Володін Григорій Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Володін.

Григо́рій Григо́рович Воло́дін (* 10 лютого 1918, Калмицька Балка Пролейського району — сучасний Биковський район Волгоградської області — † 2000) — український російськомовний письменник, член Союзу письменників СРСР.

Володін Григорій Григорович
Народився	10 лютого 1918(1918-02-10) Калмицька Балка Пролейського району Волгоградської області
Помер	2000(2000) Донецьк
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	прозаїк
Мова творів	російська
Роки активності	1950—1990
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	Республіканська премія за науково-фантастичне оповідання «Синій промінь» Премія республіканського конкурсу найкращих творів художньої літератури про робітничий клас за роман «Каспійські зорі»

|Ukrcenter= |Примітки=

Довоєнний шлях

В 1933-35 роках працював слюсарем на будівництві робоконсервного комбінату.

1939 року закінчив , працював технологом-конструктором на суднобудівній верфі. Навчався на курсах військових техніків.

Учасник Другої світової війни, нагороджений орденами та медалями. Після війни працював інженером-будівельником в Астраханській області.

Повоєнний час

З 1949 року живе в Донецьку.

Його перші оповідання надруковані 1950 року в збірнику «Мисливські простори» та альманасі «Літературний Донбас».

В 1951-54 роках вийшли друком його мисливські оповідання «Полювання на Каспії», «Вишкинські гірничі кріплення», «Лисячі гони», «Хижачка-лисиця», «Балувана».

1953 року у видавництві «Донбас» видана книжка «Оповідання мисливця» — незабаром виходить друком у видавництві «Радянський письменник» під назвою «Людині потрібний лебідь» — 1974. 1954 видано «В степу донецькому», 1956 — «Чорні землі».

Його науково-фантастична повість «Синій промінь» (1957) здобуває республіканську премію, видається і в Болгарії.

1960 року друкується повість «Зірний Донець».

В романі «Тривога» пише про воєнні будні та героїзм.

1977 року виходить друком роман «Каспійські зорі», видавництво «Радянський письменник» — премія республіканського конкурсу найкращих творів художньої літератури про робітничий клас.

Досліджував літопис Донецького металургійного заводу, вийшла книжка «По слідах історії» — вийшла у серії «Історія заводів та фабрик».

1979 року друкується повість «Бірюча коса».

1982 — роман «Дике поле» оповідає про повсякденність життя робітничого класу.

1985 — «В діючій армії» — роман про військових техніків, бойовий шлях від Сталінграда до Берліна.

1988 — роман в трьох частинах «Совість».

1990 — роман «Повернення».

Спогади про «хрущовську відлигу»

У своїх спогадах описав події, котрі відбувалися навколо його повісті «Повернення Панкратова»- 1958 року припиняє роботу над нею після розгромів романів «Не хлібом єдиним» та «Ричаги». Кілька місяців пробивався до працівника видавництва Д. Білоколоса щодо друкування його повісті «Лебеді кличуть на Каспій» — домігся тільки мовчання місцевої критики, видання окремою книгою повісті було відмінено.

Література

• На стремнині століття: до 85-річчя від дня народження донецького прозаїка Григорія Григоровича Володіна (1918) // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2003 рік. — Донецьк, 2002. — С. 48-49.

Джерела

• Видавництво мисливської літератури (рос.)
• Володіну — 95 років [ 16 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Донецька культура [ 15 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Літературні процеси в Донбасі в період відлиги^{[недоступне посилання з червня 2019]}