Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші фільми з такою ж або схожою назвою Війна і мир значення Війна і мир англ War and Peace кін

Війна і мир (фільм, 1956)

Війна і мир (фільм, 1956)
У Вікіпедії є статті про інші фільми з такою ж, або схожою назвою: Війна і мир (значення).

«Війна і мир» (англ. War and Peace) — кінофільм режисера Кінга Відора, що вийшов на екрани у 1956 році. Екранізація відомого роману Льва Толстого.

Війна і мир
англ. War and Peace
image
Одрі Гепберн і Мел Феррер під час зйомок фільму
Жанрдрама, мелодрама, військовий, екранізація
РежисерКінг Відор
Продюсери
Сценаристи
На основіВійна і мир Льва Толстого
У головних
ролях		Одрі Гепберн
Аніта Екберґ
Оператор
КомпозиторНіно Рота
МонтажЛео Катоззо
ХудожникМаріо К'ярі
Кінокомпанія«Paramount Pictures»
«Ponti-De Laurentiis Cinematografica»
Дистриб'ютор«Paramount Pictures»
«Associated British-Pathé»
Тривалість208 хв.
Моваанглійська
Країнаimage США
image Італія
Рік1956
Дата виходу21 серпня 1956 (США)
26 жовтня 1956 (Італія)
Кошторис6 млн $
Касові збори12,5 млн $ (США)
IMDbID 0049934
image Війна і мир у Вікісховищі

Сюжет

На початку XIX століття Наполеон керував більшою частиною Європи. Армія Росії, однією з небагатьох європейських країн, що не завойованих великим полководцем, готується битися з ним в Австрії. Серед російських офіцерів Микола Ростов і князь Андрій Болконський.

П'єр Безухов, друг князя Андрія, не цікавиться боротьбою. Його приваблює сестра Миколи Ростова, Наташа, але він одружується на меркантильної княжні Елен. Шлюб швидко закінчується, коли П'єр розуміє справжню сутність своєї дружини.

Болконський потрапляє в полон до французів, пізніше він відпущений. Його дружина вмирає при пологах.

Князь Андрій закохується в Наташу Ростову, але його батько вимагає відкласти укладення шлюбного союзу на рік. У той час як Болконський з армією знаходиться в Польщі, Наташа захоплюється Анатолем Курагиним, негідником і розпусником. П'єр Безухов відкриває Наташі минуле Анатоля, перш ніж вона втече з ним.

Армія Наполеона вторгається в Росію. П'єр відвідує князя Андрія перед битвою і спостерігає за битвою. Вражений бійнею, він клянеться особисто вбити Наполеона.

В ролях

image
Одрі Гепберн (Наташа Ростова) та Генрі Фонда (П'єр Безухов)
image
Одрі Гепберн (Наташа Ростова) та Мел Феррер (Андрій Болконський)

Нагороди та номінації

  • 1956 — премія Британського товариства кінематографістів: найкраща операторська робота (Джек Кардіфф)
  • 1957 — три номінації на премію «Оскар»: найкращий режисер (Кінг Відор), найкраща операторська робота (кольорові фільми) (Джек Кардіфф), найкращий дизайн костюмів (кольорові фільми) (Марія Де Маттеіс)
  • 1957 — дві номінації на премію BAFTA: найкращий фільм, найкраща британська актриса (Одрі Гепберн)
  • 1957 — номінація на премію Гільдії режисерів США: видатні досягнення в режисурі (Кінг Відор)
  • 1957 — премія «Золотий глобус» за найкращий іноземний фільм іноземною мовою (Італія)
  • 1957 — чотири номінації на премію «Золотий глобус»: найкращий фільм (драма), найкращий режисер (Кінг Відор), найкраща актриса (драма) (Одрі Гепберн), найкращий актор другого плану (Оскар Гомолка)
  • 1957 — дві премії «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів: найкраща робота художника (Маріо Кьярі), найкраща музика (Ніно Рота)

Цікаві факти

  • Стрічку планувалося фільмувати ще у 1941 році американським кінорежисером Олександром Корда, але проект був заморожений на невизначений термін через початок Другої світової війни. Далі до нього неодноразово поверталися. Зрештою, Кінг Відор виступив як режисер.
  • Спочатку на роль П'єра Бєзухова розглядався Марлон Брандо, але він категорично не хотів працювати з Одрі Гепберн, тому творцям стрічки довелося вибирати з двох зірок, і рішення було прийнято на користь Гепберн.
  • Гонорар Одрі Гепберн за роль склав рекордні на той час 350 тисяч доларів. Підписавши контракт, вона попросила свого агента нікому не розголошувати цю цифру, оскільки вважала її завищеною. Крім зазначеної суми, Одрі Гепберн надавався автомобіль з особистим шофером та 500 доларів у тиждень на повсякденні витрати.
  • Перший варіант сценарію склав 506 сторінок, переписувати його довелося п'ять разів, щоб скоротити до максимально допустимого обсягу.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Війна і мир (фільм, 1956)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi filmi z takoyu zh abo shozhoyu nazvoyu Vijna i mir znachennya Vijna i mir angl War and Peace kinofilm rezhisera Kinga Vidora sho vijshov na ekrani u 1956 roci Ekranizaciya vidomogo romanu Lva Tolstogo Vijna i mirangl War and PeaceOdri Gepbern i Mel Ferrer pid chas zjomok filmuZhanrdrama melodrama vijskovij ekranizaciyaRezhiserKing VidorProdyuseriDino De LaurentisKarlo PontiScenaristiDzhan Gaspare NapolitanoMario SoldatiNa osnoviVijna i mir Lva TolstogoU golovnih rolyahOdri Gepbern Anita EkbergOperatorKompozitorNino RotaMontazhLeo KatozzoHudozhnikMario K yariKinokompaniya Paramount Pictures Ponti De Laurentiis Cinematografica Distrib yutor Paramount Pictures Associated British Pathe Trivalist208 hv MovaanglijskaKrayina SShA ItaliyaRik1956Data vihodu21 serpnya 1956 SShA 26 zhovtnya 1956 Italiya Koshtoris6 mln Kasovi zbori12 5 mln SShA IMDbID 0049934 Vijna i mir u VikishovishiSyuzhetNa pochatku XIX stolittya Napoleon keruvav bilshoyu chastinoyu Yevropi Armiya Rosiyi odniyeyu z nebagatoh yevropejskih krayin sho ne zavojovanih velikim polkovodcem gotuyetsya bitisya z nim v Avstriyi Sered rosijskih oficeriv Mikola Rostov i knyaz Andrij Bolkonskij P yer Bezuhov drug knyazya Andriya ne cikavitsya borotboyu Jogo privablyuye sestra Mikoli Rostova Natasha ale vin odruzhuyetsya na merkantilnoyi knyazhni Elen Shlyub shvidko zakinchuyetsya koli P yer rozumiye spravzhnyu sutnist svoyeyi druzhini Bolkonskij potraplyaye v polon do francuziv piznishe vin vidpushenij Jogo druzhina vmiraye pri pologah Knyaz Andrij zakohuyetsya v Natashu Rostovu ale jogo batko vimagaye vidklasti ukladennya shlyubnogo soyuzu na rik U toj chas yak Bolkonskij z armiyeyu znahoditsya v Polshi Natasha zahoplyuyetsya Anatolem Kuraginim negidnikom i rozpusnikom P yer Bezuhov vidkrivaye Natashi minule Anatolya persh nizh vona vteche z nim Armiya Napoleona vtorgayetsya v Rosiyu P yer vidviduye knyazya Andriya pered bitvoyu i sposterigaye za bitvoyu Vrazhenij bijneyu vin klyanetsya osobisto vbiti Napoleona V rolyahOdri Gepbern Natasha Rostova ta Genri Fonda P yer Bezuhov Odri Gepbern Natasha Rostova ta Mel Ferrer Andrij Bolkonskij Odri Gepbern Natasha Rostova Genri Fonda P yer Bezuhov Mel Ferrer Andrij Bolkonskij Vittorio Gassman Anatol Kuragin Gerbert Lom Napoleon I Bonapart Oskar Gomolka Kutuzov Anita Ekberg Elen Kuragina Dolohov Berri Dzhons Graf Rostov Lia Zajdl Grafinya Rostova Dzheremi Brett Mikola Rostov Mej Brit Sonya Tullio Karminati Knyaz Kuragin Vilfrid Louson Knyaz Bolkonskij Anna Mariya Ferrero Milli Vitale Patrik Krin Denisov Dzhon Mills Gertruda Flinn Nagorodi ta nominaciyi1956 premiya Britanskogo tovaristva kinematografistiv najkrasha operatorska robota Dzhek Kardiff 1957 tri nominaciyi na premiyu Oskar najkrashij rezhiser King Vidor najkrasha operatorska robota kolorovi filmi Dzhek Kardiff najkrashij dizajn kostyumiv kolorovi filmi Mariya De Matteis 1957 dvi nominaciyi na premiyu BAFTA najkrashij film najkrasha britanska aktrisa Odri Gepbern 1957 nominaciya na premiyu Gildiyi rezhiseriv SShA vidatni dosyagnennya v rezhisuri King Vidor 1957 premiya Zolotij globus za najkrashij inozemnij film inozemnoyu movoyu Italiya 1957 chotiri nominaciyi na premiyu Zolotij globus najkrashij film drama najkrashij rezhiser King Vidor najkrasha aktrisa drama Odri Gepbern najkrashij aktor drugogo planu Oskar Gomolka 1957 dvi premiyi Sribna strichka Italijskogo nacionalnogo sindikatu kinozhurnalistiv najkrasha robota hudozhnika Mario Kyari najkrasha muzika Nino Rota Cikavi faktiStrichku planuvalosya filmuvati she u 1941 roci amerikanskim kinorezhiserom Oleksandrom Korda ale proekt buv zamorozhenij na neviznachenij termin cherez pochatok Drugoyi svitovoyi vijni Dali do nogo neodnorazovo povertalisya Zreshtoyu King Vidor vistupiv yak rezhiser Spochatku na rol P yera Byezuhova rozglyadavsya Marlon Brando ale vin kategorichno ne hotiv pracyuvati z Odri Gepbern tomu tvorcyam strichki dovelosya vibirati z dvoh zirok i rishennya bulo prijnyato na korist Gepbern Gonorar Odri Gepbern za rol sklav rekordni na toj chas 350 tisyach dolariv Pidpisavshi kontrakt vona poprosila svogo agenta nikomu ne rozgoloshuvati cyu cifru oskilki vvazhala yiyi zavishenoyu Krim zaznachenoyi sumi Odri Gepbern nadavavsya avtomobil z osobistim shoferom ta 500 dolariv u tizhden na povsyakdenni vitrati Pershij variant scenariyu sklav 506 storinok perepisuvati jogo dovelosya p yat raziv shob skorotiti do maksimalno dopustimogo obsyagu PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vijna i mir film 1956 Vijna i mir na sajti Rotten Tomatoes angl Vijna i mir na TCM Movie Database angl

Дата публікації:
Топ