Вусата колюча акула (Cirrhigaleus) — рід акул родини Катранові. Має 3 види. Інша назва «грубошкіра акула».
Вусата колюча акула | |
---|---|
Вусата акула-мандарин | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Хрящові риби (Chondrichthyes) |
Ряд: | Катраноподібні (Squaliformes) |
Родина: | Катранові (Squalidae) |
Рід: | Cirrhigaleus Tanaka, 1912 |
Вікісховище: Cirrhigaleus |
Опис
Загальна довжина досягає 118 до 126 м. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більше за самців. Голова широка та пласка. Мають 2 вусики різного розміру у кожного з видів. Звідси походить назва цих акул. Очі великі, овальні, горизонтальної форми. Позаду очей розташовані великі бризкальця. Рот великий. Зуби розташовані щільно. У них 5 пар зябрових щілин. Тулуб кремезний. Шкіряна луска жорсткіша ніж в інших родах катраноподібних, велика з гострими зубчиками, рельєфна, що створює вигляд грубої шкіри. Звідси походить інша назва цих акул. Грудні плавці великі, широкі, трикутної форми. Наділена 2 спинними плавцями з шипиками. Передній плавець більше за задній. Хвостовий плавець короткий, веслоподібний. Анальний плавець відсутній.
Спина сірого та коричневого забарвлення з різними відтінками, черево — білого, попільно-білого кольору. Задні кромки всіх плавців білі.
Спосіб життя
Тримаються прибережних районів, мілини, континентального шельфу на глибинах від 70 до 600. Тримаються дна, є бентофагами. Використовують вусики для пошуку здобичі. Живляться костистими рибами, головоногими молюсками та різними безхребетними. Основними ворогами є великі акули та морські паразити.
Статева зрілість настає при розмірах 85-110 см. Це яйцеживородні акули. Самиці народжують від 10 до 22 акуленят завдовжки від 15 до 30 см.
Розповсюдження
Мешкають біля берегів південної та східної Африки, в центральній частині Тихого океану, від Мексиканської затоки до південної Бразилії; від узбережжя Японії до Алеутських островів, Тайваню, Індонезії, Нової Зеландії та південної Австралії.
Види
- Cirrhigaleus asper Merrett, 1973
- Cirrhigaleus australis White, Last & Stevens, 2007
- Cirrhigaleus barbifer Tanaka, 1912
Джерела
- Leonard Compagno, Marc Dando, Sarah Fowler: Sharks of the World. Princeton Field Guides, Princeton University Press, Princeton und Oxford 2005; S. 71-73.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vusata kolyucha akula Cirrhigaleus rid akul rodini Katranovi Maye 3 vidi Insha nazva gruboshkira akula Vusata kolyucha akula Vusata akula mandarin Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Ryad Katranopodibni Squaliformes Rodina Katranovi Squalidae Rid Cirrhigaleus Tanaka 1912 Vikishovishe CirrhigaleusOpisZagalna dovzhina dosyagaye 118 do 126 m Sposterigayetsya statevij dimorfizm samici bilshe za samciv Golova shiroka ta plaska Mayut 2 vusiki riznogo rozmiru u kozhnogo z vidiv Zvidsi pohodit nazva cih akul Ochi veliki ovalni gorizontalnoyi formi Pozadu ochej roztashovani veliki brizkalcya Rot velikij Zubi roztashovani shilno U nih 5 par zyabrovih shilin Tulub kremeznij Shkiryana luska zhorstkisha nizh v inshih rodah katranopodibnih velika z gostrimi zubchikami relyefna sho stvoryuye viglyad gruboyi shkiri Zvidsi pohodit insha nazva cih akul Grudni plavci veliki shiroki trikutnoyi formi Nadilena 2 spinnimi plavcyami z shipikami Perednij plavec bilshe za zadnij Hvostovij plavec korotkij veslopodibnij Analnij plavec vidsutnij Spina sirogo ta korichnevogo zabarvlennya z riznimi vidtinkami cherevo bilogo popilno bilogo koloru Zadni kromki vsih plavciv bili Sposib zhittyaTrimayutsya priberezhnih rajoniv milini kontinentalnogo shelfu na glibinah vid 70 do 600 Trimayutsya dna ye bentofagami Vikoristovuyut vusiki dlya poshuku zdobichi Zhivlyatsya kostistimi ribami golovonogimi molyuskami ta riznimi bezhrebetnimi Osnovnimi vorogami ye veliki akuli ta morski paraziti Stateva zrilist nastaye pri rozmirah 85 110 sm Ce yajcezhivorodni akuli Samici narodzhuyut vid 10 do 22 akulenyat zavdovzhki vid 15 do 30 sm RozpovsyudzhennyaMeshkayut bilya beregiv pivdennoyi ta shidnoyi Afriki v centralnij chastini Tihogo okeanu vid Meksikanskoyi zatoki do pivdennoyi Braziliyi vid uzberezhzhya Yaponiyi do Aleutskih ostroviv Tajvanyu Indoneziyi Novoyi Zelandiyi ta pivdennoyi Avstraliyi VidiCirrhigaleus asper Merrett 1973 Cirrhigaleus australis White Last amp Stevens 2007 Cirrhigaleus barbifer Tanaka 1912DzherelaLeonard Compagno Marc Dando Sarah Fowler Sharks of the World Princeton Field Guides Princeton University Press Princeton und Oxford 2005 S 71 73 ISBN 978 0 691 12072 0