Ву́лиця Інститу́тська розташована у Південно-Західному мікрорайоні міста серед масиву багатоповерхової забудови, пролягає від вул. Кам'янецької до вул. Молодіжної.
Вулиця Інститутська Хмельницький | |
---|---|
Місцевість | Південно-Західний мікрорайон |
Загальні відомості | |
Дата початку забудови | 1965 р. |
Протяжність | 1,1 км |
поштові індекси | 29016 |
Транспорт | |
Автобуси | 11, 21, 22, 51 |
Тролейбуси | 2А, 7А, 11А, 16, 17 |
Зупинки громадського транспорту | «Будинок побуту», «Університет» |
Рух | Двосторонній |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Державні установи | Відділ управління соціального захисту населення Хмельницької міської ради |
Навчальні заклади | Хмельницький національний університет, ПТУ № 4, ДНЗ № 26, ДНЗ № 28 |
Поштові відділення | Відділення поштового зв'язку № 16 |
Забудова | Багатоповерхова |
Парки | Ботанічний сад Хмельницького університету |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Інститутська у Вікісховищі |
Історія виникнення
Виникла у 1965 році під час забудови нового мікрорайону на південно-західній околиці міста як вулиця, що починалась від корпусів загальнотехнічного факультету Львівського поліграфічного інституту ім. І. Федорова (звідси й назва вулиці), який 1967 року став самостійним вишем — Технологічним інститутом побутового обслуговування (нині — Хмельницький національний університет).
Заклади освіти
До 1962 р. Хмельницький був єдиним обласним центром України, який не мав жодного вищого навчального закладу. Водночас бурхливий розвиток промисловості міста й області вимагав притоку значної кількості інженерно-технічних кадрів. Цю проблему певною мірою могло розв'язати створення хоча б загальнотехнічного факультету від якогось існуючого інституту, що саме й ініціювали міські та обласні органи влади. 6 червня 1962 року ректор Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (Львів) В. Шпиця, виконуючи розпорядження міністра вищої та середньо-спеціальної освіти УРСР, підписав наказ з організації загальнотехнічного факультету від свого вишу у Хмельницькому. З цієї, на перший погляд, буденної події розпочинається історія розвитку й становлення першого вищого навчального закладу міста.
Спочатку факультет був розміщений у колишньому приміщенні міської друкарні, що розташовувалася в старому будинку на розі Театральної і Грушевського (нині на місці цього будинку — «Промінвестбанк»). Але, маючи на меті перспективу створення самостійного вишу, облвиконком вирішив в 1963 року для потреб факультету передати нещодавно побудований навчальний корпус школи-інтернату на вулиці Фрунзе (нині — Кам'янецька), 112. Саме цей триповерховий корпус на околиці міста став першим навчальним корпусом новоствореного вузу. На той час місце, де розташовувався факультет, справді було околицею Хмельницького. Південно-Західного мікрорайону ще не існувало — на його місці простягалися сади та поля радгоспу лікарських рослин. Зараз важко повірити, що там, де нині побудовані споруди студентського містечка і багатоповерхові будинки, колись квітували поля опійного маку, які нікого не цікавили.
У 1962 році на перший курс загальнотехнічного факультету було зараховано 250 студентів та ще 200 переведено на старші курси з інших вишів. Першим деканом призначили Семена Михайловича Ганжурова. В 1966 році факультет отримує статус філії Українського поліграфічного інституту, а з вересня 1967 року стає самостійним навчальним закладом — Хмельницьким технологічним інститутом побутового обслуговування (ХППО). В ньому діяло три факультети, загальна кількість студентів сягнула 1500 осіб, на 9 кафедрах працювало 65 викладачів і лаборантів. Першим ректором став той же С. Ганжуров.
У 1974 році ректором призначили Радомира Сіліна, який перебував на цій посаді 27 років і зробив вагомий внесок у розвиток інституту. ХТІПО перетворюється на багатопрофільний виш, проведена масштабна розбудова інституту (будують нові навчальні корпуси, гуртожитки, спорткомплекс, житлові будинки тощо), з 1994 р. інститут акредитований за IV рівнем і отримав статус Технологічного університету Поділля (ТУП). На початку 2002 р. тут було 11 106 студентів, понад 600 викладачів, серед яких 47 докторів наук і професорів та 319 кандидатів наук і доцентів, 8 факультетів, 32 спеціальності, 8 навчальних корпусів, 5 багатоповерхових гуртожитків.
Нова сторінка в історії вишу відкрилася наприкінці 2003 року — в грудні Технологічний університет Поділля отримав статус класичного та став державним університетом, а з серпня 2004 р. йому присвоєна найвища категорія. Відтепер він носить назву Хмельницький національний університет.
Інші заклади
- Інститутська, 10. Вище професійне училище № 4
- Інститутська, 14/4. Дошкільний навчальний заклад № 28 «Пролісок»
- Інститутська, 19/3. Дошкільний навчальний заклад № 26 «Кульбабка»
Забудова
Забудовуватись вулиця почала у 1960-х роках на місці колишніх полів радгоспу лікарських рослин. Переважає багатоповерхова забудова. Є декілька магазинів.
- Вулиця Інститутська взимку
- Вулиця Інститутська
- Ботанічний сад
- Рокарій у ботанічному саду
- Ботанічний сад на території університету
Примітки
- . vpu-4.km.ua. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
- (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
- (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
Посилання
- Вулиця Інститутська
- Відділення Укрпошти № 22[недоступне посилання з червня 2019]
- Офіційна вебсторінка Хмельницького національного університету[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vu licya Institu tska roztashovana u Pivdenno Zahidnomu mikrorajoni mista sered masivu bagatopoverhovoyi zabudovi prolyagaye vid vul Kam yaneckoyi do vul Molodizhnoyi Vulicya Institutska HmelnickijMiscevist Pivdenno Zahidnij mikrorajonZagalni vidomostiData pochatku zabudovi 1965 r Protyazhnist 1 1 kmposhtovi indeksi 29016TransportAvtobusi 11 21 22 51Trolejbusi 2A 7A 11A 16 17Zupinki gromadskogo transportu Budinok pobutu Universitet Ruh DvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaDerzhavni ustanovi Viddil upravlinnya socialnogo zahistu naselennya Hmelnickoyi miskoyi radiNavchalni zakladi Hmelnickij nacionalnij universitet PTU 4 DNZ 26 DNZ 28Poshtovi viddilennya Viddilennya poshtovogo zv yazku 16Zabudova BagatopoverhovaParki Botanichnij sad Hmelnickogo universitetuZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Vulicya Institutska u VikishovishiIstoriya viniknennyaVinikla u 1965 roci pid chas zabudovi novogo mikrorajonu na pivdenno zahidnij okolici mista yak vulicya sho pochinalas vid korpusiv zagalnotehnichnogo fakultetu Lvivskogo poligrafichnogo institutu im I Fedorova zvidsi j nazva vulici yakij 1967 roku stav samostijnim vishem Tehnologichnim institutom pobutovogo obslugovuvannya nini Hmelnickij nacionalnij universitet Zakladi osvitiHmelnickij nacionalnij universitet Do 1962 r Hmelnickij buv yedinim oblasnim centrom Ukrayini yakij ne mav zhodnogo vishogo navchalnogo zakladu Vodnochas burhlivij rozvitok promislovosti mista j oblasti vimagav pritoku znachnoyi kilkosti inzhenerno tehnichnih kadriv Cyu problemu pevnoyu miroyu moglo rozv yazati stvorennya hocha b zagalnotehnichnogo fakultetu vid yakogos isnuyuchogo institutu sho same j iniciyuvali miski ta oblasni organi vladi 6 chervnya 1962 roku rektor Ukrayinskogo poligrafichnogo institutu im Ivana Fedorova Lviv V Shpicya vikonuyuchi rozporyadzhennya ministra vishoyi ta seredno specialnoyi osviti URSR pidpisav nakaz z organizaciyi zagalnotehnichnogo fakultetu vid svogo vishu u Hmelnickomu Z ciyeyi na pershij poglyad budennoyi podiyi rozpochinayetsya istoriya rozvitku j stanovlennya pershogo vishogo navchalnogo zakladu mista Spochatku fakultet buv rozmishenij u kolishnomu primishenni miskoyi drukarni sho roztashovuvalasya v staromu budinku na rozi Teatralnoyi i Grushevskogo nini na misci cogo budinku Prominvestbank Ale mayuchi na meti perspektivu stvorennya samostijnogo vishu oblvikonkom virishiv v 1963 roku dlya potreb fakultetu peredati neshodavno pobudovanij navchalnij korpus shkoli internatu na vulici Frunze nini Kam yanecka 112 Same cej tripoverhovij korpus na okolici mista stav pershim navchalnim korpusom novostvorenogo vuzu Na toj chas misce de roztashovuvavsya fakultet spravdi bulo okoliceyu Hmelnickogo Pivdenno Zahidnogo mikrorajonu she ne isnuvalo na jogo misci prostyagalisya sadi ta polya radgospu likarskih roslin Zaraz vazhko poviriti sho tam de nini pobudovani sporudi studentskogo mistechka i bagatopoverhovi budinki kolis kvituvali polya opijnogo maku yaki nikogo ne cikavili U 1962 roci na pershij kurs zagalnotehnichnogo fakultetu bulo zarahovano 250 studentiv ta she 200 perevedeno na starshi kursi z inshih vishiv Pershim dekanom priznachili Semena Mihajlovicha Ganzhurova V 1966 roci fakultet otrimuye status filiyi Ukrayinskogo poligrafichnogo institutu a z veresnya 1967 roku staye samostijnim navchalnim zakladom Hmelnickim tehnologichnim institutom pobutovogo obslugovuvannya HPPO V nomu diyalo tri fakulteti zagalna kilkist studentiv syagnula 1500 osib na 9 kafedrah pracyuvalo 65 vikladachiv i laborantiv Pershim rektorom stav toj zhe S Ganzhurov U 1974 roci rektorom priznachili Radomira Silina yakij perebuvav na cij posadi 27 rokiv i zrobiv vagomij vnesok u rozvitok institutu HTIPO peretvoryuyetsya na bagatoprofilnij vish provedena masshtabna rozbudova institutu buduyut novi navchalni korpusi gurtozhitki sportkompleks zhitlovi budinki tosho z 1994 r institut akreditovanij za IV rivnem i otrimav status Tehnologichnogo universitetu Podillya TUP Na pochatku 2002 r tut bulo 11 106 studentiv ponad 600 vikladachiv sered yakih 47 doktoriv nauk i profesoriv ta 319 kandidativ nauk i docentiv 8 fakultetiv 32 specialnosti 8 navchalnih korpusiv 5 bagatopoverhovih gurtozhitkiv Nova storinka v istoriyi vishu vidkrilasya naprikinci 2003 roku v grudni Tehnologichnij universitet Podillya otrimav status klasichnogo ta stav derzhavnim universitetom a z serpnya 2004 r jomu prisvoyena najvisha kategoriya Vidteper vin nosit nazvu Hmelnickij nacionalnij universitet Inshi zakladi Institutska 10 Vishe profesijne uchilishe 4 Institutska 14 4 Doshkilnij navchalnij zaklad 28 Prolisok Institutska 19 3 Doshkilnij navchalnij zaklad 26 Kulbabka ZabudovaZabudovuvatis vulicya pochala u 1960 h rokah na misci kolishnih poliv radgospu likarskih roslin Perevazhaye bagatopoverhova zabudova Ye dekilka magaziniv Vulicya Institutska vzimku Vulicya Institutska Botanichnij sad Rokarij u botanichnomu sadu Botanichnij sad na teritoriyi universitetuPrimitki vpu 4 km ua Arhiv originalu za 11 sichnya 2019 Procitovano 10 sichnya 2019 ukr Arhiv originalu za 11 sichnya 2019 Procitovano 10 sichnya 2019 ukr Arhiv originalu za 11 sichnya 2019 Procitovano 10 sichnya 2019 PosilannyaVulicya Institutska Viddilennya Ukrposhti 22 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Oficijna vebstorinka Hmelnickogo nacionalnogo universitetu nedostupne posilannya z chervnya 2019