Військово-повітряна інженерна академія імені професора М. Є. Жуковського — колишній вищий військовий навчальний заклад, який здійснював підготовку і перепідготовку інженерів для військово-повітряних сил РРФСР, СРСР і Російської Федерації в 1920—2009 роках.
Військово-повітряна інженерна академія імені М. Є. Жуковського | |
---|---|
ВВІА (рос. ВВИА) | |
Нарукавний знак ВВІА | |
55°47′54″ пн. ш. 37°33′06″ сх. д. / 55.79833° пн. ш. 37.55167° сх. д. | |
Тип | військова академія |
Країна | СРСР Росія |
Розташування | Росія, Москва |
Засновано | 23 листопада 1920 |
Закрито | 2009 |
Випускники | |
Адреса | 125167, Росія, Москва, вулиця Планетна, 3 |
Сайт | vvia.mil.ru |
Нагороди | |
Zhukovsky Air Force Engineering Academy у Вікісховищі |
Була утворена 23 листопада 1920 року і була найстарішим у світі навчальним закладом у галузі повітроплавання. Більшість радянських і російських льотчиків-космонавтів — випускники цього вишу.
Структура
Структурно виш включав у себе центральну базу в Москві, навчальні центри в Моніно, Ногінську і Каширі.
Набір студентів здійснявся на сім факультетів:
- № 1 — літальних апаратів;
- № 2 — авіаційного озброєння;
- № 3 — авіаційного обладнання;
- № 4 — авіаційного радіоелектронного обладнання;
- № 5 — підготовки іноземних фахівців;
- № 7 — базової підготовки.
Академія здійснювала підготовку фахівців з вищою професійною освітою — інженерів, інженерів-дослідників за такими спеціальностями:
- «технічна експлуатація літальних апаратів і двигунів»;
- «робототехнічні системи авіаційного озброєння»;
- «електроніка та автоматика фізичних установок»;
- «технічна експлуатація авіаційних електросистем і пілотажно-навігаційних комплексів»;
- «програмне забезпечення обчислювальної техніки та автоматизованих систем»;
- «метрологія та метрологічне забезпечення»;
- «технічна експлуатація транспортного радіообладнання»;
- «засоби радіоелектронної боротьби»;
- «дослідження природних ресурсів аерокосмічними засобами».
Історія
5 вересня 1919 року за ініціативи професора М. Є. Жуковського було створено Московський авіаційний технікум, від якого веде свою історію військово-навчальний заклад. Спочатку заняття технікуму проходили в будівлі на Вознесенській вулиці, а в травні 1920 року авіатехнікуму було надано будівлю колишнього ремісничого училища в Малому Козловському провулку, в центрі Москви, але далеко від аеродрому.
26 вересня 1920 року Революційна військова рада РРФСР видала наказ № 1946, у якому постановила реорганізувати Московський авіатехнікум в Інститут інженерів Червоного повітряного флоту імені М. Є. Жуковського. Положення про інститут було затверджено радоб 23 листопада 1920 року. Ректором Інституту був затверджений сам Жуковський.
Постановою Ради праці та оборони РРФСР на початку 1921 року було затверджено широку програму розвитку радянської авіації та авіаційної промисловості із завданням створити повний цикл вітчизняного літакобудування та авіаційного моторобудування. На початку її реалізації одразу ж виявилася нестача інженерних кадрів практично у всіх ланках авіапромисловості. Після обговорення цих питань було вирішено покласти завдання підготовки таких кадрів на інститут, який військова рада своїм наказом від 10 червня 1922 року передала у відання Народного комісаріату у військових справах РРФСР, а вже 9 вересня 1922 року видано наказ № 2125 про введення нового штату інституту з присвоєнням йому найменування Академії повітряного флоту імені М. Є. Жуковського. Спочатку Академія готувала авіаінженерів широкого профілю з терміном навчання 4 роки, навчальний курс містив 69 дисциплін.
Влітку 1923 року академія переїхала в поблизу Ходинського аеродрому, що істотно позначилося на поліпшенні навчального процесу. Того ж 1923 року при академії було створено військово-наукове товариство.
17 квітня 1925 року академію перейменовано на Військово-повітряну академію РСЧА імені професора М. Є. Жуковського. У перші роки існування в академії не було факультетів, але наприкінці 1923 року було утворено два факультети: інженерний і служби повітряного флоту. 29 січня 1927 року відбувся перший випуск слухачів командного факультету.
У 1930-ті роки на додаток до двох факультетів, що існували, додалися ще чотири: авіаційного озброєння (1934), оперативний (1935; пропрацював 2 роки і знову відкрився 1939 року), заочного навчання (1937) і штурманський (1938).
До 1940 року академія залишалася єдиним вищим військово-навчальним закладом країни, який готував командирів для ВПС, інженерів широкого профілю, здатних працювати у військах, промисловості та науково-дослідних установах. Її випускники командували авіачастинами і з'єднаннями, керували інженерно-авіаційною службою, очолювали конструкторські бюро, авіазаводи, науково-дослідні установи.
У березні 1940 року на базі командного, штурманського, оперативного факультетів і курсів удосконалення начальницького складу створено Військову академію командного і штурманського складу ВПС Червоної армії (пізніше Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна). Після цього академія імені М. Є. Жуковського готувала тільки інженерно-технічний склад для ВПС.
З початком німецько-радянської війни академія стала комплектуватися студентами старших курсів вишів і втузів країни, що дало змогу скоротити терміни навчання. Для перепідготовки льотного, штурманського і технічного складу на нову бойову техніку при академії було створено навчальний центр, який у перші місяці війни перепідготував понад 5 тисяч осіб. З липня 1941 по червень 1943 року академія перебувала в евакуації у Свердловську.
6 серпня 1946 року академію перейменовано на Військово-повітряну інженерну академію імені професора М. Є. Жуковського.
29 серпня 1998 року під час чергової реорганізації військової освіти академію було перейменовано на Військовий авіаційний технічний університет (ВАТУ), Петровський палац, який протягом 75 років був головним корпусом і одним із символів академії, передали у відання мерії Москви, а штаб академії переїхав у будинок № 3 на Планетній вулиці.
11 листопада 2002 року вишу знову було повернуто назву Військово-повітряна інженерна академія імені професора М. Є. Жуковського. У 2008 році академія була об'єднана з Військово-повітряною академією імені Ю. О. Гагаріна, утворивши спільну Військово-повітряну академію імені Жуковського—Гагаріна. Повна назва нової академії — Військовий навчально-науковий центр Військово-повітряних сил Росії «Військово-повітряна академія імені професора Н. Є. Жуковського та Ю. О. Гагаріна».
Керівники
- 1920—1921 — Жуковський Микола Єгорович;
- 1922—1923 — Вегенер Олександр Миколайович;
- 1924—1925 — Соллогуб Микола Володимирович;
- 1925—1927 — Лазаревич Володимир Саламанович;
- 1927—1933 — Хорьков Сергій Гаврилович;
- 1934—1936 — Тодорський Олександр Іванович;
- 1936—1940 — Померанцев Зіновій Максимович;
- 1940—1941 — Соколов-Соколенок Микола Олександрович;
- 1941—1942 — Хадєєв Степан Петрович;
- 1942—1947 — Соколов-Соколенок Микола Олександрович;
- 1947—1969 — Волков Володимир Іванович;
- 1969—1973 — Федяєв Микола Максимович;
- 1973—1986 — Філіппов Василь Васильович;
- 1986—1992 — Кремльов Віталій Якович;
- 1992—2002 — Ковальонок Володимир Васильович;
- 2002—2009 — Максимов Анатолій Миколайович.
Відомі випускники
За роки існування закладу 865 випускників були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 61 особа — двічі, 89 осіб стали лауреатами Ленінської та Державної премій.
Серед відомих випускників академії — льотчики-космонавти СРСР першого загону космонавтів Юрій Гагарін, Герман Титов, Валентина Терешкова, Володимир Комаров, Олексій Леонов та інші.
Нагороди
- Орден Леніна (21 лютого 1933);
- Орден Червоного Прапора (18 серпня 1945);
- Орден Жовтневої Революції (1970);
- I ступеня (НРБ, 1970);
- Бойовий орден «За заслуги перед народом і Вітчизною» в золоті (НДР, 1973);
- Орден «Дружби» (СРВ, 1977);
- Командорський хрест із зіркою ордена «Заслуг перед Польською Народною Республікою» (ПНР, 1978);
- (УНР, 1985).
Примітки
- Військово-повітряна інженерна академія імені М. Є. Жуковського. Велика українська енциклопедія. Процитовано 9 грудня 2023.
- История (рос.). Военно-учебный центр военно-воздушных сил «Военно-воздушная академия» имени профессора Н. Е. Жуковского и Ю. А. Гагарина. оригіналу за 9 липня 2022.
- Основан Институт инженеров красного воздушного флота (Военно-воздушная инженерная академия имени профессора Н. Е. Жуковского) (рос.). Президентская библиотека имени Б. Н. Ельцина. Процитовано 9 грудня 2023.
- Распоряжение Правительства РФ от 07.03.2008 N 283-р. Консультант (рос.). Правительство Российской Федерации. Процитовано 9 грудня 2023.
- . Референт (рос.). Правительство Российской Федерации. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 13 січня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijskovo povitryana inzhenerna akademiya imeni profesora M Ye Zhukovskogo kolishnij vishij vijskovij navchalnij zaklad yakij zdijsnyuvav pidgotovku i perepidgotovku inzheneriv dlya vijskovo povitryanih sil RRFSR SRSR i Rosijskoyi Federaciyi v 1920 2009 rokah Vijskovo povitryana inzhenerna akademiya imeni M Ye ZhukovskogoVVIA ros VVIA data zakrittyaNarukavnij znak VVIA55 47 54 pn sh 37 33 06 sh d 55 79833 pn sh 37 55167 sh d 55 79833 37 55167Tipvijskova akademiyaKrayina SRSR RosiyaRoztashuvannya Rosiya MoskvaZasnovano23 listopada 1920Zakrito2009VipusknikiKategoriya Vipuskniki Vijskovo povitryanoyi inzhenernoyi akademiyi imeni ZhukovskogoAdresa125167 Rosiya Moskva vulicya Planetna 3Sajtvvia mil ruNagorodiBojovij orden Za zaslugi pered narodom i Vitchiznoyu v zolotiOrden Za zaslugi pered Polsheyu Komandorskij hrest iz zirkoyu Zhukovsky Air Force Engineering Academy u Vikishovishi Bula utvorena 23 listopada 1920 roku i bula najstarishim u sviti navchalnim zakladom u galuzi povitroplavannya Bilshist radyanskih i rosijskih lotchikiv kosmonavtiv vipuskniki cogo vishu StrukturaStrukturno vish vklyuchav u sebe centralnu bazu v Moskvi navchalni centri v Monino Noginsku i Kashiri Nabir studentiv zdijsnyavsya na sim fakultetiv 1 litalnih aparativ 2 aviacijnogo ozbroyennya 3 aviacijnogo obladnannya 4 aviacijnogo radioelektronnogo obladnannya 5 pidgotovki inozemnih fahivciv 7 bazovoyi pidgotovki Akademiya zdijsnyuvala pidgotovku fahivciv z vishoyu profesijnoyu osvitoyu inzheneriv inzheneriv doslidnikiv za takimi specialnostyami tehnichna ekspluataciya litalnih aparativ i dviguniv robototehnichni sistemi aviacijnogo ozbroyennya elektronika ta avtomatika fizichnih ustanovok tehnichna ekspluataciya aviacijnih elektrosistem i pilotazhno navigacijnih kompleksiv programne zabezpechennya obchislyuvalnoyi tehniki ta avtomatizovanih sistem metrologiya ta metrologichne zabezpechennya tehnichna ekspluataciya transportnogo radioobladnannya zasobi radioelektronnoyi borotbi doslidzhennya prirodnih resursiv aerokosmichnimi zasobami Istoriya5 veresnya 1919 roku za iniciativi profesora M Ye Zhukovskogo bulo stvoreno Moskovskij aviacijnij tehnikum vid yakogo vede svoyu istoriyu vijskovo navchalnij zaklad Spochatku zanyattya tehnikumu prohodili v budivli na Voznesenskij vulici a v travni 1920 roku aviatehnikumu bulo nadano budivlyu kolishnogo remisnichogo uchilisha v Malomu Kozlovskomu provulku v centri Moskvi ale daleko vid aerodromu 26 veresnya 1920 roku Revolyucijna vijskova rada RRFSR vidala nakaz 1946 u yakomu postanovila reorganizuvati Moskovskij aviatehnikum v Institut inzheneriv Chervonogo povitryanogo flotu imeni M Ye Zhukovskogo Polozhennya pro institut bulo zatverdzheno radob 23 listopada 1920 roku Rektorom Institutu buv zatverdzhenij sam Zhukovskij Postanovoyu Radi praci ta oboroni RRFSR na pochatku 1921 roku bulo zatverdzheno shiroku programu rozvitku radyanskoyi aviaciyi ta aviacijnoyi promislovosti iz zavdannyam stvoriti povnij cikl vitchiznyanogo litakobuduvannya ta aviacijnogo motorobuduvannya Na pochatku yiyi realizaciyi odrazu zh viyavilasya nestacha inzhenernih kadriv praktichno u vsih lankah aviapromislovosti Pislya obgovorennya cih pitan bulo virisheno poklasti zavdannya pidgotovki takih kadriv na institut yakij vijskova rada svoyim nakazom vid 10 chervnya 1922 roku peredala u vidannya Narodnogo komisariatu u vijskovih spravah RRFSR a vzhe 9 veresnya 1922 roku vidano nakaz 2125 pro vvedennya novogo shtatu institutu z prisvoyennyam jomu najmenuvannya Akademiyi povitryanogo flotu imeni M Ye Zhukovskogo Spochatku Akademiya gotuvala aviainzheneriv shirokogo profilyu z terminom navchannya 4 roki navchalnij kurs mistiv 69 disciplin Vlitku 1923 roku akademiya pereyihala v poblizu Hodinskogo aerodromu sho istotno poznachilosya na polipshenni navchalnogo procesu Togo zh 1923 roku pri akademiyi bulo stvoreno vijskovo naukove tovaristvo 17 kvitnya 1925 roku akademiyu perejmenovano na Vijskovo povitryanu akademiyu RSChA imeni profesora M Ye Zhukovskogo U pershi roki isnuvannya v akademiyi ne bulo fakultetiv ale naprikinci 1923 roku bulo utvoreno dva fakulteti inzhenernij i sluzhbi povitryanogo flotu 29 sichnya 1927 roku vidbuvsya pershij vipusk sluhachiv komandnogo fakultetu U 1930 ti roki na dodatok do dvoh fakultetiv sho isnuvali dodalisya she chotiri aviacijnogo ozbroyennya 1934 operativnij 1935 propracyuvav 2 roki i znovu vidkrivsya 1939 roku zaochnogo navchannya 1937 i shturmanskij 1938 Do 1940 roku akademiya zalishalasya yedinim vishim vijskovo navchalnim zakladom krayini yakij gotuvav komandiriv dlya VPS inzheneriv shirokogo profilyu zdatnih pracyuvati u vijskah promislovosti ta naukovo doslidnih ustanovah Yiyi vipuskniki komanduvali aviachastinami i z yednannyami keruvali inzhenerno aviacijnoyu sluzhboyu ocholyuvali konstruktorski byuro aviazavodi naukovo doslidni ustanovi U berezni 1940 roku na bazi komandnogo shturmanskogo operativnogo fakultetiv i kursiv udoskonalennya nachalnickogo skladu stvoreno Vijskovu akademiyu komandnogo i shturmanskogo skladu VPS Chervonoyi armiyi piznishe Vijskovo povitryana akademiya imeni Yu O Gagarina Pislya cogo akademiya imeni M Ye Zhukovskogo gotuvala tilki inzhenerno tehnichnij sklad dlya VPS Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni akademiya stala komplektuvatisya studentami starshih kursiv vishiv i vtuziv krayini sho dalo zmogu skorotiti termini navchannya Dlya perepidgotovki lotnogo shturmanskogo i tehnichnogo skladu na novu bojovu tehniku pri akademiyi bulo stvoreno navchalnij centr yakij u pershi misyaci vijni perepidgotuvav ponad 5 tisyach osib Z lipnya 1941 po cherven 1943 roku akademiya perebuvala v evakuaciyi u Sverdlovsku 6 serpnya 1946 roku akademiyu perejmenovano na Vijskovo povitryanu inzhenernu akademiyu imeni profesora M Ye Zhukovskogo 29 serpnya 1998 roku pid chas chergovoyi reorganizaciyi vijskovoyi osviti akademiyu bulo perejmenovano na Vijskovij aviacijnij tehnichnij universitet VATU Petrovskij palac yakij protyagom 75 rokiv buv golovnim korpusom i odnim iz simvoliv akademiyi peredali u vidannya meriyi Moskvi a shtab akademiyi pereyihav u budinok 3 na Planetnij vulici 11 listopada 2002 roku vishu znovu bulo povernuto nazvu Vijskovo povitryana inzhenerna akademiya imeni profesora M Ye Zhukovskogo U 2008 roci akademiya bula ob yednana z Vijskovo povitryanoyu akademiyeyu imeni Yu O Gagarina utvorivshi spilnu Vijskovo povitryanu akademiyu imeni Zhukovskogo Gagarina Povna nazva novoyi akademiyi Vijskovij navchalno naukovij centr Vijskovo povitryanih sil Rosiyi Vijskovo povitryana akademiya imeni profesora N Ye Zhukovskogo ta Yu O Gagarina Kerivniki1920 1921 Zhukovskij Mikola Yegorovich 1922 1923 Vegener Oleksandr Mikolajovich 1924 1925 Sollogub Mikola Volodimirovich 1925 1927 Lazarevich Volodimir Salamanovich 1927 1933 Horkov Sergij Gavrilovich 1934 1936 Todorskij Oleksandr Ivanovich 1936 1940 Pomerancev Zinovij Maksimovich 1940 1941 Sokolov Sokolenok Mikola Oleksandrovich 1941 1942 Hadyeyev Stepan Petrovich 1942 1947 Sokolov Sokolenok Mikola Oleksandrovich 1947 1969 Volkov Volodimir Ivanovich 1969 1973 Fedyayev Mikola Maksimovich 1973 1986 Filippov Vasil Vasilovich 1986 1992 Kremlov Vitalij Yakovich 1992 2002 Kovalonok Volodimir Vasilovich 2002 2009 Maksimov Anatolij Mikolajovich Vidomi vipusknikiDokladnishe Kategoriya Vipuskniki Vijskovo povitryanoyi inzhenernoyi akademiyi imeni Zhukovskogo Za roki isnuvannya zakladu 865 vipusknikiv buli udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 61 osoba dvichi 89 osib stali laureatami Leninskoyi ta Derzhavnoyi premij Sered vidomih vipusknikiv akademiyi lotchiki kosmonavti SRSR pershogo zagonu kosmonavtiv Yurij Gagarin German Titov Valentina Tereshkova Volodimir Komarov Oleksij Leonov ta inshi NagorodiOrden Lenina 21 lyutogo 1933 Orden Chervonogo Prapora 18 serpnya 1945 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1970 I stupenya NRB 1970 Bojovij orden Za zaslugi pered narodom i Vitchiznoyu v zoloti NDR 1973 Orden Druzhbi SRV 1977 Komandorskij hrest iz zirkoyu ordena Zaslug pered Polskoyu Narodnoyu Respublikoyu PNR 1978 UNR 1985 PrimitkiVijskovo povitryana inzhenerna akademiya imeni M Ye Zhukovskogo Velika ukrayinska enciklopediya Procitovano 9 grudnya 2023 Istoriya ros Voenno uchebnyj centr voenno vozdushnyh sil Voenno vozdushnaya akademiya imeni professora N E Zhukovskogo i Yu A Gagarina originalu za 9 lipnya 2022 Osnovan Institut inzhenerov krasnogo vozdushnogo flota Voenno vozdushnaya inzhenernaya akademiya imeni professora N E Zhukovskogo ros Prezidentskaya biblioteka imeni B N Elcina Procitovano 9 grudnya 2023 Rasporyazhenie Pravitelstva RF ot 07 03 2008 N 283 r Konsultant ros Pravitelstvo Rossijskoj Federacii Procitovano 9 grudnya 2023 Referent ros Pravitelstvo Rossijskoj Federacii Arhiv originalu za 14 sichnya 2012 Procitovano 13 sichnya 2022