Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вугілля Росії
Геологічні запаси
У РФ є великі запаси вугілля (3-і у світі після США і Китаю), встановлені в відкладах девону-пліоцену. Відоме вугілля всіх геол. типів і стадій метаморфізму — від чисто гумусового до богхедів і від ліптобіолітів і м'якого бурого вугілля до антрацитів. Головні вугільні басейни — Кузнецький, Печорський, Південно-Якутський і російська частина Донецького.
У сх. районах країни зосереджено бл. 63% всіх запасів. За геол.-структурним положенням вугільні басейни відносять до платформних (Підмосковний, Півд.-Уральський, Кансько-Ачинський, Іркутський, Таймирський, Ленський і інш.) і до геосинклінальних типів. Останні мають особливо важливе значення, містять високоякісне кам'яне вугілля, в тому числі коксівне — Донецький, Печорський, Кузнецький і інші басейни. Вугленакопичення в Підмосковному вуг. бас. відбувалося в палеозої, розвідані запаси 4 млрд т. Вугілля буре, щільне, потужність пластів 1,5-2,5 м, макс. зольність 45%.
На тер. РФ знаходиться невелика сх. частина Донецького вуг. бас. Вугілля кам'яне, високоякісне, практично всіх марок. Печорський вуг. бас. сформувався у пермі, включає 30 вугільних родовищ. Теплота згоряння вугілля 16,8-32 МДж/кг. Осн. значення має вугілля марок Д, Ж і К. Вміст сірки в них не перевищує 1,5%. Вугілля Кизеловського вуг. бас. приурочене до осадових порід ниж. карбону. Виявлено 29 пластів простої будови, з них 4 мають пром. значення. Вугілля гумусове, кам'яне (від Д до Ж), високосірчисте, важкозбагачуване. К узнецький вуг. бас. виділяється своїми великими запасами (понад 67 млрд т, прогнозні ресурси понад 430 млрд т). Сумарна потужність пластів 4-95 м. Вугілля кам'яне гумусове.
Горлівський вугільний бас. є другим після Донбасу районом видобутку антрациту. Вугленосні відклади містять до 16 робочих пластів.
У Мінусінському вуг. бас. вони належать до верх. палеозою, містять до 40 пластів вугілля марок Д і Г сумарною потужністю до 100 м. Вугілля гумусове, кам'яне, газові і інш. Розвідані і оцінені запаси 4,9 млрд т, в тому числі придатні для відкритих робіт 3,6 млрд т.
Тунгуський вуг. бас. має прогнозні ресурси понад 2 трлн т. Вугілля кам'яне і буре. Осн. вугленосність пов'язана з відкладами пермі і карбону. К-ть пластів від 3 до 11, сумарна потужність від 11 до 74 м.
У Таймирському вугільному басейні вугленосні пермські відклади, встановлено 26 пластів сумарною потужністю 48 м. Робочі пласти кам. вугілля мають потужність 1-3 м, рідше 6-7 м.
Вугілля Ленського бас. (сх. частина Сибірської платформи) належить до мезозою. Усього в розрізі юри відомо 150 вугільних пластів, з яких 50 потужністю 1 м. Прогнозні ресурси басейну оцінюються в 1,6 трлн т.
Найбільшим в РФ за підтвердженими запасами (80,197 млрд т) є Кансько-Ачинський вуг. бас. Понад 1/4 всіх запасів бурого вугілля басейну придатні для розробки відкритим способом. Найбільші родовища — Урюпське, Абанське, Барандатське, Назарівське, Березовське і інш. Вугілля низькозольне, низькосірчисте, з теплотою згоряння до 29,3 МДж/кг.
Іркутський вуг. бас. розташований у сх. крайовій частині Сибірської платформи, тут розвідано 20 великих родовищ (Черемховське, Вознесенське, Мугунське, Каранцайське і інш.). Вугленосні відклади містять до 65 пластів; к-ть робочих пластів на окр. родов. від 1 до 25. Вугілля середньозольне з підвищеним виходом смол напівкоксування. Розвідані запаси 7,4 млрд т.
Південно-Якутський вуг. бас. виділяється наявністю найбільшої кількості в РФ коксівного вугілля. Розвідані Нерюнгрінське, Чульмаканське, Денисівське і інш. родов. Вугілля марок Ж, КЖ, К і ОС, малосірчисте і малофосфористе, верх. горизонти вугілля окиснені. Розвідані запаси 5,6 млрд т, бл.60% вугілля розміщено на глиб. до 300 м.
Великі ресурси має в своєму розпорядженні Улуг-Хемський басейн (Тува), прогнозні ресурси кам. вугілля тут оцінюються в 9 млрд т. Вугленосні відклади юри містять вугілля низько- і середньозольне, з невеликим вмістом сірки і фосфору.
На сх. схилі Уралу відомі тріас-юрський Челябінський буровуг. бас., Півн.-Сосвінський, а також Сєровський, Буланаш-Йолкінський і Орський вугленосні райони.
Численні роз'єднані родов. кам. і бурого вугілля юри встановлені в Забайкаллі (Гусиноозерське, Олонь-Шибірське, Харанорське і інш.), частина з них придатна для відкритої розробки.
До доби крейди приурочене вугілля Зирянського вугільного басейну, до нижньої крейди — вугілля Партизанського вугільного басейну, Раздольненського кам'яновуг. бас., Павловського, Реттіховського, Хасанського і інш. родовищ Приморського краю, а також Нижньозейський буровугільний басейн і Буреїнського вуг. бас. в Хабаровському краї, Аркагалінська, Ельгенська, Омолонська, Анадирська і Чаун-Чукотська вугленосні площі в Магаданській обл.
До палеоген-неогенових відкладів приурочені родовища Південно-Уральського вугільного басейну (50 родов., потужність пластів до 12 м), Прибайкальського району (буре вугілля), Угловського буровуг. бас., Бікінського родовища в Приморському краї, а також коксівного вугілля о. Сахалін.
Вугільна промисловість
За видобутком кам'яного вугілля, — 169 млн т. у 2001 р., — РФ. займає 6-е місце у світі після Китаю, США, Індії, Австралії та ПАР. Видобуток всього вугілля (кам'яне і буре) у Росії з 1990 по 2000 р. знизився з 395 до 258 млн т, а у 2002 р. склав 253 млн т, що на 17 млн т нижче за рівень 2001 р, і продовжує знижуватися. Зниження видобутку у 2002 р спостерігалося в 5 з 7 економічних районів. Найзначніше падіння видобутку відмічається в Східному Сибіру — на 16 млн т.
Приріст видобутку досягнуто тільки в Західному Сибіру і на Далекому Сході — по 1,5 млн тонн. В результаті реструктуризації вуг. промисл. РФ у 1991-99 рр. було закрито 160 підприємств, головним чином шахт, на які припадала 1/3 вуглевидобутку. Динаміка видобутку кам'яного вугілля за період 1990–2000 рр (млн т): 1990–260; 1994–177; 1998–149; 1999–153; 2000–152. За прогнозом розвитку видобутку вугілля в Росії до 2010 р. основна роль відведена сибірським басейнам. Їхня питома вага з 1990 по 2000 р. зросла з 65,4 до 74,7%, в тому числі з 1998 по 2000 р. — з 71,2 до 74,7% [Уголь. — 2002. — № 1. — С. 37-38; Локер С., 2000, Лондон].
Постачання російського вугілля у 2002 р становило 234 млн т, що на 18 млн т менше ніж у 2001 р. Постачання вугілля скоротилося по всіх сегментах ринку, крім експорту в далеке зарубіжжя. Експорт вугілля з Росії у 2002 р досяг 51 млн т (+9 млн т до 2001 р). Імпорт вугілля в Росію зменшився на 5,8 млн т і становив 20,5 млн т. Всього (з урахуванням імпорту) російським споживачам в 2002 році поставлено 203 млн т вугілля проти 237 млн т у 2001 р. У Росії вугілля як енергоносій використовують у всіх 89 суб'єктах Федерації, а добувають тільки в 24. Повністю забезпечують потребу в ньому за рахунок власного видобутку лише шість утворень, а за рахунок завезення його з вугледобувних регіонів — 65. Між економічними регіонами перевозиться понад 48 млн т вугільної продукції. З вугледобувних регіонів найбільшими постачальниками вугілля є Західний Сибір (вивозить 30% ресурсів регіону) і Східний Сибір (20%). Видобуток і експорт вугілля по регіонах РФ у 2003 р (млн т): Печорський — 17,0 і 1,0; Сх. Донбас — 8,5 і 1,1; Кузбас — 137 і 45; Сх. Сибір — 72 і 2,5; Далекий Схід — 29,6 і 5,0.
За даними «Росинформуголь» у 2002 р. у найбільшому вугледобувному районі — Кузбасі видобуто 131 млн т вугілля (84% — коксівного); це установить 59% видобутку всієї Росії. До 2007 р. обсяг видобутку вугілля зросте до 160 млн т. Такого рівня видобутку планується досягнути за рахунок введення в експлуатацію десяти вугільних шахт, що будуються, і восьми розрізів сумарною виробничою потужністю 34 млн т (з них 5-6 — у 2003 р.). Крім того, за рахунок введення в експлуатацію до 2007 р. десяти збагачувальних фабрик і трьох збагачувальних установок планується збільшити переробку видобутого в Кузбасі вугілля до 48-50% (у 2002 р. лише 30% вугілля Кузбасу було перероблено в регіоні).
Загалом по вугільній галузі, відмічається зростання збитковості виробництва. Загальний річний обсяг збитків у 2002 р — понад 2,5 млрд рублів.
З 2000 по 2020 рік при загальному зростанні енергоспоживання на 25,4-38,4%, споживання природного газу зросте на 18,4-23,7%, нафтопродуктів — на 35,8-50,1%, вугілля — на 35,7-70,3%, а електроенергії, виробленої на АЕС, — в 2,2-2,5 рази. У результаті частка газу в структурі споживання первинних енергоресурсів знизиться з 49,5% у 2002 р до 46,9-44,8% в 2020 р, в тому числі у виробництві електроенергії — з 65,5% до 57,3-50,4%.
Найбільші російські виробники вугілля
У 2004-у році видобуток становив:
- — 74,5 млн тонн.
- — 39,3 млн тонн.
- — 18,1 млн тонн.
- Південний Кузбас — 15,6 млн тонн.
- — 3,7 млн тонн.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vugillya RosiyiGeologichni zapasiU RF ye veliki zapasi vugillya 3 i u sviti pislya SShA i Kitayu vstanovleni v vidkladah devonu pliocenu Vidome vugillya vsih geol tipiv i stadij metamorfizmu vid chisto gumusovogo do boghediv i vid liptobiolitiv i m yakogo burogo vugillya do antracitiv Golovni vugilni basejni Kuzneckij Pechorskij Pivdenno Yakutskij i rosijska chastina Doneckogo U sh rajonah krayini zoseredzheno bl 63 vsih zapasiv Za geol strukturnim polozhennyam vugilni basejni vidnosyat do platformnih Pidmoskovnij Pivd Uralskij Kansko Achinskij Irkutskij Tajmirskij Lenskij i insh i do geosinklinalnih tipiv Ostanni mayut osoblivo vazhlive znachennya mistyat visokoyakisne kam yane vugillya v tomu chisli koksivne Doneckij Pechorskij Kuzneckij i inshi basejni Vuglenakopichennya v Pidmoskovnomu vug bas vidbuvalosya v paleozoyi rozvidani zapasi 4 mlrd t Vugillya bure shilne potuzhnist plastiv 1 5 2 5 m maks zolnist 45 Na ter RF znahoditsya nevelika sh chastina Doneckogo vug bas Vugillya kam yane visokoyakisne praktichno vsih marok Pechorskij vug bas sformuvavsya u permi vklyuchaye 30 vugilnih rodovish Teplota zgoryannya vugillya 16 8 32 MDzh kg Osn znachennya maye vugillya marok D Zh i K Vmist sirki v nih ne perevishuye 1 5 Vugillya Kizelovskogo vug bas priurochene do osadovih porid nizh karbonu Viyavleno 29 plastiv prostoyi budovi z nih 4 mayut prom znachennya Vugillya gumusove kam yane vid D do Zh visokosirchiste vazhkozbagachuvane K uzneckij vug bas vidilyayetsya svoyimi velikimi zapasami ponad 67 mlrd t prognozni resursi ponad 430 mlrd t Sumarna potuzhnist plastiv 4 95 m Vugillya kam yane gumusove Gorlivskij vugilnij bas ye drugim pislya Donbasu rajonom vidobutku antracitu Vuglenosni vidkladi mistyat do 16 robochih plastiv U Minusinskomu vug bas voni nalezhat do verh paleozoyu mistyat do 40 plastiv vugillya marok D i G sumarnoyu potuzhnistyu do 100 m Vugillya gumusove kam yane gazovi i insh Rozvidani i ocineni zapasi 4 9 mlrd t v tomu chisli pridatni dlya vidkritih robit 3 6 mlrd t Tunguskij vug bas maye prognozni resursi ponad 2 trln t Vugillya kam yane i bure Osn vuglenosnist pov yazana z vidkladami permi i karbonu K t plastiv vid 3 do 11 sumarna potuzhnist vid 11 do 74 m U Tajmirskomu vugilnomu basejni vuglenosni permski vidkladi vstanovleno 26 plastiv sumarnoyu potuzhnistyu 48 m Robochi plasti kam vugillya mayut potuzhnist 1 3 m ridshe 6 7 m Vugillya Lenskogo bas sh chastina Sibirskoyi platformi nalezhit do mezozoyu Usogo v rozrizi yuri vidomo 150 vugilnih plastiv z yakih 50 potuzhnistyu 1 m Prognozni resursi basejnu ocinyuyutsya v 1 6 trln t Najbilshim v RF za pidtverdzhenimi zapasami 80 197 mlrd t ye Kansko Achinskij vug bas Ponad 1 4 vsih zapasiv burogo vugillya basejnu pridatni dlya rozrobki vidkritim sposobom Najbilshi rodovisha Uryupske Abanske Barandatske Nazarivske Berezovske i insh Vugillya nizkozolne nizkosirchiste z teplotoyu zgoryannya do 29 3 MDzh kg Irkutskij vug bas roztashovanij u sh krajovij chastini Sibirskoyi platformi tut rozvidano 20 velikih rodovish Cheremhovske Voznesenske Mugunske Karancajske i insh Vuglenosni vidkladi mistyat do 65 plastiv k t robochih plastiv na okr rodov vid 1 do 25 Vugillya serednozolne z pidvishenim vihodom smol napivkoksuvannya Rozvidani zapasi 7 4 mlrd t Pivdenno Yakutskij vug bas vidilyayetsya nayavnistyu najbilshoyi kilkosti v RF koksivnogo vugillya Rozvidani Neryungrinske Chulmakanske Denisivske i insh rodov Vugillya marok Zh KZh K i OS malosirchiste i malofosforiste verh gorizonti vugillya okisneni Rozvidani zapasi 5 6 mlrd t bl 60 vugillya rozmisheno na glib do 300 m Veliki resursi maye v svoyemu rozporyadzhenni Ulug Hemskij basejn Tuva prognozni resursi kam vugillya tut ocinyuyutsya v 9 mlrd t Vuglenosni vidkladi yuri mistyat vugillya nizko i serednozolne z nevelikim vmistom sirki i fosforu Na sh shili Uralu vidomi trias yurskij Chelyabinskij burovug bas Pivn Sosvinskij a takozh Syerovskij Bulanash Jolkinskij i Orskij vuglenosni rajoni Chislenni roz yednani rodov kam i burogo vugillya yuri vstanovleni v Zabajkalli Gusinoozerske Olon Shibirske Haranorske i insh chastina z nih pridatna dlya vidkritoyi rozrobki Do dobi krejdi priurochene vugillya Ziryanskogo vugilnogo basejnu do nizhnoyi krejdi vugillya Partizanskogo vugilnogo basejnu Razdolnenskogo kam yanovug bas Pavlovskogo Rettihovskogo Hasanskogo i insh rodovish Primorskogo krayu a takozh Nizhnozejskij burovugilnij basejn i Bureyinskogo vug bas v Habarovskomu krayi Arkagalinska Elgenska Omolonska Anadirska i Chaun Chukotska vuglenosni ploshi v Magadanskij obl Do paleogen neogenovih vidkladiv priurocheni rodovisha Pivdenno Uralskogo vugilnogo basejnu 50 rodov potuzhnist plastiv do 12 m Pribajkalskogo rajonu bure vugillya Uglovskogo burovug bas Bikinskogo rodovisha v Primorskomu krayi a takozh koksivnogo vugillya o Sahalin Vugilna promislovistZa vidobutkom kam yanogo vugillya 169 mln t u 2001 r RF zajmaye 6 e misce u sviti pislya Kitayu SShA Indiyi Avstraliyi ta PAR Vidobutok vsogo vugillya kam yane i bure u Rosiyi z 1990 po 2000 r znizivsya z 395 do 258 mln t a u 2002 r sklav 253 mln t sho na 17 mln t nizhche za riven 2001 r i prodovzhuye znizhuvatisya Znizhennya vidobutku u 2002 r sposterigalosya v 5 z 7 ekonomichnih rajoniv Najznachnishe padinnya vidobutku vidmichayetsya v Shidnomu Sibiru na 16 mln t Pririst vidobutku dosyagnuto tilki v Zahidnomu Sibiru i na Dalekomu Shodi po 1 5 mln tonn V rezultati restrukturizaciyi vug promisl RF u 1991 99 rr bulo zakrito 160 pidpriyemstv golovnim chinom shaht na yaki pripadala 1 3 vuglevidobutku Dinamika vidobutku kam yanogo vugillya za period 1990 2000 rr mln t 1990 260 1994 177 1998 149 1999 153 2000 152 Za prognozom rozvitku vidobutku vugillya v Rosiyi do 2010 r osnovna rol vidvedena sibirskim basejnam Yihnya pitoma vaga z 1990 po 2000 r zrosla z 65 4 do 74 7 v tomu chisli z 1998 po 2000 r z 71 2 do 74 7 Ugol 2002 1 S 37 38 Loker S 2000 London Postachannya rosijskogo vugillya u 2002 r stanovilo 234 mln t sho na 18 mln t menshe nizh u 2001 r Postachannya vugillya skorotilosya po vsih segmentah rinku krim eksportu v daleke zarubizhzhya Eksport vugillya z Rosiyi u 2002 r dosyag 51 mln t 9 mln t do 2001 r Import vugillya v Rosiyu zmenshivsya na 5 8 mln t i stanoviv 20 5 mln t Vsogo z urahuvannyam importu rosijskim spozhivacham v 2002 roci postavleno 203 mln t vugillya proti 237 mln t u 2001 r U Rosiyi vugillya yak energonosij vikoristovuyut u vsih 89 sub yektah Federaciyi a dobuvayut tilki v 24 Povnistyu zabezpechuyut potrebu v nomu za rahunok vlasnogo vidobutku lishe shist utvoren a za rahunok zavezennya jogo z vugledobuvnih regioniv 65 Mizh ekonomichnimi regionami perevozitsya ponad 48 mln t vugilnoyi produkciyi Z vugledobuvnih regioniv najbilshimi postachalnikami vugillya ye Zahidnij Sibir vivozit 30 resursiv regionu i Shidnij Sibir 20 Vidobutok i eksport vugillya po regionah RF u 2003 r mln t Pechorskij 17 0 i 1 0 Sh Donbas 8 5 i 1 1 Kuzbas 137 i 45 Sh Sibir 72 i 2 5 Dalekij Shid 29 6 i 5 0 Za danimi Rosinformugol u 2002 r u najbilshomu vugledobuvnomu rajoni Kuzbasi vidobuto 131 mln t vugillya 84 koksivnogo ce ustanovit 59 vidobutku vsiyeyi Rosiyi Do 2007 r obsyag vidobutku vugillya zroste do 160 mln t Takogo rivnya vidobutku planuyetsya dosyagnuti za rahunok vvedennya v ekspluataciyu desyati vugilnih shaht sho buduyutsya i vosmi rozriziv sumarnoyu virobnichoyu potuzhnistyu 34 mln t z nih 5 6 u 2003 r Krim togo za rahunok vvedennya v ekspluataciyu do 2007 r desyati zbagachuvalnih fabrik i troh zbagachuvalnih ustanovok planuyetsya zbilshiti pererobku vidobutogo v Kuzbasi vugillya do 48 50 u 2002 r lishe 30 vugillya Kuzbasu bulo pererobleno v regioni Zagalom po vugilnij galuzi vidmichayetsya zrostannya zbitkovosti virobnictva Zagalnij richnij obsyag zbitkiv u 2002 r ponad 2 5 mlrd rubliv Z 2000 po 2020 rik pri zagalnomu zrostanni energospozhivannya na 25 4 38 4 spozhivannya prirodnogo gazu zroste na 18 4 23 7 naftoproduktiv na 35 8 50 1 vugillya na 35 7 70 3 a elektroenergiyi viroblenoyi na AES v 2 2 2 5 razi U rezultati chastka gazu v strukturi spozhivannya pervinnih energoresursiv znizitsya z 49 5 u 2002 r do 46 9 44 8 v 2020 r v tomu chisli u virobnictvi elektroenergiyi z 65 5 do 57 3 50 4 Najbilshi rosijski virobniki vugillya U 2004 u roci vidobutok stanoviv 74 5 mln tonn 39 3 mln tonn 18 1 mln tonn Pivdennij Kuzbas 15 6 mln tonn 3 7 mln tonn Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Rosiyi Geologiya Rosiyi Girnicha promislovist Rosiyi Ekonomichni rajoni Rosiyi Ekonomika Rosiyi Spisok krayin za virobnictvom vugillya Vugilna promislovistLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3