Латинське відмінювання — це набір шаблонів, за якими змінюються латинські слова для відображення відмінка, числа та роду. Іменники, прикметники та займенники відмінюються за спорідненими схемами, тоді як дієвідмінювання розглядають окремо. У латині є п'ять відмін (систем відмінювання) і кожен іменник належить до однієї з них (хоча є кілька слів-винятків).
Прикметники можуть належати лише до першої, другої або третьої відміни. При цьому прикметники бувають двох типів: такі, як bonus, bona, bonum (хороший, добрий) використовують закінчення першої відміни для слів жіночого роду і закінчення другої відміни для слів чоловічого та середнього родів. Інші, такі, як celer, celeris, celere (швидкий) належать до третьої відміни.
Займенники також бувають двох типів: особові займенники типу ego (я) і tū (ти) відміняються за своєю системою, а займенники третьої особи типу hic (цей) та ille (той) можуть вживатися і як займенники, і як прикметники. Ці останні відміняються за шаблоном, схожим на першу-другу відміни іменника, але з поправками: наприклад, родовий відмінок однини має закінчення -īus або -ius замість -ī або -ae.
Порядкові числівники ūnus (один), duo (два) і trēs (три) також мають свою систему відмінювання, а також є розподільні числівники, які відміняються як звичайні прикметники.
Іменники
Основною формою, за якою визначають відміну латинського іменника, є його закінчення у родовому відмінку однини (-ae, -i, -is, -ūs, -ei). Відповідно, у словниках подають повну форму в називному відмінку однини і закінчення в родовому відмінку однини.
Існує п'ять відмін латинських іменників. Іменники середнього роду в називному, знахідному та кличному відмінках множини завжди мають закінчення -a.
Перша відміна
Іменники цієї відміни мають закінчення -a в називному відмінку однини і -ae — в родовому. Вони переважно належать до жіночого роду, наприклад via, viae f (шлях) і aqua, aquae f (вода). Є невелика кількість винятків чоловічого роду, що здебільшого позначають рід діяльності, наприклад poēta, poētae m (поет), agricola, agricolae m (землероб) і nauta, nautae m (моряк).
Перша відміна, жіночий рід | ||
---|---|---|
Відмінок | Однина | Множина |
Nominativus | -ă | -ae |
Genetivus | -ae | -ārum |
Dativus | -ae | -īs (-abus) |
Accusativus | -am | -ās |
Ablativus | -ā | -īs (-abus) |
Vocativus | -ă | -ae |
Приклад відмінювання puellă, puellae (дівчинка)
Casus | Singularis | Pluralis |
N | puellă | puellae |
G | puellae | puellārum |
D | puellae | puellis |
Acc | puellam | puellās |
Abl | puellā | puellīs |
V | puellă | puellae |
Друга відміна
До цієї відміни належать іменники чоловічого і середнього року, що в родовому відмінку однини мають закінчення -i. При цьому в називному відмінку однини вони мають три типи закінчень: -us або -er для чоловічого, наприклад equus, equī m (кінь), magister, magistrī m (вчитель), та -um для середнього, наприклад, castellum, castellī m (за́мок).
Друга відміна, чоловічий рід | ||
---|---|---|
Відмінок | Однина | Множина |
Nominativus | -us/-er | -i/-(e)ri |
Genetivus | -ī/-(e)ri | -ōrum/-(e)r(ōr)um |
Dativus | -ō/-(e)ro | -īs/-(e)ris |
Accusativus | -um/-(e)rum | -ōs/-(e)rōs |
Ablativus | -ō/-(e)ro | -is/-(e)ris |
Vocativus | -e/-er | -ī/-(e)ri |
Приклад відмінювання іменника чоловічого роду hortus, hortī (сад):
Casus | Singularis | Pluralis |
N | hortus | hortī |
G | hortī | hortōrum |
D | hortō | hortīs |
Acc | hortum | hortōs |
Abl | hortō | hortīs |
V | horte | hortī |
Приклад відмінювання іменника чоловічого роду з закінченням на -er puer (хлопчик):
Casus | Singularis | Pluralis |
N | puer | puerī |
G | puerī | puerōrum |
D | puerō | puerīs |
Acc | puerum | puerōs |
Abl | puerō | puerīs |
V | puer | puerī |
За парадигмою другої відміни відміняються також іменники та прикметники середнього роду.
Друга відміна, середній рід | ||
---|---|---|
Відмінок | Однина | Множина |
Nominativus | -um | -a |
Genetivus | -ī | -ōrum |
Dativus | -ō | -īs |
Accusativus | -um | -a |
Ablativus | -ō | -īs |
Vocativus | -um | -a |
Приклад відмінювання іменника середнього роду oppidum, oppidī (місто):
Casus | Singularis | Pluralis |
N | oppidum | oppida |
G | oppidī | oppidōrum |
D | oppidō | oppidīs |
Acc | oppidum | oppida |
Abl | oppidō | oppidīs |
V | oppidum | oppida |
Третя відміна
Іменники третьої відміни мають різні закінчення у називному відмінку однини, тому її можна ідентифікувати лише за закінченням -is у родовому відмінку однини. В межах третьої відміни виділяють три групи, які відрізняються закінченнями у відкладному однини (-ě або -ĭ) та в родовому множини (-ŭm або -iŭm).
- приголосна група: -ě, -ŭm
- голосна група: -i, -iŭm
- мішана група: -ě, -iŭm
Приголосна група
До цієї групи належать іменники з основою на приголосний, що мають різну кількість складів у називному та родовому відмінку однини (нерівноскладові; наприклад, homo, hominis (людина), regio, regionis (область), tempus, temporis (час).
Третя відміна, приголосна група | ||
---|---|---|
Відмінок | Однина | Множина |
Nominativus | -ěs або -a | |
Genetivus | -ĭs | -um |
Dativus | -ĭ | -ibus |
Accusativus | -ěm або як у називному | -es або -a |
Ablativus | -ě | -ibus |
Vocativus | -ěs або -a |
Приклад відмінювання іменника чоловічого роду honor, honoris (честь):
Casus | Singularis | Pluralis |
N | honŏr | honōrēs |
G | honōrĭs | honōrum |
D | honōri | honōrĭbŭs |
Acc | honōrěm | honōrēs |
Abl | honōrě | honōrĭbŭs |
V | honŏr | honōrēs |
Приклад відмінювання іменника середнього роду nomen, nominis (ім'я):
Casus | Singularis | Pluralis |
N | nōměn | nōmină |
G | nōminĭs | nōmĭnum |
D | nōmĭni | nōminĭbŭs |
Acc | nōminěm | nōmĭnă |
Abl | nōmĭně | nōmĭbŭs |
V | nōmen | nōmină |
Голосна група
До голосної групи належать переважно іменники із закінченнями -al, -ar, -e у називному відмінку однини.
Третя відміна, голосна група | ||
---|---|---|
Відмінок | Однина | Множина |
Nominativus | -ěs або -ĭā | |
Genetivus | -ĭs | -ĭŭm |
Dativus | - | -ĭbŭs |
Accusativus | -ěm або як у називному | -ěs або -ĭā |
Ablativus | -ī | -ĭbŭs |
Vocativus | -ěs або -ĭā |
Приклад відмінювання іменника середнього року mare, maris (море):
Casus | Singularis | Pluralis |
N | marě | marĭă |
G | marĭs | marĭum |
D | mari | marĭbŭs |
Acc | marě | marĭă |
Abl | mari | marĭbŭs |
V | marě | marĭă |
Мішана група
До мішаної групи належать іменники, що мають у називному і родовому відмінках однини однакову кількість складів (рівноскладові; наприклад, hostis, hostis іноземець, civis, civis громадянин, navis, navis корабель) або є нерівноскладовими на два приголосні (gens, gentis народ, mons, montis гора, urbs, urbis місто).
Третя відміна, мішана група | ||
---|---|---|
Відмінок | Однина | Множина |
Nominativus | -ēs або -ĭă | |
Genetivus | -ĭs | -ĭum |
Dativus | -ī | -ĭbŭs |
Accusativus | -em або як у називному | -ēs або -ĭă |
Ablativus | -ě | -ĭbŭs |
Vocativus | -ēs або -ĭă |
Приклад відмінювання pars, partĭs (частина):
Casus | Singularis | Pluralis |
N | pars | partēs |
G | partĭs | partĭum |
D | partī | partĭbŭs |
Acc | partěm | partēs |
Abl | partě | partĭbŭs |
V | pars | partēs |
Четверта відміна
До четвертої відміни належать іменники чоловічого роду на -us у називному та -us у родовому відмінку однини, наприклад fructus, fructus (фрукт) та іменники середнього роду на -u в називному і -us в родовому відмінку однини, наприклад, cornu, cornus (ріг), genu, genus (коліно).
Чоловічий рід
Четверта відміна, чоловічий рід | ||
---|---|---|
Відмінок | Однина | Множина |
Nominativus | -ŭs | -ūs |
Genetivus | -ūs | -ŭŭm |
Dativus | -ŭi (-ū) | -ĭbŭs |
Accusativus | -ŭm | -ūs |
Ablativus | -ū | -ĭbŭs |
Vocativus | -ŭs | -ūs |
Приклад відмінювання fructŭs, fructūs (фрукт):
Casus | Singularis | Pluralis |
N | fructŭs | fructūs |
G | fructūs | fructŭŭm |
D | fructūi | fructĭbŭs |
Acc | fructŭm | fructūs |
Abl | fructū | fructĭbŭs |
V | fructŭs | fructūs |
Середній рід
Четверта відміна, середній рід | ||
---|---|---|
Відмінок | Однина | Множина |
Nominativus | -ū | -ŭă |
Genetivus | -ūs | -ŭŭm |
Dativus | -ū | -ĭbŭs |
Accusativus | -ū | -ŭă |
Ablativus | -ū | -ĭbŭs |
Vocativus | -ū | -ŭă |
Приклад відмінювання genū, genūs (коліно):
Casus | Singularis | Pluralis |
N | genū | genŭă |
G | genūs | genŭŭm |
D | genū | genĭbŭs |
Acc | genū | genŭă |
Abl | genū | genĭbŭs |
V | genū | genŭă |
П'ята відміна
До п'ятої відміни належать лише іменники жіночого роду (за винятком іменника diēs, diēi день, який може бути як жіночого, так і чоловічого роду). Більшість іменників цієї відміни вживається лише в однині.
П'ята відміна, жіночий рід | ||
---|---|---|
Відмінок | Однина | Множина |
Nominativus | -ēs | -ēs |
Genetivus | -ēī, -ěī | -ērŭm |
Dativus | -ēī, -ěī | -ēbŭs |
Accusativus | -ěm | -ēs |
Ablativus | -ē | -ēbŭs |
Vocativus | -ēs | -ēs |
Приклад відмінювання іменника res, rei (річ):
Casus | Singularis | Pluralis |
N | rēs | rēs |
G | rěi | rērŭm |
D | rěi | rēbŭs |
Acc | rěm | rēs |
Abl | rē | rēbŭs |
V | rēs | rēs |
Займенники
Особові займенники
Особові займенники першої та другої відмін є неправильними, а також не змінюються за родом; зворотний займенники третьої особи sē, suī завжди стосується суб'єкта, незалежно від його числа.
Перша особа | Друга особа | Третя особа | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
ego, nōs я, ми | tū, vōs ти, ви | sē, suī себе | ||||
Singularis | Pluralis | Singularis | Pluralis | Singularis | Pluralis | |
Nominativus | ego egō | nōs | tū | vōs | — | |
Accusativus | mē | tē | sē sēsē | |||
Genitivus (доповнювач) | meī | nostrī | tuī | vestrī | suī | |
Genitivus (партитив) | — | nostrum | — | vestrum | — | |
Dativus | mihi mihī | nōbīs | tibi tibī | vōbīs | sibi sibī | |
Ablativus | mē | tē | sē sēsē |
Форми родового відмінка meī, tuī, nostrī, vestrī, suī вживаються як доповнення (мене, тебе, нас, вас), тоді як nostrum, vestrum вживаються як партитив , означаючи "[один] із нас", "[один] із вас".
Прикметники
Прикметники можуть відмінятися за першою, другою чи третьою відміною.
Прикметники першої-другої відміни
Сюди належать прикметники із закінченнями -us або -er для чоловічого роду, -a для жіночого роду та -um для середнього роду. Прикметники жіночого роду відміняються за парадигмою першої відміни, а решта — за парадигмою другої відміни. Деякі прикметники з закінченням -er втрачають -e під час відмінювання, наприклад, pulcher, pulchra, pulchrum.
Casus | Masculinum | Femininum | Neutrum |
---|---|---|---|
Singularis | |||
N | parvus | parva | parvum |
G | parvī | parvae | parvī |
D | parvō | parvae | parvō |
Acc | parvum | parvam | parvum |
Abl | parvō | parvā | parvō |
V | parve | parva | parvum |
Pluralis | |||
N | parvī | parvae | parva |
G | parvōrum | parvārum | parvōrum |
D | parvīs | parvīs | parvīs |
Acc | parvōs | parvās | parva |
Abl | parvīs | parvīs | parvīs |
V | parvī | parvae | parva |
Відмінювання прикметника на -er
Casus | Masculinum | Femininum | Neutrum |
---|---|---|---|
Singularis | |||
N | misěr | misěra | misěrum |
G | misěrī | misěrae | misěrī |
D | misěrō | misěrae | misěrō |
Acc | misěrum | misěram | misěrum |
Abl | misěrō | misěrā | misěrō |
V | misěr | misěra | misěrum |
Pluralis | |||
N | misěrī | misěrae | misěra |
G | misěrōrum | misěrārum | misěrōrum |
D | misěrīs | misěrīs | misěrīs |
Acc | misěrōs | misěrās | misěra |
Abl | misěrīs | misěrīs | misěrīs |
V | misěrī | misěrae | misěra |
Прикметники третьої відміни
Прикметники третьої відміни можуть мати такі закінчення називного відмінку однини:
- три закінчення, відмінні для кожного роду, наприклад, saluber, salubris, salubre (здоровий).
- два закінчення: спільне для чоловічого і жіночого, інше для середнього, наприкад, gravis, gravis, grave (важкий). Це найчисельніша група.
- одне закінчення для всіх трьох родів, наприклад, felix, felix, felix (щасливий).
Більшість прикметників третьої відміни відміняються як іменники голосної групи, але є винятки.
Відмінювання з трьома закінченнями
Singularis | Pluralis | |||||
---|---|---|---|---|---|---|
Casus | Massculinum | Femininum | Neutrum | Massculinum | Femininum | Neutrum |
N=V | acer | acris | acre | acres | acria | |
G | acris | acrium | ||||
D | acri | acribus | ||||
Acc | acrem | acre | acres | acria | ||
Abl | acri | acribus |
Відмінювання з двома закінченнями
Singularis | Pluralis | |||||
---|---|---|---|---|---|---|
Casus | Massculinum | Femininum | Neutrum | Massculinum | Femininum | Neutrum |
N=V | gravis | gravis | grave | graves | gravia | |
G | gravis | gravium | ||||
D | gravi | gravibus | ||||
Acc | gravem | grave | graves | gravia | ||
Abl | gravi | gravibus |
Відмінювання з одним закінченнями
Singularis | Pluralis | |||||
---|---|---|---|---|---|---|
Casus | Massculinum | Femininum | Neutrum | Massculinum | Femininum | Neutrum |
N=V | felix | felix | felix | felices | felicia | |
G | felicis | felicium | ||||
D | felici | felicibus | ||||
Acc | felicem | felix | felices | felicia | ||
Abl | felici | felicibus |
Відмінювання прикметників у вищому ступені порівняння
Прикметники у вищому ступені порівняння (comparativus) відміняються як іменники третьої відміни приголосної групи.
Singularis | Pluralis | |||||
---|---|---|---|---|---|---|
Casus | Massculinum | Femininum | Neutrum | Massculinum | Femininum | Neutrum |
N=V | carior | carior | carius | cariores | cariora | |
G | carioris | cariorum | ||||
D | cariori | carioribus | ||||
Acc | cariorem | carius | cariores | cariora | ||
Abl | cariore | carioribus |
Прикметники в найвищому ступені порівняння відміняються так, як прикметники першої-другої відміни на -us, -a, -um.
Числівники
Латинські слова-числівники бувають кількох видів: найпоширенішими є кількісні та порядкові, рідше трапляються розділові та прислівникові. Відміняються лише порядкові (за зразком прикметника першої-другої відміни) та деякі кількісні.
Відмінювання кількісних числівників
Серед кількісних числівників відміняються лише ūnus (один), duo (два), trēs (три), множинні сотні ducentī (двісті), trecentī (триста) ітд., а також mīlle (тисяча). Ūnus, ūna, ūnum — як іменники першої-другої відміни з -īus або -ius у родовому та -ī в давальному відмінку. Duo відміняється неправильно, trēs відміняється як прикметник третьої відміни в множині, числівники на -centī (сотні) відміняються як прикметники першої-другої відміни, а mīlle у множині відміняється як іменник середнього роду третьої відміни з основою на -i, але не відміняється в однині.
Форми множини ūnus використовують з множинними іменниками (plūrālia tantum), які фактично позначають однину, наприклад, ūna castra (один [військовий] табір).
ūnus, ūna, ūnum один, одна, одне | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Singularis | Pluralis | |||||
Masculinum | Femininum | Neutrum | Masculinum | Femininum | Neutrum | |
Nominativus | ūnus | ūna | ūnum | ūnī | ūnae | ūna |
Vocativus | ūne | |||||
Accusative | ūnum | ūnam | ūnōs | ūnās | ||
Genitivus | ūnīus / ūnius | ūnōrum | ūnārum | ūnōrum | ||
Dativus | ūnī | ūnīs | ||||
Ablativus | ūnō | ūnā | ūnō |
Слово ambō (обоє) відміняється як duo з тією відмінністю, що в ньому o стає довгим. Обидва шаблони відмінювання походять із індо-європейської двоїни, що загалом зникла в латині на користь множини.
duo, duae, duo два, дві | |||
---|---|---|---|
Pluralis | |||
Masculinum | Femininum | Neutrum | |
Nominativus | duo | duae | duo |
Vocativus | |||
Accusative | duōs duo | duās | |
Genitivus | duōrum | duārum | duōrum |
Dativus | duōbus | duābus | duōbus |
Ablativus |
ambō, ambae, ambō обоє, обидві, обидва | |||
---|---|---|---|
Pluralis | |||
Masculinum | Femininum | Neutrum | |
Nominativus | ambō | ambae | ambō |
Accusative | ambōs ambō | ambās | |
Genitivus | ambōrum | ambārum | ambōrum |
Dativus | ambōbus | ambābus | ambōbus |
Ablativus |
trēs, tria три | |||
---|---|---|---|
Pluralis | |||
Masculinum | Femininum | Neutrum | |
Nominativus | trēs | tria | |
Vocativus | |||
Accusative | trēs / trīs | ||
Genitivus | trium | ||
Dativus | tribus | ||
Ablativus |
Числівник centum (сто) не відміняється, на відміну від інших сотенних числівників (ducentī, trecentī, quadringentī, quīngentī, sescentī, septingentī, octingentī, nōngentī).
ducentī, ducentae, ducenta двісті | |||
---|---|---|---|
Pluralis | |||
Masculinum | Femininum | Neutrum | |
Nominativus | ducentī | ducentae | ducenta |
Vocativus | |||
Accusative | ducentōs | ducentās | |
Genitivus | ducentōrum | ducentārum | ducentōrum |
Dativus | ducentīs | ||
Ablativus |
Слово mīlle (тисяча) є незмінюваним в однині. Натомість його форма множини mīlia відміняється як іменник третьої відміни з основою на -i. У фразі "чотири тисячі коней", як і в українській, для іменника буде використано родовий відмінок: quattuor mīlia equōrum.
mīlle тисяча | mīlia, mīlium тисячі | ||
---|---|---|---|
Nominativus | mīlle | mīlia mīllia | -ia |
Vocativus | |||
Accusative | |||
Genitivus | mīlium mīllium | -ium | |
Dativus | mīlibus mīllibus | -ibus | |
Ablativus |
Решта числівників не відміняються.
Див. також
Джерела
- Яковенко Наталя, Миронова Валентина. Латинська мова: Підручник. Видання друге, доповнене. — Львів, 2002.
- Литвинов Володимир Дмитрович. Довідник з граматики латинської мови. — К., 2008.
- Скорина Л. П. Латинсько-український, українсько-латинський словник / Л. П. Скорина, О. А. Скорина. — К.: Обереги, 2004. — 448 с. — (Сер. «Abecedarium»).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Latinske vidminyuvannya ce nabir shabloniv za yakimi zminyuyutsya latinski slova dlya vidobrazhennya vidminka chisla ta rodu Imenniki prikmetniki ta zajmenniki vidminyuyutsya za sporidnenimi shemami todi yak diyevidminyuvannya rozglyadayut okremo U latini ye p yat vidmin sistem vidminyuvannya i kozhen imennik nalezhit do odniyeyi z nih hocha ye kilka sliv vinyatkiv Prikmetniki mozhut nalezhati lishe do pershoyi drugoyi abo tretoyi vidmini Pri comu prikmetniki buvayut dvoh tipiv taki yak bonus bona bonum horoshij dobrij vikoristovuyut zakinchennya pershoyi vidmini dlya sliv zhinochogo rodu i zakinchennya drugoyi vidmini dlya sliv cholovichogo ta serednogo rodiv Inshi taki yak celer celeris celere shvidkij nalezhat do tretoyi vidmini Zajmenniki takozh buvayut dvoh tipiv osobovi zajmenniki tipu ego ya i tu ti vidminyayutsya za svoyeyu sistemoyu a zajmenniki tretoyi osobi tipu hic cej ta ille toj mozhut vzhivatisya i yak zajmenniki i yak prikmetniki Ci ostanni vidminyayutsya za shablonom shozhim na pershu drugu vidmini imennika ale z popravkami napriklad rodovij vidminok odnini maye zakinchennya ius abo ius zamist i abo ae Poryadkovi chislivniki unus odin duo dva i tres tri takozh mayut svoyu sistemu vidminyuvannya a takozh ye rozpodilni chislivniki yaki vidminyayutsya yak zvichajni prikmetniki ImennikiOsnovnoyu formoyu za yakoyu viznachayut vidminu latinskogo imennika ye jogo zakinchennya u rodovomu vidminku odnini ae i is us ei Vidpovidno u slovnikah podayut povnu formu v nazivnomu vidminku odnini i zakinchennya v rodovomu vidminku odnini Isnuye p yat vidmin latinskih imennikiv Imenniki serednogo rodu v nazivnomu znahidnomu ta klichnomu vidminkah mnozhini zavzhdi mayut zakinchennya a Persha vidmina Imenniki ciyeyi vidmini mayut zakinchennya a v nazivnomu vidminku odnini i ae v rodovomu Voni perevazhno nalezhat do zhinochogo rodu napriklad via viae f shlyah i aqua aquae f voda Ye nevelika kilkist vinyatkiv cholovichogo rodu sho zdebilshogo poznachayut rid diyalnosti napriklad poeta poetae m poet agricola agricolae m zemlerob i nauta nautae m moryak Persha vidmina zhinochij ridVidminok Odnina MnozhinaNominativus ă aeGenetivus ae arumDativus ae is abus Accusativus am asAblativus a is abus Vocativus ă ae Priklad vidminyuvannya puellă puellae divchinka Casus Singularis PluralisN puellă puellaeG puellae puellarumD puellae puellisAcc puellam puellasAbl puella puellisV puellă puellaeDruga vidmina Do ciyeyi vidmini nalezhat imenniki cholovichogo i serednogo roku sho v rodovomu vidminku odnini mayut zakinchennya i Pri comu v nazivnomu vidminku odnini voni mayut tri tipi zakinchen us abo er dlya cholovichogo napriklad equus equi m kin magister magistri m vchitel ta um dlya serednogo napriklad castellum castelli m za mok Druga vidmina cholovichij ridVidminok Odnina MnozhinaNominativus us er i e riGenetivus i e ri ōrum e r ōr umDativus ō e ro is e risAccusativus um e rum ōs e rōsAblativus ō e ro is e risVocativus e er i e ri Priklad vidminyuvannya imennika cholovichogo rodu hortus horti sad Casus Singularis PluralisN hortus hortiG horti hortōrumD hortō hortisAcc hortum hortōsAbl hortō hortisV horte horti Priklad vidminyuvannya imennika cholovichogo rodu z zakinchennyam na er puer hlopchik Casus Singularis PluralisN puer pueriG pueri puerōrumD puerō puerisAcc puerum puerōsAbl puerō puerisV puer pueri Za paradigmoyu drugoyi vidmini vidminyayutsya takozh imenniki ta prikmetniki serednogo rodu Druga vidmina serednij ridVidminok Odnina MnozhinaNominativus um aGenetivus i ōrumDativus ō isAccusativus um aAblativus ō isVocativus um a Priklad vidminyuvannya imennika serednogo rodu oppidum oppidi misto Casus Singularis PluralisN oppidum oppidaG oppidi oppidōrumD oppidō oppidisAcc oppidum oppidaAbl oppidō oppidisV oppidum oppidaTretya vidmina Imenniki tretoyi vidmini mayut rizni zakinchennya u nazivnomu vidminku odnini tomu yiyi mozhna identifikuvati lishe za zakinchennyam is u rodovomu vidminku odnini V mezhah tretoyi vidmini vidilyayut tri grupi yaki vidriznyayutsya zakinchennyami u vidkladnomu odnini e abo ĭ ta v rodovomu mnozhini ŭm abo iŭm prigolosna grupa e ŭm golosna grupa i iŭm mishana grupa e iŭmPrigolosna grupa Do ciyeyi grupi nalezhat imenniki z osnovoyu na prigolosnij sho mayut riznu kilkist skladiv u nazivnomu ta rodovomu vidminku odnini nerivnoskladovi napriklad homo hominis lyudina regio regionis oblast tempus temporis chas Tretya vidmina prigolosna grupaVidminok Odnina MnozhinaNominativus es abo aGenetivus ĭs umDativus ĭ ibusAccusativus em abo yak u nazivnomu es abo aAblativus e ibusVocativus es abo a Priklad vidminyuvannya imennika cholovichogo rodu honor honoris chest Casus Singularis PluralisN honŏr honōresG honōrĭs honōrumD honōri honōrĭbŭsAcc honōrem honōresAbl honōre honōrĭbŭsV honŏr honōres Priklad vidminyuvannya imennika serednogo rodu nomen nominis im ya Casus Singularis PluralisN nōmen nōminăG nōminĭs nōmĭnumD nōmĭni nōminĭbŭsAcc nōminem nōmĭnăAbl nōmĭne nōmĭbŭsV nōmen nōminăGolosna grupa Do golosnoyi grupi nalezhat perevazhno imenniki iz zakinchennyami al ar e u nazivnomu vidminku odnini Tretya vidmina golosna grupaVidminok Odnina MnozhinaNominativus es abo ĭaGenetivus ĭs ĭŭmDativus ĭbŭsAccusativus em abo yak u nazivnomu es abo ĭaAblativus i ĭbŭsVocativus es abo ĭa Priklad vidminyuvannya imennika serednogo roku mare maris more Casus Singularis PluralisN mare marĭăG marĭs marĭumD mari marĭbŭsAcc mare marĭăAbl mari marĭbŭsV mare marĭăMishana grupa Do mishanoyi grupi nalezhat imenniki sho mayut u nazivnomu i rodovomu vidminkah odnini odnakovu kilkist skladiv rivnoskladovi napriklad hostis hostis inozemec civis civis gromadyanin navis navis korabel abo ye nerivnoskladovimi na dva prigolosni gens gentis narod mons montis gora urbs urbis misto Tretya vidmina mishana grupaVidminok Odnina MnozhinaNominativus es abo ĭăGenetivus ĭs ĭumDativus i ĭbŭsAccusativus em abo yak u nazivnomu es abo ĭăAblativus e ĭbŭsVocativus es abo ĭă Priklad vidminyuvannya pars partĭs chastina Casus Singularis PluralisN pars partesG partĭs partĭumD parti partĭbŭsAcc partem partesAbl parte partĭbŭsV pars partesChetverta vidmina Do chetvertoyi vidmini nalezhat imenniki cholovichogo rodu na us u nazivnomu ta us u rodovomu vidminku odnini napriklad fructus fructus frukt ta imenniki serednogo rodu na u v nazivnomu i us v rodovomu vidminku odnini napriklad cornu cornus rig genu genus kolino Cholovichij rid Chetverta vidmina cholovichij ridVidminok Odnina MnozhinaNominativus ŭs usGenetivus us ŭŭmDativus ŭi u ĭbŭsAccusativus ŭm usAblativus u ĭbŭsVocativus ŭs us Priklad vidminyuvannya fructŭs fructus frukt Casus Singularis PluralisN fructŭs fructusG fructus fructŭŭmD fructui fructĭbŭsAcc fructŭm fructusAbl fructu fructĭbŭsV fructŭs fructusSerednij rid Chetverta vidmina serednij ridVidminok Odnina MnozhinaNominativus u ŭăGenetivus us ŭŭmDativus u ĭbŭsAccusativus u ŭăAblativus u ĭbŭsVocativus u ŭă Priklad vidminyuvannya genu genus kolino Casus Singularis PluralisN genu genŭăG genus genŭŭmD genu genĭbŭsAcc genu genŭăAbl genu genĭbŭsV genu genŭăP yata vidmina Do p yatoyi vidmini nalezhat lishe imenniki zhinochogo rodu za vinyatkom imennika dies diei den yakij mozhe buti yak zhinochogo tak i cholovichogo rodu Bilshist imennikiv ciyeyi vidmini vzhivayetsya lishe v odnini P yata vidmina zhinochij ridVidminok Odnina MnozhinaNominativus es esGenetivus ei ei erŭmDativus ei ei ebŭsAccusativus em esAblativus e ebŭsVocativus es es Priklad vidminyuvannya imennika res rei rich Casus Singularis PluralisN res resG rei rerŭmD rei rebŭsAcc rem resAbl re rebŭsV res resZajmennikiOsobovi zajmenniki Osobovi zajmenniki pershoyi ta drugoyi vidmin ye nepravilnimi a takozh ne zminyuyutsya za rodom zvorotnij zajmenniki tretoyi osobi se sui zavzhdi stosuyetsya sub yekta nezalezhno vid jogo chisla Persha osoba Druga osoba Tretya osobaego nōs ya mi tu vōs ti vi se sui sebeSingularis Pluralis Singularis Pluralis Singularis PluralisNominativus ego egō nōs tu vōs Accusativus me te se seseGenitivus dopovnyuvach mei nostri tui vestri suiGenitivus partitiv nostrum vestrum Dativus mihi mihi nōbis tibi tibi vōbis sibi sibiAblativus me te se sese Formi rodovogo vidminka mei tui nostri vestri sui vzhivayutsya yak dopovnennya mene tebe nas vas todi yak nostrum vestrum vzhivayutsya yak partitiv oznachayuchi odin iz nas odin iz vas PrikmetnikiPrikmetniki mozhut vidminyatisya za pershoyu drugoyu chi tretoyu vidminoyu Prikmetniki pershoyi drugoyi vidmini Syudi nalezhat prikmetniki iz zakinchennyami us abo er dlya cholovichogo rodu a dlya zhinochogo rodu ta um dlya serednogo rodu Prikmetniki zhinochogo rodu vidminyayutsya za paradigmoyu pershoyi vidmini a reshta za paradigmoyu drugoyi vidmini Deyaki prikmetniki z zakinchennyam er vtrachayut e pid chas vidminyuvannya napriklad pulcher pulchra pulchrum Casus Masculinum Femininum NeutrumSingularisN parvus parva parvumG parvi parvae parviD parvō parvae parvōAcc parvum parvam parvumAbl parvō parva parvōV parve parva parvumPluralisN parvi parvae parvaG parvōrum parvarum parvōrumD parvis parvis parvisAcc parvōs parvas parvaAbl parvis parvis parvisV parvi parvae parva Vidminyuvannya prikmetnika na er Casus Masculinum Femininum NeutrumSingularisN miser misera miserumG miseri miserae miseriD miserō miserae miserōAcc miserum miseram miserumAbl miserō misera miserōV miser misera miserumPluralisN miseri miserae miseraG miserōrum miserarum miserōrumD miseris miseris miserisAcc miserōs miseras miseraAbl miseris miseris miserisV miseri miserae miseraPrikmetniki tretoyi vidmini Prikmetniki tretoyi vidmini mozhut mati taki zakinchennya nazivnogo vidminku odnini tri zakinchennya vidminni dlya kozhnogo rodu napriklad saluber salubris salubre zdorovij dva zakinchennya spilne dlya cholovichogo i zhinochogo inshe dlya serednogo naprikad gravis gravis grave vazhkij Ce najchiselnisha grupa odne zakinchennya dlya vsih troh rodiv napriklad felix felix felix shaslivij Bilshist prikmetnikiv tretoyi vidmini vidminyayutsya yak imenniki golosnoyi grupi ale ye vinyatki Vidminyuvannya z troma zakinchennyami Singularis PluralisCasus Massculinum Femininum Neutrum Massculinum Femininum NeutrumN V acer acris acre acres acriaG acris acriumD acri acribusAcc acrem acre acres acriaAbl acri acribusVidminyuvannya z dvoma zakinchennyami Singularis PluralisCasus Massculinum Femininum Neutrum Massculinum Femininum NeutrumN V gravis gravis grave graves graviaG gravis graviumD gravi gravibusAcc gravem grave graves graviaAbl gravi gravibusVidminyuvannya z odnim zakinchennyami Singularis PluralisCasus Massculinum Femininum Neutrum Massculinum Femininum NeutrumN V felix felix felix felices feliciaG felicis feliciumD felici felicibusAcc felicem felix felices feliciaAbl felici felicibusVidminyuvannya prikmetnikiv u vishomu stupeni porivnyannya Prikmetniki u vishomu stupeni porivnyannya comparativus vidminyayutsya yak imenniki tretoyi vidmini prigolosnoyi grupi Singularis PluralisCasus Massculinum Femininum Neutrum Massculinum Femininum NeutrumN V carior carior carius cariores carioraG carioris cariorumD cariori carioribusAcc cariorem carius cariores carioraAbl cariore carioribus Prikmetniki v najvishomu stupeni porivnyannya vidminyayutsya tak yak prikmetniki pershoyi drugoyi vidmini na us a um Chislivniki Latinski slova chislivniki buvayut kilkoh vidiv najposhirenishimi ye kilkisni ta poryadkovi ridshe traplyayutsya rozdilovi ta prislivnikovi Vidminyayutsya lishe poryadkovi za zrazkom prikmetnika pershoyi drugoyi vidmini ta deyaki kilkisni Vidminyuvannya kilkisnih chislivnikiv Sered kilkisnih chislivnikiv vidminyayutsya lishe unus odin duo dva tres tri mnozhinni sotni ducenti dvisti trecenti trista itd a takozh mille tisyacha unus una unum yak imenniki pershoyi drugoyi vidmini z ius abo ius u rodovomu ta i v davalnomu vidminku Duo vidminyayetsya nepravilno tres vidminyayetsya yak prikmetnik tretoyi vidmini v mnozhini chislivniki na centi sotni vidminyayutsya yak prikmetniki pershoyi drugoyi vidmini a mille u mnozhini vidminyayetsya yak imennik serednogo rodu tretoyi vidmini z osnovoyu na i ale ne vidminyayetsya v odnini Formi mnozhini unus vikoristovuyut z mnozhinnimi imennikami pluralia tantum yaki faktichno poznachayut odninu napriklad una castra odin vijskovij tabir unus una unum odin odna odneSingularis PluralisMasculinum Femininum Neutrum Masculinum Femininum NeutrumNominativus unus una unum uni unae unaVocativus uneAccusative unum unam unōs unasGenitivus unius unius unōrum unarum unōrumDativus uni unisAblativus unō una unō Slovo ambō oboye vidminyayetsya yak duo z tiyeyu vidminnistyu sho v nomu o staye dovgim Obidva shabloni vidminyuvannya pohodyat iz indo yevropejskoyi dvoyini sho zagalom znikla v latini na korist mnozhini duo duae duo dva dviPluralisMasculinum Femininum NeutrumNominativus duo duae duoVocativusAccusative duōs duo duasGenitivus duōrum duarum duōrumDativus duōbus duabus duōbusAblativusambō ambae ambō oboye obidvi obidvaPluralisMasculinum Femininum NeutrumNominativus ambō ambae ambōAccusative ambōs ambō ambasGenitivus ambōrum ambarum ambōrumDativus ambōbus ambabus ambōbusAblativustres tria triPluralisMasculinum Femininum NeutrumNominativus tres triaVocativusAccusative tres trisGenitivus triumDativus tribusAblativus Chislivnik centum sto ne vidminyayetsya na vidminu vid inshih sotennih chislivnikiv ducenti trecenti quadringenti quingenti sescenti septingenti octingenti nōngenti ducenti ducentae ducenta dvistiPluralisMasculinum Femininum NeutrumNominativus ducenti ducentae ducentaVocativusAccusative ducentōs ducentasGenitivus ducentōrum ducentarum ducentōrumDativus ducentisAblativus Slovo mille tisyacha ye nezminyuvanim v odnini Natomist jogo forma mnozhini milia vidminyayetsya yak imennik tretoyi vidmini z osnovoyu na i U frazi chotiri tisyachi konej yak i v ukrayinskij dlya imennika bude vikoristano rodovij vidminok quattuor milia equōrum mille tisyacha milia milium tisyachiNominativus mille milia millia iaVocativusAccusativeGenitivus milium millium iumDativus milibus millibus ibusAblativus Reshta chislivnikiv ne vidminyayutsya Div takozhGramatika latinskoyi movi Latinske diyevidminyuvannyaDzherelaYakovenko Natalya Mironova Valentina Latinska mova Pidruchnik Vidannya druge dopovnene Lviv 2002 Litvinov Volodimir Dmitrovich Dovidnik z gramatiki latinskoyi movi K 2008 Skorina L P Latinsko ukrayinskij ukrayinsko latinskij slovnik L P Skorina O A Skorina K Oberegi 2004 448 s Ser Abecedarium