У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Ву лиця Кільцева вулиця міста Чернігова Одна з найдовших вулиць Черн

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: .

Ву́лиця Кільцева — вулиця міста Чернігова. Одна з найдовших вулиць Чернігова. Починається від проспекту Миру і йде до вул. Шевченка.

Вулиця Кільцева Україна, Чернігів
вулиця Кільцева вулиця Кільцева
Місцевість	Бобровиця, Олександрівка, ЗАЗ
Район	Деснянський
Загальні відомості
Протяжність	6,90 км
Координати початку	51°30′35″ пн. ш. 31°20′39″ сх. д. / 51.509724° пн. ш. 31.344198° сх. д. / 51.509724; 31.344198
Координати кінця	51°32′37″ пн. ш. 31°15′45″ сх. д. / 51.543729° пн. ш. 31.262394° сх. д. / 51.543729; 31.262394
поштові індекси	14032
Транспорт
Автобуси	№21, 30
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	Одноповерхові та дев'ятиповерхові будинки
Навчальні заклади	Чернігівське Вище Професійне Училище.
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця переважно забудована індивідуальними приватними будинками (район Олександрівка), дачними будинками та п'яти- і дев'ятиповерховими житловими будинками.

Історія вулиці

Околиці Чернігова на карті 1846 року. З правої сторони — місце сучасної Кільцевої вулиці.

До другої половини ХХ ст. вулиці не було зовсім. По шляху сучасної вулиці на військово-топографічній карті Ф. Шуберта 1846—1863 р. зображено рівчаки, північніше зображено шосе, яке проходить перпендикулярно сучасній вулиці Кільцева і є нинішньою вул. Першого Травня. На місці перетину сучасних вулиць Кільцева і 1-го Травня стоїть хутір Олександрівка, а північніше — село Півці.

У роки Великої Вітчизняної війни в Олександрівці знаходився табір для військовополонених.

Приблизно у середині XX ст. проклали асфальтовану дорогу і виникла Кільцева вулиця. Тоді вона була крайньою межею міста.

У 1973 р. село Бобровиця, а у 1989 р. села Півці і Олександрівку приєднали до міста, і таким чином Кільцева вулиця опинилась в межах міста.

Сучасність

Нині вулиця поділяється на 4 основні частини. З півдня вона трохи забудована навчальними корпусами , приватними хатами, а потім довго простягається під стінами військової бази. Друга частина вулиці — невеличкий відрізок на розі вул. Бєлова, на якому, з одного боку, розташовані висотні панельні будівлі, а з другого гіпермаркет «Епіцентр» (збудований у 2011 р.). Третя частина вулиці простягається всередині району Олександрівка і забудована приватними одно- двоповерховими будинками. Остання, четверта частина починається за мостом через річку Стрижень і забудована дачними кооперативами. У самому кінці вулиця переходить у проспект Миру, неподалік від Чернігівського Автобусного Заводу.

Вулиця стала важливішою у житті городян після відкриття торгового центру «Епіцентр» і супермаркету «Еко-маркет» у 2011 р. Відтоді маршрути автобусів № 30 і 33 подовжено по північній половині вулиці. Жителі північних околиць просп. Миру регулярно їздять до «Екомаркету» за відсутності подібного супермаркету в їх районі (відсутність перехресть по вул. Кільцева робить цю подорож майже миттєвою). А на автобусі № 30 до «Епіцентру» приїздять жителі всього Чернігова.

15 вересня 2016 року будівельна фірма подала на засідання міської ради план забудови пустиря по вул. Кільцевій від перехрестя з до (від Епіцентру до «Запорожця» на стовпі). Депутати міськради затвердили це питання 28-ми голосами «за». Рішення привело до довгої дискусії між державною владою, місцевою громадою і підприємцями.

У червні 2017 року підприємства ТОВ «Топаз» та ТОВ «Форрест-3» попросили виконком міськради надати містобудівні умови на побудову 8 багатоповерхівок. Згідно затвердженого раніше плану забудови, планується зведення 10-ти та 16-ти поверхових будинків, приміщень для аптеки, магазина, дитячого садка.

Колись - реклама, а тепер - місцева народна пам`ятка
Епіцентр
Новобудови на розі Бєлова і Кільцевої

Постраждала під час війни 2022 року. В Епіцентр влучили російські війська і він згорів.

Список приміток

. SVOBODA.FM. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 14 червня 2017.
. SVOBODA.FM. Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
Вал, Високий. . Val.ua. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 14 червня 2017.

Джерела

Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького — К., Українська Радянська Енциклопедія, 1990. — С. 685

[1] . SVOBODA.FM. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 14 червня 2017.

[2] . SVOBODA.FM. Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 14 червня 2017.

[3] Вал, Високий. . Val.ua. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 14 червня 2017.