Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
То́мас Ву́дро Ві́льсон (англ. Thomas Woodrow Wilson; зазвичай, без першого імені — Вудро Вільсон; 28 грудня 1856 — 3 лютого 1924) — 28-й Президент США (1913–1921). Відомий також як історик і політолог. Лауреат Нобелівської премії миру 1919, присудженої за миротворчі зусилля.
Коротка біографія
Будучи кандидатом від Демократичної партії, він був вибраний губернатором штату Нью-Джерсі в 1910 році, а в 1912 — президентом США, коли голоси прибічників республіканців розкололися між Теодором Рузвельтом і Вільямом Тафтом. Вільсон був переобраний у 1916 році. Другий термін його президентства був відмічений вступом США в Першу світову війну (березень 1917) і активними дипломатичними зусиллями президента з мирного врегулювання, вираженими в «14 пунктах». Вільсон став першим президентом США, що відвідав з офіційним візитом Європу, беручи участь в роботі Паризькій мирної конференції. Пропозиції Вільсона були покладені в основу Версальського договору. Вільсон був одним з ініціаторів створення Ліги Націй, проте Сенат США відмовив у вступі до цієї організації через небажання республіканської більшості в Сенаті на чолі з Генрі Каботом Лоджем зв'язувати США додатковими міжнародними обов'язками. У 1913 році Вільсон підписав законопроєкт про створення Федеральної резервної системи, яка виконує роль центрального банку США, має інструменти державного впливу, але форма власності капіталу є приватною — акціонерна з особливим статусом акцій.
Внутрішня політика
У доборі кадрів Вільсон віддавав перевагу досвідченим політикам зі «старої гвардії». Більшість його міністрів походили з Півдня і дотримувались консервативних поглядів. Підсумки виборів дали старт політичним і соціально-економічним реформам, які увійшли в американську історію під назвою «Нова свобода». Вільсон активно втілював переконання, що головне місце в політичному житті США має належати не Конгресу, а президенту. Заради просування своїх реформ, Вільсон встановив з комісіями Конгресу якнайтісніший контакт, на відміну від своїх попередників. З ініціативи президента пізніше створили Міністерство праці. Фермери отримували закон, що значно поліпшував систему кредитування в сільському господарстві. Також, було ухвалено закон про заборону дитячої праці в промисловості.
Зовнішня політика
Вільсон проводив активну зовнішню політику, спрямовану на зміцнення позицій США на Далекому Сході, в Латинській Америці, всіляко сприяв британо-американському зближенню. Під гаслом «наведення порядку» американські війська вторгалися до Мексики (1914 і 1916—1917), окупували Гаїті (1915), і Домініканську Республіку (1916). Президент сприяв встановленню самоврядування на Філіппінах. На початку Першої світової війни Вудро Вільсон дотримувався нейтралітету, з пацифістських позицій намагався виступати посередником між європейськими державами. Після загибелі «Лузитанії» (1915) та інших неозброєних судів, він домігся від Німеччини обіцянки припинити підводну війну.
У 1916 році Вільсон був знову висунутий Демократичною партією на другий президентський термін. Під гаслом «Він утримав нас від війни» з невеликою перевагою він зміг перемогти кандидата республіканців Чарльза Еванса Х'юза. До 1917 року Вільсон переглянув свої пацифістські погляди і схилився до необхідності вступити в Першу світову війну, вважаючи, що цей крок дозволить грати США активнішу роль у повоєнній перебудові світу. Приводом для вступу у війну стали нові напади німецьких підводних човнів на пасажирські судна, а також знаменита телеграма Ціммермана, в якій міністр іноземних справ Німеччини виступив з пропозицією утворити військовий союз з Мексикою проти США. В обмін на допомогу Мексиці обіцялись її втрачені території на півдні США під час американо-мексиканської війни. 6 квітня 1917 року була оголошена війна Німеччині. Після Лютневої революції в Росії президент США прагнув до співпраці з Тимчасовим урядом, виношував ідею союзу «двох найбільших демократій світу». Він послав до Росії спеціальну місію, прагнув утримати її від виходу з війни. Після Жовтневої революції Вільсон виступив з планом загального мирного врегулювання («Чотирнадцять пунктів», січень 1918), розглядаючи його як альтернативу антивоєнній агітації більшовиків. Уряд Вудро Вільсона підтримував білогвардійців; в 1918 році американські війська висадилися на Півночі і Далекому Сході Росії.
Вільсон проводив активну політику, спрямовану на зміцнення американських позицій в Карибському басейні і в Мексиці, всіляко сприяв англо — американському зближенню. Після початку Першої світової війни 1914—1918 років намагався виступити посередником між європейськими державами. У 1917 році Вільсон домігся вступу США у війну, припускаючи придбати вирішальний голос у визначенні доль післявоєнного світу. У 1917 році прагнув до розвитку співпраці з Тимчасовим урядом Росії, виношував ідею союзу «двох найбільших демократій світу». Після перемоги більшовиків виступив з планом мирного врегулювання («Чотирнадцять пунктів», січень 1918), вбачаючи в ньому альтернативу міжнародному впливу більшовизму. Вільсон був одним з головних авторів Версальського мирного договору 1919 року. Однак договір не був ратифікований сенатом США. Восени 1919 року в результаті сильної перенапруги Вільсона розбив параліч. Він змушений був припинити активну державну діяльність. До закінчення президентського терміну найважливіші політичні рішення по суті приймала його дружина — Едіт Вільсон. Лауреат Нобелівської премії миру (1919) за внесок у Версальський мирний договір (1919).
Чотирнадцять пунктів Вільсона
- Відкриті мирні договори, відкриті обговорення, після яких не буде ніяких таємних міжнародних угод будь-якого роду, а дипломатія завжди буде діяти відверто на очах у всіх.
- Абсолютна свобода судноплавства на морях поза територіальними водами, як у мирний, так і воєнний час, крім випадків, коли деякі моря будуть частково або повністю закриті в міжнародному порядку для виконання міжнародних договорів.
- Усунення, наскільки це можливо, всіх економічних бар'єрів і встановлення рівності умов для торгівлі всіх націй, що стоять за мир.
- Справедливі гарантії того, що національні озброєння будуть скорочені до граничного мінімуму, сумісного з державною безпекою.
- Вільне, щиросердне і абсолютно неупереджене вирішення всіх колоніальних суперечок, засноване на суворому дотриманні принципу, що при вирішенні всіх питань, що стосуються суверенітету, інтереси населення повинні мати однакову вагу в порівнянні із справедливими вимогами того уряду, права якого мають бути визначені.
- Звільнення всіх російських територій і такий дозвіл всіх зачіпаючих Росію питань, який гарантує їй найбільш повне й вільне сприяння з боку інших націй у справі отримання повної і безперешкодної можливості ухвалити незалежне рішення щодо її власного політичного розвитку та її національної політики та забезпечення їй привітного прийому до співтовариства вільних націй при тому образі правління, який вона сама для себе обере. І більше, ніж прийом, також і всіляку підтримку у всьому, в чому вона потребує і чого вона сама собі бажає. Ставлення до Росії з боку націй, її сестер, в майбутні місяці буде пробним каменем їхніх добрих почуттів, розуміння ними її потреб та вміння відокремити їх від своїх власних інтересів, а також показником їхньої мудрості і безкорисливості їхніх симпатій.
- Бельгія повинна бути звільнена і відновлена, без спроби обмежити суверенітет, яким вона користується нарівні з усіма іншими вільними націями. Ніяке інше діяння не може більш, ніж це, послужити до відновлення між народами довіри до тих законів, які вони самі встановили і визначали як керівництво для своїх взаємних зносин. Без цього цілющого акту вся побудова і дія(структура)міжнародного права буде назавжди втраченою.
- Вся французька територія повинна бути звільнена, окуповані частини повернуті, а зло, нанесене Франції Пруссією в 1871 у в відношенні Ельзас-Лотарингії, яке порушувало загальний мир майже 50 років, має бути виправлено, щоб мирні відносини могли знову бути встановлені в інтересах усіх.
- Виправлення кордонів Італії має бути зроблено на основі ясно помітних національних кордонів.
- Народи Австро-Угорщини, місце яких у Лізі Націй ми хочемо бачити огородженим і забезпеченим, повинні отримати найширшу можливість автономного розвитку.
- Румунія, Сербія і Чорногорія повинні бути звільнені. Зайняті території повинні бути повернені Сербії. Повинен бути наданий вільний і надійний доступ до моря. Взаємовідносини різних балканських держав повинні бути визначені дружнім шляхом, відповідно до історично встановлених принципів приналежності та національності. Повинні бути встановлені міжнародні гарантії політичної і економічної незалежності і територіальної цілості різних балканських держав.
- Турецькі частини Османської імперії, в сучасному її складі, повинні отримати забезпечений і міцний суверенітет, але інші національності, що нині знаходяться під владою турків, повинні отримати недвозначну гарантію існування і абсолютно непорушні умови автономного розвитку. Дарданелли повинні бути постійно відкриті для вільного проходу суден і торгівлі всіх націй під міжнародними гарантіями.
- Повинно бути створено незалежну Польську державу, яка повинна включати в себе всі території з незаперечно польським населенням, якому повинен бути забезпечений вільний і надійний доступ до моря, а політична і економічна незалежність, так само як і територіальна цілісність, повинні бути гарантовані міжнародним договором.
- Повинно бути утворено загальне об'єднання націй на основі особливих статутів, з метою створення взаємної гарантії політичної незалежності і територіальної цілості як великих, так і малих держав.
Томас Вудро Вільсон — батько Ліги Націй
Зараз до Ліги Націй, першої міжнародної організації, створеної для забезпечення колективної безпеки, прийнято ставитися зневажливо, оскільки їй не вдалося запобігти Другій світовій війні. Однак не виключено, що якби Ліги Націй не існувало, то війна сталася б ще раніше і була куди більш кровопролитною. З 1901 року, коли була заснована Нобелівська премія миру, нею нагородили 121-го лауреата, серед яких відомі борці за мир, політичні діячі та навіть цілі організації. Суперечки про те, хто ж з них зробив найбільший внесок у запобігання війнам і гонці озброєнь, тривають і понині.
Після відставки
У 1921 році Вудро Вільсон і його дружина залишили Білий Дім і оселилися у Вашингтоні в Посольському кварталі (Embassy Row). У останні роки Вільсон важко переживав невдачі при створенні Ліги націй. Вудро Вільсон помер 3 лютого 1924 року і був похований у Вашингтонському кафедральному соборі.
Промови і виступи
- В. Вільсон — Послання Конгресу США про оголошення війни Німеччині [ 21 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Чотирнадцять пунктів Вільсона» [ 20 серпня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- В. Вільсон: «Промова в захист Ліги Націй в м. Пуебло» [ 27 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Також відомий як Вудро Вільсон.
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 236.
Література
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Вудро Вільсон |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вудро Вільсон |
- Гончар Б. Вільсон Томас Вудро // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.110 .
- Симоненко Р. Г. Вільсон Томас Вудро [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 563. — .
- Гай-Нижник П. П. Політичні погляди Вудро Вільсона у допрезидентський період його життя та діяльності // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. — К., 2008. — Вип.39. — С.67-77.[1]
- Питльована Л. Ю. Роль президента В. Вільсона у Першій світовій війні та повоєнному врегулюванні в Європі очима британських карикатуристів // Військово-науковий вісник. Вип.23. Львів: АСВ, 2015. С.266-279.
- Питльована Л.Ю. Трактування американської історії у працях Вудро Вільсона // Військово-науковий вісник. Вип.14. Львів: АСВ, 2010. С.211-223.
- Шушківський А. І.. Вільсон Томас Вудро [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Шаров Ігор. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 236.
Посилання
- Вільсон [ 5 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
To mas Vu dro Vi lson angl Thomas Woodrow Wilson zazvichaj bez pershogo imeni Vudro Vilson 28 grudnya 1856 3 lyutogo 1924 28 j Prezident SShA 1913 1921 Vidomij takozh yak istorik i politolog Laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1919 prisudzhenoyi za mirotvorchi zusillya Tomas Vudro Vilson Thomas Woodrow Wilsonangl Woodrow WilsonTomas Vudro Vilson Thomas Woodrow Wilson28 j Prezident SShA4 bereznya 1913 4 bereznya 1921ViceprezidentTomas Marshall 1913 1921 PoperednikVilyam Govard TaftNastupnikVorren Garding34 j gubernator shtatu Nyu Dzhersi17 sichnya 1911 1 bereznya 1913PoperednikDzhon Franklin FortNastupnikDzhejms Fejrmen FilderNarodivsya28 grudnya 1856 1856 12 28 Stonton shtat VirdzhiniyaPomer3 lyutogo 1924 1924 02 03 67 rokiv Vashington federalnij okrug KolumbiyaPohovanijWashington National CathedralVidomij yakpolitik vikladach universitetu advokat naukovo pedagogichnij pracivnik derzhavnij diyach politolog pravnik pedagog pismennikMisce robotiPrinstonskij universitet Veslianskij universitet Universitet Virdzhiniyi i Koledzh Brin MarKrayinaSShANacionalnistShotlandecAlma materd 1874 Prinstonskij universitet 1879 Universitet Dzhonsa Gopkinsa 1886 i Universitet VirdzhiniyiPolitichna partiyaDemokratichna partiya SShABatkodMatid 1 U shlyubi zEllen Aksson Vilson 1 sha druzhina Edit Gals Vilson 2 ga druzhina DitiMargaret Vilson Dzhessi Vilson i Eleonora Vilson MakaduProfesiyayurist politik politolog istorik vikladachZvannyaprofesorReligiyaPresviterianstvoNagorodiNobelivska premiya miru 1919 Orden Bilogo Orla Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vilson Korotka biografiyaBuduchi kandidatom vid Demokratichnoyi partiyi vin buv vibranij gubernatorom shtatu Nyu Dzhersi v 1910 roci a v 1912 prezidentom SShA koli golosi pribichnikiv respublikanciv rozkololisya mizh Teodorom Ruzveltom i Vilyamom Taftom Vilson buv pereobranij u 1916 roci Drugij termin jogo prezidentstva buv vidmichenij vstupom SShA v Pershu svitovu vijnu berezen 1917 i aktivnimi diplomatichnimi zusillyami prezidenta z mirnogo vregulyuvannya virazhenimi v 14 punktah Vilson stav pershim prezidentom SShA sho vidvidav z oficijnim vizitom Yevropu beruchi uchast v roboti Parizkij mirnoyi konferenciyi Propoziciyi Vilsona buli pokladeni v osnovu Versalskogo dogovoru Vilson buv odnim z iniciatoriv stvorennya Ligi Nacij prote Senat SShA vidmoviv u vstupi do ciyeyi organizaciyi cherez nebazhannya respublikanskoyi bilshosti v Senati na choli z Genri Kabotom Lodzhem zv yazuvati SShA dodatkovimi mizhnarodnimi obov yazkami U 1913 roci Vilson pidpisav zakonoproyekt pro stvorennya Federalnoyi rezervnoyi sistemi yaka vikonuye rol centralnogo banku SShA maye instrumenti derzhavnogo vplivu ale forma vlasnosti kapitalu ye privatnoyu akcionerna z osoblivim statusom akcij Vnutrishnya politikaU dobori kadriv Vilson viddavav perevagu dosvidchenim politikam zi staroyi gvardiyi Bilshist jogo ministriv pohodili z Pivdnya i dotrimuvalis konservativnih poglyadiv Pidsumki viboriv dali start politichnim i socialno ekonomichnim reformam yaki uvijshli v amerikansku istoriyu pid nazvoyu Nova svoboda Vilson aktivno vtilyuvav perekonannya sho golovne misce v politichnomu zhitti SShA maye nalezhati ne Kongresu a prezidentu Zaradi prosuvannya svoyih reform Vilson vstanoviv z komisiyami Kongresu yaknajtisnishij kontakt na vidminu vid svoyih poperednikiv Z iniciativi prezidenta piznishe stvorili Ministerstvo praci Fermeri otrimuvali zakon sho znachno polipshuvav sistemu kredituvannya v silskomu gospodarstvi Takozh bulo uhvaleno zakon pro zaboronu dityachoyi praci v promislovosti Zovnishnya politikaVilson provodiv aktivnu zovnishnyu politiku spryamovanu na zmicnennya pozicij SShA na Dalekomu Shodi v Latinskij Americi vsilyako spriyav britano amerikanskomu zblizhennyu Pid gaslom navedennya poryadku amerikanski vijska vtorgalisya do Meksiki 1914 i 1916 1917 okupuvali Gayiti 1915 i Dominikansku Respubliku 1916 Prezident spriyav vstanovlennyu samovryaduvannya na Filippinah Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Vudro Vilson dotrimuvavsya nejtralitetu z pacifistskih pozicij namagavsya vistupati poserednikom mizh yevropejskimi derzhavami Pislya zagibeli Luzitaniyi 1915 ta inshih neozbroyenih sudiv vin domigsya vid Nimechchini obicyanki pripiniti pidvodnu vijnu U 1916 roci Vilson buv znovu visunutij Demokratichnoyu partiyeyu na drugij prezidentskij termin Pid gaslom Vin utrimav nas vid vijni z nevelikoyu perevagoyu vin zmig peremogti kandidata respublikanciv Charlza Evansa H yuza Do 1917 roku Vilson pereglyanuv svoyi pacifistski poglyadi i shilivsya do neobhidnosti vstupiti v Pershu svitovu vijnu vvazhayuchi sho cej krok dozvolit grati SShA aktivnishu rol u povoyennij perebudovi svitu Privodom dlya vstupu u vijnu stali novi napadi nimeckih pidvodnih chovniv na pasazhirski sudna a takozh znamenita telegrama Cimmermana v yakij ministr inozemnih sprav Nimechchini vistupiv z propoziciyeyu utvoriti vijskovij soyuz z Meksikoyu proti SShA V obmin na dopomogu Meksici obicyalis yiyi vtracheni teritoriyi na pivdni SShA pid chas amerikano meksikanskoyi vijni 6 kvitnya 1917 roku bula ogoloshena vijna Nimechchini Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v Rosiyi prezident SShA pragnuv do spivpraci z Timchasovim uryadom vinoshuvav ideyu soyuzu dvoh najbilshih demokratij svitu Vin poslav do Rosiyi specialnu misiyu pragnuv utrimati yiyi vid vihodu z vijni Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi Vilson vistupiv z planom zagalnogo mirnogo vregulyuvannya Chotirnadcyat punktiv sichen 1918 rozglyadayuchi jogo yak alternativu antivoyennij agitaciyi bilshovikiv Uryad Vudro Vilsona pidtrimuvav bilogvardijciv v 1918 roci amerikanski vijska visadilisya na Pivnochi i Dalekomu Shodi Rosiyi Vilson provodiv aktivnu politiku spryamovanu na zmicnennya amerikanskih pozicij v Karibskomu basejni i v Meksici vsilyako spriyav anglo amerikanskomu zblizhennyu Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rokiv namagavsya vistupiti poserednikom mizh yevropejskimi derzhavami U 1917 roci Vilson domigsya vstupu SShA u vijnu pripuskayuchi pridbati virishalnij golos u viznachenni dol pislyavoyennogo svitu U 1917 roci pragnuv do rozvitku spivpraci z Timchasovim uryadom Rosiyi vinoshuvav ideyu soyuzu dvoh najbilshih demokratij svitu Pislya peremogi bilshovikiv vistupiv z planom mirnogo vregulyuvannya Chotirnadcyat punktiv sichen 1918 vbachayuchi v nomu alternativu mizhnarodnomu vplivu bilshovizmu Vilson buv odnim z golovnih avtoriv Versalskogo mirnogo dogovoru 1919 roku Odnak dogovir ne buv ratifikovanij senatom SShA Voseni 1919 roku v rezultati silnoyi perenaprugi Vilsona rozbiv paralich Vin zmushenij buv pripiniti aktivnu derzhavnu diyalnist Do zakinchennya prezidentskogo terminu najvazhlivishi politichni rishennya po suti prijmala jogo druzhina Edit Vilson Laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1919 za vnesok u Versalskij mirnij dogovir 1919 Chotirnadcyat punktiv VilsonaDokladnishe Chotirnadcyat punktiv Vilsona Vidkriti mirni dogovori vidkriti obgovorennya pislya yakih ne bude niyakih tayemnih mizhnarodnih ugod bud yakogo rodu a diplomatiya zavzhdi bude diyati vidverto na ochah u vsih Absolyutna svoboda sudnoplavstva na moryah poza teritorialnimi vodami yak u mirnij tak i voyennij chas krim vipadkiv koli deyaki morya budut chastkovo abo povnistyu zakriti v mizhnarodnomu poryadku dlya vikonannya mizhnarodnih dogovoriv Usunennya naskilki ce mozhlivo vsih ekonomichnih bar yeriv i vstanovlennya rivnosti umov dlya torgivli vsih nacij sho stoyat za mir Spravedlivi garantiyi togo sho nacionalni ozbroyennya budut skorocheni do granichnogo minimumu sumisnogo z derzhavnoyu bezpekoyu Vilne shiroserdne i absolyutno neuperedzhene virishennya vsih kolonialnih superechok zasnovane na suvoromu dotrimanni principu sho pri virishenni vsih pitan sho stosuyutsya suverenitetu interesi naselennya povinni mati odnakovu vagu v porivnyanni iz spravedlivimi vimogami togo uryadu prava yakogo mayut buti viznacheni Zvilnennya vsih rosijskih teritorij i takij dozvil vsih zachipayuchih Rosiyu pitan yakij garantuye yij najbilsh povne j vilne spriyannya z boku inshih nacij u spravi otrimannya povnoyi i bezpereshkodnoyi mozhlivosti uhvaliti nezalezhne rishennya shodo yiyi vlasnogo politichnogo rozvitku ta yiyi nacionalnoyi politiki ta zabezpechennya yij privitnogo prijomu do spivtovaristva vilnih nacij pri tomu obrazi pravlinnya yakij vona sama dlya sebe obere I bilshe nizh prijom takozh i vsilyaku pidtrimku u vsomu v chomu vona potrebuye i chogo vona sama sobi bazhaye Stavlennya do Rosiyi z boku nacij yiyi sester v majbutni misyaci bude probnim kamenem yihnih dobrih pochuttiv rozuminnya nimi yiyi potreb ta vminnya vidokremiti yih vid svoyih vlasnih interesiv a takozh pokaznikom yihnoyi mudrosti i bezkorislivosti yihnih simpatij Belgiya povinna buti zvilnena i vidnovlena bez sprobi obmezhiti suverenitet yakim vona koristuyetsya narivni z usima inshimi vilnimi naciyami Niyake inshe diyannya ne mozhe bilsh nizh ce posluzhiti do vidnovlennya mizh narodami doviri do tih zakoniv yaki voni sami vstanovili i viznachali yak kerivnictvo dlya svoyih vzayemnih znosin Bez cogo cilyushogo aktu vsya pobudova i diya struktura mizhnarodnogo prava bude nazavzhdi vtrachenoyu Vsya francuzka teritoriya povinna buti zvilnena okupovani chastini povernuti a zlo nanesene Franciyi Prussiyeyu v 1871 u v vidnoshenni Elzas Lotaringiyi yake porushuvalo zagalnij mir majzhe 50 rokiv maye buti vipravleno shob mirni vidnosini mogli znovu buti vstanovleni v interesah usih Vipravlennya kordoniv Italiyi maye buti zrobleno na osnovi yasno pomitnih nacionalnih kordoniv Narodi Avstro Ugorshini misce yakih u Lizi Nacij mi hochemo bachiti ogorodzhenim i zabezpechenim povinni otrimati najshirshu mozhlivist avtonomnogo rozvitku Rumuniya Serbiya i Chornogoriya povinni buti zvilneni Zajnyati teritoriyi povinni buti poverneni Serbiyi Povinen buti nadanij vilnij i nadijnij dostup do morya Vzayemovidnosini riznih balkanskih derzhav povinni buti viznacheni druzhnim shlyahom vidpovidno do istorichno vstanovlenih principiv prinalezhnosti ta nacionalnosti Povinni buti vstanovleni mizhnarodni garantiyi politichnoyi i ekonomichnoyi nezalezhnosti i teritorialnoyi cilosti riznih balkanskih derzhav Turecki chastini Osmanskoyi imperiyi v suchasnomu yiyi skladi povinni otrimati zabezpechenij i micnij suverenitet ale inshi nacionalnosti sho nini znahodyatsya pid vladoyu turkiv povinni otrimati nedvoznachnu garantiyu isnuvannya i absolyutno neporushni umovi avtonomnogo rozvitku Dardanelli povinni buti postijno vidkriti dlya vilnogo prohodu suden i torgivli vsih nacij pid mizhnarodnimi garantiyami Povinno buti stvoreno nezalezhnu Polsku derzhavu yaka povinna vklyuchati v sebe vsi teritoriyi z nezaperechno polskim naselennyam yakomu povinen buti zabezpechenij vilnij i nadijnij dostup do morya a politichna i ekonomichna nezalezhnist tak samo yak i teritorialna cilisnist povinni buti garantovani mizhnarodnim dogovorom Povinno buti utvoreno zagalne ob yednannya nacij na osnovi osoblivih statutiv z metoyu stvorennya vzayemnoyi garantiyi politichnoyi nezalezhnosti i teritorialnoyi cilosti yak velikih tak i malih derzhav Tomas Vudro Vilson batko Ligi NacijZaraz do Ligi Nacij pershoyi mizhnarodnoyi organizaciyi stvorenoyi dlya zabezpechennya kolektivnoyi bezpeki prijnyato stavitisya znevazhlivo oskilki yij ne vdalosya zapobigti Drugij svitovij vijni Odnak ne viklyucheno sho yakbi Ligi Nacij ne isnuvalo to vijna stalasya b she ranishe i bula kudi bilsh krovoprolitnoyu Z 1901 roku koli bula zasnovana Nobelivska premiya miru neyu nagorodili 121 go laureata sered yakih vidomi borci za mir politichni diyachi ta navit cili organizaciyi Superechki pro te hto zh z nih zrobiv najbilshij vnesok u zapobigannya vijnam i gonci ozbroyen trivayut i ponini Pislya vidstavkiU 1921 roci Vudro Vilson i jogo druzhina zalishili Bilij Dim i oselilisya u Vashingtoni v Posolskomu kvartali Embassy Row U ostanni roki Vilson vazhko perezhivav nevdachi pri stvorenni Ligi nacij Vudro Vilson pomer 3 lyutogo 1924 roku i buv pohovanij u Vashingtonskomu kafedralnomu sobori Promovi i vistupiV Vilson Poslannya Kongresu SShA pro ogoloshennya vijni Nimechchini 21 chervnya 2008 u Wayback Machine ros Chotirnadcyat punktiv Vilsona 20 serpnya 2007 u Wayback Machine ros V Vilson Promova v zahist Ligi Nacij v m Pueblo 27 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Takozh vidomij yak Vudro Vilson Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 236 ISBN 978 617 7289 69 1LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Vudro Vilson Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vudro Vilson Gonchar B Vilson Tomas Vudro Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 110 ISBN 978 966 611 818 2 Simonenko R G Vilson Tomas Vudro 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 563 ISBN 966 00 0734 5 Gaj Nizhnik P P Politichni poglyadi Vudro Vilsona u doprezidentskij period jogo zhittya ta diyalnosti Naukovi zapiski Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im I F Kurasa NAN Ukrayini K 2008 Vip 39 S 67 77 1 Pitlovana L Yu Rol prezidenta V Vilsona u Pershij svitovij vijni ta povoyennomu vregulyuvanni v Yevropi ochima britanskih karikaturistiv Vijskovo naukovij visnik Vip 23 Lviv ASV 2015 S 266 279 Pitlovana L Yu Traktuvannya amerikanskoyi istoriyi u pracyah Vudro Vilsona Vijskovo naukovij visnik Vip 14 Lviv ASV 2010 S 211 223 Shushkivskij A I Vilson Tomas Vudro 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Sharov Igor Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 236 ISBN 978 617 7289 69 1PosilannyaVilson 5 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Poperednik Vilyam Govard Taft 1909 1913 28 j Prezident SShA 4 bereznya 1913 4 bereznya 1921 Nastupnik Vorren Garding 1921 1923