Володи́мир Іва́нович Війтишин (нар. 9 листопада 1959, Демидівка) — архієпископ і митрополит Івано-Франківський Української греко-католицької церкви.
Володимир (Війтишин) | ||
архієпископ і митрополит Володимир (Війтишин) | ||
| ||
---|---|---|
з 13 грудня 2011 року | ||
Інтронізація: | 13 грудня 2011 року | |
Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
Попередник: | як Єпископ Івано-Франківський владика Софрон Мудрий ЧСВВ | |
| ||
12 грудня 2004 року — 2 червня 2005 року | ||
Попередник: | Павло Василик | |
Наступник: | Микола Сімкайло | |
| ||
13 травня 2003 року — 12 грудня 2004 року | ||
Народження: | 9 листопада 1959 (64 роки) Демидівка | |
Прийняття священичого сану: | 26 травня 1982 року | |
Єпископська хіротонія: | 15 липня 2003 року | |
Нагороди: |
Життєпис
Народився 9 листопада 1959 року в селі Демидівка на Вінничині. Після закінчення середньої школи навчався у підпільній семінарії, яке змушений був перервати на час служби в армії (1978–1980 роки). У 1982 році закінчив навчання.
26 травня 1982 року отримав ієрейські свячення (святитель — єпископ Павло Василик). У часи підпілля здійснював душпастирську діяльність у різних місцевостях Тернопільської та Івано-Франківської областей.
4 серпня 1987 року, з ініціативи та під проводом єпископа Павла Василика, разом з декількома священниками та мирянами підписав Заяву про вихід УГКЦ з підпілля. Цей документ було передано Папі Римському Іванові Павлові II та Президентові СРСР Михайлові Горбачову. 16 травня 1989 року, напередодні з'їзду народних депутатів СРСР, був членом делегації до Москви за легалізацію підпільної УГКЦ (у делегацію також входили єпископи Филимон Курчаба, Павло Василик, Софрон Дмитерко, отці Григорій Сімкайло та Ігор Возьняк).
Після виходу Української греко-католицької церкви з підпілля, продовжив вивчати богослов'я: спочатку навчався в Івано-Франківському богословсько-катехитичному інституті, відтак у Люблінському католицькому університеті, де в 2002 році отримав ліценціат з пасторальної теології.
14 травня 1999 року Верховний архієпископ УГКЦ Мирослав Іван Любачівський відзначив о. Володимира Війтишина церковною нагородою — митрою.
З 1990 року, — парох і декан Тлумача, з 1997 року, — економ Коломийсько-Чернівецької єпархії. Протягом цього часу був також судовим вікарієм та членом Колегії єпархіальних радників.
13 травня 2003 року Папа Іван Павло II номінував священника Володимира Війтишина єпископом-коад'ютором Коломийсько-Чернівецької єпархії. Чин архієрейської хіротонії 15 липня 2003 року здійснив Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар. Співсвятителями були єпископи Павло Василик та Софрон Мудрий.
Після смерті єпископа Коломийсько-Чернівецького Павла Василика 12 грудня 2004 року єпископ Володимир Війтишин, згідно з приписами Кодексу Канонів Східних Церков, успадкував престол Коломийсько-Чернівецької єпархії, ставши правлячим єпископом Коломийсько-Чернівецьким, і виконував ці обов'язки до червня 2005 року.
2 червня 2005 року Верховний Архієпископ Любомир Гузар, за згодою Синоду Єпископів Української греко-католицької церкви, призначив Володимира Війтишина єпископом Івано-Франківським. Введення на престол відбулося 12 липня 2005 року.
13 грудня 2011 року, у день Святого Андрія Первозванного, Предстоятель Української греко-католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук), вслід за Львівською митрополією, проголосив утворення Івано-Франківської митрополії УГКЦ і ввів на престол її першого Митрополита — Владику Володимира (Війтишина). Таким чином митрополит отримав повноваження та обов'язки, передбачені кан. 131—139 Кодексу канонів Східних Церков. Він скликатиме Митрополичий синод, який врегульовуватиме питання діяльності Церкви на певній території, матиме право висвячувати, інтронізувати єпископів своєї митрополії, дбатиме про ретельне дотримання віри, проводитиме канонічні візитації, якщо вони занедбані в єпархіях, а також має створити Митрополичий трибунал.
Державні нагороди
9 грудня 2009 року Президент України Віктор Ющенко нагородив єпископа Володимира Війтишина орденом «За заслуги» III ступеня «за вагомий особистий внесок у реалізацію державних соціальних програм, активну благодійну діяльність та з нагоди Дня благодійництва».
Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджена ювілейною медаллю «25 років незалежності України».
Примітки
- Повідомлення прес-служби Святого Престолу[недоступне посилання](італ.)[недоступне посилання з червня 2019]
- Офіційний сайт — Глава УГКЦ проголосив заснування нової Івано-Франківської митрополії[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 7 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Володимир (Війтишин) |
- Короткі біографічні дані на сайті Catholic-hierarchy.org [ 15 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Iva novich Vijtishin nar 9 listopada 1959 19591109 Demidivka arhiyepiskop i mitropolit Ivano Frankivskij Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Volodimir Vijtishin arhiyepiskop i mitropolit Volodimir Vijtishin 1 j Arhiyepiskop Mitropolit Ivano Frankivskij z 13 grudnya 2011 roku Intronizaciya 13 grudnya 2011 roku Cerkva Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva Poperednik yak Yepiskop Ivano Frankivskij vladika Sofron Mudrij ChSVV Yepiskop Kolomijsko Cherniveckij 12 grudnya 2004 roku 2 chervnya 2005 roku Poperednik Pavlo Vasilik Nastupnik Mikola Simkajlo Yepiskop koad yutor Kolomijsko Cherniveckoyi yeparhiyi 13 travnya 2003 roku 12 grudnya 2004 roku Narodzhennya 9 listopada 1959 1959 11 09 64 roki Demidivka Prijnyattya svyashenichogo sanu 26 travnya 1982 roku Yepiskopska hirotoniya 15 lipnya 2003 roku Nagorodi Orden Za zaslugi III stupenya Yuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini ZhittyepisNarodivsya 9 listopada 1959 roku v seli Demidivka na Vinnichini Pislya zakinchennya serednoyi shkoli navchavsya u pidpilnij seminariyi yake zmushenij buv perervati na chas sluzhbi v armiyi 1978 1980 roki U 1982 roci zakinchiv navchannya 26 travnya 1982 roku otrimav iyerejski svyachennya svyatitel yepiskop Pavlo Vasilik U chasi pidpillya zdijsnyuvav dushpastirsku diyalnist u riznih miscevostyah Ternopilskoyi ta Ivano Frankivskoyi oblastej 4 serpnya 1987 roku z iniciativi ta pid provodom yepiskopa Pavla Vasilika razom z dekilkoma svyashennikami ta miryanami pidpisav Zayavu pro vihid UGKC z pidpillya Cej dokument bulo peredano Papi Rimskomu Ivanovi Pavlovi II ta Prezidentovi SRSR Mihajlovi Gorbachovu 16 travnya 1989 roku naperedodni z yizdu narodnih deputativ SRSR buv chlenom delegaciyi do Moskvi za legalizaciyu pidpilnoyi UGKC u delegaciyu takozh vhodili yepiskopi Filimon Kurchaba Pavlo Vasilik Sofron Dmiterko otci Grigorij Simkajlo ta Igor Voznyak Pislya vihodu Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi z pidpillya prodovzhiv vivchati bogoslov ya spochatku navchavsya v Ivano Frankivskomu bogoslovsko katehitichnomu instituti vidtak u Lyublinskomu katolickomu universiteti de v 2002 roci otrimav licenciat z pastoralnoyi teologiyi 14 travnya 1999 roku Verhovnij arhiyepiskop UGKC Miroslav Ivan Lyubachivskij vidznachiv o Volodimira Vijtishina cerkovnoyu nagorodoyu mitroyu Z 1990 roku paroh i dekan Tlumacha z 1997 roku ekonom Kolomijsko Cherniveckoyi yeparhiyi Protyagom cogo chasu buv takozh sudovim vikariyem ta chlenom Kolegiyi yeparhialnih radnikiv 13 travnya 2003 roku Papa Ivan Pavlo II nominuvav svyashennika Volodimira Vijtishina yepiskopom koad yutorom Kolomijsko Cherniveckoyi yeparhiyi Chin arhiyerejskoyi hirotoniyi 15 lipnya 2003 roku zdijsniv Glava UGKC Blazhennishij Lyubomir Guzar Spivsvyatitelyami buli yepiskopi Pavlo Vasilik ta Sofron Mudrij Pislya smerti yepiskopa Kolomijsko Cherniveckogo Pavla Vasilika 12 grudnya 2004 roku yepiskop Volodimir Vijtishin zgidno z pripisami Kodeksu Kanoniv Shidnih Cerkov uspadkuvav prestol Kolomijsko Cherniveckoyi yeparhiyi stavshi pravlyachim yepiskopom Kolomijsko Cherniveckim i vikonuvav ci obov yazki do chervnya 2005 roku 2 chervnya 2005 roku Verhovnij Arhiyepiskop Lyubomir Guzar za zgodoyu Sinodu Yepiskopiv Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi priznachiv Volodimira Vijtishina yepiskopom Ivano Frankivskim Vvedennya na prestol vidbulosya 12 lipnya 2005 roku 13 grudnya 2011 roku u den Svyatogo Andriya Pervozvannogo Predstoyatel Ukrayinskoyi greko katolickoyi Cerkvi Blazhennishij Svyatoslav Shevchuk vslid za Lvivskoyu mitropoliyeyu progolosiv utvorennya Ivano Frankivskoyi mitropoliyi UGKC i vviv na prestol yiyi pershogo Mitropolita Vladiku Volodimira Vijtishina Takim chinom mitropolit otrimav povnovazhennya ta obov yazki peredbacheni kan 131 139 Kodeksu kanoniv Shidnih Cerkov Vin sklikatime Mitropolichij sinod yakij vregulovuvatime pitannya diyalnosti Cerkvi na pevnij teritoriyi matime pravo visvyachuvati intronizuvati yepiskopiv svoyeyi mitropoliyi dbatime pro retelne dotrimannya viri provoditime kanonichni vizitaciyi yaksho voni zanedbani v yeparhiyah a takozh maye stvoriti Mitropolichij tribunal Derzhavni nagorodi9 grudnya 2009 roku Prezident Ukrayini Viktor Yushenko nagorodiv yepiskopa Volodimira Vijtishina ordenom Za zaslugi III stupenya za vagomij osobistij vnesok u realizaciyu derzhavnih socialnih program aktivnu blagodijnu diyalnist ta z nagodi Dnya blagodijnictva Ukazom Prezidenta Ukrayini 336 2016 vid 19 serpnya 2016 roku nagorodzhena yuvilejnoyu medallyu 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini PrimitkiPovidomlennya pres sluzhbi Svyatogo Prestolu nedostupne posilannya ital nedostupne posilannya z chervnya 2019 Oficijnij sajt Glava UGKC progolosiv zasnuvannya novoyi Ivano Frankivskoyi mitropoliyi nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 7 listopada 2016 Arhiv originalu za 8 veresnya 2016 Procitovano 21 veresnya 2016 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Volodimir Vijtishin Korotki biografichni dani na sajti Catholic hierarchy org 15 zhovtnya 2010 u Wayback Machine