Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2020) |
Вікрамадітйа(IAST: Vikramāditya IAST), відомий також як Бікрамджіт, був легендарним імператором давньої Індії. У переказах часто характеризується як ідеальний король, відомий своєю щедрістю, сміливістю та покровительством над вченими. Він представлений у сотнях традиційних індійських легенд, у тому числі в «25 казок Байтал», або «Вікрам-Бетаал», та «Сінгасан Баттісі», або «32 казки престолу». Багато текстів називає його правителем Удджайна (Паталіпутри або в кількох оповіданнях).
Вікрамадітйа Vikramaditya | ||
| ||
---|---|---|
Народження: | 27 лютого 102 р. до н.е. Удджайн, Індія | |
Смерть: | 24 січня 15 р. | |
Релігія: | індуїзм | |
Батько: | Гандхарвсена | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Згідно з традицією, Вікрамадіт'я розпочав еру Вікрам Самват у 57 р. до н. е. після перемоги над шакасами, а ті, хто вважає, що він був історичною особою, розміщують його правління приблизно у першому столітті до н.е. Назву Вікрам Самват ця епоха отримала після IX ст. н. е. Інші вчені вважають, що Вікрамадіт'я є міфічним персонажем, оскільки деякі легенди про нього мають фантастичну природу.
Vikramāditya — це загальне ім'я, яке прийняли кілька індійських царів, і легенди про Вікрамадіт'ю можуть бути прикрашені розповідями про різних царів (зокрема, Чандрагупту II).
Етимологія та назви
Вікрамадітйа означає «сонце доблесті» ("vikrama" означає "доблесть", а "aditya" означає "сонце"). Він також відомий як Вікрама, Бікрамджіт і Вікрамарка (арка також означає "сонце"). Деякі легенди описують його як визволителя Індії від млеччха, яких вів цар Шакарі (Śakāri IAST; "ворог шакасів").
Ранні легенди
Хоча Вікрамадіт'я згадується в кількох текстах, що датуються до періоду Гупти (240–550 рр. н.е.), частини їх (включно зі згадками Вікрамадіт'ї) можуть бути пізнішими. Найдавніший твір про Вікрамадіт'ю був, ймовірно, [en], індійський епос, написаний між I століттям до нашої ери та ІІІ ст. н. е. мовою . Його існування (і згадка в ньому про Вікрамадіт'ю) підтверджуються лише адаптаціями в творах, що датуються VI століттям, а пізніше — відгуками тогочасних поетів. Оскільки текст «Бріхаткатхи» не зберігся, невідомо, чи насправді вона містила легенди про Вікрама. Адаптації після Гупти, такі, як Катха-Саріт-Сагара, можуть містити інтерполяції.
(або Гатха-Сапташаті), збірка поезій, приписувана цареві Сатавахані Халі (царювання 20 — 24 р. н. е.) згадує царя на ім’я Вікрамадіт'я, який віддав своє багатство з добродійності. Однак багато строф у цій роботі є очевидними розширеннями періоду Гупта. Вірш про Вікрамадіт'ю схожий на фразу "Анекаго-шатасахасра-хіранья-котіпрадася", що стосуються у написах Гупти царів Самудрагупта та Чандрагупта II (наприклад, написи на мідних пластинах Пуни та Ріддхапура дочки Чандрагупти ); ця фраза, можливо, була пізнішою вставкою епохи Гупта у творі, приписуваному Халі.
Найдавніші беззаперечні згадки про Вікрамадіт'ю з'являються у роботах шостого століття: біографія Васубандху (499–569) та «Субандху». Парамарафа цитує легенду, в якій згадується Айодх'я ("А-ю-джа") як столиця царя Вікрамадіт'ї ("Пі-ка-ла-ма-а-чи"). Згідно з цією легендою, король віддав 300 000 золотих монет вченому Віндх'явасу за перемогу над буддистським вчителем Васубандху (Буддамітра) в філософській дискусії. Тоді Васубандху написав "Парамартху Саптаті", ілюструючи недоліки філософії Самкх'я. Вікрамадіт'я, задоволений аргументами Васубандху, передав йому також 300 000 золотих монет. Пізніше Васубандху навчив буддизму Баладитйу і перевів королеву в буддизм після смерті царя.
Джерела
- A. K. Warder (1992). XLVI: The Vikramaditya Legend. . Motilal Banarsidass. ISBN . Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
- D. C. Sircar (1969). . Munshiram Manoharlal. ISBN . Архів оригіналу за 17 June 2016.
- (1984). . Institute of Indian Studies, University of Groningen. OCLC 769116023. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
- Kailash Chand Jain (1991). . Motilal Banarsidass. ISBN . Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 13 липня 2020.
Зовнішні джерела
- Bawden, C. R. (1960), Tales of King Vikramaditya and the Thirty Two Wooden Men, International Academy of Indian Culture
- (1926), Vikrama's adventures : or, The thirty-two tales of the throne, Harvard University Press
- (1880), The Katha Sarit Sagara; or Ocean of the Streams of Story, т. 1, Calcutta: J. W. Thomas, at the Baptist Mission Press
- (1884), The Katha Sarit Sagara; or Ocean of the Streams of Story, т. 2, Calcutta: J. W. Thomas, at the Baptist Mission Press
Примітки
- D. С. Сіркар та 1969 р.
- D. К. Сіркар, 1969, с. 113—114.
- D. C. Sircar, 1969, с. 114.
- Ashvini Agrawal (1989). [https:// books. google.com/books?id=hRjC5IaJ2zcC&pg=PA39 Підйом та падіння імператорських гупт]. Motilal Banarsidass. с. 39. ISBN .
- D. К. Сіркар та 1969 р.
- Ганс Т. Баккер, 1984, с. 8.
- D. C. Сіркар, 1969, с. 133.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lipen 2020 Vikramaditja IAST VikramadityaIAST vidomij takozh yak Bikramdzhit buv legendarnim imperatorom davnoyi Indiyi U perekazah chasto harakterizuyetsya yak idealnij korol vidomij svoyeyu shedristyu smilivistyu ta pokrovitelstvom nad vchenimi Vin predstavlenij u sotnyah tradicijnih indijskih legend u tomu chisli v 25 kazok Bajtal abo Vikram Betaal ta Singasan Battisi abo 32 kazki prestolu Bagato tekstiv nazivaye jogo pravitelem Uddzhajna Pataliputri abo v kilkoh opovidannyah Vikramaditja VikramadityaVikramaditjaMagaradzha imperator Indiyi Narodzhennya 27 lyutogo 102 r do n e Uddzhajn IndiyaSmert 24 sichnya 15 r Religiya induyizmBatko Gandharvsena Mediafajli b u Vikishovishi Zgidno z tradiciyeyu Vikramadit ya rozpochav eru Vikram Samvat u 57 r do n e pislya peremogi nad shakasami a ti hto vvazhaye sho vin buv istorichnoyu osoboyu rozmishuyut jogo pravlinnya priblizno u pershomu stolitti do n e Nazvu Vikram Samvat cya epoha otrimala pislya IX st n e Inshi vcheni vvazhayut sho Vikramadit ya ye mifichnim personazhem oskilki deyaki legendi pro nogo mayut fantastichnu prirodu Vikramaditya ce zagalne im ya yake prijnyali kilka indijskih cariv i legendi pro Vikramadit yu mozhut buti prikrasheni rozpovidyami pro riznih cariv zokrema Chandraguptu II Etimologiya ta nazviVikramaditja oznachaye sonce doblesti vikrama oznachaye doblest a aditya oznachaye sonce Vin takozh vidomij yak Vikrama Bikramdzhit i Vikramarka arka takozh oznachaye sonce Deyaki legendi opisuyut jogo yak vizvolitelya Indiyi vid mlechchha yakih viv car Shakari SakariIAST vorog shakasiv Ranni legendiHocha Vikramadit ya zgaduyetsya v kilkoh tekstah sho datuyutsya do periodu Gupti 240 550 rr n e chastini yih vklyuchno zi zgadkami Vikramadit yi mozhut buti piznishimi Najdavnishij tvir pro Vikramadit yu buv jmovirno en indijskij epos napisanij mizh I stolittyam do nashoyi eri ta III st n e movoyu Jogo isnuvannya i zgadka v nomu pro Vikramadit yu pidtverdzhuyutsya lishe adaptaciyami v tvorah sho datuyutsya VI stolittyam a piznishe vidgukami togochasnih poetiv Oskilki tekst Brihatkathi ne zberigsya nevidomo chi naspravdi vona mistila legendi pro Vikrama Adaptaciyi pislya Gupti taki yak Katha Sarit Sagara mozhut mistiti interpolyaciyi abo Gatha Saptashati zbirka poezij pripisuvana carevi Satavahani Hali caryuvannya 20 24 r n e zgaduye carya na im ya Vikramadit ya yakij viddav svoye bagatstvo z dobrodijnosti Odnak bagato strof u cij roboti ye ochevidnimi rozshirennyami periodu Gupta Virsh pro Vikramadit yu shozhij na frazu Anekago shatasahasra hiranya kotipradasya sho stosuyutsya u napisah Gupti cariv Samudragupta ta Chandragupta II napriklad napisi na midnih plastinah Puni ta Riddhapura dochki Chandragupti cya fraza mozhlivo bula piznishoyu vstavkoyu epohi Gupta u tvori pripisuvanomu Hali Najdavnishi bezzaperechni zgadki pro Vikramadit yu z yavlyayutsya u robotah shostogo stolittya biografiya Vasubandhu 499 569 ta Subandhu Paramarafa cituye legendu v yakij zgaduyetsya Ajodh ya A yu dzha yak stolicya carya Vikramadit yi Pi ka la ma a chi Zgidno z ciyeyu legendoyu korol viddav 300 000 zolotih monet vchenomu Vindh yavasu za peremogu nad buddistskim vchitelem Vasubandhu Buddamitra v filosofskij diskusiyi Todi Vasubandhu napisav Paramarthu Saptati ilyustruyuchi nedoliki filosofiyi Samkh ya Vikramadit ya zadovolenij argumentami Vasubandhu peredav jomu takozh 300 000 zolotih monet Piznishe Vasubandhu navchiv buddizmu Baladitju i pereviv korolevu v buddizm pislya smerti carya DzherelaA K Warder 1992 XLVI The Vikramaditya Legend Motilal Banarsidass ISBN 978 81 208 0615 3 Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 13 lipnya 2020 D C Sircar 1969 Munshiram Manoharlal ISBN 978 8121503488 Arhiv originalu za 17 June 2016 1984 Institute of Indian Studies University of Groningen OCLC 769116023 Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 13 lipnya 2020 Kailash Chand Jain 1991 Motilal Banarsidass ISBN 978 81 208 0805 8 Arhiv originalu za 5 chervnya 2019 Procitovano 13 lipnya 2020 Zovnishni dzherelaBawden C R 1960 Tales of King Vikramaditya and the Thirty Two Wooden Men International Academy of Indian Culture 1926 Vikrama s adventures or The thirty two tales of the throne Harvard University Press 1880 The Katha Sarit Sagara or Ocean of the Streams of Story t 1 Calcutta J W Thomas at the Baptist Mission Press 1884 The Katha Sarit Sagara or Ocean of the Streams of Story t 2 Calcutta J W Thomas at the Baptist Mission PressPrimitkiD S Sirkar ta 1969 r D K Sirkar 1969 s 113 114 D C Sircar 1969 s 114 Ashvini Agrawal 1989 https books google com books id hRjC5IaJ2zcC amp pg PA39 Pidjom ta padinnya imperatorskih gupt Motilal Banarsidass s 39 ISBN 978 81 208 0592 7 D K Sirkar ta 1969 r Gans T Bakker 1984 s 8 D C Sirkar 1969 s 133