Воро́нівці — село в Україні, у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Розташоване на північному заході району, за 58 км від райцентру. До 2020 - центр Воронівецької сільської ради (утворена в 1991 році). До складу сільради також входило село Немиринці.
село Воронівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Теофіпольська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1420 |
Населення | 570 |
Площа | 1,746 км² |
Густота населення | 326,46 осіб/км² |
Поштовий індекс | 30631 |
Телефонний код | +380 3844 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°48′04″ пн. ш. 26°15′55″ сх. д. / 49.80111° пн. ш. 26.26528° сх. д.Координати: 49°48′04″ пн. ш. 26°15′55″ сх. д. / 49.80111° пн. ш. 26.26528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 299 м |
Водойми | Жердь |
Місцева влада | |
Адреса ради | 30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 19 |
Карта | |
Воронівці | |
Воронівці | |
Мапа | |
Засноване 1420 року.
У селі 215 дворів, 535 мешканців (2007). Сільський голова — Воляник Леонід Михайлович.
Географія
Село розташоване на лівому кам'янистому березі річки Жердь. Біля села розташований ландшафтний заказник місцевого значення Жердянські каньйони.
Археологія
На околиці Вороновець знайдено знаряддя праці і зброю доби міді.
Історія
Річ Посполита
Село вперше згадується 1420 р. у дарчому акті великого князя литовського Вітовта під назвою Воронова Гора. 1545 р. село належало до Крем'янецькому замку, у ньому проживало вільних 20 чоловік. 1553 р. польська королева Бона надала білозірському війту Яну Хотимовському став біля села Воронівці на Старій греблі. 1557 р. польський король Сигізмунд II Август підтвердив цей дарчий акт. Тоді село відносилося до Кременецького повіту і розміщалося на Болоховській землі. 1561 р. у Воронівцях налічувалося 42 господарі, більше ніж у всіх сусідніх селах. У податковому реєстрі зазначається, що 1570 р. Петро Остафійович платив податок з частини Вороновець за 1,5 дима, 5 садів по 4 гроші, а 1583 р. власник частини села кременецький земський підсудок Сава Яблоновський платив за два дими, князь Подгорський — за дими, 8 садів, одного водяного млина. Григорій Подгорський в 1578 р. купив став у Воронівцях, а 1579 р. частину во-ронівецького маєтку подарував своїй дружині. 1582 р. у Воронівцях князь Андрій Курбський убив пана П. В. Вороновецького. У документах за 1583 р. вказується, що село належало князю Владиславу Збаразькому. 1593 р. село Воронівці спалили і спустошили татари. 1601 р. село — у володінні воєводи волинського Януша Острозького.
За рішенням Люблінського трибуналу в 1597 р. у володіння воронівецьким маєтком вступив пан Сава Яловицький. 1611 р. цей та інші маєтки розділено між панами Яловицькими, які орендували Воронівці у князів Збаразьких. 1622 р. у селі діяла броварня і солодовня, збудовані орендарем К. Крикавським.
Назва села, очевидно, походить від слова «ворона». Ці птахи в давнину гніздилися на горі поблизу річки Жердь. Можливо, звідси перша назва Воронова Гора. Пан П. В. Вороновецький, який проживав у Вороіувцях до 1582 р., мабуть, прізвище одержав від назви села.
Власник села князь Святополк Четвертинський 1783 р. збудував у Воронівцях кам'яну церкву. Парафія мала у володінні 81,6 десятини землі.
Російська імперія
1850 р. Воронівці були державним маєтком. У цей час в селі налічувалося 47 дворів і 321 чоловік державних селян. Вони мали 508 десятин землі. Тут була винокурня, чотири каменоломні, два водяних млини, корчма.
За люстраційним актом від 8 січня 1874 р. державні селяни Вороновець одержали у викуп 567 десятин землі, за яку щорічно платили до скарбниці 706 карбованців.
З 1875 р. у Воронівцях почала працювати церковно-парафіяльна школа, а в 1903 р. відкрилося однокласне сільське училище. У 1909 р. в ньому навчалося 76 учнів, працював один учитель. Для утримання училища держава відпускала в рік 350 карбованців, а 536 карбованців платили селяни.
Національно-визвольні змагання
Життя воронівецьких селян погіршилось під час Першої світової війни. Село знаходилося у прифронтовій зоні, у ньому перебували війська, велися бої. Багато чоловіків пішло на фронт, а залишене ними господарство занепадало.
Після Жовтневого перевороту з допомогою солдатів 64-го Казанського полку воронівецькі селяни в листопаді 1917 р. конфіскували землю і майно в поміщика Тулубйова.
Наприкінці лютого 1918 р. Воронівці звільнили українські та австро-німецькі війська. Вони відновили тут старі порядки, землю повернули поміщику. У листопаді 1918 р. австро-німецькі війська відступили. Але в жовтні 1919 р. село захопили польські солдати. Остаточно у 1921 році тут встановилась влада більшовиків.
СРСР
У Воронівцях 1921 р. відкрилась 4-річна трудова школа. Їй виділено 10 десятин землі і 4 десятини саду, що належали поміщику Тулубйову. На початку 1925 р. в школі навчалося 89 учнів. Вже в наступному навчальному році школу відвідувало 94 учні, працювало 2 учителі. 1928 р. на утримання школи було відпущено 2269 карбованців.
10 вересня 1927 р. у Воронівцях створили машинно-тракторне товариство. Воно об'єднувало 16 селянських сімей, мало 59 десятин землі. Товариство допомагало селянам обробляти землю, збирати врожай. Почалася колективізація, і машинно-тракторне товариство перетворили у колгосп. Так, 1930 р. було створено колгосп імені Петровського. Чимало селян виступило проти колективізації. До них були вжиті адміністративні заходи, багатьох вислали із села. Пізніше дванадцять осіб репресували.
1939 р. у Воронівцях проживало 999 чоловік. Тут відкрили поліклініку, пологовий будинок. 1940 р. в них працював один лікар і два середніх медичних працівники.
Було ліквідовано неписьменність. З 1936 р. у Воронівцях почала працювати неповна середня школа. В 1938/39 навчальному році її відвідувало 276 учнів, працювало 11 учителів. Для школи збудували нове приміщення. В селі діяли дитячі ясла на 26 місць. Концерти, вистави і вечори відпочинку проводились в новому сільському клубі. Сільських читачів обслуговувала бібліотека.
Друга світова війна
Мирне життя воронівецьких селян раптово перервала війна. 4 липня 1941 р. село опинилось під німецькою окупацією. Нацисти вбили двох євреїв, що проживали в селі, насильно вивезли до Німеччини 130 мешканців на примусові роботи. У партизанський загін імені Железняка вступило 18 жителів Воронівець. Вони не раз вели жорстокі бої з нацистами, вісім селян загинуло. Партизани розстріляли нациста, який грабував населення. За це окупанти спалили в селі п'ять будинків.
4 березня 1944 р. радянські війська визволили Воронівці від нацистських загарбників. Відразу ж після визволення села багато його жителів пішло у Червону армію. 85 з них загинули в жорстоких боях.
Після війни
Нацисти залишили село спустошеним, колгосп повністю знищеним. Господарству окупанти завдали шкоди на 4316,9 тисячі карбованців, 59,5 тисячі карбованців зазнала збитків неповна середня школа.
Воронівецькі робітники взялися за відбудову колгоспу. Основна тяглова сила — корови, їх впрягали у плуги, щоб зорати поле, у сівалки, щоб засіяти. Важка праця давала скромні результати. У 1945 р. колгосп зібрав 7 центнерів зернових, 80,5 центнера цукрових буряків, 40,6 центнера картоплі і 50 центнерів овочів з гектара. Це був кращий врожай, ніж в інших господарствах. Уже в 1945 р. організовано 4 ферми, збудовано тваринницькі приміщення. На 1 січня 1946 р. у господарстві налічувалося 63 голови великої рогатої худоби, 34 свині, 20 овець, 67 коней і 102 голови птиці.
Після війни у Воронівцях відкрито фельдшерсько-акушерський пункт. З 1944 р. почала працювати неповна середня школа, після ремонту відновили роботу клуб і бібліотека, селянська спілка «Маяк».
Незалежна Україна
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Теофіпольської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теофіпольського району, село увійшло до складу Хмельницького району.
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- група в Facebook
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voro nivci selo v Ukrayini u Teofipolskij selishnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Roztashovane na pivnichnomu zahodi rajonu za 58 km vid rajcentru Do 2020 centr Voroniveckoyi silskoyi radi utvorena v 1991 roci Do skladu silradi takozh vhodilo selo Nemirinci selo Voronivci Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Teofipolska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1420 Naselennya 570 Plosha 1 746 km Gustota naselennya 326 46 osib km Poshtovij indeks 30631 Telefonnij kod 380 3844 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 48 04 pn sh 26 15 55 sh d 49 80111 pn sh 26 26528 sh d 49 80111 26 26528 Koordinati 49 48 04 pn sh 26 15 55 sh d 49 80111 pn sh 26 26528 sh d 49 80111 26 26528 Serednya visota nad rivnem morya 299 m Vodojmi Zherd Misceva vlada Adresa radi 30602 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Teofipol vul Nebesnoyi Sotni 19 Karta Voronivci Voronivci Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Voronivci Zasnovane 1420 roku U seli 215 dvoriv 535 meshkanciv 2007 Silskij golova Volyanik Leonid Mihajlovich GeografiyaSelo roztashovane na livomu kam yanistomu berezi richki Zherd Bilya sela roztashovanij landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Zherdyanski kanjoni ArheologiyaNa okolici Voronovec znajdeno znaryaddya praci i zbroyu dobi midi IstoriyaRich Pospolita Selo vpershe zgaduyetsya 1420 r u darchomu akti velikogo knyazya litovskogo Vitovta pid nazvoyu Voronova Gora 1545 r selo nalezhalo do Krem yaneckomu zamku u nomu prozhivalo vilnih 20 cholovik 1553 r polska koroleva Bona nadala bilozirskomu vijtu Yanu Hotimovskomu stav bilya sela Voronivci na Starij grebli 1557 r polskij korol Sigizmund II Avgust pidtverdiv cej darchij akt Todi selo vidnosilosya do Kremeneckogo povitu i rozmishalosya na Bolohovskij zemli 1561 r u Voronivcyah nalichuvalosya 42 gospodari bilshe nizh u vsih susidnih selah U podatkovomu reyestri zaznachayetsya sho 1570 r Petro Ostafijovich plativ podatok z chastini Voronovec za 1 5 dima 5 sadiv po 4 groshi a 1583 r vlasnik chastini sela kremeneckij zemskij pidsudok Sava Yablonovskij plativ za dva dimi knyaz Podgorskij za dimi 8 sadiv odnogo vodyanogo mlina Grigorij Podgorskij v 1578 r kupiv stav u Voronivcyah a 1579 r chastinu vo roniveckogo mayetku podaruvav svoyij druzhini 1582 r u Voronivcyah knyaz Andrij Kurbskij ubiv pana P V Voronoveckogo U dokumentah za 1583 r vkazuyetsya sho selo nalezhalo knyazyu Vladislavu Zbarazkomu 1593 r selo Voronivci spalili i spustoshili tatari 1601 r selo u volodinni voyevodi volinskogo Yanusha Ostrozkogo Za rishennyam Lyublinskogo tribunalu v 1597 r u volodinnya voroniveckim mayetkom vstupiv pan Sava Yalovickij 1611 r cej ta inshi mayetki rozdileno mizh panami Yalovickimi yaki orenduvali Voronivci u knyaziv Zbarazkih 1622 r u seli diyala brovarnya i solodovnya zbudovani orendarem K Krikavskim Svyato Vozdvizhenska cerkva Nazva sela ochevidno pohodit vid slova vorona Ci ptahi v davninu gnizdilisya na gori poblizu richki Zherd Mozhlivo zvidsi persha nazva Voronova Gora Pan P V Voronoveckij yakij prozhivav u Voroiuvcyah do 1582 r mabut prizvishe oderzhav vid nazvi sela Vlasnik sela knyaz Svyatopolk Chetvertinskij 1783 r zbuduvav u Voronivcyah kam yanu cerkvu Parafiya mala u volodinni 81 6 desyatini zemli Rosijska imperiya 1850 r Voronivci buli derzhavnim mayetkom U cej chas v seli nalichuvalosya 47 dvoriv i 321 cholovik derzhavnih selyan Voni mali 508 desyatin zemli Tut bula vinokurnya chotiri kamenolomni dva vodyanih mlini korchma Za lyustracijnim aktom vid 8 sichnya 1874 r derzhavni selyani Voronovec oderzhali u vikup 567 desyatin zemli za yaku shorichno platili do skarbnici 706 karbovanciv Z 1875 r u Voronivcyah pochala pracyuvati cerkovno parafiyalna shkola a v 1903 r vidkrilosya odnoklasne silske uchilishe U 1909 r v nomu navchalosya 76 uchniv pracyuvav odin uchitel Dlya utrimannya uchilisha derzhava vidpuskala v rik 350 karbovanciv a 536 karbovanciv platili selyani Nacionalno vizvolni zmagannya Zhittya voroniveckih selyan pogirshilos pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Selo znahodilosya u prifrontovij zoni u nomu perebuvali vijska velisya boyi Bagato cholovikiv pishlo na front a zalishene nimi gospodarstvo zanepadalo Pislya Zhovtnevogo perevorotu z dopomogoyu soldativ 64 go Kazanskogo polku voronivecki selyani v listopadi 1917 r konfiskuvali zemlyu i majno v pomishika Tulubjova Naprikinci lyutogo 1918 r Voronivci zvilnili ukrayinski ta avstro nimecki vijska Voni vidnovili tut stari poryadki zemlyu povernuli pomishiku U listopadi 1918 r avstro nimecki vijska vidstupili Ale v zhovtni 1919 r selo zahopili polski soldati Ostatochno u 1921 roci tut vstanovilas vlada bilshovikiv SRSR U Voronivcyah 1921 r vidkrilas 4 richna trudova shkola Yij vidileno 10 desyatin zemli i 4 desyatini sadu sho nalezhali pomishiku Tulubjovu Na pochatku 1925 r v shkoli navchalosya 89 uchniv Vzhe v nastupnomu navchalnomu roci shkolu vidviduvalo 94 uchni pracyuvalo 2 uchiteli 1928 r na utrimannya shkoli bulo vidpusheno 2269 karbovanciv 10 veresnya 1927 r u Voronivcyah stvorili mashinno traktorne tovaristvo Vono ob yednuvalo 16 selyanskih simej malo 59 desyatin zemli Tovaristvo dopomagalo selyanam obroblyati zemlyu zbirati vrozhaj Pochalasya kolektivizaciya i mashinno traktorne tovaristvo peretvorili u kolgosp Tak 1930 r bulo stvoreno kolgosp imeni Petrovskogo Chimalo selyan vistupilo proti kolektivizaciyi Do nih buli vzhiti administrativni zahodi bagatoh vislali iz sela Piznishe dvanadcyat osib represuvali 1939 r u Voronivcyah prozhivalo 999 cholovik Tut vidkrili polikliniku pologovij budinok 1940 r v nih pracyuvav odin likar i dva serednih medichnih pracivniki Bulo likvidovano nepismennist Z 1936 r u Voronivcyah pochala pracyuvati nepovna serednya shkola V 1938 39 navchalnomu roci yiyi vidviduvalo 276 uchniv pracyuvalo 11 uchiteliv Dlya shkoli zbuduvali nove primishennya V seli diyali dityachi yasla na 26 misc Koncerti vistavi i vechori vidpochinku provodilis v novomu silskomu klubi Silskih chitachiv obslugovuvala biblioteka Druga svitova vijna Mirne zhittya voroniveckih selyan raptovo perervala vijna 4 lipnya 1941 r selo opinilos pid nimeckoyu okupaciyeyu Nacisti vbili dvoh yevreyiv sho prozhivali v seli nasilno vivezli do Nimechchini 130 meshkanciv na primusovi roboti U partizanskij zagin imeni Zheleznyaka vstupilo 18 zhiteliv Voronivec Voni ne raz veli zhorstoki boyi z nacistami visim selyan zaginulo Partizani rozstrilyali nacista yakij grabuvav naselennya Za ce okupanti spalili v seli p yat budinkiv 4 bereznya 1944 r radyanski vijska vizvolili Voronivci vid nacistskih zagarbnikiv Vidrazu zh pislya vizvolennya sela bagato jogo zhiteliv pishlo u Chervonu armiyu 85 z nih zaginuli v zhorstokih boyah Pislya vijni Nacisti zalishili selo spustoshenim kolgosp povnistyu znishenim Gospodarstvu okupanti zavdali shkodi na 4316 9 tisyachi karbovanciv 59 5 tisyachi karbovanciv zaznala zbitkiv nepovna serednya shkola Voronivecki robitniki vzyalisya za vidbudovu kolgospu Osnovna tyaglova sila korovi yih vpryagali u plugi shob zorati pole u sivalki shob zasiyati Vazhka pracya davala skromni rezultati U 1945 r kolgosp zibrav 7 centneriv zernovih 80 5 centnera cukrovih buryakiv 40 6 centnera kartopli i 50 centneriv ovochiv z gektara Ce buv krashij vrozhaj nizh v inshih gospodarstvah Uzhe v 1945 r organizovano 4 fermi zbudovano tvarinnicki primishennya Na 1 sichnya 1946 r u gospodarstvi nalichuvalosya 63 golovi velikoyi rogatoyi hudobi 34 svini 20 ovec 67 konej i 102 golovi ptici Pislya vijni u Voronivcyah vidkrito feldshersko akusherskij punkt Z 1944 r pochala pracyuvati nepovna serednya shkola pislya remontu vidnovili robotu klub i biblioteka selyanska spilka Mayak Nezalezhna Ukrayina 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Teofipolskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Teofipolskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Hmelnickogo rajonu Pam yatnik na chest zagiblih odnoselchan s Voronivci PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Posilannyagrupa v Facebook