У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Вулиця Шевченка Ву лиця Шевченка одна з головних вулиць міста Винник

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Шевченка.

Ву́лиця Шевченка — одна з головних вулиць міста Винники Львівської області, розташована в історичній частині міста. Бере початок від вулиці Галицької, 16 та прямує до вулиці Байди Вишневецького в південному напрямку. Названа на честь українського поета, письменника, художника Тараса Шевченка. Довжина вулиці близько 1,2 км.

Вулиця Шевченка Україна
Населений пункт	Винники Львівська область
Загальні відомості
Координати	49°48′56″ пн. ш. 24°07′47″ сх. д. / 49.81555555558333026° пн. ш. 24.12972222225000252° сх. д.Координати: 49°48′56″ пн. ш. 24°07′47″ сх. д. / 49.81555555558333026° пн. ш. 24.12972222225000252° сх. д.
Поштові індекси	79495
Зовнішні посилання
Мапа

Вулиця Шевченка у Вікісховищі

До вул. Шевченка з парного боку прилучаються вул. Пилипа Орлика, 6-й Заозерний провулок, вул. Львівська, вул. Смерекова, вул. Івана Котляревського, а з непарного боку — вул. Просвіти, вул. Василя Стуса, вул. Садова, вул. Злагоди, вул. Довганика.

Будівлі та установи

№ 1: Винниківська тютюнова фабрика. На місці фабрики у XIII столітті був дерев'яний замок, у XVII— XVIII століттях — кам'яний замок з поділом на верхній та нижній двори. У 1756—1776 роках в приміщенні замку знаходився монастир піарів (наглядач Самуель Ґловінський). 1779 року в приміщення колишнього Винниківського замку була переведена Львівська тютюнова фабрика.

№ 2: Бібліотека № 35 ЦБС.

№ 3-А: Культурний центр «Дозвілля», Львівська обласна федерація корфболу.

№ 4-А: Церква святих Володимира і Ольги, що належить до Православної церкви України. Будівництво розпочато 1991 року, освячена церква 29 липня 2001 року.

№ 5: Винниківський Народний дім. Відкрито у 1924 році як дім читальні «Просвіта». За часів радянської влади — приміщення Будинку культури. Упродовж 1939—1952 років у приміщенні клубу діяла бібліотека для дорослих. У 1991 році перейменований на Народний дім Винників.

№ 13: Церква Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Перша згадка датована 1515 роком. Церква спочатку була із соснового дерева, а у 1842 році освячена як новий мурований храм.

№ 22 1920-ті - 1930-ті рр. - приватна майстерня з виготовленням меблів Біньовського; 1940-ві-1950-ті рр. - артіль 1-го Травня; з 1959 р. – Винниківський цех №3 Львівської меблевої фабрики (де працювало 116 робітників на в-ві кімнатних буфетів та столиків під радіо); 1990-ті - меблевий магазин. .

№ 51—А: Спортивний клуб «Жупан-Юніор».

Львівська тютюнова фабрика
(вул. Шевченка, 1)
Церква святих Володимира і Ольги
(вул. Шевченка, 4-А)
Народний дім
(вул. Шевченка, 5)
Церква Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа
(вул. Шевченка, 13)
Будинок
(вул. Шевченка, 22)

Пам'ятки

Пам'ятник Тарасові Шевченку (1913). Це перший на західноукраїнських землях скульптурний пам'ятник великому Кобзареві. Рішенням Львівської обласної ради № 183 від 5 травня 1972 року пам'ятнику присвоєно статус пам'ятки монументального мистецтва. Розташований при вулиці Шевченка, 11.
Пам'ятник радянським воїнам, що загинули при визволенні міста Винники у липні 1944 року (вул. Шевченка, 3-А), відкритий у 1957 році.
Меморіальна дошка Маркіяну Шашкевичу у Винниках. Відкрита 3 грудня 1911 року у церкві Воскресіння Господнього на честь століття від дня народження письменника та є історичним об'єктом у Винниках. Це одна з найдавніших меморіальних таблиць Маркіяну Шашкевичу в Україні та у світі. Перша у Бережанах та друга у Львові не збереглися..

2005 року біля Церкви Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, у сквері, була встановлена і освячена фігура Божої Матері.

Пам'ятник радянським воїнам, що загинули при визволенні міста Винники
Пам'ятник Т. Г. Шевченку

Водойми

Винниківський ставок за будинком № 8.

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, 312 с., Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — С. 222.
Байцар А. (12 березня 2014). З історії Винник: Фігури Божої Матері та хрести процесійні. plus.lviv.ua. Інформаційно-розважальний портал «Винники Plus». оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 17 лютого 2021.
. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 23 листопада 2020.

Література

Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с.
Байцар Андрій. Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.

[1] . Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.

[:0-2] Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, 312 с., Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.

[3] . Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.

[4] Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — С. 222.

[5] Байцар А. (12 березня 2014). З історії Винник: Фігури Божої Матері та хрести процесійні. plus.lviv.ua. Інформаційно-розважальний портал «Винники Plus». оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 17 лютого 2021.

[6] . Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2020.

[7] . Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 23 листопада 2020.