Ву́лиця Сте́фаника — одна з найстаріших вулиць міста Броди, Львівської області. Починається від , прямує через подвір'я швейної фабрики, де її перегороджує металевий паркан до . Утворює перехрестя з вулицями — Золотою, та .
Вулиця Василя Стефаника Броди | |
---|---|
Кам'яниця (вул. Стефаника, 5) | |
Місцевість | Місто |
Назва на честь | Василя Стефаника |
Колишні назви | |
Театральна, Старотеатральна, Фелікса Веста | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 248 м. |
поштові індекси | 80600 |
Транспорт | |
Найближчі залізничні станції | Броди |
Рух | односторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | № 5 |
Поштові відділення | ВПЗ «Броди» (пл. Ринок, 15) |
Аптеки | «Подорожник» |
Забудова | модерн, сецесія |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Історія та назва
Давня назва вулиці — Театральна, пов'язана з тим, що на розі сучасних вулиць Стефаника та Єврейської знаходилася будівля колишнього Музичного товариства (театру). У статті «Садовий концерт», що вийшла на шпальтах одного з випусків за 1896 р. місцевого часопису «Газета Брідська» згадується театр, а саме:
«Аполон постановив перенести свою резиденцію на час літньої спеки з давніх своїх апартаментів в Музичному товаристві при вул. Театральній до саду Герольда в Старих Бродах»
1898 року приміщення колишнього Музичного товариства викупило польське товариство «Зірка», де згодом містилися різні польські товариства. Пізніше вулиця мала назву — Старотеатральна. У 1938—1944 роках — вулиця Фелікса Веста, названа так на честь відомого польського книговидавця, власника книгарні й друкарні на сусідній вулиці Золотій у Бродах. Таким чином магістрат вшанував його значний вклад у розвиток міста, 75-річний ювілей його професійної діяльності та надання йому титулу почесного громадянина міста Броди. Наприкінці 1944 р. отримала свою сучасну назву — вулиця Стефаника, на честь видатного українського письменника та громадського діяча Василя Стефаника.
Забудова
У забудові вулиці переважають архітектурні стилі — модерн, сецесія. Декілька кам'яниць на вулиці Стефаника є пам'ятками архітектури місцевого значення:
№ 1. Після першої світової війни у цьому будинку, що належав єврейській родині Шапіро містився банк. Під час німецької окупації — установа зі збору відходів та вторсировини.
№ 5.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 675-М
Кам'яниця споруджена у 1910 році в стилі модерн (сецесія). Нині тут міститься аптека «Подорожник».
№ 8. По війні у цьому будинку відкрито швейно-взуттєву фабрику. У 1970 році добудовано третій та четвертий поверхи. 1992 року швейно-взуттєва фабрика перейменована на Бродівську орендну швейну фабрику та за рік споруджено ще один корпус підприємства. Від 1994 року — ТзДВ «Галант» і того ж року додатково створено спільне українсько-бельгійське підприємство «Укон».
- Кам'яниця (вул. Стефаника, 5)
- Кам'яниця (вул. Стефаника, 5)
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 16 вересня 2018.
- . №38 (2578). 14 вересня 2018 року. Архів оригіналу за 20 липня 2018.
- . www.brodyhistory.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
Джерела
- Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988. — 671 с.
- Дослідження полікультурної історичної спадщини міста Броди (потенціал, проблеми, перспективи) / Корчак А. — Броди, 2016. — 81 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Stefanika Vu licya Ste fanika odna z najstarishih vulic mista Brodi Lvivskoyi oblasti Pochinayetsya vid pryamuye cherez podvir ya shvejnoyi fabriki de yiyi peregorodzhuye metalevij parkan do Utvoryuye perehrestya z vulicyami Zolotoyu ta Vulicya Vasilya Stefanika BrodiKam yanicya vul Stefanika 5 Kam yanicya vul Stefanika 5 MiscevistMistoNazva na chestVasilya StefanikaKolishni nazviTeatralna Staroteatralna Feliksa VestaZagalni vidomostiProtyazhnist248 m poshtovi indeksi80600TransportNajblizhchi zaliznichni stanciyiBrodiRuhodnostoronnijPokrittyaasfaltBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatki 5Poshtovi viddilennyaVPZ Brodi pl Rinok 15 Apteki Podorozhnik Zabudovamodern secesiyaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapaIstoriya ta nazvaDavnya nazva vulici Teatralna pov yazana z tim sho na rozi suchasnih vulic Stefanika ta Yevrejskoyi znahodilasya budivlya kolishnogo Muzichnogo tovaristva teatru U statti Sadovij koncert sho vijshla na shpaltah odnogo z vipuskiv za 1896 r miscevogo chasopisu Gazeta Bridska zgaduyetsya teatr a same Apolon postanoviv perenesti svoyu rezidenciyu na chas litnoyi speki z davnih svoyih apartamentiv v Muzichnomu tovaristvi pri vul Teatralnij do sadu Gerolda v Starih Brodah 1898 roku primishennya kolishnogo Muzichnogo tovaristva vikupilo polske tovaristvo Zirka de zgodom mistilisya rizni polski tovaristva Piznishe vulicya mala nazvu Staroteatralna U 1938 1944 rokah vulicya Feliksa Vesta nazvana tak na chest vidomogo polskogo knigovidavcya vlasnika knigarni j drukarni na susidnij vulici Zolotij u Brodah Takim chinom magistrat vshanuvav jogo znachnij vklad u rozvitok mista 75 richnij yuvilej jogo profesijnoyi diyalnosti ta nadannya jomu titulu pochesnogo gromadyanina mista Brodi Naprikinci 1944 r otrimala svoyu suchasnu nazvu vulicya Stefanika na chest vidatnogo ukrayinskogo pismennika ta gromadskogo diyacha Vasilya Stefanika ZabudovaU zabudovi vulici perevazhayut arhitekturni stili modern secesiya Dekilka kam yanic na vulici Stefanika ye pam yatkami arhitekturi miscevogo znachennya 1 Pislya pershoyi svitovoyi vijni u comu budinku sho nalezhav yevrejskij rodini Shapiro mistivsya bank Pid chas nimeckoyi okupaciyi ustanova zi zboru vidhodiv ta vtorsirovini 5 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 675 M Kam yanicya sporudzhena u 1910 roci v stili modern secesiya Nini tut mistitsya apteka Podorozhnik 8 Po vijni u comu budinku vidkrito shvejno vzuttyevu fabriku U 1970 roci dobudovano tretij ta chetvertij poverhi 1992 roku shvejno vzuttyeva fabrika perejmenovana na Brodivsku orendnu shvejnu fabriku ta za rik sporudzheno she odin korpus pidpriyemstva Vid 1994 roku TzDV Galant i togo zh roku dodatkovo stvoreno spilne ukrayinsko belgijske pidpriyemstvo Ukon Kam yanicya vul Stefanika 5 Kam yanicya vul Stefanika 5 Primitki Arhiv originalu za 2 lyutogo 2016 Procitovano 16 veresnya 2018 38 2578 14 veresnya 2018 roku Arhiv originalu za 20 lipnya 2018 www brodyhistory org ua ukr Arhiv originalu za 16 veresnya 2018 Procitovano 16 veresnya 2018 DzherelaBrodi i Bridshina Istorichno memuarnij zbirnik Chumak Ya Toronto Ontario 1988 671 s Doslidzhennya polikulturnoyi istorichnoyi spadshini mista Brodi potencial problemi perspektivi Korchak A Brodi 2016 81 s