Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Відмінкова граматика — спосіб опису семантики речення (за винятком модальних і перформативних елементів) як системи семантичних валентностей, тобто через зв'язки головного дієслова з ролями, що зумовлюються значенням цього дієслова і виконуються іменними складниками. Іноді розглядається як один з різновидів генеративної граматики.
Фундаментальна гіпотеза відмінкової граматики полягає в тому, що граматичні функції, такі як суб’єкт або об’єкт, визначаються глибокою семантичною валентністю дієслова, яка знаходить свій синтаксичний корелят у таких граматичних категоріях, як суб’єкт і об’єкт, а також у граматичних відмінках, таких як називний і знахідний відмінки. Філлмор (1968) висуває таку ієрархію для універсального правила вибору предмета:
Агентив < Інструменталіс < Об'єктив
У межах відмінкової граматики з боку семантики описано багато мов. Результати подібних досліджень використовуються в працях штучного інтелекту (в галузі семантики фреймів) та психолінгвістики .
Історія
Відмінкова граматика виникла в межах генеративної граматики наприкінці 1960-х років у працях Ч. Філлмора. Як метод граматичного опису розвивалася під впливом досліджень К. Л. Пайка .
Підходи лінгвістів (В.Чейфа, Дж. Андерсона, Дж. Грубера, В. Кука та інших) до відмінкової граматики розрізняються за: типом логічної структури речення, набором ролей і припустимих поєднань, що мають назву «відмінкові рамки» або фрейми. Відмінкова рамка описує важливі аспекти семантичної валентності дієслів, прикметників та іменників. Фрейми регістру підлягають певним обмеженням, наприклад те, що глибокий регістр може зустрічатися лише один раз у реченні. Деякі випадки є обов'язковими, а інші - факультативними. Обов’язкові відмінки не можна видаляти, ризикуючи отримати неграматичні речення. Наприклад, Мері дала яблука є неграматичним у цьому значенні.
Протягом 1970-х і 1980-х років Чарльз Філмор поширив свою початкову теорію на так звану фреймову семантику. Волтер А. Кук, SJ, професор лінгвістики Джорджтаунського університету, був одним із найвидатніших теоретиків регістрової граматики після оригінальної роботи Філлмора. Кук присвятив більшу частину своїх наукових досліджень з початку 1970-х до 1990-х років подальшому розвитку граматики відмінків як інструменту для лінгвістичного аналізу, методології навчання мови та інших застосувань, і був автором кількох великих текстів і багатьох статей з граматики відмінків. Кук підготував кілька докторських дисертацій (див., наприклад, Moskey 1978), застосовуючи відмінкову граматику в різних сферах теоретичних і прикладних лінгвістичних досліджень.
Теорія глибинних відмінків
Завдяки теорії глибинних семантичних відмінків можна чітко представити внутрішню структуру пропозиції, структурувати відношення між елементами глибинних і семантичних структур. Філлмор подав план вмісту речення як пропозицію — тимчасовий набір семантико-синтаксичних функцій («ролей») для іменних компонентів, склад і взаємовідношення яких задається лексичним значенням предикативного знаку, як правило, дієслова. Предикат в поверхневій структурі (англ. surface structure) речення зазвичай виражається дієсловами, але інколи - службовими словами
Глибинні відмінки часто можуть не відповідати поверхневим відмінкам (або їх аналогам в аналітичних мовах), тому в межах відмінкової граматики пропонується система правил перетворення з глибинної структури (англ.deep structure) на поверхневу :
- Відмінок Agent (A) виражається підметом;
- Якщо у певному реченні відмінок Agent (A) не виступає підметом, тоді позицію підмета займає слово з відмінком Beneficiary (B);
- Якщо підметом не виступає відмінок Beneficiary (B) - тоді ним виражається відмінок Object (O).
Правила формального висловлювання відмінків описують відповідність глибинних відмінків і елементів поверхневої структури речень даної мови: так, в англійській мові відмінку у поверхневій структурі зазвичай відповідає прийменник with, проте, якщо слово з відмінком «інструмент» вживається у функції підлягає, привід with усувається. Особливе правило вказує, що при дієслові play прийменник with може як елімінуватися (He can play piano 'Він вміє грати на фортепіано'), так і замінюватись прийменником on (He is playing sonata on the piano 'Він грає сонату на фортепіано'):115-116.
До недоліків теорії слід віднести відсутність точних визначень та критеріїв виділення семантичних ролей, невизначеність статусу ролей у деривації речення, ступеня повноти набору ролей та межі між рольовими та іншими елементами речення .
Див. також
Примітки
- Падежная грамматика // [ru] / Главный редактор . — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — . (рос.)
- Семантика // Элементы общей лингвистики. — М. : Наука, 1977. — С. 114—125. — 6300 прим.
Література
- «The Case for Case» (1968). In Bach and Harms (Ed.): Universals in Linguistic Theory. New York: Holt, Rinehart, and Winston, 1-88.
- Филлмор Ч. Дело о падеже // . — М. : Прогресс, 1981. — Вип. 10 (16 липня). — С. 369—495.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidminkova gramatika sposib opisu semantiki rechennya za vinyatkom modalnih i performativnih elementiv yak sistemi semantichnih valentnostej tobto cherez zv yazki golovnogo diyeslova z rolyami sho zumovlyuyutsya znachennyam cogo diyeslova i vikonuyutsya imennimi skladnikami Inodi rozglyadayetsya yak odin z riznovidiv generativnoyi gramatiki Fundamentalna gipoteza vidminkovoyi gramatiki polyagaye v tomu sho gramatichni funkciyi taki yak sub yekt abo ob yekt viznachayutsya glibokoyu semantichnoyu valentnistyu diyeslova yaka znahodit svij sintaksichnij korelyat u takih gramatichnih kategoriyah yak sub yekt i ob yekt a takozh u gramatichnih vidminkah takih yak nazivnij i znahidnij vidminki Fillmor 1968 visuvaye taku iyerarhiyu dlya universalnogo pravila viboru predmeta Agentiv lt Instrumentalis lt Ob yektiv U mezhah vidminkovoyi gramatiki z boku semantiki opisano bagato mov Rezultati podibnih doslidzhen vikoristovuyutsya v pracyah shtuchnogo intelektu v galuzi semantiki frejmiv ta psiholingvistiki IstoriyaVidminkova gramatika vinikla v mezhah generativnoyi gramatiki naprikinci 1960 h rokiv u pracyah Ch Fillmora Yak metod gramatichnogo opisu rozvivalasya pid vplivom doslidzhen K L Pajka Pidhodi lingvistiv V Chejfa Dzh Andersona Dzh Grubera V Kuka ta inshih do vidminkovoyi gramatiki rozriznyayutsya za tipom logichnoyi strukturi rechennya naborom rolej i pripustimih poyednan sho mayut nazvu vidminkovi ramki abo frejmi Vidminkova ramka opisuye vazhlivi aspekti semantichnoyi valentnosti diyesliv prikmetnikiv ta imennikiv Frejmi registru pidlyagayut pevnim obmezhennyam napriklad te sho glibokij registr mozhe zustrichatisya lishe odin raz u rechenni Deyaki vipadki ye obov yazkovimi a inshi fakultativnimi Obov yazkovi vidminki ne mozhna vidalyati rizikuyuchi otrimati negramatichni rechennya Napriklad Meri dala yabluka ye negramatichnim u comu znachenni Protyagom 1970 h i 1980 h rokiv Charlz Filmor poshiriv svoyu pochatkovu teoriyu na tak zvanu frejmovu semantiku Volter A Kuk SJ profesor lingvistiki Dzhordzhtaunskogo universitetu buv odnim iz najvidatnishih teoretikiv registrovoyi gramatiki pislya originalnoyi roboti Fillmora Kuk prisvyativ bilshu chastinu svoyih naukovih doslidzhen z pochatku 1970 h do 1990 h rokiv podalshomu rozvitku gramatiki vidminkiv yak instrumentu dlya lingvistichnogo analizu metodologiyi navchannya movi ta inshih zastosuvan i buv avtorom kilkoh velikih tekstiv i bagatoh statej z gramatiki vidminkiv Kuk pidgotuvav kilka doktorskih disertacij div napriklad Moskey 1978 zastosovuyuchi vidminkovu gramatiku v riznih sferah teoretichnih i prikladnih lingvistichnih doslidzhen Teoriya glibinnih vidminkivZavdyaki teoriyi glibinnih semantichnih vidminkiv mozhna chitko predstaviti vnutrishnyu strukturu propoziciyi strukturuvati vidnoshennya mizh elementami glibinnih i semantichnih struktur Fillmor podav plan vmistu rechennya yak propoziciyu timchasovij nabir semantiko sintaksichnih funkcij rolej dlya imennih komponentiv sklad i vzayemovidnoshennya yakih zadayetsya leksichnim znachennyam predikativnogo znaku yak pravilo diyeslova Predikat v poverhnevij strukturi angl surface structure rechennya zazvichaj virazhayetsya diyeslovami ale inkoli sluzhbovimi slovami Glibinni vidminki chasto mozhut ne vidpovidati poverhnevim vidminkam abo yih analogam v analitichnih movah tomu v mezhah vidminkovoyi gramatiki proponuyetsya sistema pravil peretvorennya z glibinnoyi strukturi angl deep structure na poverhnevu 115 Vidminok Agent A virazhayetsya pidmetom Yaksho u pevnomu rechenni vidminok Agent A ne vistupaye pidmetom todi poziciyu pidmeta zajmaye slovo z vidminkom Beneficiary B Yaksho pidmetom ne vistupaye vidminok Beneficiary B todi nim virazhayetsya vidminok Object O Pravila formalnogo vislovlyuvannya vidminkiv opisuyut vidpovidnist glibinnih vidminkiv i elementiv poverhnevoyi strukturi rechen danoyi movi tak v anglijskij movi vidminku u poverhnevij strukturi zazvichaj vidpovidaye prijmennik with prote yaksho slovo z vidminkom instrument vzhivayetsya u funkciyi pidlyagaye privid with usuvayetsya Osoblive pravilo vkazuye sho pri diyeslovi play prijmennik with mozhe yak eliminuvatisya He can play piano Vin vmiye grati na fortepiano tak i zaminyuvatis prijmennikom on He is playing sonata on the piano Vin graye sonatu na fortepiano 115 116 Do nedolikiv teoriyi slid vidnesti vidsutnist tochnih viznachen ta kriteriyiv vidilennya semantichnih rolej neviznachenist statusu rolej u derivaciyi rechennya stupenya povnoti naboru rolej ta mezhi mizh rolovimi ta inshimi elementami rechennya Div takozhVidminok GramatikaPrimitkiPadezhnaya grammatika ru Glavnyj redaktor M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros Semantika Elementy obshej lingvistiki M Nauka 1977 S 114 125 6300 prim Literatura The Case for Case 1968 In Bach and Harms Ed Universals in Linguistic Theory New York Holt Rinehart and Winston 1 88 Fillmor Ch Delo o padezhe M Progress 1981 Vip 10 16 lipnya S 369 495