Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вуглецевий податок англ carbon tax податок стягуваний зі вмісту вуглецю в паливі як правило в транспортному та енергетич

Вуглецевий податок

Вуглецевий податок

Вуглецевий податок (англ. carbon tax) — податок, стягуваний зі вмісту вуглецю в паливі, як правило, в транспортному та енергетичному секторах. Податки на вуглець — це форма ціноутворення на вуглець. Цей термін також використовують для позначення еквівалентного податку на викиди вуглекислого газу, останній з яких дуже схожий, але може застосовуватися до будь-якого типу парникових газів або комбінацій парникових газів, які виділяються будь-яким сектором економіки.

При спалюванні вуглеводневого палива, такого як вугілля, нафта або природний газ, його вуглець перетворюється на вуглекислий газ (CO2) та інші сполуки вуглецю. CO2 — це парниковий газ, який поглинає тепло і викликає глобальне потепління, яке завдає шкоди навколишньому середовищу і здоров'ю людини. Оскільки викиди парникових газів при спалюванні викопного палива тісно пов'язані зі вмістом вуглецю у відповідних видах палива, цей негативний зовнішній ефект можна компенсувати оподаткуванням умісту вуглецю у викопному паливі в будь-якій точці продуктового циклу палива. Податки на вуглець є різновидом податку Піґу і допомагають вирішити проблему емітентів парникових газів, які не стикаються з повною соціальною вартістю своїх дій.

Дослідження показують, що податки на вуглець ефективно скорочують викиди парникових газів. Економісти зазвичай стверджують, що податки на викиди вуглецю є найефективнішим і дієвим способом стримування зміни клімату з найменшими негативними наслідками для економіки. 77 країн і понад 100 міст зобов'язалися досягти чистого нуля глобальних викидів до 2050 року. Станом на 2019 рік податки на вуглець уведено або заплановано до введення в 25 країнах, тоді як 46 країн встановили ту чи іншу форму ціни на вуглець, або через податки на викиди вуглецю, або через схеми торгівлі емісійними квотами. Податки на викиди вуглецю, як правило, регресивні, оскільки домогосподарства з низьким рівнем доходу, як правило, витрачають більшу частину свого доходу на товари та послуги, що містять багато викидів, наприклад, транспорт, ніж домогосподарства з вищими доходами. Щоб виправити це, доходи від вуглецевого податку можуть витрачатися на групи з низькими доходами.

Передумови

CO2 і глобальне потепління

Вуглекислий газ є одним із декількох парникових газів, що вловлюють тепло, яке виділяється внаслідок людської діяльності, і науковий консенсус полягає в тому, що антропогенні викиди парникових газів є основною причиною глобального потепління і що вуглекислий газ є найважливішим з антропогенних парникових газів . У всьому світі внаслідок людської діяльності щорічно утворюється 27 млрд тонн вуглекислого газу. Фізичну дію СО2 в атмосфері можна виміряти як зміну енергетичного балансу системи Земля-атмосфера — радіаційну дію СО2. Податки на викиди вуглецю є однією з доступних урядам стратегій скорочення викидів парникових газів.

У Кіотському протоколі викиди СО2 регулюються поряд з іншими парниковими газами. Різні парникові гази мають різні фізичні властивості: потенціал глобального потепління є міжнародно визнаною шкалою еквівалентності для інших парникових газів в одиницях тонн еквівалента вуглекислого газу.

Економічна теорія

Податок на вуглець є однією з форм податку на забруднення довкілля. Податки на забруднення часто групують із двома іншими інструментами економічної політики: торговими дозволами на забруднення і кредитами та субсидіями. Ці три інструменти еколого-економічної політики побудовані на основі командно-контрольного регулювання. Різниця полягає в тому, що класичні правила командно-штрафних санкцій передбачають, за допомогою виконання або наказних стандартів, що кожен забруднювач повинен робити, щоб відповідати закону. Командно-контрольне регулювання не розглядається як економічний інструмент, оскільки воно зазвичай здійснюється вужчими засобами, такими як наказ про припинення або контроль, хоча воно може включати адміністративне грошове покарання до конкретних правил об'єкта. Інструментальна різниця між податком та командно-контрольним регулюванням визначається прийнятими законодавчими нормами, а також тим, чи містять вони «податок» як певний термін у законі.

Податок на вуглець є непрямим податком — податком на угоду — на відміну від прямого податку, який оподатковує дохід. Податок на вуглець називають ціновим інструментом, оскільки він встановлює ціну за викиди вуглекислого газу. В економічній теорії забруднення розглядається як негативний зовнішній ефект, негативний вплив на третю сторону, що безпосередньо не бере участі в угоді, і є одним із видів фіаско ринку. Щоб поставити сторонам це питання, економіст Артур Пігу запропонував оподатковувати товари (в даному випадку вуглеводневе паливо), які є джерелом негативного зовнішнього впливу (вуглекислого газу), щоб точно відбити вартість виробництва товарів для суспільства, тим самим інтерналізуючи витрати, пов'язані з виробництвом товарів. Податок на негативні зовнішні ефекти називають податком Пігу і він має дорівнювати граничним витратам шкоди.

У рамках концепції Пігу відповідні зміни є граничними, а розмір зовнішнього ефекту досить малий, щоб не спотворювати решту економіки. Відповідно до наукового консенсусу, вплив зміни клімату може призвести до катастрофічних (неграничних) змін. «Неграничний» означає, що вплив може значно знизити темпи зростання доходів та добробуту. Обсяг ресурсів, які слід спрямувати на пом'якшення наслідків зміни клімату, є спірним. Політика, спрямована на скорочення викидів вуглекислого газу, також може мати неграничний вплив, але не катастрофічний.

На додаток до створення стимулів для енергозбереження, податок на вуглець робить відновлювані джерела енергії, такі як вітер, сонце та геотермальна енергія більш конкурентоспроможними, стимулюючи їх зростання. Вперше запропонував увести податок на вуглець Девід Гордон Вілсон 1973 року.

У січні 2019 року економісти опублікували в The Wall Street Journal заяву із закликом до введення податку на викиди вуглецю, описуючи його як «найекономічніший важіль для скорочення викидів вуглецю в необхідних масштабах і з необхідною швидкістю». До лютого 2019 року заяву підписали понад 3000 американських економістів, серед них 27 лауреатів Нобелівської премії.

Витік вуглецю

Витік вуглецю — це вплив, який регулювання викидів у одній країні/секторі чинить на викиди в інших країнах/секторах, які не підпадають під таке ж регулювання. Ефекти витоку можуть бути як негативними (тобто такими, що підвищують ефективність скорочення загальних викидів), так і позитивними (що знижують ефективність скорочення загальних викидів). Негативні витоки, які є бажаними, зазвичай називають «розливом».

Згідно з [pt], короткострокові ефекти витоку слід оцінювати з урахуванням наслідків витоку в довгостроковій перспективі. Політика, яка, наприклад, передбачає введення податку на викиди вуглецю тільки в розвинених країнах, може призвести до витоку викидів у країни, що розвиваються. Проте бажаний негативний витік може статися через зниження попиту на вугілля, нафту і газ з боку розвинених країн і, отже, світових цін. Це призведе до того, що країни, що розвиваються, зможуть дозволити собі більше будь-якого виду вуглеводневого палива, тим самим замінюючи вугілля великою кількістю нафти або газу, що фактично знизить їхні національні викиди. Однак у довгостроковій перспективі, якщо передання менш забруднювальних технологій буде відкладено, це заміщення може не принести довгострокової вигоди.

Витік вуглецю займає центральне місце серед питань [en], які нині обговорюються, включаючи енергетичну та кліматичну рамкову програму на період до 2030 року та огляд третього списку ЄС щодо витоку вуглецю .

Прикордонне коригування, тарифи та заборони

Запропоновано низку стратегій для вирішення проблем, пов'язаних з конкурентними втратами через те, що одна країна вводить податок на викиди вуглецю, а інша — ні. Щоб спонукати країни ввести податки на викиди вуглецю, запропоновано коригування прикордонними податками, тарифними та торговими заборонами.

Прикордонне податкове коригування враховує викиди, пов'язані з імпортом із країн, які не мають ціни на вуглець. Альтернативою можливі торгові заборони або тарифи, що застосовуються до таких країн. Стверджувалося, що такі підходи можуть бути неприйнятними у Світовій організації торгівлі. Прецедентне право там не передбачало конкретних рішень щодо податків, пов'язаних із кліматом. Також обговорювались адміністративні аспекти прикордонних податкових коригувань.

Інші види податків

Два інші види податків, пов'язаних із вуглецевими податками, — це податки на викиди та податки на енергію. Податок на викиди парникових газів вимагає від окремих емітентів сплати мита, збору чи податку за кожну тонну викинутих у повітря парникових газів, тоді як енергетичний податок стягується безпосередньо з енергетичних товарів.

З погляду пом'якшення наслідків зміни клімату, податок на вуглець, що стягується відповідно до вмісту вуглецю в паливі, не є ідеальною заміною податку на викиди СО2. Наприклад, податок на вуглець заохочує скорочення використання вуглеводневого палива, але він не дає стимулу для пом'якшення або вдосконалення технологій пом'якшення наслідків, наприклад, .

Податки на енергію збільшують ціну енергії рівномірно, незалежно від викидів, спричинених джерелом енергії. Адвалорний податок на енергію стягується відповідно до вмісту енергії в паливі або вартості енергетичного продукту, яка може відповідати або не відповідати викидам парникових газів та відповідних їм потенціалам глобального потепління. Дослідження показують, що для скорочення викидів на певну величину адвалорні податки на енергію були б дорожчими, ніж податки на вуглець. Однак, попри те, що викиди CO2 є зовнішнім фактором, використання енергетичних послуг може спричиняти інші негативні зовнішніх факторів, зокрема, забруднення повітря, яке податок на вуглець не охоплює (наприклад, аміаком чи [en]). Якщо зважити на ці інші зовнішні ефекти, податок на енергію може бути ефективнішим, ніж податок тільки на вуглець.

Інший тип податку — це плата та дивіденди, коли гроші, зібрані з податку, повертаються справедливо всім домашнім господарствам, ефективно оподатковуючи викиди вуглецю та повертаючи знижку тим, хто спалює менше вуглецю.

Вплив

Дослідження показують, що податки на вуглець ефективно скорочують викиди парникових газів. Серед економістів переважає згода в тому, що податки на викиди вуглецю є найбільш ефективним та дієвим способом стримування зміни клімату з найменшими несприятливими наслідками для економіки.

Дослідження в американському економічному журналі з використанням методу синтетичного контролю з'ясувало, що шведський податок на викиди вуглекислого газу успішно скоротив викиди вуглекислого газу від транспорту на 11 %. Дослідження податків на викиди вуглецю в Британській Колумбії 2015 року показало, що ці податки скорочують викиди парникових газів на 5-15 %, але мають незначний загальний економічний ефект. Дослідження податку на викиди вуглецю Британської Колумбії в 2017 році показало, що галузі в цілому виграли від цього податку і «невеликого, але статистично значущого щорічного збільшення зайнятості на 0,74 відсотка», але що вуглецеві та чутливі до торгівлі галузі зазнали негативного впливу. Дослідження вуглецевих податків та економічного зростання 2020 року в багатих демократіях показали, що чинні податки на вуглець не шкодять економічному зростанню та не обмежують його.

Низка досліджень показала, що за відсутності збільшення соціальних і податкових пільг податок на викиди вуглецю вдарить по бідних домогосподарствах сильніше, ніж по багатих. Економіст Університету Тафтса Гілберт Е. Меткалф заперечував, що податки на вуглець будуть регресивними в контексті США.

Порівняння податків на викиди вуглецю з торгівлею викидами вуглецю

Альтернативою державній політиці стосовно податку на викиди вуглецю є обмеження викидів парникових газів. Рівні викидів парникових газів обмежуються, а дозволи на забруднення (називані старими) вільно розподіляються або виставляються на аукціон забруднювачам. Аукціонні дозволи мають значні економічні переваги перед старими. Зокрема, аукціонування підвищує доходи, які можна використати для зниження інших податків та підвищення загальної ефективності. Можна створити ринок дозволів на викиди, щоб забруднювачі могли торгувати деякими або всіма своїми дозволами (cap-and-trade). Гібридним інструментом обмеження викидів та податку на викиди вуглецю є створення цінового мінімуму та цінової стелі для дозволів на викиди. Податок на вуглець також може вводитися одночасно з обмеженням викидів.

На відміну від системи обмежень зі старими дозволами, податок на вуглець підвищує доходи. Якщо доходи використовуються для зменшення інших податків, це може підвищити ефективність податку. З іншого боку, обмеження зі старими дозволами може бути ефективнішим, оскільки застосовується до всіх галузей промисловості. Це забезпечує рівний стимул для всіх забруднювачів скоротити свої викиди. Це є перевагою, порівняно з податком, який звільняє або має знижені ставки для певних секторів. Адже, як це продемонстровано в податку на вуглець Британської Колумбії, немає причин для звільнення від податку або надання знижених ставок окремим секторам.

Як податки на викиди вуглецю, так і дозвільні системи (іноді звані англ. cap and trade) спрямовані на скорочення загальної кількості викидів вуглецю шляхом встановлення ціни за викиди CO2, але вони досягають цієї мети абсолютно різними шляхами. Тоді як податки на вуглець диктують ціну, яку буде сплачено за кожну одиницю забруднення, дозвільні системи встановлюють певну кількість CO2 так, що всі застосовні суб'єкти будуть утримуватися і ділить цю загальну суму на торговані дозволи. За відсутності невизначеності ці дві системи досягнуть однакового ефекту і приведуть до ефективної ринкової кількості CO2 і ціна за одиницю CO2 знизиться. У випадку екологічної невизначеності, тобто коли екологічний збиток кожної одиниці CO2 неможливо точно розрахувати, дозвільна система може бути вигіднішою для обмеження загальної кількості і, отже, потенційного збитку. У разі невизначеності щодо витрат на зниження викидів CO2 для фірми, вигіднішою буде податкова система. Проблему невизначеності в галузі боротьби з викидами проілюстровано 2005 року на першому етапі функціонування системи торгівлі викидами Європейського Союзу (cap and trade). У цій програмі початковий обсяг дозволів був занадто великим, оскільки ЄС не давав точної оцінки можливостей скорочення викидів CO2 для різних фірм, яких вона стосувалась, і таким чином фірми просто скоротили свої викиди до відведеної їм кількості без купівлі будь-яких додаткових дозволів. Це через два роки після початку програми звело ціни на дозволи майже до нуля, зруйнувавши систему і вимагаючи реформи й уточнення розподілу дозволів, які врешті-решт проявляться в нинішній системі торгівлі викидами Європейського Союзу (Фаза 3).

Різниця між податками на викиди вуглецю та дозвільними системами може бути розмитою, коли дозволені гібридні системи. Гібридна система обмеження й торгівлі встановлює обмеження на рух цін. Верхня межа ціни може встановлюватися за принципом «запобіжного клапана», коли відповідний орган (наприклад, уряд) готовий видати додаткові надбавки за встановленою ціною. Нижню межу також можна встановити через ціновий рівень. Останнім часом економісти почали вивчати гібридні податки на вуглець, де вводяться механізми коригування податкової ставки для забезпечення досягнення цільових показників скорочення викидів. Економіст [en] запропонував механізм забезпечення викидів (англ. Emissions Assurance Mechanism), і цю ідею, в принципі, прийняла Рада лідерів з питань клімату.

Погляди

Опитування провідних економістів 2018 року показало, що 58 % опитаних економістів згодні з твердженням «податки на вуглець — кращий спосіб реалізації кліматичної політики, ніж обмеження і торгівля», 31 % заявили, що вони не мають думки або що вона невизначена, але ніхто з респондентів не заперечив.

Як податки на викиди парникових газів, так і податки на торгівлю та викиди вуглецю дають забруднювачам фінансовий стимул для скорочення їхніх викидів. Податки на викиди вуглецю забезпечують визначеність щодо цін на викиди, тоді як обмеження викидів забезпечує визначеність щодо кількості викидів. В оглядовому дослідженні Фішер та інші прийшли до висновку, що вибір між міжнародною системою квот (cap) та міжнародним вуглецевим податком залишається неоднозначним. Лу та інші (2012) порівняли податок на викиди вуглецю, торгівлю викидами та командно-контрольне регулювання на промисловому рівні і дійшли висновку, що для досягнення цільових показників викидів без впливу на промислове виробництво ринкові механізми працюватимуть краще, ніж стандарти викидів.

Джеймс Гансен у своїй книзі [en]» і у відкритому листі тодішньому президенту Обамі стверджував, що торгівля викидами вуглецю принесе гроші тільки банкам та гедж-фондам і дозволить «вести звичайний бізнес» головним виробникам вуглецю.

Див. також

Примітки

  1. Schmidt-Thomé, Philipp. Klein, Johannes. Climate change adaptation in practice : from strategy development to implementation. — , 1-118-47465-1, 978-1-118-47466-2, 1-118-47466-X, 978-1-118-47467-9, 1-118-47467-8, 978-1-118-54816-5, 1-118-54816-7.
  2. Intergovernmental Panel on Climate Change. National and Sub-national Policies and Institutions // Climate Change 2014 Mitigation of Climate Change. — Cambridge : Cambridge University Press. — С. 1141–1206. — .
  3. The Political Economy of British Columbia's Carbon Tax // OECD Environment Working Papers. — 2013. — 8 жовтня. — ISSN 1997-0900. — DOI:10.1787/5k3z04gkkhkg-en.
  4. Matthias Kalkuhl, Ottmar Edenhofer, Kai Lessmann. Renewable energy subsidies: Second-best policy or fatal aberration for mitigation? // Resource and Energy Economics. — 2013. — Vol. 35, iss. 3 (1 September). — P. 217–234. — DOI:10.1016/j.reseneeco.2013.01.002. з джерела 15 лютого 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  5. D. Helm. The sustainable borders of the state // Oxford Review of Economic Policy. — 2011. — Т. 27, вип. 4 (1 грудня). — С. 517–535. — ISSN 1460-2121 0266-903X, 1460-2121. — DOI:10.1093/oxrep/grr031.
  6. Sarah McAnulty. What Can We Learn From Bobtail Squid? // Futurum Careers. — 2019. — 9 липня. — DOI:10.33424/futurum05.
  7. Carbon price signals through taxes // Taxing Energy Use 2019. — OECD, 2019. — 7 листопада. — С. 66–104. — , 978-92-64-62744-4, 978-92-64-39115-4, 978-92-64-71537-0.
  8. Fuel and carbon tax revenue from passenger cars for baseline scenario, 2017-2050. dx.doi.org. 22 травня 2019. Процитовано 30 серпня 2020.
  9. Pablo Del Río. Climate Change Policies and New Technologies // Climate Change Policies. — DOI:10.4337/9781781000885.00016.
  10. Gilbert E. Metcalf. Why Do Economists Like a Carbon Tax? // Paying for Pollution. — Oxford University Press, 2019. — 9 січня. — С. 35–52. — , 978-0-19-069422-7.
  11. HUNDREDS OF CITIES COMMIT TO COMBATING EMISSIONS. Climate Change and Law Collection. Процитовано 30 серпня 2020.
  12. State and Trends of Carbon Pricing October 2015. — The World Bank, 2015-10-15. — .
  13. Alien Perry. Book Review: Climate change 2001: synthesis report. Third assessment report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC); Climate change 2001: the scientific basis; Climate change 2001: impacts, adaptation, and vulnerability; Climate change 2001: mitigation // The Holocene. — 2003. — Т. 13, вип. 5 (1 липня). — С. 794–794. — ISSN 1477-0911 0959-6836, 1477-0911. — DOI:10.1177/095968360301300516.
  14. AMS notices (Executive Director) // Bulletin of the American Meteorological Society. — 1987. — Т. 68, вип. 1 (1 січня). — С. 62a–62a. — ISSN 1520-0477 0003-0007, 1520-0477. — DOI:10.1175/1520-0477-68.1.62a.
  15. Intergovernmental Panel on Climate Change. Climate Change 2007. — Cambridge : Cambridge University Press, 2007. — .
  16. «Volcanic Gases and Their Effects» [ 30 січня 2016 у Wayback Machine.], United States Geological Survey. Retrieved 10 August 2009
  17. The United States Geological Survey // General Information Product. — 1978. — 9 липня. — DOI:10.3133/70039404.
  18. Anthropogenic and Natural Radiative Forcing / Intergovernmental Panel on Climate Change // Climate Change 2013 - The Physical Science Basis. — Cambridge : Cambridge University Press. — С. 659–740. — .
  19. Victor Thuronyi. Tax Law // Elgar Encyclopedia of Comparative Law. — DOI:10.4337/9781847200204.00071.
  20. C. Hepburn. Regulation by Prices, Quantities, or Both: A Review of Instrument Choice // Oxford Review of Economic Policy. — 2006. — Т. 22, вип. 2 (1 червня). — С. 226–247. — ISSN 1460-2121 0266-903X, 1460-2121. — DOI:10.1093/oxrep/grj014.
  21. D Helm. The assessment: environmental policy objectives, instruments, and institutions // Oxford Review of Economic Policy. — 1998. — Т. 14, вип. 4 (1 грудня). — С. 1–19. — ISSN 1460-2121. — DOI:10.1093/oxrep/14.4.1.
  22. Climate-change policy. — Oxford : Oxford University Press, 2005. — 1 online resource (xii, 399 pages) с. — , 978-1-4356-1010-1, 1-4356-1010-5, 978-0-19-153587-1, 1-281-34596-2, 978-1-281-34596-7, 9786611345969, 6611345965.
  23. Nicholas Stern. Towards a Goal for Climate-Change Policy // The Economics of Climate Change. — Cambridge : Cambridge University Press. — С. 318–348. — .
  24. D. Helm. Climate-change policy: why has so little been achieved? // Oxford Review of Economic Policy. — 2008. — Т. 24, вип. 2 (1 червня). — С. 211–238. — ISSN 1460-2121 0266-903X, 1460-2121. — DOI:10.1093/oxrep/grn014.
  25. August 2014 Unsettled throughout; the coolest August since 1993 // Weather. — 2014. — Т. 69, вип. 10 (30 вересня). — С. i–iv. — ISSN 0043-1656. — DOI:10.1002/wea.2220.
  26. Intergovernmental Panel on Climate Change. Mitigation from a cross sectoral perspective // Climate Change 2007. — Cambridge : Cambridge University Press. — С. 619–690. — .
  27. Intergovernmental Panel on Climate Change. Glossary, Acronyms and Chemical Symbols // Climate Change 2014 Mitigation of Climate Change. — Cambridge : Cambridge University Press. — С. 1249–1280. — .
  28. J.P. Bruce, H. Lee, E.F. Haites, editors. Climate change 1995. Economic and social dimensions of climate change. Contribution of Working Group III to the Second Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. x, 448p. Cambridge University Press, 1996. (Intergovernmental Panel on Climate Change) Price £19.95 (Paperback). // Journal of the Marine Biological Association of the United Kingdom. — 1996. — Т. 76, вип. 4 (1 листопада). — С. 1117–1117. — ISSN 1469-7769 0025-3154, 1469-7769. — DOI:10.1017/s0025315400041011.
  29. Jason S. Page. Boildown Study on Supernatant Liquid Retrieved from AW-106 in December 2012. — Office of Scientific and Technical Information (OSTI), 2013. — 4 червня. з джерела 18 вересня 2020. Процитовано 12 травня 2022.
  30. Reza Farrahi Moghaddam, Fereydoun Farrahi Moghaddam, Mohamed Cheriet. A modified GHG intensity indicator: Toward a sustainable global economy based on a carbon border tax and emissions trading // Energy Policy. — 2013. — Т. 57 (1 червня). — С. 363–380. — ISSN 0301-4215. — DOI:10.1016/j.enpol.2013.02.012.
  31. Joost Pauwelyn. Carbon Leakage Measures and Border Tax Adjustments Under WTO Law // SSRN Electronic Journal. — 2012. — 9 липня. — ISSN 1556-5068. — DOI:10.2139/ssrn.2026879.
  32. Phil Ireland, Declan Clausen. Local action that changes the world: Fresh perspectives on climate change mitigation and adaptation from Australia // Managing Global Warming. — Elsevier, 2019. — 9 липня. — С. 769–782. — .
  33. Julius J. Andersson. Carbon Taxes and CO2 Emissions: Sweden as a Case Study // American Economic Journal: Economic Policy. — 2019. — Т. 11, вип. 4 (1 листопада). — С. 1–30. — ISSN 1945-774X 1945-7731, 1945-774X. — DOI:10.1257/pol.20170144.
  34. Brian Murray, Nicholas Rivers. British Columbia’s revenue-neutral carbon tax: A review of the latest “grand experiment” in environmental policy // Energy Policy. — 2015. — Т. 86 (1 листопада). — С. 674–683. — ISSN 0301-4215. — DOI:10.1016/j.enpol.2015.08.011.
  35. Kun Zhang, Qian Wang, Qiao-Mei Liang, Hao Chen. A bibliometric analysis of research on carbon tax from 1989 to 2014 // Renewable and Sustainable Energy Reviews. — 2016. — Т. 58 (1 травня). — С. 297–310. — ISSN 1364-0321. — DOI:10.1016/j.rser.2015.12.089.
  36. David Hagmann, Emily H Ho, George Loewenstein. Nudging out support for a carbon tax // Nature Climate Change. — 2019. — Т. 9, вип. 6 (13 травня). — С. 484–489. — ISSN 1758-6798 1758-678X, 1758-6798. — DOI:10.1038/s41558-019-0474-0.
  37. Fuel and carbon tax revenue from passenger cars for baseline scenario, 2017-2050. dx.doi.org. 22 травня 2019. Процитовано 31 серпня 2020.
  38. Akio Yamazaki. Jobs and climate policy: Evidence from British Columbia's revenue-neutral carbon tax // Journal of Environmental Economics and Management. — 2017. — Т. 83 (1 травня). — С. 197–216. — ISSN 0095-0696. — DOI:10.1016/j.jeem.2017.03.003.
  39. Daniel Driscoll. Do Carbon Prices Limit Economic Growth? // Socius: Sociological Research for a Dynamic World. — 2020. — Т. 6 (1 січня). — С. 237802311989832. — ISSN 2378-0231 2378-0231, 2378-0231. — DOI:10.1177/2378023119898326.
  40. Tim Callan, Sean Lyons, Susan Scott, Richard S.J. Tol, Stefano Verde. The distributional implications of a carbon tax in Ireland // Energy Policy. — 2009. — Т. 37, вип. 2 (1 лютого). — С. 407–412. — ISSN 0301-4215. — DOI:10.1016/j.enpol.2008.08.034.
  41. Audrey Berry. The distributional effects of a carbon tax and its impact on fuel poverty: A microsimulation study in the French context // Energy Policy. — 2019. — Т. 124 (1 січня). — С. 81–94. — ISSN 0301-4215. — DOI:10.1016/j.enpol.2018.09.021.
  42. Sebastian Renner. Poverty and distributional effects of a carbon tax in Mexico // Energy Policy. — 2018. — Т. 112 (1 січня). — С. 98–110. — ISSN 0301-4215. — DOI:10.1016/j.enpol.2017.10.011.
  43. Aparna Mathur, Adele C. Morris. Distributional effects of a carbon tax in broader U.S. fiscal reform // Energy Policy. — 2014. — Т. 66 (1 березня). — С. 326–334. — ISSN 0301-4215. — DOI:10.1016/j.enpol.2013.11.047.
  44. Gilbert E. Metcalf. The distributional impacts of U.S. energy policy // Energy Policy. — 2019. — Т. 129 (1 червня). — С. 926–929. — ISSN 0301-4215. — DOI:10.1016/j.enpol.2019.01.076.
  45. Revenues from environmentally related taxes as a % of GDP // OECD Tax Policy Reviews: Costa Rica 2017. — 2017. — 1 серпня. — ISSN 2707-7705. — DOI:10.1787/9789264277724-graph38-en.
  46. Mayer Tenenhaus, Nicole Ann Gaid, Sandra Hayes, Philippe Foubert, Ian Grover. [http://dx.doi.org/10.22462/07.08.2018.1 Injection of SVF combined with HBO2 improves viability of unfavorably designed flaps] // Undersea and Hyperbaric Medicine. — 2018. — 1 липня. — С. 381–388. — ISSN 1066-2936. — DOI:10.22462/07.08.2018.1.
  47. Reuven S. Avi-Yonah, David M. Uhlmann. Combating Global Climate Change: Why a Carbon Tax is a Better Response to Global Warming than Cap and Trade // SSRN Electronic Journal. — 2008. — 9 липня. — ISSN 1556-5068. — DOI:10.2139/ssrn.1109167.
  48. Lawrence Goulder, Andrew Schein. Carbon Taxes vs. Cap and Trade: A Critical Review. — Cambridge, MA : National Bureau of Economic Research, 2013. — 1 серпня.
  49. Figure 2.26. The EU Emissions Trading System (EU-ETS). dx.doi.org. Процитовано 31 серпня 2020.
  50. Dallas Burtraw, Karen Palmer, Danny Kahn. A symmetric safety valve // Energy Policy. — 2010. — Т. 38, вип. 9 (1 вересня). — С. 4921–4932. — ISSN 0301-4215. — DOI:10.1016/j.enpol.2010.03.068.
  51. Inheritance Taxes on Subsequently Vesting Contingent Remainders // Harvard Law Review. — 1905. — Т. 19, вип. 2 (1 грудня). — С. 121. — ISSN 0017-811X. — DOI:10.2307/1323147.
  52. Gilbert E Metcalf. An Emissions Assurance Mechanism: Adding Environmental Certainty to a U.S. Carbon Tax // Review of Environmental Economics and Policy. — 2019. — Т. 14, вип. 1 (19 грудня). — С. 114–130. — ISSN 1750-6824 1750-6816, 1750-6824. — DOI:10.1093/reep/rez013.
  53. Steve Kempster, Thomas Maak, Ken Parry. Four Cornerstones That Underpin the Good Dividends // Good Dividends. — Routledge, 2019. — 14 лютого. — С. 11–29. — .
  54. L. Lohmann. Regulatory Challenges for Financial and Carbon Markets // Carbon & Climate Law Review. — 2009. — Т. 3, вип. 2 (9 липня). — С. 11. — ISSN 2190-8230 1864-9904, 2190-8230. — DOI:10.21552/cclr/2009/2/86.
  55. Yujie Lu, Xinyuan Zhu, Qingbin Cui. Effectiveness and equity implications of carbon policies in the United States construction industry // Building and Environment. — 2012. — Т. 49 (1 березня). — С. 259–269. — ISSN 0360-1323. — DOI:10.1016/j.buildenv.2011.10.002.
  56. Opinion: NASA needs commitment from Obama administration // Physics Today. — 2009. — 9 липня. — ISSN 1945-0699. — DOI:10.1063/pt.5.023305.
  57. Hansen, James E. (James Edward), 1941-. Storms of my grandchildren : the truth about the coming climate catastrophe and our last chance to save humanity. — London : Bloomsbury, 2009. — xvi, 304 pages с. — , 1-4088-0744-0, 1-4088-0745-9, 978-1-4088-0745-3.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vuglecevij podatok angl carbon tax podatok styaguvanij zi vmistu vuglecyu v palivi yak pravilo v transportnomu ta energetichnomu sektorah Podatki na vuglec ce forma cinoutvorennya na vuglec Cej termin takozh vikoristovuyut dlya poznachennya ekvivalentnogo podatku na vikidi vuglekislogo gazu ostannij z yakih duzhe shozhij ale mozhe zastosovuvatisya do bud yakogo tipu parnikovih gaziv abo kombinacij parnikovih gaziv yaki vidilyayutsya bud yakim sektorom ekonomiki Pri spalyuvanni vuglevodnevogo paliva takogo yak vugillya nafta abo prirodnij gaz jogo vuglec peretvoryuyetsya na vuglekislij gaz CO2 ta inshi spoluki vuglecyu CO2 ce parnikovij gaz yakij poglinaye teplo i viklikaye globalne poteplinnya yake zavdaye shkodi navkolishnomu seredovishu i zdorov yu lyudini Oskilki vikidi parnikovih gaziv pri spalyuvanni vikopnogo paliva tisno pov yazani zi vmistom vuglecyu u vidpovidnih vidah paliva cej negativnij zovnishnij efekt mozhna kompensuvati opodatkuvannyam umistu vuglecyu u vikopnomu palivi v bud yakij tochci produktovogo ciklu paliva Podatki na vuglec ye riznovidom podatku Pigu i dopomagayut virishiti problemu emitentiv parnikovih gaziv yaki ne stikayutsya z povnoyu socialnoyu vartistyu svoyih dij Doslidzhennya pokazuyut sho podatki na vuglec efektivno skorochuyut vikidi parnikovih gaziv Ekonomisti zazvichaj stverdzhuyut sho podatki na vikidi vuglecyu ye najefektivnishim i diyevim sposobom strimuvannya zmini klimatu z najmenshimi negativnimi naslidkami dlya ekonomiki 77 krayin i ponad 100 mist zobov yazalisya dosyagti chistogo nulya globalnih vikidiv do 2050 roku Stanom na 2019 rik podatki na vuglec uvedeno abo zaplanovano do vvedennya v 25 krayinah todi yak 46 krayin vstanovili tu chi inshu formu cini na vuglec abo cherez podatki na vikidi vuglecyu abo cherez shemi torgivli emisijnimi kvotami Podatki na vikidi vuglecyu yak pravilo regresivni oskilki domogospodarstva z nizkim rivnem dohodu yak pravilo vitrachayut bilshu chastinu svogo dohodu na tovari ta poslugi sho mistyat bagato vikidiv napriklad transport nizh domogospodarstva z vishimi dohodami Shob vipraviti ce dohodi vid vuglecevogo podatku mozhut vitrachatisya na grupi z nizkimi dohodami PeredumoviCO2 i globalne poteplinnya Vuglekislij gaz ye odnim iz dekilkoh parnikovih gaziv sho vlovlyuyut teplo yake vidilyayetsya vnaslidok lyudskoyi diyalnosti i naukovij konsensus polyagaye v tomu sho antropogenni vikidi parnikovih gaziv ye osnovnoyu prichinoyu globalnogo poteplinnya i sho vuglekislij gaz ye najvazhlivishim z antropogennih parnikovih gaziv U vsomu sviti vnaslidok lyudskoyi diyalnosti shorichno utvoryuyetsya 27 mlrd tonn vuglekislogo gazu Fizichnu diyu SO2 v atmosferi mozhna vimiryati yak zminu energetichnogo balansu sistemi Zemlya atmosfera radiacijnu diyu SO2 Podatki na vikidi vuglecyu ye odniyeyu z dostupnih uryadam strategij skorochennya vikidiv parnikovih gaziv U Kiotskomu protokoli vikidi SO2 regulyuyutsya poryad z inshimi parnikovimi gazami Rizni parnikovi gazi mayut rizni fizichni vlastivosti potencial globalnogo poteplinnya ye mizhnarodno viznanoyu shkaloyu ekvivalentnosti dlya inshih parnikovih gaziv v odinicyah tonn ekvivalenta vuglekislogo gazu Ekonomichna teoriya Podatok na vuglec ye odniyeyu z form podatku na zabrudnennya dovkillya Podatki na zabrudnennya chasto grupuyut iz dvoma inshimi instrumentami ekonomichnoyi politiki torgovimi dozvolami na zabrudnennya i kreditami ta subsidiyami Ci tri instrumenti ekologo ekonomichnoyi politiki pobudovani na osnovi komandno kontrolnogo regulyuvannya Riznicya polyagaye v tomu sho klasichni pravila komandno shtrafnih sankcij peredbachayut za dopomogoyu vikonannya abo nakaznih standartiv sho kozhen zabrudnyuvach povinen robiti shob vidpovidati zakonu Komandno kontrolne regulyuvannya ne rozglyadayetsya yak ekonomichnij instrument oskilki vono zazvichaj zdijsnyuyetsya vuzhchimi zasobami takimi yak nakaz pro pripinennya abo kontrol hocha vono mozhe vklyuchati administrativne groshove pokarannya do konkretnih pravil ob yekta Instrumentalna riznicya mizh podatkom ta komandno kontrolnim regulyuvannyam viznachayetsya prijnyatimi zakonodavchimi normami a takozh tim chi mistyat voni podatok yak pevnij termin u zakoni Podatok na vuglec ye nepryamim podatkom podatkom na ugodu na vidminu vid pryamogo podatku yakij opodatkovuye dohid Podatok na vuglec nazivayut cinovim instrumentom oskilki vin vstanovlyuye cinu za vikidi vuglekislogo gazu V ekonomichnij teoriyi zabrudnennya rozglyadayetsya yak negativnij zovnishnij efekt negativnij vpliv na tretyu storonu sho bezposeredno ne bere uchasti v ugodi i ye odnim iz vidiv fiasko rinku Shob postaviti storonam ce pitannya ekonomist Artur Pigu zaproponuvav opodatkovuvati tovari v danomu vipadku vuglevodneve palivo yaki ye dzherelom negativnogo zovnishnogo vplivu vuglekislogo gazu shob tochno vidbiti vartist virobnictva tovariv dlya suspilstva tim samim internalizuyuchi vitrati pov yazani z virobnictvom tovariv Podatok na negativni zovnishni efekti nazivayut podatkom Pigu i vin maye dorivnyuvati granichnim vitratam shkodi U ramkah koncepciyi Pigu vidpovidni zmini ye granichnimi a rozmir zovnishnogo efektu dosit malij shob ne spotvoryuvati reshtu ekonomiki Vidpovidno do naukovogo konsensusu vpliv zmini klimatu mozhe prizvesti do katastrofichnih negranichnih zmin Negranichnij oznachaye sho vpliv mozhe znachno zniziti tempi zrostannya dohodiv ta dobrobutu Obsyag resursiv yaki slid spryamuvati na pom yakshennya naslidkiv zmini klimatu ye spirnim Politika spryamovana na skorochennya vikidiv vuglekislogo gazu takozh mozhe mati negranichnij vpliv ale ne katastrofichnij Na dodatok do stvorennya stimuliv dlya energozberezhennya podatok na vuglec robit vidnovlyuvani dzherela energiyi taki yak viter sonce ta geotermalna energiya bilsh konkurentospromozhnimi stimulyuyuchi yih zrostannya Vpershe zaproponuvav uvesti podatok na vuglec Devid Gordon Vilson 1973 roku U sichni 2019 roku ekonomisti opublikuvali v The Wall Street Journal zayavu iz zaklikom do vvedennya podatku na vikidi vuglecyu opisuyuchi jogo yak najekonomichnishij vazhil dlya skorochennya vikidiv vuglecyu v neobhidnih masshtabah i z neobhidnoyu shvidkistyu Do lyutogo 2019 roku zayavu pidpisali ponad 3000 amerikanskih ekonomistiv sered nih 27 laureativ Nobelivskoyi premiyi Vitik vuglecyu Vitik vuglecyu ce vpliv yakij regulyuvannya vikidiv u odnij krayini sektori chinit na vikidi v inshih krayinah sektorah yaki ne pidpadayut pid take zh regulyuvannya Efekti vitoku mozhut buti yak negativnimi tobto takimi sho pidvishuyut efektivnist skorochennya zagalnih vikidiv tak i pozitivnimi sho znizhuyut efektivnist skorochennya zagalnih vikidiv Negativni vitoki yaki ye bazhanimi zazvichaj nazivayut rozlivom Zgidno z pt korotkostrokovi efekti vitoku slid ocinyuvati z urahuvannyam naslidkiv vitoku v dovgostrokovij perspektivi Politika yaka napriklad peredbachaye vvedennya podatku na vikidi vuglecyu tilki v rozvinenih krayinah mozhe prizvesti do vitoku vikidiv u krayini sho rozvivayutsya Prote bazhanij negativnij vitik mozhe statisya cherez znizhennya popitu na vugillya naftu i gaz z boku rozvinenih krayin i otzhe svitovih cin Ce prizvede do togo sho krayini sho rozvivayutsya zmozhut dozvoliti sobi bilshe bud yakogo vidu vuglevodnevogo paliva tim samim zaminyuyuchi vugillya velikoyu kilkistyu nafti abo gazu sho faktichno znizit yihni nacionalni vikidi Odnak u dovgostrokovij perspektivi yaksho peredannya mensh zabrudnyuvalnih tehnologij bude vidkladeno ce zamishennya mozhe ne prinesti dovgostrokovoyi vigodi Vitik vuglecyu zajmaye centralne misce sered pitan en yaki nini obgovoryuyutsya vklyuchayuchi energetichnu ta klimatichnu ramkovu programu na period do 2030 roku ta oglyad tretogo spisku YeS shodo vitoku vuglecyu Prikordonne koriguvannya tarifi ta zaboroni Zaproponovano nizku strategij dlya virishennya problem pov yazanih z konkurentnimi vtratami cherez te sho odna krayina vvodit podatok na vikidi vuglecyu a insha ni Shob sponukati krayini vvesti podatki na vikidi vuglecyu zaproponovano koriguvannya prikordonnimi podatkami tarifnimi ta torgovimi zaboronami Prikordonne podatkove koriguvannya vrahovuye vikidi pov yazani z importom iz krayin yaki ne mayut cini na vuglec Alternativoyu mozhlivi torgovi zaboroni abo tarifi sho zastosovuyutsya do takih krayin Stverdzhuvalosya sho taki pidhodi mozhut buti neprijnyatnimi u Svitovij organizaciyi torgivli Precedentne pravo tam ne peredbachalo konkretnih rishen shodo podatkiv pov yazanih iz klimatom Takozh obgovoryuvalis administrativni aspekti prikordonnih podatkovih koriguvan Inshi vidi podatkiv Dva inshi vidi podatkiv pov yazanih iz vuglecevimi podatkami ce podatki na vikidi ta podatki na energiyu Podatok na vikidi parnikovih gaziv vimagaye vid okremih emitentiv splati mita zboru chi podatku za kozhnu tonnu vikinutih u povitrya parnikovih gaziv todi yak energetichnij podatok styaguyetsya bezposeredno z energetichnih tovariv Z poglyadu pom yakshennya naslidkiv zmini klimatu podatok na vuglec sho styaguyetsya vidpovidno do vmistu vuglecyu v palivi ne ye idealnoyu zaminoyu podatku na vikidi SO2 Napriklad podatok na vuglec zaohochuye skorochennya vikoristannya vuglevodnevogo paliva ale vin ne daye stimulu dlya pom yakshennya abo vdoskonalennya tehnologij pom yakshennya naslidkiv napriklad Podatki na energiyu zbilshuyut cinu energiyi rivnomirno nezalezhno vid vikidiv sprichinenih dzherelom energiyi Advalornij podatok na energiyu styaguyetsya vidpovidno do vmistu energiyi v palivi abo vartosti energetichnogo produktu yaka mozhe vidpovidati abo ne vidpovidati vikidam parnikovih gaziv ta vidpovidnih yim potencialam globalnogo poteplinnya Doslidzhennya pokazuyut sho dlya skorochennya vikidiv na pevnu velichinu advalorni podatki na energiyu buli b dorozhchimi nizh podatki na vuglec Odnak popri te sho vikidi CO2 ye zovnishnim faktorom vikoristannya energetichnih poslug mozhe sprichinyati inshi negativni zovnishnih faktoriv zokrema zabrudnennya povitrya yake podatok na vuglec ne ohoplyuye napriklad amiakom chi en Yaksho zvazhiti na ci inshi zovnishni efekti podatok na energiyu mozhe buti efektivnishim nizh podatok tilki na vuglec Inshij tip podatku ce plata ta dividendi koli groshi zibrani z podatku povertayutsya spravedlivo vsim domashnim gospodarstvam efektivno opodatkovuyuchi vikidi vuglecyu ta povertayuchi znizhku tim hto spalyuye menshe vuglecyu VplivDoslidzhennya pokazuyut sho podatki na vuglec efektivno skorochuyut vikidi parnikovih gaziv Sered ekonomistiv perevazhaye zgoda v tomu sho podatki na vikidi vuglecyu ye najbilsh efektivnim ta diyevim sposobom strimuvannya zmini klimatu z najmenshimi nespriyatlivimi naslidkami dlya ekonomiki Doslidzhennya v amerikanskomu ekonomichnomu zhurnali z vikoristannyam metodu sintetichnogo kontrolyu z yasuvalo sho shvedskij podatok na vikidi vuglekislogo gazu uspishno skorotiv vikidi vuglekislogo gazu vid transportu na 11 Doslidzhennya podatkiv na vikidi vuglecyu v Britanskij Kolumbiyi 2015 roku pokazalo sho ci podatki skorochuyut vikidi parnikovih gaziv na 5 15 ale mayut neznachnij zagalnij ekonomichnij efekt Doslidzhennya podatku na vikidi vuglecyu Britanskoyi Kolumbiyi v 2017 roci pokazalo sho galuzi v cilomu vigrali vid cogo podatku i nevelikogo ale statistichno znachushogo shorichnogo zbilshennya zajnyatosti na 0 74 vidsotka ale sho vuglecevi ta chutlivi do torgivli galuzi zaznali negativnogo vplivu Doslidzhennya vuglecevih podatkiv ta ekonomichnogo zrostannya 2020 roku v bagatih demokratiyah pokazali sho chinni podatki na vuglec ne shkodyat ekonomichnomu zrostannyu ta ne obmezhuyut jogo Nizka doslidzhen pokazala sho za vidsutnosti zbilshennya socialnih i podatkovih pilg podatok na vikidi vuglecyu vdarit po bidnih domogospodarstvah silnishe nizh po bagatih Ekonomist Universitetu Taftsa Gilbert E Metkalf zaperechuvav sho podatki na vuglec budut regresivnimi v konteksti SShA Porivnyannya podatkiv na vikidi vuglecyu z torgivleyu vikidami vuglecyuAlternativoyu derzhavnij politici stosovno podatku na vikidi vuglecyu ye obmezhennya vikidiv parnikovih gaziv Rivni vikidiv parnikovih gaziv obmezhuyutsya a dozvoli na zabrudnennya nazivani starimi vilno rozpodilyayutsya abo vistavlyayutsya na aukcion zabrudnyuvacham Aukcionni dozvoli mayut znachni ekonomichni perevagi pered starimi Zokrema aukcionuvannya pidvishuye dohodi yaki mozhna vikoristati dlya znizhennya inshih podatkiv ta pidvishennya zagalnoyi efektivnosti Mozhna stvoriti rinok dozvoliv na vikidi shob zabrudnyuvachi mogli torguvati deyakimi abo vsima svoyimi dozvolami cap and trade Gibridnim instrumentom obmezhennya vikidiv ta podatku na vikidi vuglecyu ye stvorennya cinovogo minimumu ta cinovoyi steli dlya dozvoliv na vikidi Podatok na vuglec takozh mozhe vvoditisya odnochasno z obmezhennyam vikidiv Na vidminu vid sistemi obmezhen zi starimi dozvolami podatok na vuglec pidvishuye dohodi Yaksho dohodi vikoristovuyutsya dlya zmenshennya inshih podatkiv ce mozhe pidvishiti efektivnist podatku Z inshogo boku obmezhennya zi starimi dozvolami mozhe buti efektivnishim oskilki zastosovuyetsya do vsih galuzej promislovosti Ce zabezpechuye rivnij stimul dlya vsih zabrudnyuvachiv skorotiti svoyi vikidi Ce ye perevagoyu porivnyano z podatkom yakij zvilnyaye abo maye znizheni stavki dlya pevnih sektoriv Adzhe yak ce prodemonstrovano v podatku na vuglec Britanskoyi Kolumbiyi nemaye prichin dlya zvilnennya vid podatku abo nadannya znizhenih stavok okremim sektoram Yak podatki na vikidi vuglecyu tak i dozvilni sistemi inodi zvani angl cap and trade spryamovani na skorochennya zagalnoyi kilkosti vikidiv vuglecyu shlyahom vstanovlennya cini za vikidi CO2 ale voni dosyagayut ciyeyi meti absolyutno riznimi shlyahami Todi yak podatki na vuglec diktuyut cinu yaku bude splacheno za kozhnu odinicyu zabrudnennya dozvilni sistemi vstanovlyuyut pevnu kilkist CO2 tak sho vsi zastosovni sub yekti budut utrimuvatisya i dilit cyu zagalnu sumu na torgovani dozvoli Za vidsutnosti neviznachenosti ci dvi sistemi dosyagnut odnakovogo efektu i privedut do efektivnoyi rinkovoyi kilkosti CO2 i cina za odinicyu CO2 znizitsya U vipadku ekologichnoyi neviznachenosti tobto koli ekologichnij zbitok kozhnoyi odinici CO2 nemozhlivo tochno rozrahuvati dozvilna sistema mozhe buti vigidnishoyu dlya obmezhennya zagalnoyi kilkosti i otzhe potencijnogo zbitku U razi neviznachenosti shodo vitrat na znizhennya vikidiv CO2 dlya firmi vigidnishoyu bude podatkova sistema Problemu neviznachenosti v galuzi borotbi z vikidami proilyustrovano 2005 roku na pershomu etapi funkcionuvannya sistemi torgivli vikidami Yevropejskogo Soyuzu cap and trade U cij programi pochatkovij obsyag dozvoliv buv zanadto velikim oskilki YeS ne davav tochnoyi ocinki mozhlivostej skorochennya vikidiv CO2 dlya riznih firm yakih vona stosuvalas i takim chinom firmi prosto skorotili svoyi vikidi do vidvedenoyi yim kilkosti bez kupivli bud yakih dodatkovih dozvoliv Ce cherez dva roki pislya pochatku programi zvelo cini na dozvoli majzhe do nulya zrujnuvavshi sistemu i vimagayuchi reformi j utochnennya rozpodilu dozvoliv yaki vreshti resht proyavlyatsya v ninishnij sistemi torgivli vikidami Yevropejskogo Soyuzu Faza 3 Riznicya mizh podatkami na vikidi vuglecyu ta dozvilnimi sistemami mozhe buti rozmitoyu koli dozvoleni gibridni sistemi Gibridna sistema obmezhennya j torgivli vstanovlyuye obmezhennya na ruh cin Verhnya mezha cini mozhe vstanovlyuvatisya za principom zapobizhnogo klapana koli vidpovidnij organ napriklad uryad gotovij vidati dodatkovi nadbavki za vstanovlenoyu cinoyu Nizhnyu mezhu takozh mozhna vstanoviti cherez cinovij riven Ostannim chasom ekonomisti pochali vivchati gibridni podatki na vuglec de vvodyatsya mehanizmi koriguvannya podatkovoyi stavki dlya zabezpechennya dosyagnennya cilovih pokaznikiv skorochennya vikidiv Ekonomist en zaproponuvav mehanizm zabezpechennya vikidiv angl Emissions Assurance Mechanism i cyu ideyu v principi prijnyala Rada lideriv z pitan klimatu Poglyadi Opituvannya providnih ekonomistiv 2018 roku pokazalo sho 58 opitanih ekonomistiv zgodni z tverdzhennyam podatki na vuglec krashij sposib realizaciyi klimatichnoyi politiki nizh obmezhennya i torgivlya 31 zayavili sho voni ne mayut dumki abo sho vona neviznachena ale nihto z respondentiv ne zaperechiv Yak podatki na vikidi parnikovih gaziv tak i podatki na torgivlyu ta vikidi vuglecyu dayut zabrudnyuvacham finansovij stimul dlya skorochennya yihnih vikidiv Podatki na vikidi vuglecyu zabezpechuyut viznachenist shodo cin na vikidi todi yak obmezhennya vikidiv zabezpechuye viznachenist shodo kilkosti vikidiv V oglyadovomu doslidzhenni Fisher ta inshi prijshli do visnovku sho vibir mizh mizhnarodnoyu sistemoyu kvot cap ta mizhnarodnim vuglecevim podatkom zalishayetsya neodnoznachnim Lu ta inshi 2012 porivnyali podatok na vikidi vuglecyu torgivlyu vikidami ta komandno kontrolne regulyuvannya na promislovomu rivni i dijshli visnovku sho dlya dosyagnennya cilovih pokaznikiv vikidiv bez vplivu na promislove virobnictvo rinkovi mehanizmi pracyuvatimut krashe nizh standarti vikidiv Dzhejms Gansen u svoyij knizi en i u vidkritomu listi todishnomu prezidentu Obami stverdzhuvav sho torgivlya vikidami vuglecyu prinese groshi tilki bankam ta gedzh fondam i dozvolit vesti zvichajnij biznes golovnim virobnikam vuglecyu Div takozh en Princip zabrudnyuvach platit PrimitkiSchmidt Thome Philipp Klein Johannes Climate change adaptation in practice from strategy development to implementation ISBN 978 1 118 47465 5 1 118 47465 1 978 1 118 47466 2 1 118 47466 X 978 1 118 47467 9 1 118 47467 8 978 1 118 54816 5 1 118 54816 7 Intergovernmental Panel on Climate Change National and Sub national Policies and Institutions Climate Change 2014 Mitigation of Climate Change Cambridge Cambridge University Press S 1141 1206 ISBN 978 1 107 41541 6 The Political Economy of British Columbia s Carbon Tax OECD Environment Working Papers 2013 8 zhovtnya ISSN 1997 0900 DOI 10 1787 5k3z04gkkhkg en Matthias Kalkuhl Ottmar Edenhofer Kai Lessmann Renewable energy subsidies Second best policy or fatal aberration for mitigation Resource and Energy Economics 2013 Vol 35 iss 3 1 September P 217 234 DOI 10 1016 j reseneeco 2013 01 002 z dzherela 15 lyutogo 2022 Procitovano 12 travnya 2022 D Helm The sustainable borders of the state Oxford Review of Economic Policy 2011 T 27 vip 4 1 grudnya S 517 535 ISSN 1460 2121 0266 903X 1460 2121 DOI 10 1093 oxrep grr031 Sarah McAnulty What Can We Learn From Bobtail Squid Futurum Careers 2019 9 lipnya DOI 10 33424 futurum05 Carbon price signals through taxes Taxing Energy Use 2019 OECD 2019 7 listopada S 66 104 ISBN 978 92 64 64845 6 978 92 64 62744 4 978 92 64 39115 4 978 92 64 71537 0 Fuel and carbon tax revenue from passenger cars for baseline scenario 2017 2050 dx doi org 22 travnya 2019 Procitovano 30 serpnya 2020 Pablo Del Rio Climate Change Policies and New Technologies Climate Change Policies DOI 10 4337 9781781000885 00016 Gilbert E Metcalf Why Do Economists Like a Carbon Tax Paying for Pollution Oxford University Press 2019 9 sichnya S 35 52 ISBN 978 0 19 069419 7 978 0 19 069422 7 HUNDREDS OF CITIES COMMIT TO COMBATING EMISSIONS Climate Change and Law Collection Procitovano 30 serpnya 2020 State and Trends of Carbon Pricing October 2015 The World Bank 2015 10 15 ISBN 978 1 4648 0725 1 Alien Perry Book Review Climate change 2001 synthesis report Third assessment report of the Intergovernmental Panel on Climate Change IPCC Climate change 2001 the scientific basis Climate change 2001 impacts adaptation and vulnerability Climate change 2001 mitigation The Holocene 2003 T 13 vip 5 1 lipnya S 794 794 ISSN 1477 0911 0959 6836 1477 0911 DOI 10 1177 095968360301300516 AMS notices Executive Director Bulletin of the American Meteorological Society 1987 T 68 vip 1 1 sichnya S 62a 62a ISSN 1520 0477 0003 0007 1520 0477 DOI 10 1175 1520 0477 68 1 62a Intergovernmental Panel on Climate Change Climate Change 2007 Cambridge Cambridge University Press 2007 ISBN 978 0 511 54601 3 Volcanic Gases and Their Effects 30 sichnya 2016 u Wayback Machine United States Geological Survey Retrieved 10 August 2009 The United States Geological Survey General Information Product 1978 9 lipnya DOI 10 3133 70039404 Anthropogenic and Natural Radiative Forcing Intergovernmental Panel on Climate Change Climate Change 2013 The Physical Science Basis Cambridge Cambridge University Press S 659 740 ISBN 978 1 107 41532 4 Victor Thuronyi Tax Law Elgar Encyclopedia of Comparative Law DOI 10 4337 9781847200204 00071 C Hepburn Regulation by Prices Quantities or Both A Review of Instrument Choice Oxford Review of Economic Policy 2006 T 22 vip 2 1 chervnya S 226 247 ISSN 1460 2121 0266 903X 1460 2121 DOI 10 1093 oxrep grj014 D Helm The assessment environmental policy objectives instruments and institutions Oxford Review of Economic Policy 1998 T 14 vip 4 1 grudnya S 1 19 ISSN 1460 2121 DOI 10 1093 oxrep 14 4 1 Climate change policy Oxford Oxford University Press 2005 1 online resource xii 399 pages s ISBN 0 19 153587 7 978 1 4356 1010 1 1 4356 1010 5 978 0 19 153587 1 1 281 34596 2 978 1 281 34596 7 9786611345969 6611345965 Nicholas Stern Towards a Goal for Climate Change Policy The Economics of Climate Change Cambridge Cambridge University Press S 318 348 ISBN 978 0 511 81743 4 D Helm Climate change policy why has so little been achieved Oxford Review of Economic Policy 2008 T 24 vip 2 1 chervnya S 211 238 ISSN 1460 2121 0266 903X 1460 2121 DOI 10 1093 oxrep grn014 August 2014 Unsettled throughout the coolest August since 1993 Weather 2014 T 69 vip 10 30 veresnya S i iv ISSN 0043 1656 DOI 10 1002 wea 2220 Intergovernmental Panel on Climate Change Mitigation from a cross sectoral perspective Climate Change 2007 Cambridge Cambridge University Press S 619 690 ISBN 978 0 511 54601 3 Intergovernmental Panel on Climate Change Glossary Acronyms and Chemical Symbols Climate Change 2014 Mitigation of Climate Change Cambridge Cambridge University Press S 1249 1280 ISBN 978 1 107 41541 6 J P Bruce H Lee E F Haites editors Climate change 1995 Economic and social dimensions of climate change Contribution of Working Group III to the Second Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change x 448p Cambridge University Press 1996 Intergovernmental Panel on Climate Change Price 19 95 Paperback Journal of the Marine Biological Association of the United Kingdom 1996 T 76 vip 4 1 listopada S 1117 1117 ISSN 1469 7769 0025 3154 1469 7769 DOI 10 1017 s0025315400041011 Jason S Page Boildown Study on Supernatant Liquid Retrieved from AW 106 in December 2012 Office of Scientific and Technical Information OSTI 2013 4 chervnya z dzherela 18 veresnya 2020 Procitovano 12 travnya 2022 Reza Farrahi Moghaddam Fereydoun Farrahi Moghaddam Mohamed Cheriet A modified GHG intensity indicator Toward a sustainable global economy based on a carbon border tax and emissions trading Energy Policy 2013 T 57 1 chervnya S 363 380 ISSN 0301 4215 DOI 10 1016 j enpol 2013 02 012 Joost Pauwelyn Carbon Leakage Measures and Border Tax Adjustments Under WTO Law SSRN Electronic Journal 2012 9 lipnya ISSN 1556 5068 DOI 10 2139 ssrn 2026879 Phil Ireland Declan Clausen Local action that changes the world Fresh perspectives on climate change mitigation and adaptation from Australia Managing Global Warming Elsevier 2019 9 lipnya S 769 782 ISBN 978 0 12 814104 5 Julius J Andersson Carbon Taxes and CO2 Emissions Sweden as a Case Study American Economic Journal Economic Policy 2019 T 11 vip 4 1 listopada S 1 30 ISSN 1945 774X 1945 7731 1945 774X DOI 10 1257 pol 20170144 Brian Murray Nicholas Rivers British Columbia s revenue neutral carbon tax A review of the latest grand experiment in environmental policy Energy Policy 2015 T 86 1 listopada S 674 683 ISSN 0301 4215 DOI 10 1016 j enpol 2015 08 011 Kun Zhang Qian Wang Qiao Mei Liang Hao Chen A bibliometric analysis of research on carbon tax from 1989 to 2014 Renewable and Sustainable Energy Reviews 2016 T 58 1 travnya S 297 310 ISSN 1364 0321 DOI 10 1016 j rser 2015 12 089 David Hagmann Emily H Ho George Loewenstein Nudging out support for a carbon tax Nature Climate Change 2019 T 9 vip 6 13 travnya S 484 489 ISSN 1758 6798 1758 678X 1758 6798 DOI 10 1038 s41558 019 0474 0 Fuel and carbon tax revenue from passenger cars for baseline scenario 2017 2050 dx doi org 22 travnya 2019 Procitovano 31 serpnya 2020 Akio Yamazaki Jobs and climate policy Evidence from British Columbia s revenue neutral carbon tax Journal of Environmental Economics and Management 2017 T 83 1 travnya S 197 216 ISSN 0095 0696 DOI 10 1016 j jeem 2017 03 003 Daniel Driscoll Do Carbon Prices Limit Economic Growth Socius Sociological Research for a Dynamic World 2020 T 6 1 sichnya S 237802311989832 ISSN 2378 0231 2378 0231 2378 0231 DOI 10 1177 2378023119898326 Tim Callan Sean Lyons Susan Scott Richard S J Tol Stefano Verde The distributional implications of a carbon tax in Ireland Energy Policy 2009 T 37 vip 2 1 lyutogo S 407 412 ISSN 0301 4215 DOI 10 1016 j enpol 2008 08 034 Audrey Berry The distributional effects of a carbon tax and its impact on fuel poverty A microsimulation study in the French context Energy Policy 2019 T 124 1 sichnya S 81 94 ISSN 0301 4215 DOI 10 1016 j enpol 2018 09 021 Sebastian Renner Poverty and distributional effects of a carbon tax in Mexico Energy Policy 2018 T 112 1 sichnya S 98 110 ISSN 0301 4215 DOI 10 1016 j enpol 2017 10 011 Aparna Mathur Adele C Morris Distributional effects of a carbon tax in broader U S fiscal reform Energy Policy 2014 T 66 1 bereznya S 326 334 ISSN 0301 4215 DOI 10 1016 j enpol 2013 11 047 Gilbert E Metcalf The distributional impacts of U S energy policy Energy Policy 2019 T 129 1 chervnya S 926 929 ISSN 0301 4215 DOI 10 1016 j enpol 2019 01 076 Revenues from environmentally related taxes as a of GDP OECD Tax Policy Reviews Costa Rica 2017 2017 1 serpnya ISSN 2707 7705 DOI 10 1787 9789264277724 graph38 en Mayer Tenenhaus Nicole Ann Gaid Sandra Hayes Philippe Foubert Ian Grover http dx doi org 10 22462 07 08 2018 1 Injection of SVF combined with HBO2 improves viability of unfavorably designed flaps Undersea and Hyperbaric Medicine 2018 1 lipnya S 381 388 ISSN 1066 2936 DOI 10 22462 07 08 2018 1 Reuven S Avi Yonah David M Uhlmann Combating Global Climate Change Why a Carbon Tax is a Better Response to Global Warming than Cap and Trade SSRN Electronic Journal 2008 9 lipnya ISSN 1556 5068 DOI 10 2139 ssrn 1109167 Lawrence Goulder Andrew Schein Carbon Taxes vs Cap and Trade A Critical Review Cambridge MA National Bureau of Economic Research 2013 1 serpnya Figure 2 26 The EU Emissions Trading System EU ETS dx doi org Procitovano 31 serpnya 2020 Dallas Burtraw Karen Palmer Danny Kahn A symmetric safety valve Energy Policy 2010 T 38 vip 9 1 veresnya S 4921 4932 ISSN 0301 4215 DOI 10 1016 j enpol 2010 03 068 Inheritance Taxes on Subsequently Vesting Contingent Remainders Harvard Law Review 1905 T 19 vip 2 1 grudnya S 121 ISSN 0017 811X DOI 10 2307 1323147 Gilbert E Metcalf An Emissions Assurance Mechanism Adding Environmental Certainty to a U S Carbon Tax Review of Environmental Economics and Policy 2019 T 14 vip 1 19 grudnya S 114 130 ISSN 1750 6824 1750 6816 1750 6824 DOI 10 1093 reep rez013 Steve Kempster Thomas Maak Ken Parry Four Cornerstones That Underpin the Good Dividends Good Dividends Routledge 2019 14 lyutogo S 11 29 ISBN 978 1 315 10230 6 L Lohmann Regulatory Challenges for Financial and Carbon Markets Carbon amp Climate Law Review 2009 T 3 vip 2 9 lipnya S 11 ISSN 2190 8230 1864 9904 2190 8230 DOI 10 21552 cclr 2009 2 86 Yujie Lu Xinyuan Zhu Qingbin Cui Effectiveness and equity implications of carbon policies in the United States construction industry Building and Environment 2012 T 49 1 bereznya S 259 269 ISSN 0360 1323 DOI 10 1016 j buildenv 2011 10 002 Opinion NASA needs commitment from Obama administration Physics Today 2009 9 lipnya ISSN 1945 0699 DOI 10 1063 pt 5 023305 Hansen James E James Edward 1941 Storms of my grandchildren the truth about the coming climate catastrophe and our last chance to save humanity London Bloomsbury 2009 xvi 304 pages s ISBN 978 1 4088 0744 6 1 4088 0744 0 1 4088 0745 9 978 1 4088 0745 3

Дата публікації:
Топ