Вулиця Миколи Залудяка (Тупа Піщана, Преображенська, Червоноармійська, Кварта́льна) — одна з вулиць Кременчука. Протяжність близько 450 метрів.
Вулиця Миколи Залудяка Кременчук | |
---|---|
Вулиця Миколи Залудяка після перетину з вул. Соборною в сторону вул. Юрія Кондратюка | |
Місцевість | Центр |
Район | Автозаводський |
Колишні назви | |
Тупа Піщана, Преображенська, Червоноармійська, Квартальна | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 450 м (500 м ) |
Номери телефонів | (код міста 0536 для шестизначних номерів та 05366 — для п'ятизначних) 2-XX-XX, 3-XX-XX, 76-XX-XX |
Транспорт | |
Рух | однобічний |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Пам'ятники | Жертвам Голокосту (територія синагоги) |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
На карті | На карті населеного пункту |
Мапа | |
Вулиця Миколи Залудяка у Вікісховищі |
Опис та розташування
Вулиця розташована у центральній частині міста між вулицею Академіка Маслова та бульваром Українського Відродження, і простягається від набережної Дніпра до вулиці Ігоря Сердюка. Зараз вул. Миколи Залудяка фактично починається від вулиці Університетської (але не долучається до неї) та простягається на північний захід. На теперішній час від цієї вулиці залишилося трохи більше одного кварталу, що відобразилось в її колишньої назві — Квартальна.
Перетинається з наступними вулицями:
Історія
Квартальна була одна з перших вулиць, прокладених за планом 1774 року. Вона починалася на дніпровському березі і впиралася в Петропавлівську. Перша назва її) — Тупа Піщана) — відображала рівень благоустрою, і характер розташування.
Зі споруд, що з'явилися на вулиці на початку XIX ст., найвизначнішим був Преображенський собор (1801–1803 років), завдяки якому Тупа Піщана отримала згодом назву благозвучне Преображенська. На вулицю виходила вівтарна частина церкви.
На початку XX століття у кінці вулиці з'явився будинок кондитера С. Силаєва, зведений у стилі модернізованої класики (нині вулиця Ігоря Сердюка 8). У будинку С. Силаєва була кав'ярня, кондитерська, булошна. 1916 року тут знаходилося Друге Кременчуцьке товариство взаємного кредиту. Після Жовтневого перевороту в будівлі розмістилося управління міської міліції. У підвалах цього і сусіднього будинку (нині вул. Ігоря Сердюка, 10) перебували камери попереднього ув'язнення, де велися дізнання і розстріли «ворогів народу»
За часів радянської влади вулиця отримує назву Червоноармійська. Церкву закривають і в середині 1930-х років розбирають.
На місці нинішнього Будинку дитячої та юнацької творчості, розташовувався кінотеатр «Арс», саме тут проводив вечори у дитячі та юнацькі роки радянський кінорежисер Йосипа Хейфіца. Поруч з «Арсом»; знаходився єврейський електромеханічний технікум, у якому в 1937–1939 роках навчався майбутній Герой Радянського Союзу Віктор Крупський. На території сучасного стадіону середньої школи № 20 розташовувалася головна хоральна синагога, побудована на кошти коробкового збору 1854 року.
На Червоноармійській вулиці відкрився перший у місті музей. Початок збору експонатів для музею було покладено у 1919–1920 роках, коли з націоналізованих будинків і заміських садиб привозили до Кременчука картини, статуї, художній посуд, тканини та інше. 1928 року частина зібраних експонатів розмістилася у будівлі педагогічного технікуму, де зусиллями краєзнавчого товариства і педагогів відкрився маленький музей. Під час повені 1931 року експонати зберігалися в підвалі учительського інституту і багато виявилися пошкодженими. Нарешті, 1934 року приймається рішення про відкриття музею в Кременчуці. 1936 року під музей відводиться одна з колишніх синагог (нині вулиця Квартальна, 5), побудована 1910 року. Ремонт будівлі, благоустрій території, оформлення експозиції завершилися до літа 1937 року. Тут же на Червоноармійській вулиці, знаходився бібліотечний технікум, Будинок фізкультури, державний історичний архів.
1 травня 1928 між Квартальною та вулицею Академіка Маслова було закладено найбільше підприємство легкої промисловості не тільки України, а й Радянського Союзу — Кременчуцька суконна фабрика. Два роки по тому дала першу продукцію. Проектна потужність 1-ї черги фабрики становила 900 тис. м сукна на рік. У 1934–1935 роках споруджується 2-а черга фабрики, що дозволило довести випуск продукції у 1936 році до 2 млн. 750 тис. м. пальтового і костюмного сукна. У роки війни суконна фабрика була знищена повністю. 1947 року складається проект її відновлення на колишньому місці, проте реалізований він не був. Тимчасово фабрика розташувалася після війни в пристосованих приміщеннях колишньої тютюнової фабрики М. Володарського, а після її закриття виробничі площі передали трикотажній фабриці. Зараз на місці суконної фабрики березова гайка Ювілейного парку.
У перші дні Радянсько-німецької війни у Кременчуці створюються винищувальні батальйони. Один з них — Перший кременчуцький окремий винищувальний — розмістився в будівлі міського управління міліції (зараз вул. Квартальна 18/8).
У роки війни знищено все: синагога, кінотеатр, музей, житлові будинки, технікуми. Після війни вдалося відновити тільки дві будівлі: музейну (не під музей, а під швейну фабрику) і сусідню обгорілу коробку під гуртожиток ремісничого училища будівельного № 9 (нині тут знаходиться Кременчуцьке спеціалізоване управління № 58 «Термоізоляція»). 1948 року вигоріла всередині будівля міського управління міліції передається для відновлення всесоюзному тресту «Кременчугтрансмашстрой». 1952 року будинок був відновлений і в наступні роки кілька разів змінював своїх господарів — поштова скринька № 5, міськком Компартії України і міськком комсомолу, комбінат «Кременчугстрой», трест «Кременчугнефтехімстрой».
На початку 60-х років вздовж Першотравневої вулиці побудовано ряд житлових будинків, які ізолювали Квартальну від її прибережних районів. За Першотравневої вулиця переходить у тротуар, по одну сторону якого — корпуси університету, по інший — паркан оптових складів.
Від вулиці Театральної до Миколаївської до 80-х років зберігалася дореволюційна забудова міщанського Кременчука з характерними будинками, надвірними і господарськими будівлями. У таких будинках жили дрібні торговці, ремісники. На першому поверсі, який найчастіше був цегляним, знаходилася майстерня або торгова лавка, на другому — дерев'яному — жила сім'я. У 80-ті роки цей квартал був знесений майже цілком і тепер тут розміщена частина Ювілейного парку.
Будівлі та об'єкти
- Буд. 3 — будівля Бейт-Мідраша, використовувало Кременчуцьке спеціалізоване управління № 58 «Термоізоляція», наразі зайняте приватним підприємством.
- Буд. 3-А — синагога.
- Буд. № 5 — ДЮСШ № 2 Автозаводського району.
- Буд. № 14 — Будинок дитячої та юнацької творчості.
Галерея
- Синагога (Кременчук)
- вночі
-
-
Примітки
- Квартальна (Тупа Піщана, Преображенська, Червоноармійська) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 23 грудня 2011. Процитовано 25 січня 2012.
- Малая синагога Кременчуга [ 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 25 липня 2011.
- Будинок дитячої та юнацької творчості[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya Mikoli Zaludyaka Tupa Pishana Preobrazhenska Chervonoarmijska Kvarta lna odna z vulic Kremenchuka Protyazhnist blizko 450 metriv Vulicya Mikoli Zaludyaka KremenchukVulicya Mikoli Zaludyaka pislya peretinu z vul Sobornoyu v storonu vul Yuriya KondratyukaVulicya Mikoli Zaludyaka pislya peretinu z vul Sobornoyu v storonu vul Yuriya KondratyukaMiscevistCentrRajonAvtozavodskijKolishni nazviTupa Pishana Preobrazhenska Chervonoarmijska KvartalnaZagalni vidomostiProtyazhnist450 m 500 m Nomeri telefoniv kod mista 0536 dlya shestiznachnih nomeriv ta 05366 dlya p yatiznachnih 2 XX XX 3 XX XX 76 XX XXTransportRuhodnobichnijPokrittyaasfaltBudivli pam yatki infrastrukturaPam yatnikiZhertvam Golokostu teritoriya sinagogi Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimNa kartiNa karti naselenogo punktuMapa Vulicya Mikoli Zaludyaka u VikishovishiOpis ta roztashuvannyaPerehrestya z vul Sobornoyu Vulicya roztashovana u centralnij chastini mista mizh vuliceyu Akademika Maslova ta bulvarom Ukrayinskogo Vidrodzhennya i prostyagayetsya vid naberezhnoyi Dnipra do vulici Igorya Serdyuka Zaraz vul Mikoli Zaludyaka faktichno pochinayetsya vid vulici Universitetskoyi ale ne doluchayetsya do neyi ta prostyagayetsya na pivnichnij zahid Na teperishnij chas vid ciyeyi vulici zalishilosya trohi bilshe odnogo kvartalu sho vidobrazilos v yiyi kolishnoyi nazvi Kvartalna Peretinayetsya z nastupnimi vulicyami Soborna Igorya SerdyukaIstoriyaKvartalna bula odna z pershih vulic prokladenih za planom 1774 roku Vona pochinalasya na dniprovskomu berezi i vpiralasya v Petropavlivsku Persha nazva yiyi Tupa Pishana vidobrazhala riven blagoustroyu i harakter roztashuvannya Zi sporud sho z yavilisya na vulici na pochatku XIX st najviznachnishim buv Preobrazhenskij sobor 1801 1803 rokiv zavdyaki yakomu Tupa Pishana otrimala zgodom nazvu blagozvuchne Preobrazhenska Na vulicyu vihodila vivtarna chastina cerkvi Na pochatku XX stolittya u kinci vulici z yavivsya budinok konditera S Silayeva zvedenij u stili modernizovanoyi klasiki nini vulicya Igorya Serdyuka 8 U budinku S Silayeva bula kav yarnya konditerska buloshna 1916 roku tut znahodilosya Druge Kremenchucke tovaristvo vzayemnogo kreditu Pislya Zhovtnevogo perevorotu v budivli rozmistilosya upravlinnya miskoyi miliciyi U pidvalah cogo i susidnogo budinku nini vul Igorya Serdyuka 10 perebuvali kameri poperednogo uv yaznennya de velisya diznannya i rozstrili vorogiv narodu Za chasiv radyanskoyi vladi vulicya otrimuye nazvu Chervonoarmijska Cerkvu zakrivayut i v seredini 1930 h rokiv rozbirayut Na misci ninishnogo Budinku dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti roztashovuvavsya kinoteatr Ars same tut provodiv vechori u dityachi ta yunacki roki radyanskij kinorezhiser Josipa Hejfica Poruch z Arsom znahodivsya yevrejskij elektromehanichnij tehnikum u yakomu v 1937 1939 rokah navchavsya majbutnij Geroj Radyanskogo Soyuzu Viktor Krupskij Na teritoriyi suchasnogo stadionu serednoyi shkoli 20 roztashovuvalasya golovna horalna sinagoga pobudovana na koshti korobkovogo zboru 1854 roku Na Chervonoarmijskij vulici vidkrivsya pershij u misti muzej Pochatok zboru eksponativ dlya muzeyu bulo pokladeno u 1919 1920 rokah koli z nacionalizovanih budinkiv i zamiskih sadib privozili do Kremenchuka kartini statuyi hudozhnij posud tkanini ta inshe 1928 roku chastina zibranih eksponativ rozmistilasya u budivli pedagogichnogo tehnikumu de zusillyami krayeznavchogo tovaristva i pedagogiv vidkrivsya malenkij muzej Pid chas poveni 1931 roku eksponati zberigalisya v pidvali uchitelskogo institutu i bagato viyavilisya poshkodzhenimi Nareshti 1934 roku prijmayetsya rishennya pro vidkrittya muzeyu v Kremenchuci 1936 roku pid muzej vidvoditsya odna z kolishnih sinagog nini vulicya Kvartalna 5 pobudovana 1910 roku Remont budivli blagoustrij teritoriyi oformlennya ekspoziciyi zavershilisya do lita 1937 roku Tut zhe na Chervonoarmijskij vulici znahodivsya bibliotechnij tehnikum Budinok fizkulturi derzhavnij istorichnij arhiv 1 travnya 1928 mizh Kvartalnoyu ta vuliceyu Akademika Maslova bulo zakladeno najbilshe pidpriyemstvo legkoyi promislovosti ne tilki Ukrayini a j Radyanskogo Soyuzu Kremenchucka sukonna fabrika Dva roki po tomu dala pershu produkciyu Proektna potuzhnist 1 yi chergi fabriki stanovila 900 tis m sukna na rik U 1934 1935 rokah sporudzhuyetsya 2 a cherga fabriki sho dozvolilo dovesti vipusk produkciyi u 1936 roci do 2 mln 750 tis m paltovogo i kostyumnogo sukna U roki vijni sukonna fabrika bula znishena povnistyu 1947 roku skladayetsya proekt yiyi vidnovlennya na kolishnomu misci prote realizovanij vin ne buv Timchasovo fabrika roztashuvalasya pislya vijni v pristosovanih primishennyah kolishnoyi tyutyunovoyi fabriki M Volodarskogo a pislya yiyi zakrittya virobnichi ploshi peredali trikotazhnij fabrici Zaraz na misci sukonnoyi fabriki berezova gajka Yuvilejnogo parku Memorialna doshka vinishuvalnomu bataljonu vstanovlena 1995 roku U pershi dni Radyansko nimeckoyi vijni u Kremenchuci stvoryuyutsya vinishuvalni bataljoni Odin z nih Pershij kremenchuckij okremij vinishuvalnij rozmistivsya v budivli miskogo upravlinnya miliciyi zaraz vul Kvartalna 18 8 Kremenchucke specializovane upravlinnya 58 Termoizolyaciya vul Kvartalna 3 U roki vijni znisheno vse sinagoga kinoteatr muzej zhitlovi budinki tehnikumi Pislya vijni vdalosya vidnoviti tilki dvi budivli muzejnu ne pid muzej a pid shvejnu fabriku i susidnyu obgorilu korobku pid gurtozhitok remisnichogo uchilisha budivelnogo 9 nini tut znahoditsya Kremenchucke specializovane upravlinnya 58 Termoizolyaciya 1948 roku vigorila vseredini budivlya miskogo upravlinnya miliciyi peredayetsya dlya vidnovlennya vsesoyuznomu trestu Kremenchugtransmashstroj 1952 roku budinok buv vidnovlenij i v nastupni roki kilka raziv zminyuvav svoyih gospodariv poshtova skrinka 5 miskkom Kompartiyi Ukrayini i miskkom komsomolu kombinat Kremenchugstroj trest Kremenchugneftehimstroj Na pochatku 60 h rokiv vzdovzh Pershotravnevoyi vulici pobudovano ryad zhitlovih budinkiv yaki izolyuvali Kvartalnu vid yiyi priberezhnih rajoniv Za Pershotravnevoyi vulicya perehodit u trotuar po odnu storonu yakogo korpusi universitetu po inshij parkan optovih skladiv Vid vulici Teatralnoyi do Mikolayivskoyi do 80 h rokiv zberigalasya dorevolyucijna zabudova mishanskogo Kremenchuka z harakternimi budinkami nadvirnimi i gospodarskimi budivlyami U takih budinkah zhili dribni torgovci remisniki Na pershomu poversi yakij najchastishe buv ceglyanim znahodilasya majsternya abo torgova lavka na drugomu derev yanomu zhila sim ya U 80 ti roki cej kvartal buv znesenij majzhe cilkom i teper tut rozmishena chastina Yuvilejnogo parku Budivli ta ob yektiBud 3 budivlya Bejt Midrasha vikoristovuvalo Kremenchucke specializovane upravlinnya 58 Termoizolyaciya narazi zajnyate privatnim pidpriyemstvom Bud 3 A sinagoga Bud 5 DYuSSh 2 Avtozavodskogo rajonu Bud 14 Budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti GalereyaSinagoga Kremenchuk vnochi Budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchostiPrimitkiKvartalna Tupa Pishana Preobrazhenska Chervonoarmijska 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 23 grudnya 2011 Procitovano 25 sichnya 2012 Malaya sinagoga Kremenchuga 10 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 lipnya 2011 Arhiv originalu za 23 listopada 2011 Procitovano 25 lipnya 2011 Budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti nedostupne posilannya z chervnya 2019