Орля (Ву́рля, пол. Orla, біл. Орля) — село в Білорусі, Берестейської області Кам'янецького району. Орган місцевого самоврядування — Вовчинська сільська рада. До 1939 року — ґміна Вовчин (Польща). Належить до церковного приходу села Огородники. Найближча залізнична станція — Лищиці, розташована за 16, 5 км. Старе місце села довший час було закрите для вільного відвідування місцевими жителями. Тепер доступна північно-східна частина. Уся територія знаходиться в прикордонній смузі. Вимираюче село. Місцевий магазин орієнтується на обслуговування працівників газосховища.
село Орля | ||||
Транслітерація назви | Orlia | |||
---|---|---|---|---|
В'їзд до села | ||||
Основні дані | ||||
52°14′29″ пн. ш. 23°18′18″ сх. д. / 52.241277777778° пн. ш. 23.304888888889° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Берестейська область | |||
Район | Кам'янецький район | |||
Рада | Вовчинська сільська рада | |||
Населення | 16 (2009) | |||
Часовий пояс | ||||
Поштовий індекс | 225866 | |||
Телефонний код | +375-1631 | |||
Автомобільний код | 1 | |||
Водний об'єкт | р. Західний Буг | |||
Конфесійний склад | православні | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 339 км | |||
Орля | ||||
Орля Орля (Берестейська область) | ||||
Назва
Належить до великої групи назв, які утворені зі слова орел (Орлянки, Орли, Орловичи, Орлє). Зв'язок з птахами підкріплюється тим, що за 40 км лежить містечко на ріці , яке використовує герб з зображенням чорного орел. На сьогоднішній день помітних великих популяцій орлиних в околиці села нема. Найбільший з них орлан-білохвіст занесений в Червону Книгу Республіки Білорусь. Існують також південно-слов'янська і західно-балтська версії.
Географія
Розташоване в поріччі річки Пульви, за 57 км на південний захід від Кам'янця.
Історія
У XVII столітті селом володіли магнати Завиші та Радзивілли, пізніше Красінські. У 1930-і роки діяв комітет КПЗБ. У зв'язку з встановленням в 1939 році кордону СРСР на Західному Бузі, більшість жителів виселене до Гремячі. В 1940—1941 роках на його землях побудовано кілька бункерів Берестейського укріпленого району. Менша частина ДОТів зруйнована німецькими військами. У 1941 році селяни повернулись у село. Під час Другої світової війні в селі працювала початкова школа. У 1944 році виселене з прикордонної смуги. З початком примусової колективізації жителі масово почали виїжджати у інші населені пункти СРСР. З 1980-х років постійне місце бурової вахти. У 2000 році тут почалася експлуатація Прибузького підземного газового сховища.
Населення
Місцеве населення розмовляло північнозагородською говіркою західнополіського говору української мови. Земельний наділ мав назву ґрунт (12 га). Перед весіллям проводився обряд «дивоснуби». Колядування в селі тривало тиждень, у ньому брали участь як місцеві жителі, так і молодь з сусідніх сіл. Одним з традиційних занять було розведення коней. Значна частина чоловіків працювала на сезонних роботах на кінному заводі «Вигода» в Янові-Підляському.
Згідно з переписом населення 1921 року в Вурлі було 136 жителів: 66 чоловіків і 70 жінок. Усі православні. У 1930-ті роки на хуторах оселилося кілька родин поляків-осадників. Більшість з них в 1944-45 роках виїхали в Польщу. На землях осадників розташована східна половина сучасного села.
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 16 осіб.
Сакральне
В урочищі Козенські розташовано кілька криничок. Над найбільшою з них Берестейським міжрайонним культурно-просвітницьким громадським об'єднанням «Зов» і місцевими парафіянами споруджена каплиця з купальнею. Включено до туристичного маршруту «Високівське кільце». Місце паломництва, доглядається місцевим священиком. За 200 метрів на захід від неї розташований камінь-слідовик. Населення поширює чутки, що прикордонники бачили на старому місці села привид.
Примітки
- Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 24 лютого 2020. (англ.)
- Леонюк В. Орля // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2010. — Т. 2. — С. 133. — .
- Божестенный родник [Архівовано 26 червня 2012 у Wayback Machine.] «Народная газета» від 14.09.2007 р. (рос.)
Джерела
- Перспективы развития славянской ономастики — Наука, 1980. — с.133.
- Леонюк Володимир, Словник Берестейщини. Т. 2. — 2010. — с.133.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orlya 2 Vu rlya pol Orla bil Orlya selo v Bilorusi Berestejskoyi oblasti Kam yaneckogo rajonu Organ miscevogo samovryaduvannya Vovchinska silska rada 1 Do 1939 roku gmina Vovchin Polsha Nalezhit do cerkovnogo prihodu sela Ogorodniki Najblizhcha zaliznichna stanciya Lishici roztashovana za 16 5 km Stare misce sela dovshij chas bulo zakrite dlya vilnogo vidviduvannya miscevimi zhitelyami Teper dostupna pivnichno shidna chastina Usya teritoriya znahoditsya v prikordonnij smuzi Vimirayuche selo Miscevij magazin oriyentuyetsya na obslugovuvannya pracivnikiv gazoshovisha selo OrlyaTransliteraciya nazvi Orlia V yizd do selaV yizd do sela Osnovni dani52 14 29 pn sh 23 18 18 sh d 52 241277777778 pn sh 23 304888888889 sh d 52 241277777778 23 304888888889Krayina BilorusOblast Berestejska oblastRajon Kam yaneckij rajonRada Vovchinska silska radaNaselennya 16 2009 1 Chasovij poyas UTC 3Poshtovij indeks 225866Telefonnij kod 375 1631Avtomobilnij kod 1Vodnij ob yekt r Zahidnij BugKonfesijnij sklad pravoslavni Transport vidstani Do Minska fizichna 339 km Orlya OrlyaOrlya Berestejska oblast U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Orlya Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 3 Istoriya 4 Naselennya 5 Sakralne 6 Primitki 7 DzherelaNazvared nbsp Vezha Pribuzkogo gazoshovisha Nalezhit do velikoyi grupi nazv yaki utvoreni zi slova orel Orlyanki Orli Orlovichi Orlye Zv yazok z ptahami pidkriplyuyetsya tim sho za 40 km lezhit mistechko Vuorlya na rici Vuorlyanci yake vikoristovuye gerb z zobrazhennyam chornogo orel Na sogodnishnij den pomitnih velikih populyacij orlinih v okolici sela nema Najbilshij z nih orlan bilohvist zanesenij v Chervonu Knigu Respubliki Bilorus Isnuyut takozh pivdenno slov yanska i zahidno baltska versiyi Geografiyared Roztashovane v porichchi richki Pulvi za 57 km na pivdennij zahid vid Kam yancya 2 Istoriyared U XVII stolitti selom volodili magnati Zavishi ta Radzivilli piznishe Krasinski 2 U 1930 i roki diyav komitet KPZB U zv yazku z vstanovlennyam v 1939 roci kordonu SRSR na Zahidnomu Buzi bilshist zhiteliv viselene do Gremyachi V 1940 1941 rokah na jogo zemlyah pobudovano kilka bunkeriv Berestejskogo ukriplenogo rajonu Mensha chastina DOTiv zrujnovana nimeckimi vijskami U 1941 roci selyani povernulis u selo Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v seli pracyuvala pochatkova shkola U 1944 roci viselene z prikordonnoyi smugi Z pochatkom primusovoyi kolektivizaciyi zhiteli masovo pochali viyizhdzhati u inshi naseleni punkti SRSR Z 1980 h rokiv postijne misce burovoyi vahti U 2000 roci tut pochalasya ekspluataciya Pribuzkogo pidzemnogo gazovogo shovisha nbsp Kamin slidovikNaselennyared Misceve naselennya rozmovlyalo pivnichnozagorodskoyu govirkoyu zahidnopoliskogo govoru ukrayinskoyi movi Zemelnij nadil mav nazvu grunt 12 ga Pered vesillyam provodivsya obryad divosnubi Kolyaduvannya v seli trivalo tizhden u nomu brali uchast yak miscevi zhiteli tak i molod z susidnih sil Odnim z tradicijnih zanyat bulo rozvedennya konej Znachna chastina cholovikiv pracyuvala na sezonnih robotah na kinnomu zavodi Vigoda v Yanovi Pidlyaskomu Zgidno z perepisom naselennya 1921 roku v Vurli bulo 136 zhiteliv 66 cholovikiv i 70 zhinok Usi pravoslavni U 1930 ti roki na hutorah oselilosya kilka rodin polyakiv osadnikiv Bilshist z nih v 1944 45 rokah viyihali v Polshu Na zemlyah osadnikiv roztashovana shidna polovina suchasnogo sela Za perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya sela stanovila 16 osib 1 Sakralnered V urochishi Kozenski roztashovano kilka krinichok Nad najbilshoyu z nih Berestejskim mizhrajonnim kulturno prosvitnickim gromadskim ob yednannyam Zov i miscevimi parafiyanami sporudzhena kaplicya z kupalneyu 3 Vklyucheno do turistichnogo marshrutu Visokivske kilce Misce palomnictva doglyadayetsya miscevim svyashenikom Za 200 metriv na zahid vid neyi roztashovanij kamin slidovik Naselennya poshiryuye chutki sho prikordonniki bachili na staromu misci sela privid Primitkired a b v Belarus pop stat mashke org Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 24 lyutogo 2020 angl a b v Leonyuk V Orlya Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 2010 T 2 S 133 ISBN 978 966 325 135 6 Bozhestennyj rodnik Arhivovano 26 chervnya 2012 u Wayback Machine Narodnaya gazeta vid 14 09 2007 r ros Dzherelared Perspektivy razvitiya slavyanskoj onomastiki Nauka 1980 s 133 Leonyuk Volodimir Slovnik Berestejshini T 2 2010 s 133 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Orlya Kam 27yaneckij rajon amp oldid 34918827