Війна за незалежність Швеції — збройне повстання на території Швеції у 1521—1523 роках, наслідком якого став вихід Швеції з Кальмарської унії, та створення незалежного Королівства Швеція.
Війна за незалежність Швеції | |||
---|---|---|---|
|
Передумови
У 1397 році була укладена Кальмарська унія, внаслідок чого Швеція, Данія та Норвегія об'єдналися в єдиний союз. Згідно з умовами договору, країни втрачали свій суверенітет, проте зберігали значну автономію. Однак існували певні розбіжності інтересів країн (зокрема невдоволення Швеції панівним становищем Данії). Саме це стало однією з основних причин початку війни за незалежність та розпаду унії.
Хід війни
Конфлікт у Кальмарській унії виник в 1448 році по смерті бездітного короля Хрістофера Віттельсбаха (Баварського), коли права на престол трьох країн заявили і шведи і данці. Конфлікт тривав протягом наступних 70 років з перемінним успіхом сторін, доки в 1520 році король Данії та Норвегії Кристіан II Ольденбург не розбив шведську армію і не коронувався на престол Швеції, після чого стратив 82 шведських аристократів і 600 заможних жителів Стокгольма. Недалекоглядна внутрішня політика Кристіана привела до повстань проти нього широких верств населення як в Данії, так і в Швеції, де його очолив Густав Ерікссон, син одного із страчених данським королем аристократів.
У серпні 1521 року, коли повсталі захопили більшу частину Швеції, шведський парламент проголосив Густава Ерікссона регентом королівства. Заручившись підтримкою Любека, міста, яке також виступило проти Данії, війська Густава взяли під контроль більшу частину Норвегії та Швеції, і 6 червня 1523 року, коли Стокгольм був в облозі повсталих, рикстаг проголосив Густава королем Швеції, що знаменувало собою припинення дії Кальмарської унії і незалежність Швеції від данського престолу.
Густав, що взяв собі родове прізвище Ваза, задля протистояння німецькому впливу зблизився з Англією і Нідерландами, провів реформацію (1527), націоналізувавши власність Римо-католицької церкви, впровадив у Швеції спадкову монархію (1544) і завдяки своєму успішному 37-річному правлінню вважається засновником сучасної Швеції і «батьком нації». Шлюб з сестрою останнього короля з династії Ягелонів на тривалий час зробив дім Ваза правлячим у Польщі (де навернення до католицизму привело до втрати ним шведського престолу і численних воєн зі Швецією) і короткочасно — в Московії.
Підсумки і наслідки
У 1563 році Данія розв'язала війну, намагаючись повернути владу над Швецією, а в 1570 році був підписаний Штеттинский мир, за умовами якого данські королі відмовилися від претензій на корону Швеції.
Дансько-норвезька унія проіснувала до 1814 року, коли Норвегія була приєднана до Швеції в результаті поразки Данії, як члена наполеонівської коаліції — спроба проголосити незалежність Норвегією була безкровно придушена протягом двох тижнів військами Карла XIV Юхана Бернадота. Лише в 1905 році норвезький парламент розірвав унію зі Швецією, а після проведення референдуму Норвегію було проголошено незалежною монархією і на трон запрошено зятя англійського короля данського принца Карла, котрий взяв собі ім'я Хокон VII.
Примітки
Див. також
Джерела
- Незалежність Швеції [ 17 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna za nezalezhnist Shveciyi zbrojne povstannya na teritoriyi Shveciyi u 1521 1523 rokah naslidkom yakogo stav vihid Shveciyi z Kalmarskoyi uniyi ta stvorennya nezalezhnogo Korolivstva Shveciya Vijna za nezalezhnist ShveciyiMisce place PeredumoviU 1397 roci bula ukladena Kalmarska uniya vnaslidok chogo Shveciya Daniya ta Norvegiya ob yednalisya v yedinij soyuz Zgidno z umovami dogovoru krayini vtrachali svij suverenitet prote zberigali znachnu avtonomiyu Odnak isnuvali pevni rozbizhnosti interesiv krayin zokrema nevdovolennya Shveciyi panivnim stanovishem Daniyi Same ce stalo odniyeyu z osnovnih prichin pochatku vijni za nezalezhnist ta rozpadu uniyi Hid vijniKonflikt u Kalmarskij uniyi vinik v 1448 roci po smerti bezditnogo korolya Hristofera Vittelsbaha Bavarskogo koli prava na prestol troh krayin zayavili i shvedi i danci Konflikt trivav protyagom nastupnih 70 rokiv z pereminnim uspihom storin doki v 1520 roci korol Daniyi ta Norvegiyi Kristian II Oldenburg ne rozbiv shvedsku armiyu i ne koronuvavsya na prestol Shveciyi pislya chogo strativ 82 shvedskih aristokrativ i 600 zamozhnih zhiteliv Stokgolma Nedalekoglyadna vnutrishnya politika Kristiana privela do povstan proti nogo shirokih verstv naselennya yak v Daniyi tak i v Shveciyi de jogo ocholiv Gustav Eriksson sin odnogo iz strachenih danskim korolem aristokrativ U serpni 1521 roku koli povstali zahopili bilshu chastinu Shveciyi shvedskij parlament progolosiv Gustava Erikssona regentom korolivstva Zaruchivshis pidtrimkoyu Lyubeka mista yake takozh vistupilo proti Daniyi vijska Gustava vzyali pid kontrol bilshu chastinu Norvegiyi ta Shveciyi i 6 chervnya 1523 roku koli Stokgolm buv v oblozi povstalih rikstag progolosiv Gustava korolem Shveciyi sho znamenuvalo soboyu pripinennya diyi Kalmarskoyi uniyi i nezalezhnist Shveciyi vid danskogo prestolu Gustav sho vzyav sobi rodove prizvishe Vaza zadlya protistoyannya nimeckomu vplivu zblizivsya z Angliyeyu i Niderlandami proviv reformaciyu 1527 nacionalizuvavshi vlasnist Rimo katolickoyi cerkvi vprovadiv u Shveciyi spadkovu monarhiyu 1544 i zavdyaki svoyemu uspishnomu 37 richnomu pravlinnyu vvazhayetsya zasnovnikom suchasnoyi Shveciyi i batkom naciyi Shlyub z sestroyu ostannogo korolya z dinastiyi Yageloniv na trivalij chas zrobiv dim Vaza pravlyachim u Polshi de navernennya do katolicizmu privelo do vtrati nim shvedskogo prestolu i chislennih voyen zi Shveciyeyu i korotkochasno v Moskoviyi Pidsumki i naslidkiU 1563 roci Daniya rozv yazala vijnu namagayuchis povernuti vladu nad Shveciyeyu a v 1570 roci buv pidpisanij Shtettinskij mir za umovami yakogo danski koroli vidmovilisya vid pretenzij na koronu Shveciyi Dansko norvezka uniya proisnuvala do 1814 roku koli Norvegiya bula priyednana do Shveciyi v rezultati porazki Daniyi yak chlena napoleonivskoyi koaliciyi sproba progolositi nezalezhnist Norvegiyeyu bula bezkrovno pridushena protyagom dvoh tizhniv vijskami Karla XIV Yuhana Bernadota Lishe v 1905 roci norvezkij parlament rozirvav uniyu zi Shveciyeyu a pislya provedennya referendumu Norvegiyu bulo progolosheno nezalezhnoyu monarhiyeyu i na tron zaprosheno zyatya anglijskogo korolya danskogo princa Karla kotrij vzyav sobi im ya Hokon VII PrimitkiDiv takozhIstoriya ShveciyiDzherelaNezalezhnist Shveciyi 17 veresnya 2018 u Wayback Machine