Всеукраїнський робітничий з їзд 1918 з їзд що відбувся нелегально 13 14 травня у Києві його скликала Всеукраїнська Рада

Всеукраїнський робітничий з'їзд 1918 — з'їзд, що відбувся нелегально 13–14 травня у Києві, його скликала Всеукраїнська Рада робітничих депутатів. Через заборону проведення з'їзду гетьманською владою на нього прибуло лише бл. 200 депутатів – представників восьми соціалістичних партій, які очолювали робітничий рух в Україні: УСДРП, УПСР, РСДРП (меншовиків), більшовиків, російських есерів (див. Партія соціалістів-революціонерів), Бунду, Об'єднаної єврейської соціалістичної робітничої партії, Польської соціалістичної партії. Проходив за скороченою програмою: 1) поточний політичний момент;
2) утворення всеукраїнського організаційного центру.

Делегати засудили гетьманський переворот 1918, визначили цілі робітників у боротьбі з режимом П.Скоропадського за відновлення УНР, скликання Українських Установчих зборів, за передачу землі селянам без викупу, національно-персональну автономію тощо. Спроби більшовиків та лівої частини УСДРП закликати до боротьби за соціалістичну революцію та встановлення радянської влади в Україні не знайшли підтримки делегатів. Вони висловилися за самостійну Україну й відмовилися від орієнтації на РСФРР.

На відміну від Всеукраїнського селянського з'їзду 1918, який закликав селян до повстання, робітн. з'їзд висловився за мирні, легальні форми боротьби: агітація, пропаганда, страйки. Для координації дій робітн. класу в боротьбі проти режиму П.Скоропадського ухвалено створити Всеукр. робітн. центр та обрано орг. комісію для його утворення.

Див. також

Всеукраїнський робітничий з'їзд 1917

Джерела та література

Хміль I.В. Всеукраїнський робітничий з'їзд 1918 [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .