Вікна РОСТА

«Вікна сатири РОСТА» (Вікна РОСТА) — серія плакатів, створена протягом 1919—1921 років радянськими поетами і художниками, які працювали в системі Російського телеграфного агентства (РОСТА). «Вікна РОСТА» — специфічна форма масового агітаційного мистецтва, що виникла в період Громадянської війни та інтервенції (1918—1920).

Характеристика

Сатиричні плакати, виконані в гострій і доступній манері, забезпечені лаконічними віршованими текстами, викривали супротивників молодої республіки Рад. «Вікна РОСТА» висвітлювали злободенні події, ілюстрували телеграми, передавані агентством у газети. Володимир Маяковський у своїй роботі «Грізний сміх» писав про них так:

Це протокольний запис найбільшого триріччя революційної боротьби, переданий плямами фарб і дзвоном гасел. (...) Це телеграфні вісті, моментально передані в плакат, це декрети, зараз же розпубліковані на частівки, це нова форма, виведена безпосередньо життям, це ті плакати, які перед боєм дивилися червоноармійці, що йдуть в атаку, йдуть не з молитвою, а з розспівом частівок. Оригінальний текст (рос.) Это протокольная запись крупнейшего трехлетия революционной борьбы, переданная пятнами красок и звоном лозунгов. (…) Это телеграфные вести, моментально переданные в плакат, это декреты, сейчас же распубликованные на частушки, это новая форма, выведенная непосредственно жизнью, это те плакаты, которые перед боем смотрели красноармейцы, идущие в атаку, идущие не с молитвой, а с распевом частушек.

За винятком перших, намальованих від руки, плакати виконували і розмножували з використанням трафаретів до 150 і більше примірників, а потім виставляли у вітринах в столиці та інших містах — зазвичай у порожніх гастрономічних магазинах. У своїх спогадах В. Б. Шкловський стверджував, що:

«Вікна РОСТА» правильно існували і скінчилися тоді, коли знову з'явилися магазини.

Оригінальний текст (рос.)

«Окна РОСТА» правильно существовали и кончились тогда, когда опять появились магазины.

— «В. Маяковский в воспоминаниях современников»

Вікна сатири виникли восени 1919 року, перший плакат з текстом Грамен і малюнками Черемних виставлено в Москві на початку вересня, до 1920 року «Вікна РОСТА» дісталися до Баку, Саратова, Харкова, Одеси, Ростова-на-Дону, виходили вони до 1921 року. Темами плакатів були боротьба з Врангелем і тифозними вошами, голод тощо.

У «Вікнах РОСТА» активно використовувалися традиції лубка і райка. Техніка малюнка у «Вікнах РОСТА» відрізнялася акцентованою простотою і лаконізмом використовуваних виражальних засобів (використання 2-3 кольорів, виразність силуетів).

«Специфіка їх полягала в негайній реакції на злободенні питання і факти. Тексти „Вікон РОСТА“ відрізнялися простотою і точністю характеристик, що йдуть від традицій народних лубків і частівок. В цих текстах знайшов своє яскраве вираження талант Маяковського-публіциста. (…) Плакати РОСТА, як правило, багатосюжетні. В них склався і типізувався певний дух персонажів, які переходять з плаката в плакат: робітник, червоноармієць, селянин, капіталіст, піп, куркуль».

Супротивні творчі організації

Вікнам РОСТА, на думку історика ^[ru], протистояв ОСВАГ:

"З відстані часу, читаючи спогади учасників Громадянської війни з «червоної» і «білої» сторін, починаєш розуміти, що обидва «агітпропи» — в Москві і в Ростові-на-Дону — були дзеркальним відбиттям один одного, тільки з протилежними знаками . У Москві висіли «Вікна РОСТА» з віршами Маяковського і Дем'яна Бєдного, в Ростові — «Вікна ОСВАГ» з віршами Наживіна або «білого Дем'яна» віршомаза А. Гридіна. Там червоноармієць протикає багнетом буржуя і білого генерала, тут дужий доброволець — «жида» Троцького".

— "Зарубежные клондайки России"

Художники

Перше «Вікно РОСТА» виконав у жовтні 1919 ^[ru]. Згодом до нього приєдналися В. В. Маяковський, який створював як малюнки, так і підписи, а також Д. С. Моор, ^[ru], А. М. Нюренберг, М. Д. Вольпін, ^[ru], ^[ru], ^[ru] та ін. Подібні «вікна» випускали також у Петрограді (, ^[ru], ^[ru] та ін.), в Україні (Б. Ю. Єфімов та ін.), у Саратові, Баку та інших містах.

У створенні «Вікон РОСТА» брали участь також Казимир Малевич, Аристарх Лентулов, Ілля Машков і Кукринікси. «Вікна РОСТА» мали істотне значення для становлення радянського образотворчого мистецтва.

Персональну виставку Маяковського «20 років роботи», екскурсоводом на якій був сам Маяковський, і в основу експозиції якої лягли «Вікна сатири РОСТА», не відвідали ні представники творчої інтелігенції, ані керівні особи.

Див. також

• Вікна ТАРС
• ОСВАГ

Примітки

1. Лебедев, 1949.
2. «Грозное оружие» [ 13 травня 2014 у Wayback Machine.] , опубліковано в № 280, квітень 1936: «Спочатку „Вікна Роста“ робилися в одному або двох примірниках. Потім їх навчилися розмножувати за допомогою вирізаного з картону „трафарету“».
3. . Архів оригіналу за 31 грудня 2010. Процитовано 2 липня 2020.
4. «Искусство. Книга для чтения» Алпатов М. В. и др. стр.468 «Просвещение» 1969.
5. «Древнерусские комиксы» [ 8 січня 2011 у Wayback Machine.] "Журнал «Смена», опубликовано в номере № 1755, Январь 2011: «Последний всплеск „лубочной активности“ пришёлся на „Окна РОСТА“».
6. История русского и советского искусства. Под ред. Д. В. Сарабьянова. Высшая школа, 1979. С. 302
7. Марина Черкашина. . "Российская газета". Архів оригіналу (очерк из цикла «Параллели судеб») за 5 січня 2002. Процитовано 9 жовтня 2016. Він (Маяковський) намагався нагадати про свої заслуги: "Вікна сатири РОСТА", афіші виступів, стенди з книгами, альбоми з вирізками з періодики. Ось тільки письменники, запрошені на ту виставку, не прийшли, як не прийшли і вожді.
   Оригінальний текст (рос.)

   Он (Маяковский) пытался напомнить о своих заслугах: „Окна сатиры РОСТА“, афиши выступлений, стенды с книгами, альбомы с вырезками из периодики. Вот только писатели, приглашенные на ту выставку, не пришли, как не пришли и вожди.
   {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (); Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (можливо, |access-date=?) ()

Література

• Библейские образы и мотивы в «Окнах РОСТА» В. В. Маяковского // Русская литература. Оригинальные исследования. — 2014.^{[недоступне посилання з Март 2018]}
• Плакаты В. В. Маяковского — единство визуального и вербального: от «Сегодняшнего лубка» к «Окнам РОСТА» // Rusistica Latviensis 5. Slavica — 2015: filoloģijas pētījumi. LU Akadēmiskais apgāds. Latvijas Universitāte. — Riga, 2015. — С. 20—28.
• Коллекция «Окон РОСТА и ГПП» в собрании Государственного музея В. В. Маяковского // Творчество В. В. Маяковского. — М. : , 2015. — Вип. 3: Проблемы текстологии и биографии. — С. 379—386.
• Советское искусство в период иностранной военной интервенции и гражданской войны. — М. : , 1949. — (Советское изобразительное искусство: монографии и исследования).

Посилання

• «Вікна РОСТА» на сторінці про В. В. Маяковського [ 10 грудня 2007 у Wayback Machine.]
• Пародії на Вікна РОСТА в середині 1990-х [ 21 грудня 2007 у Wayback Machine.]