okremomu budinku suchasna adresa pr t Ushakova 16 Z 1896 roku dijsnij chlen Tovaristva istoriyi ta starozhitnostej Z 1914 roku chlen korespondent Moskovskogo arheologichnogo tovaristva U 1917 1920 rokah doslidnik zbirav materiali ciyeyi dobi gazeti plakati listivki riznih partij fotografiyi zrazki zbroyi kartini inventar dorevolyucijnoyi v yaznici U 1924 roci pri muzeyi zasnovano Tovaristvo vivchennya Hersonshini Hersonske krayeznavche tovaristvo Sumlinna pracya arheologa krayeznavcya otrimala visoku ocinku u 1922 roci Viktor Goshkevich buv udostoyenij zvannya Geroya Praci Pomer u Hersoni 2 bereznya 1928 roku pohovanij na miskomu cvintari Zaraz mogila znahoditsya na teritoriyi Hersonskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Stavlennya do UkrayiniVolodimir Kedrovskij u svoyih spogadah pro Viktora Goshkevicha zaznachaye sho ostannij povazhav ukrayinski tradiciyi ta zvichayi shiro pidtrimuvav ideyu ukrayinskoyi derzhavnosti Viktor Ivanovich chasto kazav pisav Kedrovskij sho patriotom mozhe buti lishe ta lyudina yaka znaye istoriyu svogo narodu i plekaye jogo najkrashi tradiciyi Tomu poyasnyuyuchi yakijs muzejnij eksponat vin nav yazuvav jogo do pobutu i zvichayiv ukrayinskogo narodu do ukrayinskoyi starovini Goshkevich vvazhav ukrayinciv nashadkami skifiv Pro skitiv Viktor Ivanovich duzhe bagato rozpovidav vvazhayuchi yih za toj narod z yakogo piznishe sformuvalasya ukrayinska naciya Vzagali vin stoyav na stanovishi sho z chasiv pervisnoyi lyudini z kam yanoyi dobi ukrayinci zameshkuvali ti sami zemli Prihodili rizni narodi rizni zavojovniki ale zgodom vsi voni rozporoshuvalisya i zmishuvalisya z avtohtonnim naselennyam Na cih terenah de stikalasya rimska ta grecka kulturi z kulturami narodiv sho jshli z Aziyi vidbuvalasya nevpinna borotba I tomu na dumku Goshkevicha chista ukrayinska rasa ce rasa sho postala z lyudej kam yanoyi dobi kimerijciv skitiv sarmativ hozariv alaniv grekiv i t d Volodimir Kedrovskij Obrisi minulogo Deyaki ostanni diyachi ukrayinofili naperedodni revolyuciyi 1917 r Najbilshim viddilom Muzeyu starozhitnostej Goshkevicha buv viddil zaporizkoyi starovini Goshkevich najbilshe jogo lyubiv i koli pochinav rozpovidati pro tu chi inshu pam yatku to yak zaznachav Kedrovskij tak yaskravo postavalav uyavi ta doba ta slava kozacha sho ne mozhna bulo perevesti dihannya Vin todi nibi palav yakimos divnim vnutrishnim vognem U viddili zaporizkoyi starovini Goshkevich odrazu perehodiv na ukrayinsku movu yakoyu volodiv bezdoganno spivuchim kiyivskim dialektom Vin kazav sho cej kutochok slavi Ukrayini ci kozacki rechi vimagayut shob tut uzhivali lishe tiyeyi movi yakoyi vzhivali yih vlasniki Cogo movnogo ritualu vin nikoli ne porushuvav navit todi koli muzej vidviduvali visoki gosti U viddili zaporizkoyi starovini Goshkevich chas vid chasu chitav lekciyi z istoriyi Ukrayini U 1912 1914 rokah koli Hersonske Gubernialne Zemstvo vlashtovuvalo zagaloosvitni kursi na yaki pribuvalo do 750 vchiteliv z riznih chastin guberniyi Goshkevich vechorami bez dozvolu kursovoyi administraciyi vikladav kurs istoriyi Ukrayini PraciDrevnie gorodisha po beregam nizovogo Dnepra Letopis muzeya Vyp 3 Herson muzej drevnostej Herson kraya Herson 1913 31 s il Ottisk IAK Vyp 47 ros Letopis muzeya za 1909 1910 i 1911 gody Vyp 2 sost V I Goshkevich Herson gor muzej drevnostej Herson Tip S D Hodushinoj 1912 86 s il ros Letopis muzeya za 1912 god Vyp 4 sost V I Goshkevich Herson Izd gor upr 1914 71 s ros Letopis muzeya za 1913 god Vyp 5 sost V I Goshkevich Herson Izd gor upr 1915 44 s ros Letopis muzeya za 1914 god Vyp 6 sost V I Goshkevich Herson Izd gor upr 1916 48 s ros Spisok naselennyh mest Hersonskoj gubernii i statisticheskie dannye o kazhdom poselenii sost V Goshkevich Herson Tip gub pravl 1896 582 s ros Ushanuvannya pam yatiV Hersoni ta Krivomu Rozi isnuye vulicya Viktora Goshkevicha Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Blog goroda Krivoj Rog Fotoreportazhi 23 travnya 2016 Arhiv originalu za 4 veresnya 2017 Procitovano 10 grudnya 2016 Dzherelalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Goshkevich Viktor Ivanovich Kostenko Anton Viktor Goshkevich i ego mir semya okruzhenie drevnosti 27 bereznya 2018 u Wayback Machine A Kostenko A Shevchenko Herson 2017 116 s Yurenko S P Goshkevich Viktor Ivanovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 178 ISBN 966 00 0405 2 Chorna K D Goshkevich Viktor Ivanovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Kedrovskij V Obrisi minulogo Deyaki ostanni diyachi ukrayinofili naperedodni revolyuciyi 1917 r Nyu Jork Dzhersi Siti 1966 133 s