Вулиця Мушака

Вулиця Мушака — вулиця у Галицькому районі м. Львова, у місцевості Снопків. Сполучає вулиці Свєнціцького та (Ярославенка).

Вулиця Мушака Львів
Місцевість	Снопків
Район	Галицький
Назва на честь	(Юрія Мушака)
Колишні назви
Двєрніцького (част.), Голонівська (част.), Двєрніцького (част.), Інститутська (част.), 30-річчя Перемоги (част.)
польського періоду (польською)	Dwernickiego (cz.)
радянського періоду (українською)	Інститутська (част.), 30-річчя Перемоги (част.)
Загальні відомості
Протяжність	765 м.
поштові індекси	79011
Транспорт
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 59, 59а, 59б, 59в, 59г, 59д, 59е, 59є
Архітектурні пам'ятки	№ 38, 46, 48, 50, 52
Медичні заклади	терапевтичне відділення № 2 4-ї міської клінічної лікарні
Заклади культури	музей історії електрифікації Львівщини
Поштові відділення	ВПЗ № 11 вул. І. Франка, 91/93
Забудова	віденська сецесія, радянський конструктивізм 1960—1990-х років, сучасна забудова 2000-х років
Парки	(Залізна Вода)
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Історія та назва

Вулиця утворилася у 1885 році, як частина вулиці Дверницького, названої так на честь польського військовика, генерала, кавалерійського командира під час (польського повстання 1831 року) Юзефа Дверницького. Назва змінювалась неодноразово: Бад Ґассе — від січня 1941, вдруге Дверницького — від серпня 1941, Бадгассе — 1943, втретє Дверницького — липень 1944, Інститутська — 1946, 30-річчя Перемоги — 1975. Сучасна назва, на честь українського перекладача і філолога (Юрія Мушака), походить з 1991 року.

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Мушака переважають архітектурні стилі — віденська сецесія, радянський конструктивізм 1960—1990-х років, сучасна забудова 2000-х років. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 38 — житловий будинок, що внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1639-м.

№ 44а — Малий колегіум імені Патріарха Йосипа Сліпого УКУ.

№ 46 — житловий будинок, що внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1359-м.

№ 48 — триповерховий житловий будинок, збудований у стилі пізньої сецесії за спільним проєктом архітекторів Генрика Заремби та Марціна Хшановського у 1913 році. Скульптурне оздоблення (Владислава Яроцького), зокрема скульптура «Грифон» або «Химера» на фасаді будинку . В будинку до 1944 року розташовувалися адміністративні та житлові приміщення товариства монахів-місіонерів святого Вінсента де Поля. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1360-м.

№ 50 — житловий будинок, збудований у стилі пізньої сецесії за спільним проєктом архітекторів Генрика Заремби та Марціна Хшановського у 1913 році. Скульптурне оздоблення (Владислава Яроцького), зокрема скульптура «Війна» . Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1361-м.

№ 52 — житловий будинок, збудований у стилі пізньої сецесії за спільним проєктом архітекторів Генрика Заремби та Марціна Хшановського у 1913 році. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1362-м.

№ 54 — будівля колишнього санаторію для душевно хворих, яким у міжвоєнний період керували брати Свйонтковські, нині тут міститься терапевтичне відділення № 2 4-ї міської клінічної лікарні.

№ 56 — в будинку у березні 2018 року відкрився музей історії електрифікації Львівщини.

№ 58 — у вересні 1979 року тут створено «Львівський виробничий трест зеленого господарства», а у листопаді того ж року з Радгоспу «Декоративні культури» до новоствореного тресту передали майно теплиць та перевели на роботу працівників господарства. На його території вже були грядки, парники та теплиці (які деколи також називають «теплицями Рерінґа»), в яких вирощували декоративні рослини для міського озеленення. У 1990-х роках територія поступово почала втрачати своє призначення та занепали. У 2001 році КП «Львівський міський трест зеленого господарства» було реорганізовано у ЛКП «Зелений Львів». У 2014 році Львівська міська рада ухвалила рішення про списання з балансу та ліквідацію споруд і теплиць квіткового господарства, визнавши їх непридатними для подальшого використання. З квітня 2021 року дотепер зусиллями громадських об'єднань «Плато», «Екотерра», небайдужих мешканців, свідомого бізнесу та закордонних донорів облаштовується простір міського садівництва та городництва «Розсадник».

№ 59а, 59б, 59в, 59г, 59д, 59е, 59є — (таунгауз) з семи зблокованих котеджів, збудований у 1997 році за проєктом архітектора К. Рибачка.

Див. також

• (Вулиця Двєрніцького)

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.
2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 12 листопада 2022.
3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.
4. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 277.
5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 41.
6. Малий Колегіум УКУ. collegium.ucu.edu.ua. Український католицький університет. оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
7. Архітектура Львова, 2008, с. 489, 490.
8. Роксоляна Загайська (3 вересня 2005). . postup.brama.com. Поступ. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
9. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 276—277.
10. Марічка Крижанівська (14 березня 2018). У Львові відкрили перший інтерактивний Музей історії електрифікації Львівщини. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 22 серпня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
11. Музей історії електрифікації Львівщини. loe.lviv.ua. Львівобленерго. оригіналу за 7 серпня 2022. Процитовано 22 серпня 2022.
12. Простір міського садівництва та городництва «Розсадник». rozsadnyk.lviv.ua. Процитовано 30 листопада 2023. {{}}: Недійсний |мертвий-url=dead ()
13. ЛКП «Зелений Львів». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 15 березня 2023. Процитовано 30 листопада 2023.

Джерела

• Іваночко Уляна, Ковальчук Христина, Максим'юк Тетяна, Петришин Галина. Архітектура кінця XVIII – першої половини XIX ст // Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 170–237. — .
• Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 87. — .
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Мушака вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 276—277. — .
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 41, 82, 102. — .
• Мельник І. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 266, 277. — .

Посилання

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Мушака Ю. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 25 квітня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
• Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: озеленені території вул. Мушака — Дібровної (кол. район Софіївки). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.