Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту 51 07 00 пн ш 17 0

Вроцлавське князівство

Вроцлавське князівство
Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

51°07′00″ пн. ш. 17°02′00″ сх. д. / 51.116666666667° пн. ш. 17.033333333333° сх. д. / 51.116666666667; 17.033333333333

Вроцлавське князівство
ПрапорГерб
image imageimage image
Дата створення / заснування 1173 image
image
Континент Європа image
Країна image Богемське королівство image
Столиця Вроцлав image
Історичний регіон Сілезія image
Час/дата припинення існування 1335 image
image Вроцлавське князівство у Вікісховищі image

Вроцлавське князівство або Вратиславське князівство (лат. Ducatus Wratislaviensis, чеськ. Vratislavské knížectví, пол. Księstwo wrocławskie, нім. Herzogtum Breslau — одне з західно-слов'янських князівст, середньовічне державне утворення (феодальна монархія) на території історичної Сілезії. Виділолись з незалежного Сілезького князівства. В ньому правили члени династії Сілезьких П'ястів, поки ця династія вимерла 1335 року, і Вроцлав став леном Богемської корони як т.зв. безпосереднє князівство. За часів панування Священної Римської імперії та Прусії стало називатись князівство (герцогство) Бреслау. 1742 році остаточно перестало існувати та увійшло до складу Королівства Пруссія.

Історія

Вратислав (Вроцлав) входив до складу самостійного Сілезького князівства, до його окупації поляками та вигнання звідти місцевих князів. У 1138-1146 роках в Сілезії правив Володислав II, якого вигнав з престола польський князь Болеслав Кучерявий.
1163 року за допомогою імператора Фрідріха I синам Володислава ІІ Болеславу I та Мешку I вдалось повернутися до Сілезії після вигнання до Тюрінгії, й вони почали разом правили у Сілезькому князівстві. Однак, незабаром старший Болеслав отримав Середню і Нижню Сілезію з областями Вратислава, Леґніци і Ополе, а Мешко отримав меншу верхньосілезьку область Ратібор-Тешен. Після смерті Болеслава в 1201 р. Мешко почав правити і в Опольському князівстві. Відтоді Верхньосілезькі князі називали себе «князями Ополя», і взагалі не використовували назву «Сілезія» до 14 століття у себе в титулах. А правлячі князі в Центральній і Нижній Сілезії титулувались «князями Сілезії». Вони продовжували використовували тей титул і після того, як країна розпалася на численні удільні князівства з власними назвами.

image
Сілезькі князівства

Так постали Вратиславське (Нижньосілезьке) та Ратиборське (Верхнесілезьке) князівства. Болеслав намагався повернути й Краківське князівство, але в 1177 зазнав поразки і був змушений виділити зі своїх володінь Ґлогувське князівство, в якому став правити його молодший брат Конрад Тонконогий. Після того, як Конрад помер у 1189/1190, не залишивши спадкоємців, Ґлогув знову повернувся до Болеслава.

Син Болеслава Генріх I зумів знову об'єднати всю Нижню і Центральну Сілезію під єдиною владою. Його син Генрик II Побожний продовжив політику батька й був князем Сілезії та Краківським. Але був вбитий монголо-татарами 1241 року. В Сілезії став правити його старший син Болеслав II.

1248 році Генріх III, що досяг повноліття, зажадав від свого старшого брата Болеслава II свою частку батьківської спадщини. Генріха підтримала Вратиславська шляхта, і Болеслав передав йому центральну частину князівства, де був Вроцлав. У 1250-х роках Вратиславське князівство стало найсильнішим князівством Сілезії, проводячи активну самостійну зовнішню політику. Однак, після смерті Генріха в 1266 рокі регентом князівства при малолітньому Генріху IV став його дядько Владислав (брат Генріха), князь-єпископ Зальцбурзький. 1267 року він відіслав малолітнього Генріха до Праги, і тому після смерті Владислава, з 1270 року регентом князівства став Богемський король Пржемисл Отакар II.

1272 році Генріх IV зробив Вратислав столицею Сілезії, надав йому великі привілеї, і став правити проводити незалежну зовнішню політику. 1277 року він був узятий у полон Леґницьким князем Генріхом V Брутальним, і отримав свободу лише в обмін на третину свого князівства. 1288 року Генріх IV зміг стати Краківським князем. Помер 1290 року; згідно з його заповітом, Вроцлавське князівство мав отримати Ґлоґувський князь Генріху III, проте Генріх Брутальний, залучивши місцеву шляхту став правити у Вроцлавському князівстві, разом з Леґницьким князівством.

З 1291 року князівство посідав Генріх V Брутальний. 1296 року, після його смерті, як опікун малолітніх синів, Вроцлавським князівством правив князь Болко Суворий.
1301 року, після його смерті суперництво за Вроцлавські землі з князем Генріхом III Ґлоґувським виграв чеський король Вацлав II, який у 1303 році поставив тут свого старосту і організував весілля десятирічного Болеслава III та своєї п'ятирічної доньки Маргарити.

До 1311 р. зберігалася єдність Вроцлавського і Леґницького князівств. Але під тиском молодших синів Болеслав III змушений був поділити володіння. Болеслав отримав Бреґське князівство, Генріх VI Добрий отримав Вроцлавське, а Владислав отримав Леґницьке князівство.

Через постійні намагання польських князів захопити Вроцлавське князівство, у квітні 1327 року бездітний Генріх VI підписав угоду про спадщину, згідно з якою він добровільно передав своє князівство Богемському королю, зберігаючи право на довічне правління. Він також запевнив короля Івана Люксембурзького, що в разі війни його міста будуть відкриті для чеських військ. За це Іван Люксембурзький погодився сплачувати князю 1000 щороку, поважати всі права мешканців князівства, скасувати всі митні збори в Богемії для Вроцлавських купців, ніколи не відділяти князівство від Королівства Богемія, і надати Генріху VI довічне володіння землею Клодзько.

Під час з'їзду королів у Вишеграді до Івана Люксембурга дійшла звістка про смерть принца Генріха VI Доброго 24 листопада 1335 р. Його син Карл Люксембурзький негайно вирушив до Вроцлава і призначив там намісником князівства старосту Конрада Борснича. А князь Болко II Зембіцький, який з 1336 р. був ленником Іван Люксембурзькому, отримав у володіння Клодзьку землю.

З 1335 року Вроцлавське князівство належало королям Богемії. Чеські монархи призначали свої намісників у князівство понад 300 років, до захоплення всієї території Сілезії Королівством Пруссія в 1740–1742 роках. Прусські королі почали використовували титул князь (герцог) Бреслау, серед інших своїх титулів. У 1807 році князівство (герцогство) було скасовано в результаті пруської адміністративної реформи.

Вроцлавські князі

Опіка над малолітніми синами Генріха V 1296-1306

  • Болеслав I Суворий 1296-1301, князь Яворський, Львувецький, Свидницький, намісник Вроцлавського і Леґницького князівств
  • Генріх III Ґлоґувський 1301, князь Ґлоґувський, Стинавський, Заганьский, Великопольский претендент
  • Генрик Вербна 1301-1302, єпископ Вроцлавський, намісник Вроцлавського князівств
  • Венцеслав II 1303-1305, король Богемії і Польщі, князь Краківський
  • Болеслав III Марнотратний 1305-1311, Леґницько-Бреґзький, Ґлоґувський, Опавський, Вроцлавський князь
  • Володислав Леґницький 1305-1311, співправитель Вроцлавського і Леґнинського князівства
  • Генрик VI Добрий 1305-1311, співправитель Вроцлавського і Леґнинського князівства; 1311-1335 князь Вроцлавський.
  • Іван I Люксембурзький, король Богемії, титулярний король Польщі.

Після смерті Генріха VI Вроцлавське князівство стало спадковим (імедіатний) князівством Богемської корони. Відтоді королі Богемії носили титул князя Вратиславського (герцога Бреслау) та призначали в князівство своїх намісників.

У 1742–1807 роках Вратиславським князівством правили королі Пруссії, невелика частина земель князівства залишилася за Австрійською імперією.

Джерела

  • Hugo Weczerka (Hrsg.): Handbuch der historischen Stätten. Band: Schlesien. Kröner, Stuttgart 1977,
  • Ludwig Petry u. a.: Geschichte Schlesiens. Bd. 1. Sigmaringen 1988.
  • Radek Fukala: Slezsko. Neznámá země Koruny české. Knížecí a stavovské Slezsko do roku 1740. České Budějovice 2007, .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu 51 07 00 pn sh 17 02 00 sh d 51 116666666667 pn sh 17 033333333333 sh d 51 116666666667 17 033333333333Vroclavske knyazivstvo PraporGerb Data stvorennya zasnuvannya1173 KontinentYevropa Krayina Bogemske korolivstvo StolicyaVroclav Istorichnij regionSileziya Chas data pripinennya isnuvannya1335 Vroclavske knyazivstvo u Vikishovishi Vroclavske knyazivstvo abo Vratislavske knyazivstvo lat Ducatus Wratislaviensis chesk Vratislavske knizectvi pol Ksiestwo wroclawskie nim Herzogtum Breslau odne z zahidno slov yanskih knyazivst serednovichne derzhavne utvorennya feodalna monarhiya na teritoriyi istorichnoyi Sileziyi Vidilolis z nezalezhnogo Silezkogo knyazivstva V nomu pravili chleni dinastiyi Silezkih P yastiv poki cya dinastiya vimerla 1335 roku i Vroclav stav lenom Bogemskoyi koroni yak t zv bezposerednye knyazivstvo Za chasiv panuvannya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta Prusiyi stalo nazivatis knyazivstvo gercogstvo Breslau 1742 roci ostatochno perestalo isnuvati ta uvijshlo do skladu Korolivstva Prussiya IstoriyaVratislav Vroclav vhodiv do skladu samostijnogo Silezkogo knyazivstva do jogo okupaciyi polyakami ta vignannya zvidti miscevih knyaziv U 1138 1146 rokah v Sileziyi praviv Volodislav II yakogo vignav z prestola polskij knyaz Boleslav Kucheryavij 1163 roku za dopomogoyu imperatora Fridriha I sinam Volodislava II Boleslavu I ta Meshku I vdalos povernutisya do Sileziyi pislya vignannya do Tyuringiyi j voni pochali razom pravili u Silezkomu knyazivstvi Odnak nezabarom starshij Boleslav otrimav Serednyu i Nizhnyu Sileziyu z oblastyami Vratislava Legnici i Opole a Meshko otrimav menshu verhnosilezku oblast Ratibor Teshen Pislya smerti Boleslava v 1201 r Meshko pochav praviti i v Opolskomu knyazivstvi Vidtodi Verhnosilezki knyazi nazivali sebe knyazyami Opolya i vzagali ne vikoristovuvali nazvu Sileziya do 14 stolittya u sebe v titulah A pravlyachi knyazi v Centralnij i Nizhnij Sileziyi tituluvalis knyazyami Sileziyi Voni prodovzhuvali vikoristovuvali tej titul i pislya togo yak krayina rozpalasya na chislenni udilni knyazivstva z vlasnimi nazvami Silezki knyazivstva Tak postali Vratislavske Nizhnosilezke ta Ratiborske Verhnesilezke knyazivstva Boleslav namagavsya povernuti j Krakivske knyazivstvo ale v 1177 zaznav porazki i buv zmushenij vidiliti zi svoyih volodin Gloguvske knyazivstvo v yakomu stav praviti jogo molodshij brat Konrad Tonkonogij Pislya togo yak Konrad pomer u 1189 1190 ne zalishivshi spadkoyemciv Gloguv znovu povernuvsya do Boleslava Sin Boleslava Genrih I zumiv znovu ob yednati vsyu Nizhnyu i Centralnu Sileziyu pid yedinoyu vladoyu Jogo sin Genrik II Pobozhnij prodovzhiv politiku batka j buv knyazem Sileziyi ta Krakivskim Ale buv vbitij mongolo tatarami 1241 roku V Sileziyi stav praviti jogo starshij sin Boleslav II 1248 roci Genrih III sho dosyag povnolittya zazhadav vid svogo starshogo brata Boleslava II svoyu chastku batkivskoyi spadshini Genriha pidtrimala Vratislavska shlyahta i Boleslav peredav jomu centralnu chastinu knyazivstva de buv Vroclav U 1250 h rokah Vratislavske knyazivstvo stalo najsilnishim knyazivstvom Sileziyi provodyachi aktivnu samostijnu zovnishnyu politiku Odnak pislya smerti Genriha v 1266 roki regentom knyazivstva pri malolitnomu Genrihu IV stav jogo dyadko Vladislav brat Genriha knyaz yepiskop Zalcburzkij 1267 roku vin vidislav malolitnogo Genriha do Pragi i tomu pislya smerti Vladislava z 1270 roku regentom knyazivstva stav Bogemskij korol Przhemisl Otakar II 1272 roci Genrih IV zrobiv Vratislav stoliceyu Sileziyi nadav jomu veliki privileyi i stav praviti provoditi nezalezhnu zovnishnyu politiku 1277 roku vin buv uzyatij u polon Legnickim knyazem Genrihom V Brutalnim i otrimav svobodu lishe v obmin na tretinu svogo knyazivstva 1288 roku Genrih IV zmig stati Krakivskim knyazem Pomer 1290 roku zgidno z jogo zapovitom Vroclavske knyazivstvo mav otrimati Gloguvskij knyaz Genrihu III prote Genrih Brutalnij zaluchivshi miscevu shlyahtu stav praviti u Vroclavskomu knyazivstvi razom z Legnickim knyazivstvom Z 1291 roku knyazivstvo posidav Genrih V Brutalnij 1296 roku pislya jogo smerti yak opikun malolitnih siniv Vroclavskim knyazivstvom praviv knyaz Bolko Suvorij 1301 roku pislya jogo smerti supernictvo za Vroclavski zemli z knyazem Genrihom III Gloguvskim vigrav cheskij korol Vaclav II yakij u 1303 roci postaviv tut svogo starostu i organizuvav vesillya desyatirichnogo Boleslava III ta svoyeyi p yatirichnoyi donki Margariti Do 1311 r zberigalasya yednist Vroclavskogo i Legnickogo knyazivstv Ale pid tiskom molodshih siniv Boleslav III zmushenij buv podiliti volodinnya Boleslav otrimav Bregske knyazivstvo Genrih VI Dobrij otrimav Vroclavske a Vladislav otrimav Legnicke knyazivstvo Cherez postijni namagannya polskih knyaziv zahopiti Vroclavske knyazivstvo u kvitni 1327 roku bezditnij Genrih VI pidpisav ugodu pro spadshinu zgidno z yakoyu vin dobrovilno peredav svoye knyazivstvo Bogemskomu korolyu zberigayuchi pravo na dovichne pravlinnya Vin takozh zapevniv korolya Ivana Lyuksemburzkogo sho v razi vijni jogo mista budut vidkriti dlya cheskih vijsk Za ce Ivan Lyuksemburzkij pogodivsya splachuvati knyazyu 1000 shoroku povazhati vsi prava meshkanciv knyazivstva skasuvati vsi mitni zbori v Bogemiyi dlya Vroclavskih kupciv nikoli ne viddilyati knyazivstvo vid Korolivstva Bogemiya i nadati Genrihu VI dovichne volodinnya zemleyu Klodzko Pid chas z yizdu koroliv u Vishegradi do Ivana Lyuksemburga dijshla zvistka pro smert princa Genriha VI Dobrogo 24 listopada 1335 r Jogo sin Karl Lyuksemburzkij negajno virushiv do Vroclava i priznachiv tam namisnikom knyazivstva starostu Konrada Borsnicha A knyaz Bolko II Zembickij yakij z 1336 r buv lennikom Ivan Lyuksemburzkomu otrimav u volodinnya Klodzku zemlyu Z 1335 roku Vroclavske knyazivstvo nalezhalo korolyam Bogemiyi Cheski monarhi priznachali svoyi namisnikiv u knyazivstvo ponad 300 rokiv do zahoplennya vsiyeyi teritoriyi Sileziyi Korolivstvom Prussiya v 1740 1742 rokah Prusski koroli pochali vikoristovuvali titul knyaz gercog Breslau sered inshih svoyih tituliv U 1807 roci knyazivstvo gercogstvo bulo skasovano v rezultati pruskoyi administrativnoyi reformi Vroclavski knyaziBoleslav I Visokij 1173 1201 knyaz Sileziyi Genrik I Borodatij 1201 1238 knyaz Sileziyi knyaz Krakivskij Genrik II Pobozhnij 1238 1241 knyaz Sileziyi knyaz Krakivskij Boleslav II Rogatka 1241 1248 knyaz Sileziyi knyaz Krakivskij knyaz Legnickij Genrik III Bilij 1248 1266 knyaz Sileziyi knyaz Vroclavskij Genrik IV Pravednij 1266 1290 knyaz Sileziyi knyaz Krakivskij knyaz Vroclavskij Vladislav Silezkij 1266 1270 knyaz arhiyepiskop Zalcburzkij namisnik pri malolitnomu Genriku IV Peremisl Otakar II 1270 1272 korol Bogemiyi knyaz Avstriyi Shtiriyi Karintiyi regent pri malolitnomu Genriku IV Genrih III Gloguvskij 1290 knyaz Gloguvskij Stinavskij Zaganskij Velikopolskij Genrik V Brutalnij 1290 1296 knyaz Yavorskij Legnickij Vroclavskij Opika nad malolitnimi sinami Genriha V 1296 1306 Boleslav I Suvorij 1296 1301 knyaz Yavorskij Lvuveckij Svidnickij namisnik Vroclavskogo i Legnickogo knyazivstv Genrih III Gloguvskij 1301 knyaz Gloguvskij Stinavskij Zaganskij Velikopolskij pretendent Genrik Verbna 1301 1302 yepiskop Vroclavskij namisnik Vroclavskogo knyazivstv Venceslav II 1303 1305 korol Bogemiyi i Polshi knyaz Krakivskij Boleslav III Marnotratnij 1305 1311 Legnicko Bregzkij Gloguvskij Opavskij Vroclavskij knyaz Volodislav Legnickij 1305 1311 spivpravitel Vroclavskogo i Legninskogo knyazivstva Genrik VI Dobrij 1305 1311 spivpravitel Vroclavskogo i Legninskogo knyazivstva 1311 1335 knyaz Vroclavskij Ivan I Lyuksemburzkij korol Bogemiyi titulyarnij korol Polshi Pislya smerti Genriha VI Vroclavske knyazivstvo stalo spadkovim imediatnij knyazivstvom Bogemskoyi koroni Vidtodi koroli Bogemiyi nosili titul knyazya Vratislavskogo gercoga Breslau ta priznachali v knyazivstvo svoyih namisnikiv U 1742 1807 rokah Vratislavskim knyazivstvom pravili koroli Prussiyi nevelika chastina zemel knyazivstva zalishilasya za Avstrijskoyu imperiyeyu DzherelaHugo Weczerka Hrsg Handbuch der historischen Statten Band Schlesien Kroner Stuttgart 1977 ISBN 3 520 31601 3 Ludwig Petry u a Geschichte Schlesiens Bd 1 Sigmaringen 1988 ISBN 3 7995 6341 5 Radek Fukala Slezsko Neznama zeme Koruny ceske Knizeci a stavovske Slezsko do roku 1740 Ceske Budejovice 2007 ISBN 978 80 86829 23 4

Дата публікації:
Топ