Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Косовська війна — термін, яким характеризують два паралельні у часі конфлікти на території Союзної Республіки Югославії: перший — конфлікт у Косові (на той час автономному краї СРЮ), розпочатий 28 лютого 1998 етнічно албанською Армією визволення Косова, метою якої було здобуття незалежності краю, проти сербської поліції та югославської армії; другий — бомбардування Югославії силами НАТО, що тривало з 24 березня 1999 по 11 червня 1999.
• Автомобіль Юґо під уламками будівлі, зруйнованої авіаударами НАТО;
• Меморіал загиблим командувачам АВК;
• Американський F-15E Strike Eagle злітає у повітря.
Наближення конфлікту
За підсумками Балканських воєн 1912-13 років було проголошено незалежність Албанії, а територія Косова, населена переважно албанцями, була поділена між Сербією і Чорногорією. По завершенні Першої світової війни Косово увійшло до Королівства сербів, хорватів і словенців (Югославія з 1929 року), а після Другої світової війни на її території був створений автономний край у складі Сербії. Повоєнна політика президента соціалістичної Югославії Йосипа Броз Тіто, направлена на створення Балканської конфедерації, до якої мала увійти і Албанія, на практиці реалізовувалась, зокрема, у стримуванні переселення у Косово сербів і наданні цьому регіону великих дотацій, що сприяло появі в ньому великої кількості біженців з самої Албанії.
З 1945 року Косово мало статус автономної області у Югославії, у 1961-му стало автономним краєм, а в 1968-му отримало статус Соціалістичного автономного краю, що мав свою окрему конституцію, а також місце делегата у Президії СФРЮ. Косово мало фактично такі самі права, як і Соціалістична Республіка Сербія та Соціалістичний Автономний Край Воєводина, зокрема право ветувати ухвали Президії.
В економічному плані Косово було найменш розвиненим югославським регіоном і повсякчас отримувало дотації та пільгові кредити з федерального центру.
Президент країни Йосип Броз Тіто (під час Другої світової війни головнокомандувач комуністичних партизанів, потім генсек Союзу комуністів Югославії, за походженням — хорват) брутально придушував прояви сепаратизму в країні. Створені в Сербії згідно з Конституцією 1974 року автономні краї Косово та Воєводина стримували сербський націоналізм. Проте «система стримувань і противаг» не могла існувати безкінечно.
У березні 1981-го на тлі тодішньої югославської економічної кризи албанські студенти вийшли на вулиці косовських міст із закликами виходу Косова зі складу СФРЮ і вимогою визнання незалежності краю. Масові заворушення, у яких взяли участь близько 20 тисяч людей, були жорстко придушені військами, тисячі людей арештовані, що так само додало напруженості до міжнаціональних відносин.
1989 року, коли Югославія була вже на грані розвалу, за ініціативою глави сербських комуністів Слободана Милошевича сербський парламент скасував Конституцію 1974 року, Косово було позбавлено статусу Соціалістичного автономного краю. Потім були розпущені парламент і уряд Косова, а майже всі албанці звільнені з державних установ. У вересні 1991-го після таємного референдуму була проголошена Республіка Косово, яку визнала лише Албанія.
Ситуація почала загострюватись після того, як уряд Югославії у 1996–1997 роках почав переселяти сербських біженців із Хорватії та Боснії і Герцеговини на територію Косова. Це призвело до збройних конфліктів між загонами так званої «Армії визволення Косова» (ВАК) та югославською поліцією та армією. З початку 1998 року ці сутички набули характеру воєнних дій, з боку югославської армії почалися репресії щодо мирного населення, які наприкінці 1998-го та на початку 1999 року мали всі ознаки етнічних чисток.
Незважаючи на різке зростання кількості албанських біженців з кінця 1998-го та на початку 1999 року, що кваліфікувалося як гуманітарна катастрофа, Рада Безпеки ООН в умовах блокування з боку Росії не змогла прийняти жодної резолюції, яка б примушувала центральну владу Югославії припинити етнічні чистки й вивести регулярні військові частини з території Косова. Так, ще до початку операції НАТО, понад 350 тисяч косовських албанців були змушені покинути територію Косова. Сербська армія продовжувала здійснювати акції примусового виселення албанців, навіть незважаючи на військово-повітряну операцію НАТО. На момент припинення операції НАТО та початку виведення збройних сил Сербії з території Косова понад 800 тисяч албанців, за даними ООН, були змушені залишити свої домівки.
Югославська сторона стверджувала, що вихід албанців в табори біженців на кордонах був зумисно зорганізованим для того, щоб утворити видимість гуманітарної катастрофи і надати привід для збройного втручання.
Бойові дії в Косові
Формування власних органів влади і збройних сил привело до партизансько-терористичних дій албанців проти сербської адміністрації, які в лютому 1998 року переросли у повномасштабну війну між Армією звільнення Косово і югославською армією. Югославські війська атакували кілька населених пунктів в Косово і Метохії. Жертвами їхніх дій стали вісімдесят чоловік, в більшості своїй жінки і діти. Цей акт насильства по відношенню до мирного населення викликав широкий резонанс у всьому світі.
У наступні місяці війна в Косово розгорілася з новою силою, і до осені того ж року понад тисячу мирних жителів стали її жертвами. З охопленої війною території почався масовий відтік населення всіх віросповідань і національностей. Відносно ж тих, хто з тих чи інших причин не зміг або не захотів покинути батьківщину, югославськими військовими були здійснені численні злочини, неодноразово висвітлювалися в засобах масової інформації.
Не змусила себе чекати і реакція міжнародної спільноти — НАТО наполягало на припиненні вогню з боку Белграду, у вересні Радбез ООН виніс відповідну резолюцію. Оскільки відразу ж після офіційного заклику до миру ООН країни НАТО почали планувати збройне втручання, на якийсь час конфлікт вдалося пригасити. 15 жовтня між Белградом і косовськими сепаратистами було укладено офіційне перемир'я, 25 жовтня припинився вогонь.
Але незважаючи на офіційні заяви, місцеве населення і надалі піддавалося етнічним чисткам з боку югославської поліції та армії. У 1999 році війна в сербському Косово спалахнула з новою силою. У січні 1999 року армією Белграда було розстріляно півсотні жителів Рачака «за посібництво сепаратистам». У лютому у Франції була зроблена ще одна спроба міжнародного співтовариства примирити сторони. Захід наполягав на підтвердженні автономії Косово, однак Росія дотримувалася югославської точки зору, що країну потрібно зберегти в існуючих кордонах. Зрозуміло, Белград не збирався втрачати частину території і виводити війська з території Косово, тому переговори результату не дали.
Бомбардування силами НАТО
24 березня 1999 року розпочалися бомбардування Союзної Республіки Югославії (до складу якої входили Сербія і Чорногорія) силами НАТО — так звана операція «Союзна сила», яку в самій Сербії називають агресією НАТО.
«Союзна сила» стала найбільшою воєнною сутичкою на території Сербії і Чорногорії з часів Другої світової. Саме ця операція поклала край збройному конфлікту між югославською армією та поліцією — з одного боку — та косовськими ополченцями — Армією визволення Косова — з іншого — на території Автономного краю Косово і Метохія з переважно албанським населенням, який історично є частиною Сербії.
Атаки припинилися 10 червня після переговорів у македонському місті Куманово, у яких брали участь представники Союзної Скупщини СРЮ, Великої Вісімки, військові делегації Югославії і НАТО. Результатом переговорів стало підписання угоди, за якою сербське військо та поліція залишають Косово і Метохію. Того ж дня Радбез ухвалює Резолюцію 1244, згідно з якою СРЮ зберігає суверенітет над Косовом, але воно стає міжнародним протекторатом під керівництвом Тимчасової Місії ООН у Косові та Міжнародних сил з підтримки миру в Косові.
Число людських втрат досі достеменно невідоме — дані різних джерел сильно різняться. За офіційною сербською інформацією протягом протистояння загинули 1 002 військовиків і службовців МВС, кількість загиблих цивільних — близько 2 000 осіб, серед яких 88 дітей. Також повідомлялося про щонайменше 2 500 убитих і 12 500 поранених (1 031 військовиків і поліціянтів убито, поранень різного ступеню тяжкости зазнали близько 6 000 цивільних осіб, серед яких 2 700 дітей; поранено 5 173 військових і поліціянтів).
Згідно з відомостями Human Rights Watch, загинуло від 489 до 528 цивільних. Загальний збиток, нанесений Югославії бомбардуваннями НАТО, оцінюється в 1 млрд доларів.
Наслідки
У лютому 2008 року косовські албанці односторонньо проголосили незалежність Косова. Самопроголошену державу визнали далеко не всі держави світу, і навіть Україна серед таких. «Позиція України з приводу визнання Косово залишається незмінною, а саме: базуючись на основних міжнародно-правових документах… Україна дотримується принципу безумовної поваги до суверенітету й територіальної цілісности всіх держав у міжнародно-визнаних кордонах», — заявив тоді прессекретар МЗС України Олександр Дикусаров.
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
- Валецкий О. В. Партизанская война в Косово и Метохии в 1999 году. — Пушкино: Центр стратегической конъюнктуры, 2013.
- Гуськова Е.Ю,. Агрессия НАТО 1999 года против Югославии и процесс мирного урегулирования. — Москва: Индрик, 2013. — 304 с. — .
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 7 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 7 вересня 2020.
Література
- Bacevich & Cohen, Andrew J., Elliot A. (2001). War Over Kosovo: Politics and Strategy in a Global Age. Columbia University Press. ISBN .
- Bajgora, Sabri (2014). Destruction of Islamic Heritage in the Kosovo War 1998-1999. Pristina: Interfaith Kosovo, Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Kosovo. ISBN .
- Buckley, William Joseph, ed. (2000) Kosovo: Contending Voices on Balkan Interventions [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] Grand Rapids/Cambridge: Eerdmans.
- Dannreuther, Roland (2001). Perceptions in the Middle East. У Buckley, Mary; Cummings, Sally (ред.). Kosovo: Perceptions of War and Its Aftermath. A&C Black. ISBN .
- Daalder & O'Hanlon, Ivo H., Michel E. (2000). . Brookings Institution Press. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
- Ejdus, Filip. 2020. Crisis and Ontological Insecurity: Serbia's Anxiety over Kosovo's Secession [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Palgrave.
- Lambeth, Benjamin S. NATO's Air War for Kosovo: A Strategic and Operational Assessment (2001)
- Macdonald, Scott (2007). . Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
- Mann, Michael (2005). . Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 7 вересня 2020.
- Mincheva & Gurr, Lyubov Grigorova, Ted Robert (2013). . Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
Посилання
- (серб.)
- Номер 15 часопису «Ї» [ 30 серпня 2013 у Wayback Machine.], присвячений Югославії та Косову.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva na Kosovomu poli znachennya Kosovska vijna termin yakim harakterizuyut dva paralelni u chasi konflikti na teritoriyi Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviyi pershij konflikt u Kosovi na toj chas avtonomnomu krayi SRYu rozpochatij 28 lyutogo 1998 etnichno albanskoyu Armiyeyu vizvolennya Kosova metoyu yakoyi bulo zdobuttya nezalezhnosti krayu proti serbskoyi policiyi ta yugoslavskoyi armiyi drugij bombarduvannya Yugoslaviyi silami NATO sho trivalo z 24 bereznya 1999 po 11 chervnya 1999 Primishennya Ministerstva oboroni Yugoslaviyi zrujnovane aviaudarami NATO Avtomobil Yugo pid ulamkami budivli zrujnovanoyi aviaudarami NATO Memorial zagiblim komanduvacham AVK Amerikanskij F 15E Strike Eagle zlitaye u povitrya Nablizhennya konfliktuZa pidsumkami Balkanskih voyen 1912 13 rokiv bulo progolosheno nezalezhnist Albaniyi a teritoriya Kosova naselena perevazhno albancyami bula podilena mizh Serbiyeyu i Chornogoriyeyu Po zavershenni Pershoyi svitovoyi vijni Kosovo uvijshlo do Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv Yugoslaviya z 1929 roku a pislya Drugoyi svitovoyi vijni na yiyi teritoriyi buv stvorenij avtonomnij kraj u skladi Serbiyi Povoyenna politika prezidenta socialistichnoyi Yugoslaviyi Josipa Broz Tito napravlena na stvorennya Balkanskoyi konfederaciyi do yakoyi mala uvijti i Albaniya na praktici realizovuvalas zokrema u strimuvanni pereselennya u Kosovo serbiv i nadanni comu regionu velikih dotacij sho spriyalo poyavi v nomu velikoyi kilkosti bizhenciv z samoyi Albaniyi Z 1945 roku Kosovo malo status avtonomnoyi oblasti u Yugoslaviyi u 1961 mu stalo avtonomnim krayem a v 1968 mu otrimalo status Socialistichnogo avtonomnogo krayu sho mav svoyu okremu konstituciyu a takozh misce delegata u Prezidiyi SFRYu Kosovo malo faktichno taki sami prava yak i Socialistichna Respublika Serbiya ta Socialistichnij Avtonomnij Kraj Voyevodina zokrema pravo vetuvati uhvali Prezidiyi V ekonomichnomu plani Kosovo bulo najmensh rozvinenim yugoslavskim regionom i povsyakchas otrimuvalo dotaciyi ta pilgovi krediti z federalnogo centru Prezident krayini Josip Broz Tito pid chas Drugoyi svitovoyi vijni golovnokomanduvach komunistichnih partizaniv potim gensek Soyuzu komunistiv Yugoslaviyi za pohodzhennyam horvat brutalno pridushuvav proyavi separatizmu v krayini Stvoreni v Serbiyi zgidno z Konstituciyeyu 1974 roku avtonomni krayi Kosovo ta Voyevodina strimuvali serbskij nacionalizm Prote sistema strimuvan i protivag ne mogla isnuvati bezkinechno U berezni 1981 go na tli todishnoyi yugoslavskoyi ekonomichnoyi krizi albanski studenti vijshli na vulici kosovskih mist iz zaklikami vihodu Kosova zi skladu SFRYu i vimogoyu viznannya nezalezhnosti krayu Masovi zavorushennya u yakih vzyali uchast blizko 20 tisyach lyudej buli zhorstko pridusheni vijskami tisyachi lyudej areshtovani sho tak samo dodalo napruzhenosti do mizhnacionalnih vidnosin 1989 roku koli Yugoslaviya bula vzhe na grani rozvalu za iniciativoyu glavi serbskih komunistiv Slobodana Miloshevicha serbskij parlament skasuvav Konstituciyu 1974 roku Kosovo bulo pozbavleno statusu Socialistichnogo avtonomnogo krayu Potim buli rozpusheni parlament i uryad Kosova a majzhe vsi albanci zvilneni z derzhavnih ustanov U veresni 1991 go pislya tayemnogo referendumu bula progoloshena Respublika Kosovo yaku viznala lishe Albaniya Situaciya pochala zagostryuvatis pislya togo yak uryad Yugoslaviyi u 1996 1997 rokah pochav pereselyati serbskih bizhenciv iz Horvatiyi ta Bosniyi i Gercegovini na teritoriyu Kosova Ce prizvelo do zbrojnih konfliktiv mizh zagonami tak zvanoyi Armiyi vizvolennya Kosova VAK ta yugoslavskoyu policiyeyu ta armiyeyu Z pochatku 1998 roku ci sutichki nabuli harakteru voyennih dij z boku yugoslavskoyi armiyi pochalisya represiyi shodo mirnogo naselennya yaki naprikinci 1998 go ta na pochatku 1999 roku mali vsi oznaki etnichnih chistok Nezvazhayuchi na rizke zrostannya kilkosti albanskih bizhenciv z kincya 1998 go ta na pochatku 1999 roku sho kvalifikuvalosya yak gumanitarna katastrofa Rada Bezpeki OON v umovah blokuvannya z boku Rosiyi ne zmogla prijnyati zhodnoyi rezolyuciyi yaka b primushuvala centralnu vladu Yugoslaviyi pripiniti etnichni chistki j vivesti regulyarni vijskovi chastini z teritoriyi Kosova Tak she do pochatku operaciyi NATO ponad 350 tisyach kosovskih albanciv buli zmusheni pokinuti teritoriyu Kosova Serbska armiya prodovzhuvala zdijsnyuvati akciyi primusovogo viselennya albanciv navit nezvazhayuchi na vijskovo povitryanu operaciyu NATO Na moment pripinennya operaciyi NATO ta pochatku vivedennya zbrojnih sil Serbiyi z teritoriyi Kosova ponad 800 tisyach albanciv za danimi OON buli zmusheni zalishiti svoyi domivki Yugoslavska storona stverdzhuvala sho vihid albanciv v tabori bizhenciv na kordonah buv zumisno zorganizovanim dlya togo shob utvoriti vidimist gumanitarnoyi katastrofi i nadati privid dlya zbrojnogo vtruchannya Bojovi diyi v KosoviFormuvannya vlasnih organiv vladi i zbrojnih sil privelo do partizansko teroristichnih dij albanciv proti serbskoyi administraciyi yaki v lyutomu 1998 roku pererosli u povnomasshtabnu vijnu mizh Armiyeyu zvilnennya Kosovo i yugoslavskoyu armiyeyu Yugoslavski vijska atakuvali kilka naselenih punktiv v Kosovo i Metohiyi Zhertvami yihnih dij stali visimdesyat cholovik v bilshosti svoyij zhinki i diti Cej akt nasilstva po vidnoshennyu do mirnogo naselennya viklikav shirokij rezonans u vsomu sviti U nastupni misyaci vijna v Kosovo rozgorilasya z novoyu siloyu i do oseni togo zh roku ponad tisyachu mirnih zhiteliv stali yiyi zhertvami Z ohoplenoyi vijnoyu teritoriyi pochavsya masovij vidtik naselennya vsih virospovidan i nacionalnostej Vidnosno zh tih hto z tih chi inshih prichin ne zmig abo ne zahotiv pokinuti batkivshinu yugoslavskimi vijskovimi buli zdijsneni chislenni zlochini neodnorazovo visvitlyuvalisya v zasobah masovoyi informaciyi Ne zmusila sebe chekati i reakciya mizhnarodnoyi spilnoti NATO napolyagalo na pripinenni vognyu z boku Belgradu u veresni Radbez OON vinis vidpovidnu rezolyuciyu Oskilki vidrazu zh pislya oficijnogo zakliku do miru OON krayini NATO pochali planuvati zbrojne vtruchannya na yakijs chas konflikt vdalosya prigasiti 15 zhovtnya mizh Belgradom i kosovskimi separatistami bulo ukladeno oficijne peremir ya 25 zhovtnya pripinivsya vogon Ale nezvazhayuchi na oficijni zayavi misceve naselennya i nadali piddavalosya etnichnim chistkam z boku yugoslavskoyi policiyi ta armiyi U 1999 roci vijna v serbskomu Kosovo spalahnula z novoyu siloyu U sichni 1999 roku armiyeyu Belgrada bulo rozstrilyano pivsotni zhiteliv Rachaka za posibnictvo separatistam U lyutomu u Franciyi bula zroblena she odna sproba mizhnarodnogo spivtovaristva primiriti storoni Zahid napolyagav na pidtverdzhenni avtonomiyi Kosovo odnak Rosiya dotrimuvalasya yugoslavskoyi tochki zoru sho krayinu potribno zberegti v isnuyuchih kordonah Zrozumilo Belgrad ne zbiravsya vtrachati chastinu teritoriyi i vivoditi vijska z teritoriyi Kosovo tomu peregovori rezultatu ne dali Bombarduvannya silami NATODokladnishe Bombarduvannya Yugoslaviyi silami NATO 24 bereznya 1999 roku rozpochalisya bombarduvannya Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviyi do skladu yakoyi vhodili Serbiya i Chornogoriya silami NATO tak zvana operaciya Soyuzna sila yaku v samij Serbiyi nazivayut agresiyeyu NATO Soyuzna sila stala najbilshoyu voyennoyu sutichkoyu na teritoriyi Serbiyi i Chornogoriyi z chasiv Drugoyi svitovoyi Same cya operaciya poklala kraj zbrojnomu konfliktu mizh yugoslavskoyu armiyeyu ta policiyeyu z odnogo boku ta kosovskimi opolchencyami Armiyeyu vizvolennya Kosova z inshogo na teritoriyi Avtonomnogo krayu Kosovo i Metohiya z perevazhno albanskim naselennyam yakij istorichno ye chastinoyu Serbiyi Ataki pripinilisya 10 chervnya pislya peregovoriv u makedonskomu misti Kumanovo u yakih brali uchast predstavniki Soyuznoyi Skupshini SRYu Velikoyi Visimki vijskovi delegaciyi Yugoslaviyi i NATO Rezultatom peregovoriv stalo pidpisannya ugodi za yakoyu serbske vijsko ta policiya zalishayut Kosovo i Metohiyu Togo zh dnya Radbez uhvalyuye Rezolyuciyu 1244 zgidno z yakoyu SRYu zberigaye suverenitet nad Kosovom ale vono staye mizhnarodnim protektoratom pid kerivnictvom Timchasovoyi Misiyi OON u Kosovi ta Mizhnarodnih sil z pidtrimki miru v Kosovi Chislo lyudskih vtrat dosi dostemenno nevidome dani riznih dzherel silno riznyatsya Za oficijnoyu serbskoyu informaciyeyu protyagom protistoyannya zaginuli 1 002 vijskovikiv i sluzhbovciv MVS kilkist zagiblih civilnih blizko 2 000 osib sered yakih 88 ditej Takozh povidomlyalosya pro shonajmenshe 2 500 ubitih i 12 500 poranenih 1 031 vijskovikiv i policiyantiv ubito poranen riznogo stupenyu tyazhkosti zaznali blizko 6 000 civilnih osib sered yakih 2 700 ditej poraneno 5 173 vijskovih i policiyantiv Zgidno z vidomostyami Human Rights Watch zaginulo vid 489 do 528 civilnih Zagalnij zbitok nanesenij Yugoslaviyi bombarduvannyami NATO ocinyuyetsya v 1 mlrd dolariv NaslidkiU lyutomu 2008 roku kosovski albanci odnostoronno progolosili nezalezhnist Kosova Samoprogoloshenu derzhavu viznali daleko ne vsi derzhavi svitu i navit Ukrayina sered takih Poziciya Ukrayini z privodu viznannya Kosovo zalishayetsya nezminnoyu a same bazuyuchis na osnovnih mizhnarodno pravovih dokumentah Ukrayina dotrimuyetsya principu bezumovnoyi povagi do suverenitetu j teritorialnoyi cilisnosti vsih derzhav u mizhnarodno viznanih kordonah zayaviv todi pressekretar MZS Ukrayini Oleksandr Dikusarov Primitki Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Valeckij O V Partizanskaya vojna v Kosovo i Metohii v 1999 godu Pushkino Centr strategicheskoj konyunktury 2013 Guskova E Yu Agressiya NATO 1999 goda protiv Yugoslavii i process mirnogo uregulirovaniya Moskva Indrik 2013 304 s ISBN 978 5 91674 270 1 Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 7 veresnya 2020 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 7 veresnya 2020 LiteraturaBacevich amp Cohen Andrew J Elliot A 2001 War Over Kosovo Politics and Strategy in a Global Age Columbia University Press ISBN 9780231500524 Bajgora Sabri 2014 Destruction of Islamic Heritage in the Kosovo War 1998 1999 Pristina Interfaith Kosovo Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Kosovo ISBN 9789951595025 Buckley William Joseph ed 2000 Kosovo Contending Voices on Balkan Interventions 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Grand Rapids Cambridge Eerdmans Dannreuther Roland 2001 Perceptions in the Middle East U Buckley Mary Cummings Sally red Kosovo Perceptions of War and Its Aftermath A amp C Black ISBN 9780826456694 Daalder amp O Hanlon Ivo H Michel E 2000 Brookings Institution Press ISBN 978 0815798422 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Ejdus Filip 2020 Crisis and Ontological Insecurity Serbia s Anxiety over Kosovo s Secession 1 listopada 2020 u Wayback Machine Palgrave Lambeth Benjamin S NATO s Air War for Kosovo A Strategic and Operational Assessment 2001 Macdonald Scott 2007 Routledge ISBN 9781135983512 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Mann Michael 2005 Cambridge University Press ISBN 9780521538541 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 7 veresnya 2020 Mincheva amp Gurr Lyubov Grigorova Ted Robert 2013 Routledge ISBN 9780415506489 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Posilannya serb Nomer 15 chasopisu Yi 30 serpnya 2013 u Wayback Machine prisvyachenij Yugoslaviyi ta Kosovu