Вулиця Млина́рська — вулиця в північно-західній частині міста Івано-Франківська, що відгалужується від вулиці Карпатської та прямує в бік річки Бистриці Солотвинської. Знаходиться в межах колишньої дільниці Княгинин—Бельведер.
Млинарська Івано-Франківськ | |
---|---|
Місцевість | північно-західна частина міста |
Район | Бельведер |
Колишні назви | |
Вагилевича | |
австрійського періоду (українською) | Млинарська |
польського періоду (польською) | Młynarska |
радянського періоду (українською) | Млинарська; Вагилевича |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | w88299767 |
Мапа | |
Історія
Виникла в другій половині XIX ст. Тоді лише початковий відтинок Млинарської пролягав через земельну ділянку, яка відносилися до міста Станиславова. Водночас середня й кінцева частини вулиці належали до меж Княгинин-села. Тут на численних протоках і притоках Бистриці працювало кілька водних млинів — саме цим фактом й пояснюється походження її назви, яка увійшла до вжитку місцевих мешканців ще від початку ХХ ст. Втім, лише в травні 1926-го рада міста вирішила офіційно зафіксувати назву Млинарської в горішній (північній) частині тодішньої вулиці Бельведерської.
Початковий відтинок Млинарської огинає праворуч місцину, де у XVIII ст. розташовувався заміський палацик дружини власника міста Вікторії Потоцької під назвою Бельведер. В першій половині 1910-х частина цієї ділянки землі була передана п. Лістовським у дар черницям-альбертинкам з метою спорудження притулку для вбогих дівчат і жінок, а ще частину сусіднього ґрунту монахині придбали на кошти з пожертв. Споруджений благодійний заклад діяв на вулиці аж до радянської анексії західноукраїнських земель.
За австрійських і польських часів мешканці Млинарської періодично потерпали від паводків, які наставали в результаті підйому води у притоці Бистриці Млинівці, яка перетинала вулицю майже посередині. Зокрема, особливої шкоди стихійні лиха завдали жителям у 1893 і 1925 роках, коли вода у Бистриці Солотвинській стрімко піднімалася вище свого звичного рівня відповідно на 4,4 і 3,8 метрів.
Як свідчать архівні дані, станом на серпень 1939-го на Млинарській налічувалися 32 житлові споруди, у яких було зареєстровано 319 осіб. Національний склад мешканців вулиці виглядав досить строкато: 165 євреїв, 98 поляків, 53 українців і 3 німців.
У період німецької окупації Станиславова вулиця входила до території міського єврейського ґетто.
Приблизно до 1950-х середній і кінцевий відтинки вулиці пролягали значно правіше, доходячи майже до берегів Бистриці в районі теперішнього закладу вищої освіти ІФНТУНГ.
У радянські часи вулиця змінила свою назву і отримала ім'я галицького письменника та публіциста, учасника «Руської трійці» Івана Вагилевича (1960 р.).
В добу незалежної України депутати Івано-Франківської міської ради у січні 1993-го повернули вулиці історичну назву Млинарської (ім'я Івана Вагилевича за якийсь час присвоїли одній із вулиць центральної частини міста).
Сьогодні на вулиці переважають житлові приватні садиби та багатоповерхівки. Водночас тут знаходяться й декілька будівель громадського та соціального призначення.
Будівлі
- № 2 —займає Управління поліції охорони в Івано-Франківській області.
- № 2а —з радянських часів аж до 1999 року в споруді знаходився міський витверезник. З 2007 року за цією адресою зареєстровано Будинок нічного перебування та центр обліку бездомних осіб.
- № 21 — найдавніша з комплексу споруд за цією адресою побудована 1915 року. Будівництво здійснював підприємець Е. Шлезер, технічним керівником виступав К. Захар'ясевич, адміністративним — А. Дзюржинський. До 1939-го там знаходився притулок для вбогих дівчат і жінок, яким опікувалися черниці-альбертинки. У часи німецько-радянської війни будинок перепрофілювали під інфекційний шпиталь та пересильний табір для єврейського населення. У радянський період приміщення тривалий час використовували під потреби психлікарні. Станом на початок 2023 року за вказаною адресою розташовувалися Івано-Франківська державна обласна психіатрична клінічна лікарня № 1 та Комунальне некомерційне підприємство «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради».
Див. також
Примітки
- Бондарев І., Головатий М. Як змінився Франківськ за сто років. Вулиця Бельведерська. Репортер. Процитовано 22 березня 2023.
- Гірак І. Івано-франківський Будинок нічного перебування розширив сферу послуг. Західний кур’єр. Процитовано 22 березня 2023.
- Przytulisko SS Albertynek // Kurier Stanisławowski. – 1914. – 31 maja. Österreichische Nationalbibliothek (пол.). Процитовано 22 березня 2023.
Посилання
- Вулиця Млинарська на Google maps.
Джерела та література
- Головатий М. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 258—259. — .
- Державний архів Івано-Франківської області. — Ф. 27. — Оп. 1. — Спр. 686.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya Mlina rska vulicya v pivnichno zahidnij chastini mista Ivano Frankivska sho vidgaluzhuyetsya vid vulici Karpatskoyi ta pryamuye v bik richki Bistrici Solotvinskoyi Znahoditsya v mezhah kolishnoyi dilnici Knyaginin Belveder Mlinarska Ivano FrankivskMiscevistpivnichno zahidna chastina mistaRajonBelvederKolishni nazviVagilevichaavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Mlinarskapolskogo periodu polskoyu Mlynarskaradyanskogo periodu ukrayinskoyu Mlinarska VagilevichaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapw88299767MapaIstoriyaVinikla v drugij polovini XIX st Todi lishe pochatkovij vidtinok Mlinarskoyi prolyagav cherez zemelnu dilyanku yaka vidnosilisya do mista Stanislavova Vodnochas serednya j kinceva chastini vulici nalezhali do mezh Knyaginin sela Tut na chislennih protokah i pritokah Bistrici pracyuvalo kilka vodnih mliniv same cim faktom j poyasnyuyetsya pohodzhennya yiyi nazvi yaka uvijshla do vzhitku miscevih meshkanciv she vid pochatku HH st Vtim lishe v travni 1926 go rada mista virishila oficijno zafiksuvati nazvu Mlinarskoyi v gorishnij pivnichnij chastini todishnoyi vulici Belvederskoyi Pochatkovij vidtinok Mlinarskoyi oginaye pravoruch miscinu de u XVIII st roztashovuvavsya zamiskij palacik druzhini vlasnika mista Viktoriyi Potockoyi pid nazvoyu Belveder V pershij polovini 1910 h chastina ciyeyi dilyanki zemli bula peredana p Listovskim u dar chernicyam albertinkam z metoyu sporudzhennya pritulku dlya vbogih divchat i zhinok a she chastinu susidnogo gruntu monahini pridbali na koshti z pozhertv Sporudzhenij blagodijnij zaklad diyav na vulici azh do radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel Za avstrijskih i polskih chasiv meshkanci Mlinarskoyi periodichno poterpali vid pavodkiv yaki nastavali v rezultati pidjomu vodi u pritoci Bistrici Mlinivci yaka peretinala vulicyu majzhe poseredini Zokrema osoblivoyi shkodi stihijni liha zavdali zhitelyam u 1893 i 1925 rokah koli voda u Bistrici Solotvinskij strimko pidnimalasya vishe svogo zvichnogo rivnya vidpovidno na 4 4 i 3 8 metriv Yak svidchat arhivni dani stanom na serpen 1939 go na Mlinarskij nalichuvalisya 32 zhitlovi sporudi u yakih bulo zareyestrovano 319 osib Nacionalnij sklad meshkanciv vulici viglyadav dosit strokato 165 yevreyiv 98 polyakiv 53 ukrayinciv i 3 nimciv U period nimeckoyi okupaciyi Stanislavova vulicya vhodila do teritoriyi miskogo yevrejskogo getto Priblizno do 1950 h serednij i kincevij vidtinki vulici prolyagali znachno pravishe dohodyachi majzhe do beregiv Bistrici v rajoni teperishnogo zakladu vishoyi osviti IFNTUNG U radyanski chasi vulicya zminila svoyu nazvu i otrimala im ya galickogo pismennika ta publicista uchasnika Ruskoyi trijci Ivana Vagilevicha 1960 r V dobu nezalezhnoyi Ukrayini deputati Ivano Frankivskoyi miskoyi radi u sichni 1993 go povernuli vulici istorichnu nazvu Mlinarskoyi im ya Ivana Vagilevicha za yakijs chas prisvoyili odnij iz vulic centralnoyi chastini mista Sogodni na vulici perevazhayut zhitlovi privatni sadibi ta bagatopoverhivki Vodnochas tut znahodyatsya j dekilka budivel gromadskogo ta socialnogo priznachennya Budivli 2 zajmaye Upravlinnya policiyi ohoroni v Ivano Frankivskij oblasti 2a z radyanskih chasiv azh do 1999 roku v sporudi znahodivsya miskij vitvereznik Z 2007 roku za ciyeyu adresoyu zareyestrovano Budinok nichnogo perebuvannya ta centr obliku bezdomnih osib Budinok 21 kolishnij pritulok chernic albertinok dlya vbogih divchat i zhinok 21 najdavnisha z kompleksu sporud za ciyeyu adresoyu pobudovana 1915 roku Budivnictvo zdijsnyuvav pidpriyemec E Shlezer tehnichnim kerivnikom vistupav K Zahar yasevich administrativnim A Dzyurzhinskij Do 1939 go tam znahodivsya pritulok dlya vbogih divchat i zhinok yakim opikuvalisya chernici albertinki U chasi nimecko radyanskoyi vijni budinok pereprofilyuvali pid infekcijnij shpital ta peresilnij tabir dlya yevrejskogo naselennya U radyanskij period primishennya trivalij chas vikoristovuvali pid potrebi psihlikarni Stanom na pochatok 2023 roku za vkazanoyu adresoyu roztashovuvalisya Ivano Frankivska derzhavna oblasna psihiatrichna klinichna likarnya 1 ta Komunalne nekomercijne pidpriyemstvo Prikarpatskij narkologichnij centr Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi Div takozhVulici Ivano Frankivska Pam yatki arhitekturi Ivano FrankivskaPrimitkiBondarev I Golovatij M Yak zminivsya Frankivsk za sto rokiv Vulicya Belvederska Reporter Procitovano 22 bereznya 2023 Girak I Ivano frankivskij Budinok nichnogo perebuvannya rozshiriv sferu poslug Zahidnij kur yer Procitovano 22 bereznya 2023 Przytulisko SS Albertynek Kurier Stanislawowski 1914 31 maja Osterreichische Nationalbibliothek pol Procitovano 22 bereznya 2023 PosilannyaVulicya Mlinarska na Google maps Dzherela ta literaturaGolovatij M 200 vulic Ivano Frankivska Ivano Frankivsk Lileya NV 2010 S 258 259 ISBN 978 966 668 231 7 Derzhavnij arhiv Ivano Frankivskoyi oblasti F 27 Op 1 Spr 686