Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ворошилов Володимир Якович Ворошилов справжнє прізвище Калманович 18 г

Ворошилов Володимир Якович

Ворошилов Володимир Якович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ворошилов.

Володимир Якович Ворошилов (справжнє прізвище Калманович, 18 грудня 1930, Сімферополь — 10 березня 2001, Передєлкіно, Московська область) — автор, режисер і ведучий передачі («Що? Де? Коли?») Академік Російської академії телебачення. З 1989 року  — президент Міжнародної асоціації клубів «Що? Де? Коли?».

Ворошилов Володимир Якович
image
Ім'я при народженніКалманович Володимир Якович
Народився18 грудня 1930(1930-12-18)
Сімферополь, Кримська АРСР, Російська СФРР, СРСР
Помер10 березня 2001(2001-03-10) (70 років)
Москва, Передєлкіно
·інфаркт міокарда
ПохованняВаганьковське кладовище
ГромадянствоСРСР
Місце проживанняМосква
Діяльністьрежисура, театр,телебачення
Знання мовросійська
У шлюбі зd
ДітиКрюк Борис Олександрович
Автографimage
Нагороди
IMDbID 4770278
Сайтchgk.tvigra.ru/personal/?voroshilov

Коротка біографія

Народився 18 грудня 1930 в Сімферополі в сім'ї відповідального міністерського працівника Якова Давидовича Калмановича (або Колмановича) і його дружини Віри Борисівни (1910 — 2002), що займалася надомним пошиттям одягу. В 1943 році родина з евакуації переїхала до Москви.

Навчався в Московській художній школі для обдарованих дітей, потім в Академії мистецтв Естонської РСР (факультет живопису). Надалі навчався в Школі-студії МХАТу (постановочний факультет) та на Вищих режисерських курсах.

В 1954 року його за розподілом відправили на рік до Німеччини художником у театр групи радянських військ.

В 1955  — 1965 роках був художником-постановником МХАТу, Малого театру, Театру оперети. Працював режисером у театрі «Сучасник» і в Театрі на Таганці.

Телебачення

В 1966 Володимира Ворошилова запросили на телебачення, де він знімав документальні та науково-пізнавальні фільми.

1968 року з'явився перший великий проект «Аукціон» — перша ігрова передача Центрального телебачення в прямому ефірі. В ефір вийшло шість випусків. Програма була знята з ефіру радянською цензурою, а Ворошилова перевели до розряду позаштатних працівників і він надовго став персоною нон ґрата. У перші роки існування передачі «Що? Де? Коли?» у титрах навіть не вказувалося його прізвище.

image
Пам'ятник на могилі В. Я. Ворошилова на Ваганьковському кладовищі

З 1970 по 1972 працював над програмою «Нумо, хлопці!».

4 вересня 1975 року в ефір вийшов перший випуск гри («Що? Де? Коли?»).

В 1989 вийшла телегра Брейн-ринг, де Ворошилов вів перші випуски, однак через зайнятість пішов звідти.

В 1994 Володимир Ворошилов став академіком Російської Академії телевізійних мистецтв.

В 1997 Академія відзначила його званням лауреата і премією «ТЕФІ» за програму «Що? Де? Коли?».

30 грудня 2000 Ворошилов провів свою останню гру в ефірі.

10 березня 2001 на 25-річний ювілей «Що? Де? Коли?» Володимир Якович помер. Смерть прийшла через серцевий напад близько п'ятої вечора на дачі в підмосковному Передєлкіно. Подальше її проведення він заповідав своєму прийомному синові Борисові Крюку.

В 2001 був посмертно удостоєний премії «ТЕФІ» в номінації «За особистий внесок у розвиток вітчизняного телебачення».

В 2003 у на могилі В. Я. Ворошилова на Ваганьковському кладовищі в Москві встановлено символічний пам'ятник — куб на секторі із чорного відполірованого граніту, що символізує чорний ящик. Автор надгробку — архітектор Микита Шангін, що був теж учасником інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?». (Микита Шангін — автор Державного російського меморіального комплексу «Катинь», Смоленська обл., також брав участь у реставрації Большого театру, історичної забудови в Замоскворіччі, створив , його будівлю в Москві у 1999—2002 рр.).

Родичі

Офіційно був одружений чотири рази.

Остання дружина Володимира Ворошилова — Наталія Стеценко, генеральний продюсер його популярної програми.

Прийомний син — Борис Крюк (син Наталії Стеценко).

Дочка — Ворошилова Наталія (дочка Наталії Климової).

Книги та публікації

  • «Феномен гри» (1982);
  • «Записки театрального режисера»;
  • Ряд статей про телебачення.

Роботи на телебаченні

  • «Сріблястий грибний дощ»
  • «Листи 42-го року»
  • «Розповіді про телебачення»
  • «Іграшки»
  • «Аукціон» (1968)
  • «Нумо, хлопці!» (1970)
  • "(Що? Де? Коли?) "(1975)

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 2 вересня 2009. Процитовано 18 травня 2010.

Посилання

  • Володимир Якович Ворошилов [ 30 березня 2010 у Wayback Machine.] біографія на сайті Гра-ТВ
  • документальний фільм про Ворошилова, 2004, режисер Дмитро Грачов

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voroshilov Volodimir Yakovich Voroshilov spravzhnye prizvishe Kalmanovich 18 grudnya 1930 Simferopol 10 bereznya 2001 Peredyelkino Moskovska oblast avtor rezhiser i veduchij peredachi Sho De Koli Akademik Rosijskoyi akademiyi telebachennya Z 1989 roku prezident Mizhnarodnoyi asociaciyi klubiv Sho De Koli Voroshilov Volodimir YakovichIm ya pri narodzhenniKalmanovich Volodimir YakovichNarodivsya18 grudnya 1930 1930 12 18 Simferopol Krimska ARSR Rosijska SFRR SRSRPomer10 bereznya 2001 2001 03 10 70 rokiv Moskva Peredyelkino infarkt miokardaPohovannyaVagankovske kladovisheGromadyanstvoSRSRMisce prozhivannyaMoskvaDiyalnistrezhisura teatr telebachennyaZnannya movrosijskaU shlyubi zdDitiKryuk Boris OleksandrovichAvtografNagorodiTEFIIMDbID 4770278Sajtchgk tvigra ru personal voroshilovVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiKorotka biografiyaNarodivsya 18 grudnya 1930 v Simferopoli v sim yi vidpovidalnogo ministerskogo pracivnika Yakova Davidovicha Kalmanovicha abo Kolmanovicha i jogo druzhini Viri Borisivni 1910 2002 sho zajmalasya nadomnim poshittyam odyagu V 1943 roci rodina z evakuaciyi pereyihala do Moskvi Navchavsya v Moskovskij hudozhnij shkoli dlya obdarovanih ditej potim v Akademiyi mistectv Estonskoyi RSR fakultet zhivopisu Nadali navchavsya v Shkoli studiyi MHATu postanovochnij fakultet ta na Vishih rezhiserskih kursah V 1954 roku jogo za rozpodilom vidpravili na rik do Nimechchini hudozhnikom u teatr grupi radyanskih vijsk V 1955 1965 rokah buv hudozhnikom postanovnikom MHATu Malogo teatru Teatru opereti Pracyuvav rezhiserom u teatri Suchasnik i v Teatri na Taganci Telebachennya V 1966 Volodimira Voroshilova zaprosili na telebachennya de vin znimav dokumentalni ta naukovo piznavalni filmi 1968 roku z yavivsya pershij velikij proekt Aukcion persha igrova peredacha Centralnogo telebachennya v pryamomu efiri V efir vijshlo shist vipuskiv Programa bula znyata z efiru radyanskoyu cenzuroyu a Voroshilova pereveli do rozryadu pozashtatnih pracivnikiv i vin nadovgo stav personoyu non grata U pershi roki isnuvannya peredachi Sho De Koli u titrah navit ne vkazuvalosya jogo prizvishe Pam yatnik na mogili V Ya Voroshilova na Vagankovskomu kladovishi Z 1970 po 1972 pracyuvav nad programoyu Numo hlopci 4 veresnya 1975 roku v efir vijshov pershij vipusk gri Sho De Koli V 1989 vijshla telegra Brejn ring de Voroshilov viv pershi vipuski odnak cherez zajnyatist pishov zvidti V 1994 Volodimir Voroshilov stav akademikom Rosijskoyi Akademiyi televizijnih mistectv V 1997 Akademiya vidznachila jogo zvannyam laureata i premiyeyu TEFI za programu Sho De Koli 30 grudnya 2000 Voroshilov proviv svoyu ostannyu gru v efiri 10 bereznya 2001 na 25 richnij yuvilej Sho De Koli Volodimir Yakovich pomer Smert prijshla cherez sercevij napad blizko p yatoyi vechora na dachi v pidmoskovnomu Peredyelkino Podalshe yiyi provedennya vin zapovidav svoyemu prijomnomu sinovi Borisovi Kryuku V 2001 buv posmertno udostoyenij premiyi TEFI v nominaciyi Za osobistij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo telebachennya V 2003 u na mogili V Ya Voroshilova na Vagankovskomu kladovishi v Moskvi vstanovleno simvolichnij pam yatnik kub na sektori iz chornogo vidpolirovanogo granitu sho simvolizuye chornij yashik Avtor nadgrobku arhitektor Mikita Shangin sho buv tezh uchasnikom intelektualnoyi gri Sho De Koli Mikita Shangin avtor Derzhavnogo rosijskogo memorialnogo kompleksu Katin Smolenska obl takozh brav uchast u restavraciyi Bolshogo teatru istorichnoyi zabudovi v Zamoskvorichchi stvoriv jogo budivlyu v Moskvi u 1999 2002 rr RodichiOficijno buv odruzhenij chotiri razi Ostannya druzhina Volodimira Voroshilova Nataliya Stecenko generalnij prodyuser jogo populyarnoyi programi Prijomnij sin Boris Kryuk sin Nataliyi Stecenko Dochka Voroshilova Nataliya dochka Nataliyi Klimovoyi Knigi ta publikaciyi Fenomen gri 1982 Zapiski teatralnogo rezhisera Ryad statej pro telebachennya Roboti na telebachenni Sriblyastij gribnij dosh Listi 42 go roku Rozpovidi pro telebachennya Igrashki Aukcion 1968 Numo hlopci 1970 Sho De Koli 1975 Primitki Arhiv originalu za 2 veresnya 2009 Procitovano 18 travnya 2010 PosilannyaVolodimir Yakovich Voroshilov 30 bereznya 2010 u Wayback Machine biografiya na sajti Gra TV dokumentalnij film pro Voroshilova 2004 rezhiser Dmitro Grachov

Дата публікації:
Топ