Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вольховський Володимир Дмитрович (рос. Влади́мир Дми́триевич Вольхо́вский, 1798 — 19(07).03. 1841) — декабрист, військовик, генерал-майор Генштабу (1831).
| Вольховський Володимир Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1798 Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 7 березня 1841 Ізюмський повіт, Харківська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | d |
| Учасник | Російсько-перська війна (1826—1828), Російсько-турецька війна 1828–1829, Кавказька війна і Листопадове повстання 1830—1831 |
| Військове звання | генерал-майор |
| У шлюбі з | Q106454331? |
| Нагороди |        |
| |
Народився у Полтавській губернії в сім'ї офіцера. Виховувався у Московському університетському пансіоні, звідки 1811 за відмінні успіхи переведений до Царськосельського ліцею. Однокласник О.Пушкіна. Закінчив навчання 1817 з великою золотою медаллю, одразу був номінований гвардійським офіцером, а після додаткового екзамену зарахований до Гвардійського Генштабу. Співпрацював із петербурзьким часописом «Военный журнал», редагованим Ф.Глинкою, публікував матеріали з історичної тематики. 1824 відряджений до Окремого Оренбурзького корпусу. 1825–26 перебував у закаспійській експедиції.
Член переддекабристської Священної артілі, Союзу порятунку, Союзу благоденства, Північного товариства (див. Декабристів рух). За заступництва І.Дибича уник притягнення до суду. Відісланий на російсько-перську війну 1826–28. Відзначився в штурмі Еривані (нині м. Єреван, Вірменія), сприяв підготовці Туркманчайської мирної угоди. 1827 направлений до м. Тегеран (Іран) «для вивезення 10 000 000 рублів сріблом контрибуції». 1828 — полковник, корпусний обер-квартирмейстер. На Кавказі підтримував репресованих декабристів, М.Лермонтова та ін. засланців.
Учасник російсько-турецької війни 1828—1829, придушення польського повстання 1830—1831. Зазнав контузії. Від 1832 виконував обов'язки начальника штабу Окремого Кавказького корпусу, від 2 лютого (21 січня) до 16(04) квітня 1835 фактично управляв Закавказзям. 1837 відправлений до Прибалтики командувати бригадою піхотної дивізії, через хворобу прибув на нове місце служби лише в середині 1838. Після відставки 1839 повернувся в Україну, оселився в маєтку дружини Марії (дочки директора Царськосельського ліцею Василя Малиновського) в Ізюмському повіті Харківської губернії, де й помер.
1978 В. та його шурину декабристові Іванові Малиновському встановлено пам'ятник у с. Кам'янка (нині село Ізюмського району Харківської обл.).
Джерела та література
- Усенко П. Г. Вольховський Володимир [ 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volhovskij Volodimir Dmitrovich ros Vladi mir Dmi trievich Volho vskij 1798 19 07 03 1841 dekabrist vijskovik general major Genshtabu 1831 Volhovskij Volodimir DmitrovichNarodivsya1798 Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer7 bereznya 1841 1841 03 07 Izyumskij povit Harkivska guberniya Malorosijske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaDiyalnistoficerAlma materdUchasnikRosijsko perska vijna 1826 1828 Rosijsko turecka vijna 1828 1829 Kavkazka vijna i Listopadove povstannya 1830 1831Vijskove zvannyageneral majorU shlyubi zQ106454331 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Volhovskij Narodivsya u Poltavskij guberniyi v sim yi oficera Vihovuvavsya u Moskovskomu universitetskomu pansioni zvidki 1811 za vidminni uspihi perevedenij do Carskoselskogo liceyu Odnoklasnik O Pushkina Zakinchiv navchannya 1817 z velikoyu zolotoyu medallyu odrazu buv nominovanij gvardijskim oficerom a pislya dodatkovogo ekzamenu zarahovanij do Gvardijskogo Genshtabu Spivpracyuvav iz peterburzkim chasopisom Voennyj zhurnal redagovanim F Glinkoyu publikuvav materiali z istorichnoyi tematiki 1824 vidryadzhenij do Okremogo Orenburzkogo korpusu 1825 26 perebuvav u zakaspijskij ekspediciyi Chlen pereddekabristskoyi Svyashennoyi artili Soyuzu poryatunku Soyuzu blagodenstva Pivnichnogo tovaristva div Dekabristiv ruh Za zastupnictva I Dibicha unik prityagnennya do sudu Vidislanij na rosijsko persku vijnu 1826 28 Vidznachivsya v shturmi Erivani nini m Yerevan Virmeniya spriyav pidgotovci Turkmanchajskoyi mirnoyi ugodi 1827 napravlenij do m Tegeran Iran dlya vivezennya 10 000 000 rubliv sriblom kontribuciyi 1828 polkovnik korpusnij ober kvartirmejster Na Kavkazi pidtrimuvav represovanih dekabristiv M Lermontova ta in zaslanciv Uchasnik rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 pridushennya polskogo povstannya 1830 1831 Zaznav kontuziyi Vid 1832 vikonuvav obov yazki nachalnika shtabu Okremogo Kavkazkogo korpusu vid 2 lyutogo 21 sichnya do 16 04 kvitnya 1835 faktichno upravlyav Zakavkazzyam 1837 vidpravlenij do Pribaltiki komanduvati brigadoyu pihotnoyi diviziyi cherez hvorobu pribuv na nove misce sluzhbi lishe v seredini 1838 Pislya vidstavki 1839 povernuvsya v Ukrayinu oselivsya v mayetku druzhini Mariyi dochki direktora Carskoselskogo liceyu Vasilya Malinovskogo v Izyumskomu poviti Harkivskoyi guberniyi de j pomer 1978 V ta jogo shurinu dekabristovi Ivanovi Malinovskomu vstanovleno pam yatnik u s Kam yanka nini selo Izyumskogo rajonu Harkivskoyi obl Dzherela ta literaturaUsenko P G Volhovskij Volodimir 3 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5